Рішення

від 17.06.2016 по справі 274/1613/16-ц

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/1613/16-ц

Провадження № 2/0274/799/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17.06.2016 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

в складі головуючого судді Щербака Д.С., при секретарі Поступайло Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердичеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПСП «Агрофірма «Світанок», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Скаківська сільська рада Бердичівського району Житомирської ради про розірвання договору оренди землі,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року позивачка - ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом до відповідача - ПСП «Агрофірма «Світанок», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Скаківська сільська рада Бердичівського району Житомирської ради про розірвання договору оренди землі, в якому просить суд розірвати договір оренди землі, укладений сторонами від 27.12.2013р., зареєстрованого 06.06.2014р. (кадастровий номер земельної ділянки 1820885800:04:000:1005), вирішити питання судових витрат.

Позовні вимоги мотивуються тим, що 27 грудня 2013 року між позивачкою та відповідачем було укладено договір оренди землі строком на п'ять років (далі - договір).

Згідно договору, позивачка передала земельну ділянку, загальною площею 2,1820 га (з них: рілля 2,1820 га, сіножаті та пасовища 0 га) відповідачу в оренду, для ведення особистого селянського господарства. Земельна ділянка знаходиться на території Скаківської сільської ради Бердичівського р-ну Житомирської області та належить позивачці, про що свідчить копія державного акту на право приватної власності на землю від 21.12.2001 року. Після укладання договору, між сторонами було укладено акт про приймання - передачу земельної ділянки від 29.12.2013р.

Згідно п.6 договору Орендар (Відповідач) добровільно взяв на себе обов'язок вносити 1.316 грн. 72 коп. за користування землею. Згідно договору орендна плата може вноситись у комбінованій формі (грошова та натуральна). Затримання внесення орендної плати більш ніж на 60 днів призводить до справляння пені у розмірі 0,001% не сплаченої суми за кожен день прострочення.

Крім того, п.10 вищезазначеного договору, чітко зазначає, що «розмір орендної плати може переглядатись за письмовою згодою обох сторін не частіше одного разу за період оренди». Розмір орендної плати між мною та орендарем не переглядався та й взагалі про це жодного разу не ішла мова.

Також, між сторонами була досягнута домовленість, що вказана земельна ділянка передається в оренду тільки для ведення особистого селянського господарства, при укладанні договору Відповідач добровільно брав на себе обов'язки по дотриманню екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів (п.25 та п.26 договору).

Позивачка усі обов'язки, які були покладені на неї договором, виконала в строк без жодного порушення. У свою чергу, Відповідач майже одразу почав порушувати обов'язки, які на нього покладались договором, більше одного року не сплачувалась плата від орендаря, а земельна ділянка не використовується за прямим призначенням. На сьогоднішній день вона знаходиться у вкрай занедбаному стані, жодних агроробіт вже тривалий час на відповідній ділянці не проводилось.

08.01.2016 року позивачка змушена письмово з претензією звернутись до керівництва відповідача, в якій просила розрахуватись повністю та виконати свої прямі обов'язки - привести земельну ділянку у відповідний стан, вказала на те, що самозасівання ділянки чагарниками та деревами може призвести до погіршення її екологічного стану та завдасть шкоди родючості ґрунтів. Жодної відповіді на свої вимоги не отримано, а порушення не були усунуті.

24.01.2016 року позивачка направила лист-попередження Відповідачу з проханням почати виконувати обов'язки, покладені договором. Тому, не бажання відповідача усовувати порушення з його боку спонукають позивачку захищати свої порушені права в судовому порядку.

Представник позивачки за довіреністю від 18.12.2015р. ОСОБА_2 в судове засідання з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд позову без його участі та позивачки, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, проти заочного рішення не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином згідно ст.74-76 ЦПК України, причини неявки суду не відомі, заперечення на позов суду не надходило.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином згідно ст.74-76 ЦПК України, причини неявки суду не відомі, заперечення на позов суду не надходило.

В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін розгляд справи проводиться відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, проаналізувавши їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 27 грудня 2013 року між позивачкою та відповідачем було укладено договір оренди землі строком на п'ять років (далі - договір).

Згідно договору, позивачка передала земельну ділянку, загальною площею 2,1820 га (з них: рілля 2,1820 га, сіножаті та пасовища 0 га) відповідачу в оренду, для ведення особистого селянського господарства. Земельна ділянка знаходиться на території Скаківської сільської ради Бердичівського р-ну Житомирської області та належить позивачці, про що свідчить копія державного акту на право приватної власності на землю від 21.12.2001 року. Після укладання договору, між сторонами було укладено акт про приймання - передачу земельної ділянки від 29.12.2013р.

Позивачка усі обов'язки, які були покладені на неї договором, виконала в строк без жодного порушення. У свою чергу, Відповідач майже одразу почав порушувати обов'язки, які на нього покладались договором, більше одного року не сплачувалась плата від орендаря, а земельна ділянка не використовується за прямим призначенням. На сьогоднішній день вона знаходиться у вкрай занедбаному стані, жодних агроробіт вже тривалий час на відповідній ділянці не проводилось.

08.01.2016 року позивачка змушена письмово з претензією звернутись до керівництва відповідача, в якій просила розрахуватись повністю та виконати свої прямі обов'язки - привести земельну ділянку у відповідний стан, вказала на те, що самозасівання ділянки чагарниками та деревами може призвести до погіршення її екологічного стану та завдасть шкоди родючості ґрунтів. Жодної відповіді на свої вимоги не отримано, а порушення не були усунуті.

Відповідно до частини 1 ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини.

Частина 2 ст.158 Земельного кодексу України встановлює, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Відповідно до статті 203 ЦПК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Згідно пунктів 2, 3 статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до статті 6 ЗУ «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст.ст. 626 ч.1, 627, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Законом України «Про оренду» землі не передбачено іншого порядку припинення договору оренди.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 19 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Відповідно до статті 26 названого Закону записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно з пунктами 10 п.27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Рішення суду про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним не є таким рішенням і без зазначення у рішенні суду про скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку не можна вважати таким, що відбувся реальний захист права власності позивачки.

Відповідно до ч. 1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 551,20 гривень.

Керуючись ст.ст. 6, 10, 11, 32, 60, 88, 158, 197, 212-215, 224, 367 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1820885800:04:000:1005, укладений 27.12.2013р. між ОСОБА_1 та ПСП «Агрофірма «Світанок», зареєстрованого 06.06.2014р., скасувавши державну реєстрацію речового права ПСП «Агрофірма «Світанок» на оренду вказаної земельної ділянки.

Стягнути з ПСП «Агрофірма «Світанок» (08652, Київська обл., Васильківський р-н, с. Ковалівка, вул. Леніна, буд. 1, свідоцтво платника ПДВ № 100238416, інд. податковий № 037540210073, код ЄДРПОУ: 03754024) на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 551,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії даного рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто Бердичівським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ: Д.С. Щербак