Ухвала

від 23.06.2016 по справі 369/5733/16-к

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/5733/16-к

Провадження № 1-кс/369/1304/16

У Х В А Л А

іменем України

23.06.2016 року м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого Києво-Святошинського ВП ГУ Національної поліції в Київській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за №12016110200002189 від 08.06.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся слідчий Києво-Святошинського ВП ГУ Національної поліції в Київській області ст. лейтенант поліції ОСОБА_3 з клопотанням, погодженим прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні за №12016110200002189 від 08.06.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Свої вимоги слідчий мотивує тим, що слідчим відділом Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016110200002189 від 08.06.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Так, 08.06.2016 до Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області з ГУ СБУ в м. Києві та Київській області надійшли матеріали про те, що 04.03.2016 невідома особа на підставі підробного рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 02.12.2013 за № 2_2754,13-ц здійснила реєстрацію права власності на прибудову по АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_5 .

Відповідно до наявного в матеріалах кримінального провадження рапорту оперативного співробітника ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, отримано інформацію щодо організації здійснення групою невстановлених осіб протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним відчуженням земельних ділянок, що належать громаді м. Києва, на користь третіх осіб.

Вказані дії здійснюються шляхом внесення в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію прав та їх обмежень на підставі підроблених рішень судів, які функціонували на окупованих територіях.

Так, зловмисники на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Луганськ від 02.12.2013 №2_2754,13-ц (відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень) щодо визнання права власності на прибудову за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Ярославська, 17 (приміщення закладу громадського харчування), із використанням електронного ключа приватного нотаріуса ОСОБА_6 здійснили 04.03.2016 незаконні дії з реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомості на користь громадянки РФ ОСОБА_5 та мають намір збути його третім особам.

При цьому, сам факт будівництва вищевказаного приміщення здійснено з грубим порушенням чинного законодавства. Зокрема, за наявними даними, відсутній дозвіл Управління охорони культурної спадщини Департаменту культури КМДА на видозмінення та прибудови до охоронного об`єкту (будівля за вказаною адресою є культурною спадщиною), що свідчить про наявність окремих ознак злочину, передбаченого ст. 298 КК України «Знищення, руйнування або пошкодження пам`яток - об`єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам`ятці».

За даними Департаменту містобудування та архітектури КМДА містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за вказаною адресою, де незаконно розміщено прибудова, не надавалися. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування та будівництва об`єктів. Вказані факти свідчать про наявність окремих ознак злочину, передбаченого ст. 356 КК України «Самоуправство».

Водночас, в діях зловмисників вбачаються ознаки скоєння злочину передбаченого ст. 197-1 «Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво», оскільки за офіційними даними Департаменту земельних ресурсів КМДА з 2000 року ділянка з кадастровим номером 8000000000:85:415:0050 (або її частини), де фактично розміщений вказаний заклад громадського харчування, не передавалася та на сьогоднішній день не знаходиться в постійному або тимчасовому користуванні юридичних/фізичних осіб на платній або безоплатній основі та орендна плата за користування вказаною ділянку третіми особами не сплачується до бюджету КМДА.

При цьому, за офіційними даними Київського міського бюро технічної інвентаризації, відповідно до інвентаризаційної справи за вказаною адресою, у період з 1991 року, інвентаризація прибудови до будівлі не замовлялася і не проводилася, що відповідно унеможливлює реєстрацію права власності на вказану прибудову третіми особами.

Вказане свідчіть про неможливість у будь-який законний спосіб зареєструвати вказану споруду, окрім внесення неправдивих даних до Реєстру, з метою подальшої легалізації на підставі рішення суду.

В ході досудового розслідування також встановлено, що відповідно на запит в порядку ст. 93 КПК України з Державної судової адміністрації України (вих. № 10-4406/16), в центральній базі даних автоматизованої системи документообігу суду, відомості про матеріали Жовтневого районного суду м. Луганська у справі від 02.12.2013 року за № 2_2754,13-ц відсутні.

Таким чином, в органу досудового розслідування встановлено, що нежитлове приміщення яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 (загальною площею 75,3 кв. м.) є предметом протиправних дій та набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, та як наслідок на даний час перебуває у власності громадянки РФ ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України є підставою накладення арешту на майно.

Завданням арешту майна, а саме вищевказаного нежитлового приміщення є запобігання його можливого використання, передачі, а також запобігання можливості його відчуження.

Метою накладання арешту на майно відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України є збереження вказаного нежитлового приміщення як доказу, а також запобігання його подальшого відчуження.

До майна, що належить арештувати відноситься нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 (загальною площею 75,3 кв. м.).

Документами, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати є витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якого власником зазначеного приміщення є громадянка РФ ОСОБА_5 .

Разом з тим, в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що існує реальна загроза відчуження вказаного нежитлового приміщення на користь третіх осіб.

На даний час у слідства маються підстави вважати, що вищевказане нежитлове приміщення може бути виставлено на продаж, або відчужене на користь третіх осіб у зв`язку із чим, на даний час виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане нежитлове приміщення.

Враховуючи те, що з метою відшкодування завданої злочином шкоди, запобіганню продажу чи приховання вилучених цінностей необхідно здійснити арешт вказаного майна.

Слідчий просив суд накласти арешт на нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 75,3 кв. м., власником якого є громадянка РФ ОСОБА_5 .

Слідчий просив суд розглядати клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12016110200002189 від 08.06.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України без власника майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З метою забезпечення арешту майна слідчий суддя розглядає клопотання без власника майна ОСОБА_5 .

В судове засідання слідчий, прокурор не з`явилися, причини неявки суду не відомі.

Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Клопотань, щодо фіксації процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування від учасників не надходило. Враховуючи припис ст. 107 КПК України, суд вважає за можливе розглянути вказане клопотання без фіксації технічними засобами.

Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Судом встановлено, що слідчим відділом Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016110200002189 від 08.06.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 (загальною площею 75,3 кв. м.) є ОСОБА_5 .

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, приходить до переконання про необхідність його задоволення, слідчий у клопотанні обґрунтував необхідність такого арешту, з метою збереження вказаного нежитлового приміщення як доказу, а також запобігання його подальшого відчуження.

В даному випадку є наявність обґрунтованих ризиків, які дають достатні підстави вважати, що без накладення арешту на вказане нежитлове приміщення існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170- 173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 75,3 кв. м., власником якого є ОСОБА_5 .

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

СуСлідчий суддя: ОСОБА_1