Вирок

від 16.06.2016 по справі 755/8745/16-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/8745/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100040017133 від 11.11.2015 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в :

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_5 02 жовтня 2015 року близько 10 години 00 хвилин спільно з ОСОБА_4 на автомобілі останнього поверталися з роботи.

В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, а саме перфоратором марки «GBH 7-46 DE Bosch 1350 Bт», вартістю 5200 грн., що належить ТОВ «КЛІМАТ ЕТАЛОН» та який, у цей час, перебував на праві іншого користування у ОСОБА_4 .

Так, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел попросив у ОСОБА_4 у користування на вихідні дні вказаний перфоратор, на що ОСОБА_4 , враховуючи те, що вони давно знайомі і той не вперше в такий спосіб просить інструменти, погодився та надав йому його.

ОСОБА_5 взяв у ОСОБА_4 цей перфоратор та направився до ломбарду «Скарбниця», розташованого по вул. А. Бучми, 2 в м. Києві, де заклав на свій закордонний паспорт, а вирученими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, своїми злочинними діями ОСОБА_5 , безпосередньо, шляхом зловживання довірою заволодів перфоратором марки «GBH 7-46 DE Bosch 1350 Bт», що належить ТОВ «КЛІМАТ ЕТАЛОН», чим спричинив матеріальної шкоди на загальну суму 5200 гривень.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, визнав повністю, дав покази, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені в установочній частині вироку, зокрема в частині часу, місця та способу вчинення, щиро розкаявся у вчиненому.

Крім повного визнання своєї вини у вчинені кримінального правопорушення ОСОБА_5 просив суд визнати недоцільним дослідження доказів в частині обставин вчинення цього злочину, так як повністю погоджується з встановленими під час досудового розслідування справи обставинами.

Покази обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, суд переконавшись, що учасники процесу, вірно розуміють зміст обставин провадження, відсутності сумнівів в добровільності їх позицій, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, представника потерпілого ТОВ «Клімат-Еталон» ОСОБА_4 в частині цивільного позову, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого у відповідності до положень Кримінального Кодексу України та тих обставин, що стосуються цивільного позову.

Тож, враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за обставин, встановлених судом.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 190 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, позитивну характеристику за місцем проживання, спосіб життя (раніше не судимий, не одружений, не працює), що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім`ї та побуті, виражає належні соціальні зв`язки; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ст. 185 КК України, у виді штрафу.

При цьому, суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

При вирішенні цивільного позову ТОВ «Клімат-Еталон» до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, яка була завдана кримінальним правопорушенням (злочином), суд виходить з наступного.

Представник цивільного позивача ОСОБА_4 , у судовому засіданні пояснив суду, що матеріальна шкода складається із вартості перфоратора такої ж марки, якої був викрадений цивільним відповідачем, на цей час, а саме 19191, 60 грн., та з упущеної вигоди, що складає 28500 грн.

У судовому засіданні цивільний відповідач заявлений цивільний позов визнав частково, а саме зауважив, що визнає його тільки у міру своєї вини та враховуючи конкретні обставини справи в даній ситуації вважає не доведеною вартість перфоратора та розмір упущеної вигоди перебільшеними, тобто такими, що не випливають з його дій.

Тож, суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши надані ними доказами з точки зору належності і допустимості, та розглянувши сам спір у кримінальному провадженні, на підставі ч. 5 ст. 128 КПК України, за правилами, встановленими цим Кодексом та в частині процесуальних відносин, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, які цим Кодексом не врегульовані, застосувавши норми Цивільного процесуального кодексу України в частині, що не суперечать засадам кримінального судочинства, вважає за необхідне зазначити про таке.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Частина 2 статті 1166 ЦК України встановлює, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У даному випадку, судом встановлено, що ОСОБА_5 заволодів перфоратором марки «GBH 7-46 DE Bosch 1350 Bт», що належить ТОВ «КЛІМАТ ЕТАЛОН».

Згідно ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до абз. 1 п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року N 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», розмір майна, яким заволоділа винна особа в результаті вчинення відповідного злочину, визначається лише вартістю цього майна, яка виражається у грошовій оцінці. Вартість викраденого майна визначається за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину, а розмір відшкодування завданих злочином збитків - за відповідними цінами на час вирішення справи в суді.

Згідно до ст. 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, а у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

В цій ситуації повернення потерпілому безпідставно набутого майна в натурі є неможливим.

Вартість перфоратора такої ж моделі для цивільного позивача при його купівлі 24.05.2016, згідно рахунку на оплату № Ре-1177, становила 19191, 60 грн.

За таких умов, цивільний позов у цій частині підлягає до задоволення, як обґрунтований, адже саме такою є вартість майна на момент розгляду судом справи.

Щодо позовних вимог цивільного позивача про відшкодування упущеної вигоди, то суд враховує таке.

Так, цивільний позивач, упущену вигоду обґрунтовує тим, що з 02.10.2015 і по цей час, дата позовної заяви 06.06.2016, вони не мають змогу виконувати замовлення по роботах у яких потрібне використання перфоратора.

А саме, за цей період у них було таких замовлень 19.

Середня ринкова вартість робіт по встановленню кондиціонера складає 1500 грн., тож просять стягнути з відповідача 28500 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З правової позиції ВСУ у справі 3-188гс14 (постанова від 09.12.2014) слідує, що,

враховуючи положення ЦК України та ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже покладення на особу обов`язку відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди можливе тільки за умови реальної можливості одержання доходу особою, яка вважає, що їй завдано шкоди.

Внаслідок чого, пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.

Оскільки, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті доходи, які могли б бути реально отримані при належному виконанні боржником зобов`язання за договором, тобто, у цій ситуації, відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди можливе тільки за умови реальної можливості одержання доходу особою, яка вважає, що їй завдано шкоди.

Однак, цивільним позивачем, не було доведено реальну можливість одержання доходу.

Апріорі, до позовної заяви у цій частині позовних вимог, позивачем не було долучено жодного доказу на їх підтвердження.

Так, позивач долучив тільки рахунок фактуру, документи на право власності, витяг з ломбарду, які в своїй сукупності підтверджують тільки обґрунтованість позовних вимог у частині відшкодування матеріальної шкоди, та вартість майна на час розгляду справи, а саме перфоратора, однак, жодним чином не підтверджують наявність 19 замовлень у позивача на виконанням робіт, які б було можливо здійснити тільки з використання перфоратора саме тієї моделі, якою заволодів відповідач шляхом обману і все, як і середньо ринкову вартість таких робіт у сумі 1500 грн.

Тим паче, що з 24.05.2016 ТОВ закупило новий перфоратор, а у позовній заяві період упущеної вигоди вказаний з 02.10.2015 і по цей час (дата позовної заяви 06.06.2016), що є безпідставним.

Період у який начеб-то ТОВ було отримано 19 замовлень позивач також вказує з 02.10.2015, однак не зазначає конкретно дату кожного з них, тож реально встановити чи були вони усі з певним проміжком між собою, чи після 24.05.2016 у одним день не можливо.

А тому, у задоволенні цивільного позову, у цій частині, слід відмовити, як необґрунтованому.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у кримінальному провадженні, обвинуваченому у вигляді особистого зобов`язання враховуючи дані про його особу та вимоги ст.ст. 131-132, 177, 178 КПК України слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному проваджені, згідно обвинувального акта та реєстру, відсутні.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинувачення - вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити покарання у виді штрафуу розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень на користь держави.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді особистого зобов`язання залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ТОВ «Клімат-Еталон» до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, яка була завдана кримінальним правопорушенням (злочином), - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ТОВ «Клімат-Еталон» (ЄДРПОУ 34289609) матеріальну шкоду у розмірі 19191 (дев`ятнадцять тисяч сто дев`яносто одну) гривню 60 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

С у д д я : ОСОБА_1