Ухвала

від 22.06.2016 по справі 388/1803/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1188/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Черненко В. В.

УХВАЛА

Іменем України

22.06.2016 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Черненко В.В.

суддів - Потапенка В.І., Чорнобривець О.С.

за участю секретаря - Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє від імені ОСОБА_3 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 06.04.2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором оренди землі ,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся у суд з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором оренди землі.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його матері ОСОБА_5 на праві власності належала земельна ділянка площею 12,3711 га, що розташована на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

20.01.2009 року його мати уклала з ФОП ОСОБА_4 договір оренди землі, згідно якого передала в оренду строком на 10 років зазначену земельну ділянку.

19.04.2012 року його мати померла і після її смерті він успадкував земельну ділянку площею 12,3711 га, що розташована на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області,

що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом.

Позивач зазначив, що заочним рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 31.10.2014 року, яке ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 04.03.2015 року залишено без змін, договір оренди землі від 20.01.2009 року розірвано.

Позивач зазначив, що він усно звертався до відповідача щодо сплати орендної плати за 2012-2013 роки за договором оренди землі, однак отримував відповідь про те, що орендну плату було виплачено за життя його матері наперед і є відповідні розписки.

Позивач зазначив, що орендна плата за 2012р. становить 6662,81 грн., за 2013р. становить 6662,81 грн., за 2014р. становить 6662,81 грн., за період з 01.01.2015р. по 04.03.2015р. становить 1413,60 грн., а всього становить 21 402,03 грн.

ОСОБА_3 зазначив, що з метою досудового вирішення спору щодо сплати заборгованості по орендній платі, 07.09.2015 року звертався до відповідача із заявою про її сплату, однак дана заява буда залишена без відповіді.

Крім того, позивач зазначив, що з урахуванням того, що відповідач не сплатив орендну плату за 2012-2013р.р. в сумі 13325,62 грн., пеня за період з 01.10.2014 року по 04.03.2015р. становить 41042,54 грн.

Просив суд стягнути з ФОП ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість з орендної плати за 2012р. в сумі 6662,81 грн., за 2013р. - 6662,81 грн., за 2014р. - 6662,81 грн., за період з 01.01.2015р. по 04.03.2015р. в сумі 1413,60 грн. та пеню в сумі 41042,54 грн., а всього 62444,57 грн.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 06.04.2016 року позов задоволено частково.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції встановив, що 20 січня 2009 року ОСОБА_5 та фізична особа - підприємець ОСОБА_4 уклали на десять років договір оренди землі площею 12,37 га, розташованої на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, що зареєстрований 4 червня 2009 року у державному підприємстві «Центр ДЗК» за № 040937000029 (а. с. 4, 5).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 19 вересня 2013 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за № 452, ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 12,3711 га, кадастровий номер 3521980700:02:000:0883, що знаходиться на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (а. с. 7, 8).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Суд першої інстанції зазначив, що позивач після смерті ОСОБА_5, у зв'язку з прийняттям спадщини став набувачем прав та обов'язків спадкодавця, зокрема й тих, що стосуються оренди землі між спадкодавцем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4

Згідно заочного рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2014 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 4 березня 2015 року, розірвано договір оренди землі, укладений 20 січня 2009 року між ОСОБА_5 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, зареєстрований 4 червня 2009 року у державному підприємстві «Центр ДЗК» за № 040937000029.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до змісту ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч. ч. 2-4 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд першої інстанції зазначив, що починаючи з 4 березня 2015 року, тобто з дня набрання законної сили заочним рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2014 року, розірвано договір оренди землі, укладений 20 січня 2009 року між ОСОБА_5 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, зареєстрований 4 червня 2009 року у державному підприємстві «Центр ДЗК» за № 040937000029, а відтак зобов'язання сторін за спірним договором оренди землі з 4 березня 2015 року є припиненими.

Відповідно до п. 9 Договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у грошовій формі або 5 т зерна, 400 кг насіння соняшника, безкоштовна оранка і культивація городів, ритуальні послуги 500 грн.

За змістом ст. 21 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час підписання сторонами договору оренди землі) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно ч. ч. 1, 2, 4 ст. 22 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час підписання сторонами договору оренди землі) орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Відповідно до вказаного, документом, що підтверджує виконання зобов'язання є, зокрема розписка про одержання виконання, наявність у боржника боргового документа, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_5 отримано орендну палату за 2012 рік у повному обсязі від ОСОБА_4 , що підтверджується розпискою. Претензій по оплаті до ОСОБА_4 не має. Розписка підписана ОСОБА_5 та відображає її паспортні дані (а. с. 36).

Відповідно до змісту розписки ОСОБА_3 від 18 квітня 2013 року, ним отримано 5000 грн. за оренду землі від орендаря ОСОБА_4 у рахунок попередньої оплати. Той факт, що така розписка надана позивачем ОСОБА_3 не заперечується (а. с. 32).

Згідно поштового документу, виданого 24 грудня 2014 року УДППЗ «УКРПОШТА», ОСОБА_4 відправив ОСОБА_3 грошовий переказ на суму в розмірі 8000 грн (а. с. 33).

Суд першої інстанції зазначив, що той факт, що ОСОБА_4 сплатив на користь ОСОБА_3 орендну плату за 2014 рік у розмірі 8000 грн. підтверджує наявність у цьому році перед ОСОБА_3 невиконаних зобов'язань за договором оренди землі, що також дає підстави стверджувати, що розписка ОСОБА_3 від 18 квітня 2013 року підтверджує виконання зобов'язання зі сплати орендної плати за 2013 рік.

Відповідно до поштового документу, виданого 17 грудня 2015 року УДППЗ «УКРПОШТА», ОСОБА_4 відправив ОСОБА_3 грошовий переказ на суму в розмірі 8388,12 грн. (а. с. 34) і ця сума була сплачена після відкриття провадження у справі.

Суд першої інстанції зазначив, що сторонами у Договорі оренди землі визначено розмір орендної плати, зокрема 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п. 9 Договору).

У період 2012-2014 роки нормативна грошова оцінка одного гектара землі на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області становила 19904,16 грн. за один гектар упродовж кожного з цих років. У 2015 році такий розмір одного гектара землі на території цієї сільської ради становив 24860,30 грн.

ОСОБА_3 відповідачем фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 була нарахована орендна плата у 2013 році у розмірі 7838,61 грн., утримано 15 % податку з доходів фізичних осіб, а саме в розмірі 1175,79 грн., визначено до сплати 6662,82 грн., фактично сплачено 5000 грн.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідачем допущено заборгованість з орендної плати за 2013 рік у розмірі 1662,82 грн.

У 2014 році позивачеві ОСОБА_3 відповідачем була нарахована орендна плата у розмірі 7838,61 грн., утримано 15 % податку з доходів фізичних осіб, а саме в розмірі 1175,79 грн., визначено до сплати 6662,82 грн., фактично сплачено 8000 грн. Сплату 8000 грн. ОСОБА_4 здійснено 24 грудня 2014 року.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що 24 грудня 2014 року відповідач виконав зобов'язання зі сплати орендної плати за 2014 рік, а також частково погасив виниклу заборгованість з орендної плати за 2013 рік в розмірі 1662,82 грн. Залишок цієї заборгованості станом на 24 грудня 2014 року становив 325,64 грн.

Пунктом 14 Договору оренди землі передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором справляється пеня у розмірі 2 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

На заборгованість з орендної плати за 2013 рік у розмірі 1662,82 грн. підлягає нарахуванню пеня в розмірі 2 % від цієї суми. Обов'язком виконати зобов'язання з орендної плати відповідно до умов Договору оренди землі до 30 грудня поточного року, тобто починаючи з 31 грудня 2013 року ОСОБА_4 є таким, що прострочив виконання зобов'язання. Період прострочення виконання зобов'язання на суму в розмірі 1662,82 грн. становить з 31 грудня 2013 року по 23 грудня 2014 року. Розмір пені за цей період становить 11905,79 грн.

Починаючи з 24 грудня 2014 року залишок невиконаних зобов'язань з оренди землі, а саме зі сплати орендної плати за 2013 рік, становить 325,64 грн., а відтак з цієї дати та до 4 березня 2015 року (дати розірвання спірного правочину) підлягає нарахуванню пеня відповідно до умов правочину в розмірі 2 % від суми заборгованості, що становить 455,90 грн.

Суд першої інстанції зазначив, що у 2015 році позивачеві ОСОБА_3 відповідачем фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 було нарахована орендна плата в розмірі 1663,05 грн. (до 4 березня цього року, тобто до набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору), утримано 15 % податку з доходів фізичних осіб, а саме в розмірі 249,45 грн., визначено до сплати 1413,60 грн., фактично сплачено 8388,12 грн. Сплату 8388,12 грн. ОСОБА_4 здійснено 17 грудня 2015 року.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що за період з 2013 року по 4 березня 2015 року відповідач фізична особа - підприємець ОСОБА_4 мав перед позивачем ОСОБА_3 зобов'язання з приводу оренди землі на суму в розмірі 33763,72 грн. Фактично ОСОБА_4 виконано зобов'язань на суму в розмірі 28050,93 грн. Тобто залишок невиконаних зобов'язань відповідно до договірних відносин становить 5712,79 грн. які підлягають стягненню.

Колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції.

Доводи викладені в апеляційній скарзі , зокрема, що суд не встановив дійсні обставини по справі не дав належної оцінки доводам позивача по справі і як наслідок ухвалив необґрунтоване рішення , висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними доказами, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Розрахунок наданий позивачем по заборгованості по орендній платі не підтверджується належними доказами відповідно до статті 57 ЦПК України.

Посилання позивача , що розписка про отримання орендної плати ОСОБА_5 у 2012 році є неналежним доказом так як ОСОБА_5 її не писала є необґрунтованими , оскільки як вбачається з матеріалів справи зазначена розписка не визнана відповідно до діючого законодавства недійсною. Під час розгляду апеляційної скарги судом оглянуто оригінал зазначеної розписки.

Не знайшли свого підтвердження і інші доводи апеляційної скарги зокрема в частині, що позивач не отримував кошти від відповідача в рахунок погашення зобов'язань за договором оренди ,оскільки не підтверджуються належними доказами відповідно до статті 57 ЦПК України. а носять характер припущення.

Відповідно до ч.4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Аналіз розрахунку наданого відповідачем по справі вбачається, що у відповідача існувала заборгованість по договору оренди землі, укладеного 20 січня 2009 року між ОСОБА_5 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, зареєстрованого 4 червня 2009 року у державному підприємстві «Центр ДЗК» за № 040937000029 і розірваного у судовому порядку відповідно до заочного рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2014 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 4 березня 2015 року

перед позивачем , на час розгляду справи, по пені в розмірі 5712.82 грн. які суд першої інстанції і стягнув на користь позивача.

Колегія суддів, приймаючи до уваги встановлені обставини, дійшла висновку, що суд першої інстанції розглянув справу в межах доводів позовної заяви та наданих сторонами доказів.

Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє від імені ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 06.04.2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: