Ухвала

від 22.06.2016 по справі 643/8725/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження: 22-ц/790/ 2871 /16 Головуючий І інстанції - Єлізаров І.Є.

Справа: № 643/8725/15-ц Доповідач - Кругова С.С.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Зазулинської Т.П.,

ОСОБА_1

секретаря Прологаєвої А.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 21 грудня 2015 року у цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

У травні 2015 року позивач звернувся з позовом в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 32862,09 дол. США та 24002,54 грн..

Уточнюючи в жовтні 2015 року позовні вимоги, позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 32862,09 дол. США та 24002,54 грн..

Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 21 грудня 2015 року позовну заяву задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ,ОСОБА_3 на корить ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» заборгованість за кредитним договором № 6806С79 від 20.12.2006 року в сумі 32862 (тридцять дві тисячі вісімсот шістдесят дві) доларів США 09 центів та 24002 (двадцять чотири тисячі дві) гривен 54 копійок та судові витрати в розмірі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири ) гривен.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою , у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що рішення суду винесене формально, без урахування обставин справи та аналізу всіх матеріалів справи, є неправомірним та таким, що не відповідає нормам вимог матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції всупереч вимогам закону порушив право відповідача на справедливий суд передбачене Конвенцією з основоположних прав людини.

Суд не прийняв до уваги той факт, що відповідач у справі неодноразово звертався до банку та просив про розстрочку, про не нарахування штрафних санкцій, через його фінансову неплатоспроможність.

Судом першої інстанції не взято до уваги письмові докази, які містяться в матеріалах справи, а саме довідки, лікарняні листи, а також ті обставини, що пов'язані з економічною кризою, які вплинули на неплатоспроможність.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися , обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, щовідповідачем несвоєчасно сплачувався кредит та несвоєчасно вносилися відсотки за користування кредитом.

З таким висновком суду, судова колегія погоджується, з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що кредитний договір №6806С79 від 20.12.2006 року був укладений між Відкритим акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України та ОСОБА_2 на суму 48000 доларів США з кінцевою датою погашення 19.12.2026 року та оплатою відсотків у розмірі річної процентної ставки, яка визначається наступним чином: LIBOR 12m + 6,79 річних, але не менше 12,5 % річних, а також з щомісячною сплатою комісії за управління кредитом у розмірі 0,01 % від суми кредиту.

ОСОБА_2 підписав кредитний договір разом з усіма додатками, надавши згоду на виконання всіх зазначених умов договору.

20 грудня 2006 року у забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором укладено договір поруки № 6806Р між АТ "Укрексімбанк", позичальником та ОСОБА_3

15 квітня 2009 року постановою Кабінету Міністрів України №375 назву позивача змінено з Відкритого акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України на ПАТ « Державний експортно-імпортний банк України».

Відповідач ОСОБА_2 у порушення умов кредитного договору зобов'язання належним чином не виконував, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 32862,09 дол. США та 24002,54 гривен ,що складається з: 29659,38 дол. США - за простроченим основним боргом, 3202,71 дол. США - за простроченими відсотками ,1126,51 грн. - комісія за управління кредитом,7652,83 грн.- пеня за простроченим основним боргом, 15223,20 грн. - пеня за простроченими відсотками.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1049 ЦК України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи.

Посилання в апеляційній скарзі на тяжкий матеріальний стан і хворобу не є підставою для звільнення від виконання взятих на себе зобов'язань.

Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Що стосується прохання відповідача про зменшення неустойки, то воно задоволенню не підлягає, оскільки розмір пені 7652,83 грн. за просроченим боргом, а сума боргу складає 32 862,09 доларів США, пеня за простроченими процентами складає 15223,20 грн., а сама заборгованість по процентах складає 3202,71 доларів США, тобто сума пені значно менша ніж сума заборгованості. Збитки банком взагалі не нараховувались, тому застосування ч.3 ст.551 ЦК України є неможливим.

Будь яких доказів, які б спростовували висновки суду - відповідач не надав.

Зазначені доводи не мають правового значення для вирішення справи по суті.

Відповідно до ст.ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України , суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Московського районного суду міста Харкова від 21 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий С.С. Кругова

Судді Т.П. Зазулинська

ОСОБА_1