Рішення

від 09.06.2016 по справі 484/1286/16-ц

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/1286/16-ц

Провадження № 2/484/1413/16 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.06.2016 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Панькова Д.А.

секретаря судового засідання - Кришталь Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

11.04.2016 року позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом, в якому просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2, який помер 24.04.2012 року, на цілісний майновий комплекс - Фермерське господарство «Парадайз» (ідентифікаційний номер 24781752), яке зареєстроване в ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах території Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтувала тим, що 24 квітня 2012 року помер її чоловік ОСОБА_2 з яким вона перебувала в шлюбі з 02.12.1981 року.

Після його смерті відкрилася спадщина на Фермерське господарство «Парадіз» та надану йому в постійне користування земельну ділянку розміром 12,6 га для селянського фермерського господарства, яка розташована на території Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. Право постійного користування на вказану земельну ділянку посвідчується державним актом на право постійного користування на землю Серія ІІІ-МК № 000549.

Фермерське господарство було створене згідно діючого на той час законодавства Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» від 14.01.1992 року. Засновником та головою ФГ був ОСОБА_2, а позивачка була членом вказаного Фермерського господарства.

Земельна ділянка розміром 12,6 га для селянського фермерського господарства «Парадіз» надавалася в постійне користування відповідно до ст. 5 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство від 14.01.1992 року на підставі рішення шостої сесії двадцять другого скликання Степківської сільської ради народних депутатів Первомайського району Миколаївської області від 03.12.1996 року.

Після одержання Державного акту на право постійного користування землею селянське (фермерське) господарство, відповідно до ст. 9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство від 14.01.1992 року було зареєстровано Первомайською райдержадміністрацією, що посвідчується свідоцтвом про державну реєстрацію фермерського (селянського) господарства «Парадайз».

В ст. 9 цього Закону регламентовано, що для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства до відповідної Ради народних депутатів подається заява, статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва, список осіб, які виявили бажання створити його (із зазначенням прізвища, імені та по батькові голови), і документ про внесення плати за державну реєстрацію.

В статті 25 Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року також регламентовано, що: юридична особа діє на підставі статуту (положення). Установи та інші державні організації, що перебувають на державному бюджеті, а у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, також і інші організації можуть діяти на підставі загального положення про організації даного виду.

З цих норм Законодавства, яке діяло на час реєстрації ФГ «Парадайз», вбачається, що для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства наявність статуту не обов'язкова.

Хоча в ч. 4 ст. 1 нової редакції Закону України «Про фермерське господарство» від 2003 року, чітко регламентовано, що Фермерське господарство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

ОСОБА_2, як керівник Фермерського господарства «Парадайз», 30.01.2012 року отримав виписку з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Тобто ФГ «Парадайз» на сьогоднішній день працює та є платником.

Відповідно до ч. 1 статті 23 Закону України «Про фермерське господарство», успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Після смерті свого чоловіка позивачка звернулася до Другої державної нотаріальної контори м. Первомайська із заявою про прийняття спадщини.

Під час звернення нотаріус оглянула представлені позивачкою документи і надала письмову відповідь.

В своїй відповіді від 19.12.2014 року № 2979/02-14 державний нотаріус зазначила, що видати свідоцтво про право на спадщину на корпоративні права, тобто на ФГ «Парадайз» не можливо. Для отримання свідоцтва про право на спадщину, яка залишилися після смерті спадкодавця необхідно надати Статут ФГ «Парадайз», який відповідатиме вимогам чинного законодавства.

У зв'язку відсутністю можливості надати відповідний документ, нотаріус запропонувала звернутися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву в якій визнав позов та просив розглянути справу у його відсутність.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Всі викладені в позові обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні наданими позивачем документами.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Як визначено ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про фермерське господарство», успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється, відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, поняттям спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Ст. 32 ЗУ «Про фермерське господарство» Держава гарантує дотримання і захист майнових та інших прав і законних інтересів фермерського господарства. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють контроль за діяльністю фермерського господарства у випадках, передбачених законом. Незаконне втручання в господарську діяльність фермерського господарства органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб забороняється. Збитки, заподіяні фермерському господарству неправомірним втручанням в його діяльність, підлягають відшкодуванню відповідно до закону. Ст. 5 цього ж закону передбачає, що Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. А у відповідності до ст. 35 ЗУ «Про фермерське господарство» підставами для припинення діяльності фермерського господарства є реорганізації фермерського господарства, ліквідації фермерського господарства, визнання фермерського господарства неплатоспроможним (банкрутом), або якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Судом встановлено, що позивачка є спадкоємцем, який бажає продовжити діяльність селянського (фермерського) господарства «Парадайз», та правомірно претендує на спадкове майно, в порядку спадкування за законом після померлого чоловіка ОСОБА_2

Однак, позивачу в нотаріальному порядку відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на селянське (фермерське) господарство, оскільки відсутній правовстановлюючий документ - статут ФГ.

В даному випадку відмова нотаріуса у оформленні спадкових прав позивача після смерті її чоловіка на селянське (фермерське) господарство «Парадайз», в порядку спадкування за законом, порушує права позивача, які підлягають поновленню шляхом задоволення позовних вимог в цій частині.

У відповідності до ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню. Оскільки таке має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обґрунтування своїх вимог.

У відповідності із п. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За встановлених судом обставин, позов слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 174, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2, який помер 24.04.2012 року, на цілісний майновий комплекс - Фермерське господарство «Парадайз» (ідентифікаційний номер 24781752), яке зареєстроване в ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах території Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, а якщо було подано, то після перегляду справи судом апеляційної інстанції, в разі якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційну скаргу може бути подано протягом 10 днів після проголошення рішення всіма учасниками процесу до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

С У Д Д Я :