Рішення

від 22.06.2016 по справі 509/1509/15-ц

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/1509/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі :

судді Гандзій Д.М.

при секретарі Черкасові Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Профкредит» до ОСОБА_1, за участю 3-ої особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом, шляхом звернення стягнення та визнання права власності на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

7 квітня 2015 року, представник ПАТ «Укрсоцбанк», звернувся до суду з позовом, в якому просив суд, в рахунок часткового погашення перед ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості ОСОБА_3 за договором кредиту № 2007/670-2.06/80 від 18.05.2007 р. у розмірі 755973,49 грн. з яких : борг за кредитом 550771,12 грн., боргу по відсоткам 113687,57 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту 30670,12 грн., пеня за несвоєчасне повернення відсотків 13950,01 грн., інфляційні витрати за кредитом 31606,96 грн., інфляційні витрати за відсотками 15287,71 грн. - звернути стягнення на предмет іпотеки за нотаріально посвідченим іпотечним договором від 01.02.2007 р. (реєстр. № 86), разом із наступними змінами, укладеним між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, на земельну ділянку загальною площею 0,62 га, що знаходиться за адресою : Одеська область, Овідіопольський район, ділянка № 26/1, масив № 10, ж/м «Дружний», с. Мізікевича на території Таїровської селищної ради, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка належить ОСОБА_1 на праві власності згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 23 жовтня 2006 року, серії ЯГ № 946299, виданого Овідіопольським районним відділом земельних ресурсів Одеської області, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 від 22 вересня 2006 року за реєстровим номером 7434 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на землю за № 010652901259, кадастровий номер 5123755800:02:009:0030, шляхом визнання за ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на вищезазначений предмет іпотеки, за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на момент реєстрації права власності та стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь судовий збір в сумі 3654 грн., мотивуючи це невиконанням відповідачкою умов вищевказаного кредитного договору.

Заочним рішенням Овідіопольського райсуду Одеської області від 04.06.2015 р. були повністю задоволені вищевказані позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк».

Ухвалою Овідіопольського райсуду Одеської області від 21.04.2016 р., за заявою представника ТОВ «ФК «Профкредит», які набули право вимоги за вищевказаним кредитним договором та договором іпотеки, є правонаступниками ПАТ «Укрсоцбанк», і які не були залучені до участі у справі і були позбавлені можливості взяти участь в судовому засіданні, було скасоване зазначене заочне рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 04.06.2015 р. і справу передано до канцелярії Овідіопольського райсуду Одеської області для подальшого розподілу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями - 26.04.2016 р. справа була розподілена судді Овідіопольського райсуду Одеської області Гандзій Д.М.

29.04.2016 р. до суду звернувся представник позивача ТОВ «ФК «Профкредит» зі збільшеним позовом, в якому просив суд, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 1 лютого 2007 року, приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області, за реєстровим № 86, разом із наступними змінами, укладеним між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, а саме на земельну ділянку загальною площею 0,62 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, ділянка № 26/1, масив № 10, ж/м «Дружний», с. Мізікевича на території Таїровської селищної ради, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка належить ОСОБА_1 на праві власності згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 23 жовтня 2006 року, серії ЯГ № 946299, виданого Овідіопольським районним відділом земельних ресурсів Одеської області, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 від 22 вересня 2006 року за реєстровим номером 7434 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на землю за № 010652901259, кадастровий номер 5123755800:02:009:0030, в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором кредиту № 2006/670/100 від 22.09.2006 р. в загальному розмірі 3324919,20 грн., шляхом набуття ТОВ «Фінансова компанія «Профкредит» права власності на вищезазначену земельну ділянку за вартістю, визначеною на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності; звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 18 травня 2007 року, приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області, за реєстровим № 3384, разом із наступними змінами, укладеним між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, а саме на земельну ділянку загальною площею 0,62 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, ділянка № 26/1, масив № 10, ж/м «Дружний», с. Мізікевича на території Таїровської селищної ради, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка належить ОСОБА_1, на праві власності згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 23 жовтня 2006 року, серії ЯГ № 946299, виданого Овідіопольським районним відділом земельних ресурсів Одеської області, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 від 22 вересня 2006 року за реєстровим номером 7434 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на землю за № 010652901259, кадастровий номер 5123755800:02:009:0030, в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 за Договором кредиту № 2007/670-2.06/80 від 17.05.2007 р. в загальному розмірі 922536,58 грн., шляхом набуття ТОВ «Фінансова компанія «Профкредит» права власності на вищезазначений предмет іпотеки та стягнути з відповідачки судові витрати по справі.

Представник позивачів приймаючи участь в судових засіданнях повністю підтримав свій збільшений позов в редакції від 29.04.2016 р., просив його задовольнити, однак в подальшому в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, особисто під розписку, причини неявки суду не повідомив, надавши суду свою письмову заяву, в якій повністю підтримав свій збільшений позов, просив суд його задовольнити та проводити судове засідання без його участі, не заперечуючи проти ухвалення судом заочного рішення по справі (а.с. 118,120 т. 2).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно, без поважних причин не з `явилася, про дату, час та місце судових засідань неодноразово повідомлялась належним чином, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 74, ч. 1 ст. 77 ЦПК України, за останньою відомою судові адресою її місця проживання та реєстрації, і повістка вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться, що підтверджується довідкою ОСОБА_5 України в Одеській області № 1673-1 від 03.06.2016 р. та численними поштовими повідомленнями, які повернулися на адресу суду з відмітками листоноші «за закінченням терміну зберігання», причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутністю суду не надала (а.с. 70,74-78,80-81,108,112,114-117 т. 2).

3-тя особа ОСОБА_2 в судове засідання повторно без поважних причин не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду неодноразово повідомлявся належним чином, за останньою відомою судові і позивачам місцем свого проживання і реєстрації, що підтверджується довідкою ОСОБА_5 України в Одеській області № 1673-1 від 03.06.2016 р. та численними поштовими повідомленнями, які повернулися до суду з відмітками листоноші «за закінченням терміну зберігання», причини неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутністю суду не надала (а.с. 68,69,74,75,79,82,83,106,113,118 т. 2).

Згідно з ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного належним чином, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши думку представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За загальним правилом - кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 3 ЦПК України).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси, у спосіб, визначений законами України

Згідно із ст.ст. 10,11 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які як і інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона - повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи та розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі - розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, частиною 3 якої передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили - не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частинами 3,4 статті 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводить мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено зобов'язання позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно із ст.ст. 512-516 ЦК України - кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, до якого переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, відповідно до ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Приписами статей 525,526 ЦК України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно із ст. 599 ЦК України - зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності з умовами ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 610 ЦК України зазначає - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із статтями 611,612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення

Також, статтею 617 ЦК України передбачено - особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Договір - є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 524 ЦК України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно із ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні - але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Отже, банк, як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (ст.ст. 19,47 Закону України «Про банки і банківську діяльність») банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення НБУ відповідних ліцензій на виконання вимог п. 1 розділу ІІ Закону України від 15.02.2011 р. № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій - має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (п. 2 ст. 5 Декрету про валютне регулювання).

У відповідності до п.п. 11,21 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів та таким кредитом - не потребують наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодній зі сторін кредитного договору.

Також, п. 17 вказаної Постанови передбачено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст.ст. 599-601,604-609 ЦК України.

Згідно зі ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За приписами ч.1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Статтею 12 Закону України «Про іпотеку» передбачено - у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержаталь має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Статтями 33,35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору - іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж 30-ти денний строк, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги і якщо протягом встановленого строку - вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

При чому, письмова вимога кредитора боржнику надсилається способом, передбаченим договором. Чинне законодавство України - не встановлює обов'язку кредитора перевіряти фактичне місцезнаходження чи місце проживання боржника/іпотекодавця та його розшуку, а відтак, кредитор повинен надіслати письмове повідомлення про початок (попередження) звернення стягнення на предмет іпотеки чи повідомлення про необхідність виконання зобов'язання на адресу, зазначену в договорі кредиту/іпотеки.

Відповідно до ст.ст. 37,38 Закону України «Про іпотеку» - іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюються до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Пунктом 37,39 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що невиконання вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання - не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (ч. 3 ст. 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає ст. 124 Конституції України.

Крім того, п. 9 вказаної Постанови надає право вибору способу захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (ч. 1 ст. 20 ЦК України, ст.ст. 3,4 ЦПК України).

З урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цим норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом.

Наявність судового рішення про стягнення заборгованості з позичальника та/або поручителя, яке не виконано - не є підставою для відмови кредитору в реалізації права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання на нього права власності, враховуючи випадки, коли іпотекодавецем є особа, відмінна від позичальника.

Відповідно до частини першої ст. 590, ст. 578 ЦК - звернення стягнення на предмет застави/іпотеки здійснюється лише за рішенням суду, якщо для укладення такого договору щодо майна фізичної особи вимагалось отримання згоди чи дозволу іншої особи чи органу.

У судовому засіданні встановлено, що 18 травня 2007 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 був укладений Договір кредиту № 2007/670-20.6/80, відповідно до умов якого ПАТ «Укрсоцбанк» надав ОСОБА_2 у тимчасове строкове платне користування грошові кошти в еквіваленті грошового зобов'язання з максимальним лімітом заборгованості у сумі 50 000 доларів США, з порядком повернення заборгованості відповідно до п. 1.1. Договору кредиту, та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості за Договором кредиту не пізніше 17 травня 2017 року, зі сплатою 13,0% процентів річних за користування Кредитом (а.с. 11-13 т. 1).

Суд встановив, що ТОВ «Фінансова компанія «Профкредит» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», яке в свою чергу є правонаступником АКБ «Укрсоцбанк», що підтверджується нижченаведеними доказами (а.с. 5-19 т. 1).

В якості забезпечення виконання позичальником ОСОБА_2 зобов'язань перед Банком за Договором кредиту, між ПАТ «Укрсоцбанк» та майновим поручителем ОСОБА_1 18 травня 2007 року укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу ОСОБА_4, та зареєстрований в реєстрі за № 3384 (а.с. 7-11 т. 1).

Відповідно до умов Договору Іпотеки ОСОБА_1 передала в іпотеку ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Профкредит» наступне нерухоме майно: земельну ділянку загальною площею 0,62 га, що знаходиться за адресою: Україна, Одеська обл., Овідіопольський район, ділянка № 26/1, масив № 10, ж/м «Дружний», с. Мізікевича на території Таїровської селищної ради, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий № 5123755800:02:009:0030.

Вказана земельна ділянка кадастровий № 5123755800:02:009:0030 належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 23 жовтня 2006 року, серія ЯГ № 946299, виданого Овідіопольским районним відділом земельних ресурсів Одеської області, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 від 22 вересня 2006 року за реєстровим № 7434, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на землю за № 010652901259 (а.с. 19-20 т. 1).

Суд з`ясував, що свої зобов'язання, визначені п. 3.1. Договору кредиту, АКБ «Укрсоцбанк» виконано належним чином та у повному обсязі і Позичальнику відкрито позичковий рахунок у відділенні Одеської обласної філії ООФ АКБ «Укрсоцбанк» та надано суму кредиту готівкою, згідно поданої ОСОБА_2 до Банку заяви на видачу готівки № 01 від 21 травня 2007 року (а.с. 16 т. 1).

Відповідно до умов Договору кредиту, Позичальник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі погашати Кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п. 1.1. цього Договору; сплачувати проценти за використання кредиту в порядку, визначеному п.п.2.4., 2.5. цього Договору.

Суд встановив, що Позичальником систематично не виконуються умови Договору кредиту, не здійснюється погашення Кредиту, та сплата процентів за використання кредиту і як слід, неналежне виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань за Договором кредиту № 2007/670-20.6/80 від 18 травня 2007 року призвело до виникнення простроченої заборгованості, яка станом на 26 лютого 2015 року становить 922536,58 грн., обґрунтований розрахунок якої у відповідності до чинного законодавства України був зроблений позивачами, наданий та перевірений судом (а.с. 96-98).

Крім того, 22 вересня 2006 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № 2006/670/100, згідно з яким банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 198000 доларів США, терміном користування до 21 вересня 2013 року зі сплатою 12,25% річних (а.с. 85-90 т. 2).

28 вересня 2012 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено Договір про внесення змін № 3 до Договору кредиту № 2006/670/100 від 22 вересня 2006 року, відповідно до якого сторони дійшли згоди змінити валюту кредиту та перевести суму кредиту разом із нарахованими відсотками в гривню зі сплатою 9,9% річних та з кінцевим терміном погашення заборгованості до 27 вересня 2022 року (а.с. 92-94 т. 2).

В якості забезпечення виконання позичальником ОСОБА_2 зобов'язань перед Банком за Договором кредиту № 2006/670/100 від 22 вересня 2006 року, між ПАТ «Укрсоцбанк» та майновим поручителем ОСОБА_1 1 лютого 2007 року укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу ОСОБА_4, та зареєстрований в реєстрі за № 86 (а.с. 99-105 т. 2).

Відповідно до умов Договору Іпотеки ОСОБА_1 передала в іпотеку ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Профкредит» наступне нерухоме майно : земельну ділянку загальною площею 0,62 га, що знаходиться за адресою: Україна, Одеська обл., Овідіопольський район, ділянка № 26/1, масив № 10, ж/м «Дружний», с. Мізікевича на території Таїровської селищної ради, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий № 5123755800:02:009:0030.

Вказана земельна ділянка кадастровий № 5123755800:02:009:0030 належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 23 жовтня 2006 року, серія ЯГ № 946299, виданого Овідіопольским районним відділом земельних ресурсів Одеської області, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 від 22 вересня 2006 року за реєстровим № 7434, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на землю за № 010652901259 (а.с. 19-20 т. 1).

Згідно з пунктом 3.3.7, 3.3.8 Кредитного договору № 2006/670/100 від 22 вересня 2006 року ОСОБА_2 зобов'язалась забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені договором терміни. Однак, ОСОБА_2 встановлені Договором терміни повернення наданого їй кредиту (основної суми) та терміни сплати відсотків за кредит не дотримується, у зв'язку з чим, станом на 26 лютого 2016 року загальна сума заборгованості за кредитним договором № 2006/670/100 від 22 вересня 2006 року складає 3324919,20 грн. згідно розрахунку, зробленого позивачами і перевіреного судом (а.с. 20 т. 2).

Відповідно до п. 4.1. вищевказаних Іпотечних договорів, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За умовами п. 4.5 та пп. 4.5.3 Іпотечних договорів Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки одним із наступних способів, зокрема шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки і рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, в порядку встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

26 лютого 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», яке є правонаступником АКБ «Укрсоцбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дживвайп Фінанс» укладено Договір № 26-02/15-04 про відступлення прав вимог за договором кредиту, за яким ПАТ «Укрсоцбанк» відступає, а ТОВ «Дживвайп Фінанс» набуває права грошових вимог в тому числі за Договором кредиту № 2007/670-20.6/80 від 18 травня 2007 року та за Договором кредиту № 2006/670/100 від 22 вересня 2006 року.

Також, 26 лютого 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дживвайп Фінанс» укладено Договір про відступлення прав вимог за Іпотечними договорами, за якими ПАТ «Укрсоцбанк» (Іпотекодержатель) відступає, а ТОВ «Дживвайп Фінанс» (Новий Іпотекодержатель) набуває права вимоги в тому числі за Іпотечним договором, укладеним між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 18 травня 2007 року та посвідченим приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованим за номером 3384 та за Іпотечним договором, укладеним між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 1 лютого 2007 року та посвідченим приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованим за номером 86.

В подальшому за Договором № 26-02-16 від 26 лютого 2016 року про відступлення права вимоги за договором кредиту та Договором про відступлення прав вимоги за Іпотечними договорами від 26 лютого 2016 року, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дживвайп Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Профкредит», останнє набуло право вимоги за Договором кредиту № 2007/670-20.6/80 від 18 травня 2007 року, за Договором кредиту № 2006/670/100 від 22 вересня 2006 року та за Іпотечним договором від 18 травня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу ОСОБА_4, та зареєстрованого за номером 3384, за Іпотечним договором, укладеним між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 1 лютого 2007 року та посвідченим приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованим за номером 86 (а.с. 5-19 т. 1).

Таким чином, право вимоги за вказаними кредитними договорами та за договорами іпотек має ТОВ «ФК «Профкредит», в зв'язку з чим замінено кредитора з ПАТ «Укрсоцбанк» на ТОВ «ФК «Профкредит».

ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Профкредит» неодноразово повідомляло Позичальника та Відповідача про необхідність погашення заборгованості за Договором кредиту, зокрема, Листом від 12 січня 2012 року вих. №19.1-08/96-348, яким відповідачка та 3-тя особа були попереджені про звернення ПАТ «Укрсоцбанк» стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання вимог щодо погашення кредитної заборгованості, однак, вимоги Банку були проігноровані як Позичальницею, так і Відповідачкою (а.с. 21 т. 1).

Крім того, як встановив суд, рішенням Малиновського р/с м. Одеси від 25.07.2014 р. за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_6 про стягнення кредитної заборгованості - було стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 2006/670/100 від 22.09.2006 р. в розмірі 2127496,86 грн. та 20.02.2015 р. судом було видано виконавчий лист, з яким 12.03.2015 р. ПАТ «Укрсоцбанк» (стягувач) звернулось до ВДВС Арцизького РУЮ Одеської області з заявою про прийняття виконавчого листа до примусового виконання, та постановою ВДВС Арцизького РУЮ Одеської області від 13.03.2015 р. було відкрито виконавче провадження. Однак, відповідно до інформації від 19.04.2016 р. про виконавче провадження - виконавчий лист був повернутий стягувачеві у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення (а.с. 10-19 т. 2).

Таким чином, вищевказане рішення суду - не було виконане на цей час і сума заборгованості є несплаченою.

Отже, судом було встановлено факт невиконання відповідачкою та 3-ою особою кредитних зобов'язань, а тому з урахуванням вищевказаних обставин справи та норм Закону, у суду є всі законні підстави звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання на нього права власності за позивачами.

На момент розгляду справи, жодних доказів погашення боргу, відповідачкою суду не надано, та відповідно у суду вони відсутні. За таких обставин суд вважає вимоги позивачів про стягнення з відповідачів суми заборгованості зі всіма складовими такими, що відповідають умовам договору та ст. 1050 ЦК України.

Відповідно до звіту ТОВ «Ліга Експерт» про експертну грошову оцінку іпотечної земельної ділянки від 13.05.2016 р. - ринкова вартість вищевказаної іпотечної земельної ділянки загальною площею 0,62 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, ділянка № 26/1, масив № 10, ж/м «Дружний», с. Мізікевича на території Таїровської селищної ради, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) становить - 1334792 грн. (а.с. 24-67 т. 2).

На думку суду, позов підлягає задоволенню у повному обсязі та зважаючи на умови ст.ст. 37,38 Закону України «Про іпотеку» та умови нотаріально-посвідчених іпотечних договорів з іпотекодавцями (майновим поручителем - відповідачкою) і звернення стягнення на предмет іпотеки слід здійснити шляхом визнання на нього права власності за позивачами.

Крім того, у відповідності до вимог ст.ст. 79,88 ЦПК України, з відповідачки на користь позивачів мають бути стягнуті понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3654 грн. (а.с. 6 т. 1).

У відповідності до ч. 3 ст. 232 ЦПК України - повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Враховуючи, що по даній справі вже було ухвалено заочне рішення від 04.06.2015 р., яке за заявою представника позивача ТОВ «ФК «Профкредит» було скасоване ухвалою Овідіопольського райсуду Одеської області від 21.04.2016 р. і справу було призначено до нового розгляду, вказане рішення суду, сторони мають право оскаржити в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 10,11,57-60,169,208-209,213-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 512-516, 524,525,526,530,533,549,625,651,1054,1055 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», Постановою Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Профкредит» до ОСОБА_1, за участю 3-ої особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом, шляхом звернення стягнення та визнання права власності на предмет іпотеки - задовольнити ;

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 1 лютого 2007 року, приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області, за реєстровим № 86, разом із наступними змінами, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, а саме на земельну ділянку загальною площею 0,62 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, ділянка № 26/1, масив № 10, ж/м «Дружний», с. Мізікевича на території Таїровської селищної ради, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на праві власності згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 23 жовтня 2006 року, Серія ЯГ № 946299, виданого Овідіопольським районним відділом земельних ресурсів Одеської області, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 від 22 вересня 2006 року за реєстровим номером 7434 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на землю за № 010652901259, кадастровий номер 5123755800:02:009:0030, в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 за Договором кредиту № 2006/670/100 від 22 вересня 2006 року в загальному розмірі 3324919,20 грн., шляхом набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкредит» (код ЄДРПОУ - 39314503, 01133, м. Київ, вулиця Мечникова, буд. 14/1) права власності на вищезазначений предмет іпотеки, земельну ділянку за вартістю, визначеною на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, в розмірі 1334792 грн. ;

3. Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 18 травня 2007 року, приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області, за реєстровим № 3384, разом із наступними змінами, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, а саме на земельну ділянку загальною площею 0,62 га, що знаходиться за адресою: Україна, Одеська область, Овідіопольський район, ділянка № 26/1, масив № 10, ж/м «Дружний», с. Мізікевича на території Таїровської селищної ради, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на праві власності згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 23 жовтня 2006 року, Серія ЯГ № 946299, виданого Овідіопольським районним відділом земельних ресурсів Одеської області, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 від 22 вересня 2006 року за реєстровим номером 7434 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на землю за № 010652901259, кадастровий номер 5123755800:02:009:0030, в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 за Договором кредиту № 2007/670-2.06/80 від 17 травня 2007 року в загальному розмірі 922536,58 грн., шляхом набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкредит» (код ЄДРПОУ - 39314503, 01133, м. Київ, вулиця Мечникова, буд. 14/1) права власності на вищезазначений предмет іпотеки, земельну ділянку за вартістю, визначеною на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, в розмірі 1 334 792,00 грн. ;

4. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкредит» (код ЄДРПОУ - 39314503, 01133, м. Київ, вулиця Мечникова, буд. 14/1) право власності на земельну ділянку загальною площею 0,62 га, кадастровий номер 5123755800:02:009:0030, що знаходиться за адресою: Україна, Одеська область, Овідіопольський район, ділянка № 26/1, масив № 10, ж/м «Дружний», с. Мізікевича на території Таїровської селищної ради, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на праві власності згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 23 жовтня 2006 року, Серія ЯГ № 946299, виданого Овідіопольським районним відділом земельних ресурсів Одеської області, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 від 22 вересня 2006 року за реєстровим номером 7434 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на землю за № 010652901259, кадастровий номер 5123755800:02:009:0030 ;

3. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкредит» (код ЄДРПОУ - 39314503) суму судового збору у розмірі 3654 грн.

Повторне заочне рішення може бути оскаржено сторонами в загальному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення або отримання його копії стороною, яка не була присутня в судовому засіданні, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя Гандзій Д.М.