Рішення

від 21.06.2016 по справі 910/7415/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2016Справа №910/7415/16

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бермос-Телеком" доФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 простягнення 92 951 грн 97 коп. Представники: від позивача: Сімінський М.В. - представник за довіреністю від відповідача: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.04.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бермос-Телеком" з вимогами до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 92 951 грн 97 коп. заборгованості за договором про надання послуг № 231012 від 23.10.2012, в тому числі: 45 000 грн 00 коп. основного боргу, 36 270 грн 00 коп. інфляційних втрат, 3 997 грн 45 коп. 3 % річних, 3 184 грн 52 коп. та 4 500 грн 50 коп. штрафу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та умов договору про надання послуг № 231012 від 23.10.2012, укладеного між сторонами, не виконав взяті на себе зобов'язання з надання оплачених послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 45 000 грн 00 коп., крім того, у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 36 270 грн 00 коп. інфляційних втрат, 3 997 грн 45 коп. 3 % річних, 3 184 грн 52 коп. та 4 500 грн 50 коп. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 порушено провадження у справі № 910/7415/16, розгляд справи призначений на 30.05.2016.

30.05.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2016 розгляд справи відкладено на 21.06.2016, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

Представник відповідача у судове засідання 21.06.2016 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою, зазначеною на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за адресою https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch.

У судове засідання 21.06.2016 з'явився представник позивача, надав документи на виконання вимог ухвали суду та надав усні пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 21.06.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

23.10.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бермос-Телеком" (замовник за договором) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (виконавець за договором) укладено договір про надання послуг № 231012 відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надати замовнику послуги (етапи), а замовний на умовах даного договору зобов'язується їх оплатити

Предметом даного договору є замовлення виконавцю замовником здійснення комплексу юридично значимих послуг, щодо відведення в оренду земельних ділянок розташованих за адресами: Київська обл. Києво-Святошинський район, с. Ходосівка; Київська обл. Бориспільський район, с. Мала Олександрівка, в межах с/р Великої Олександрівки; Київська обл. Бориспільський район, с. Кийлів; Київська обл. Броварський район, с. Семиполки; Київська обл. Броварський район, с. Рюжжівка (пункт 1.2. договору).

10.12.2012 між сторонами укладено додаткову угоду до договору за № 231012, відповідно до умов якої сторони домовились Земельну ділянку сайт КІ2459, що знаходиться на території Гвоздівської сільської ради по вулиці Леніна, 10 Васильківського району Київської області, для будівництва та обслуговування телекомунікаційного обладнання, орієнтовною площею 0,012 га, вважати як додатковий об'єкт із додатковою оплатою та з іншим терміном виконання робіт. Сума за даною додатковою угодою складає 15 000 грн 00 коп. без ПДВ. Термін виконання робіт складає 6 місяців з моменту підписання даної угоди.

Згідно з пунктом 1.2. договору замовник зобов'язується надати всі необхідні юридичні документи, а саме рішення сільської ради (рішення суду) про надання дозволу та передачу у власність земельної ділянки ( оригінал зареєстрований в с/р; ); фотокопія договору відчуження земельної ділянки (договір купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про право на спадщину, та інше) посвідчена нотаріально (виписана нотаріусом) та зареєстрована в с/р; копія державного акту на право власності на земельну ділянку на попереднього власника; ксерокопія сторінок паспорту (1,2,3, 6,7,10, 11), нотаріально завірену копію статутних документів; довіреність з правом передачі іншим особам; ксерокопія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру або Свідоцтва про державну реєстрацію

Пунктом 1.3. договору передбачено, що комплекс послуг передбачених пунктом 1.1. даного договору включає наступні етапи: 1) Проведення на земельних ділянках вказаних в пункті 1.1. даного договору геодезичних обмірів з послідуючим оформленням результатів у відповідності до чинного законодавства. Виготовлення та погодження у всіх необхідних підприємствах, установах, організаціях проектів землеустрою у відповідності до чинного законодавства; 2) Отримання в органах місцевого самоврядування та/або органах виконавчої влади рішень про затвердження проектів землеустрою та дозволів на укладання договорів оренди земельних ділянок, (та виготовлення державних актів) (рішення сільської ради, Розпорядження РДА). Виконання комплексу робіт по реєстрації договорів оренди, (та виготовлення державних актів) в органах земельних ресурсів у відповідності до чинного законодавства.

У відповідності до пункту 2.1. договору визначено, що загальна вартість послуг складає 7 5000 грн 00 коп., без ПДВ

Вартість першого етапу надання послуг (50% загальної вартості послуг) складає 37 500 грн. 00 коп., що складає. Грошові кошті на виконання робіт за даним етапом надання послуг перераховуються замовником на поточний рахунок виконавця в строк п'яти банківських днів після підписання сторонами даного договору (пункт 2.1.1 договору).

Відповідно до пункту 2.1.2 договору вартість другого етапу надання послуг (50% загальної вартості послуг) складає 37 500 грн 00 коп., без ПДВ. Грошові кошті на виконання робіт за даним етапом надання послуг перераховуються замовником на поточний рахунок виконавця в строк п'яти банківських днів після підписання замовником Акту прийому-передання наданих послуг першого та другого етапів.

Положеннями пунктів 3.1.1. та 3.1.2 договору сторонами погоджено, що виконавець зобов'язаний надати послуги, вказані в пункті 1.3. цього договору, в повній відповідності з нормами діючого законодавства України із застосуванням усіх необхідних встановлених законодавством дозволів (ліцензій) на виконання окремих видів робіт. Надати послуги, вказані в пункті 1.3. цього договору якісно та у встановлений термін, згідно календарного плану, якій є невід'ємною частиною даного договору. Але в будь якому разі не пізніше 30.03.2013 (додаток № 1 до даного договору);

Згідно з пунктом 3.3. договору здавання результатів надання послуг виконавцем та приймання результатів замовником здійснюється особисто замовником та оформлюється актом здавання-приймання наданих послуг, який підписується сторонами одразу після фактичного виконання окремого етапу.

Пунктом 6.1 договору визначено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту виконання вимог замовником пункту 1.2, його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 30.03.2013, але в будь якому разі повного виконання його сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункт 6.2 договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору про надання послуг № 231012 від 23.10.2012, позивачем було проведено попередньо оплату за договором на загальну суму 45 000 грн 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 3305 від 26.10.2012 на суду 18 750 грн 00 коп., № 3310 від 29.10.2012 на суму 18 750 грн 00 коп. та № 3606 від 15.01.2013 на суму 7 500 грн 00 коп., проте відповідач в порученням умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання з надання передбачених договором та оплачених позивачем послуг, у зв'язку з чим в останнього виник обов'язок з повернення попередньої оплати у сумі 45 000 грн 00 коп.

Позивач звертався ся до відповідача з претензіями № 030 від 10.04.2014, № 013 віл 24.02.2015 та № 3 про повернення коштів за договором про надання послуг № 231012 від 23.10.2012, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, приймаючи до уваги, що за приписами статей 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оскільки наявними у справі документами підтверджується оплата позивачем вартості послуг за договором про надання послуг № 231012 від 23.10.2012, враховуючи встановлення факту невиконання відповідачем обов'язку з надання послуг та повернення попередньої оплати на загальну суму 45 000 грн 00 коп., вимоги позивача про стягнення 45 000 грн 00 коп. з відповідача підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4 500 грн 00 коп. штрафу, 3 184 грн 52 коп. пені, 36 270 грн 00 коп. інфляційних втрат та 3 997 грн 45 коп. 3 % річних.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 4.3 договору у разі невиконання виконавцем договірних зобов'язань протягом термінів зазначених у календарному плані виконавець сплачує штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення робіт з дня отримання коштів

Згідно з пунктом 4.7. договору у разі нецільового виконання використання виконавцем грошових коштів замовника він, протягом одного календарного місяця з дати виявлення даного порушення умов договору повертає усі отримані від замовника грошові кошти в повному обсязі та сплачує штраф у розмірі 10 % від отриманих грошових коштів замовника.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунок пені та встановлено його правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 184 грн 52 коп. пені підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4 500 грн 00 коп. штрафу за нецільове використання грошових кошів не підлягають задоволенню, оскільки позивачем на надано суду будь-яких належних та допустимих коштів встановлення факту нецільового використання відповідачем коштів позивача.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Отже вказаною статтею передбачена можливість стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов'язання.

Натомість, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за ненадані послуги.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

За такі дії відповідач несе відповідальність, передбачену частиною 1 статті 536 Цивільного кодексу України), згідно з якою за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що умовами договору на про надання послуг № 231012 від 23.10.2012 розмір і порядок нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами не передбачено.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 01.07.2015 № 910/14120/14|3-357гс15.

Відповідно до частини 1 стаття 111-25 Господарського процесуального кодексу України Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних за не повернення сплаченого авансу за невиконані роботи, у зв'язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 36 270 грн 00 коп. інфляційних втрат та 3 997 грн 45 коп. 3 % річних визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (03061, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бермос-Телеком" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 12, ідентифікаційний код 34048600) 45 000 (сорок п'ять тисяч) грн 00 коп. попередньої оплати за ненадані послуги, 3 184 (три тисячі сто вісімдесят чотири) грн 52 коп. пені та 722 (сімсот двадцять дві) грн 77 коп. витрат по сплаті судового збору у розмірі

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 29.06.2016

Суддя Н.Б. Плотницька