Рішення

від 16.06.2016 по справі 910/7968/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2016Справа №910/7968/16

За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" доДержавної інспекції техногенної безпеки України простягнення 2113,20 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаТелегін Д.В. - представник від відповідачане з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державної інспекції техногенної безпеки України боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 1251,55 грн., інфляційних втрат у розмірі 717,51 грн. та 3% річних у розмірі 144,14 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про закупівлю послуг (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти №520481 від 09.08.2012 в частині здійснення своєчасної оплати за поставлену теплову енергію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/7968/16 та розгляд справи призначено на 02.06.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2016, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, не поданням ним витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 16.06.2016.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 16.06.2016 з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 16.06.2016 не з'явився. Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав. Про проведення судових засідань був повідомлений належним чином.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2012 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (учасник, позивач) та Державною інспекцією техногенної безпеки України (замовник, відповідач) було укладено договір про закупівлю послуг (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти №520481 (надалі - договір), відповідно до умов якого учасник зобов'язується надати замовнику послугу, зазначену в п. 1.2. договору, а замовник - прийняти і оплатити таку послугу в порядку і строки згідно з цим договором (п.1.1), найменування послуг - постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) (код згідно ДКПП 016-97:40.30.1) (далі - послуги). Послуги за цим договором передбачають поставку теплової енергії замовнику за допомогою технічних засобів передачі та розподілу гарячої води та пари. Одиницею виміру теплової енергії є 1 Гкал (п.1.2), ціна цього договору становить 400000,00 грн. з ПДВ та складається із суми очікуваної вартості обсягів місячних поставок теплової енергії протягом вказаного у п. 10.1 строку дії договору (п.3.1), розрахунки проводяться щомісячно шляхом оплати замовником вартості спожитої теплової енергії протягом 3-х діб після пред'явлення учасником рахунка на оплату товару (далі - рахунок) або після підписання сторонами акта приймання - передавання товарної продукції за звітній період згідно з додатком 4 (п.4.2), до рахунка учасником додаються: облікові картки за звітний період, акти приймання - передавання товарної продукції за звітний період та акти звіряння розрахунків на звітну дату (п.4.3), поставка теплової енергії здійснюється протягом 2012 року (п.5.1), замовник зобов'язаний (п.6.1) додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п.6.1.1), цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2012, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (п.10.1).

Додатками №1, №3, № 4, №5, №6, №7 до договору сторони погодили обсяги постачання теплової енергії, тарифи та порядок розрахунків, схему межі поділу теплової мережі, акт розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін та умови припинення подачі теплової енергії за договором.

Відповідно п. 4 додатку № 4 до договору, сплату за вказаними в п.2 цього додатка документами, замовник виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо замовник розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатка №1 до договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується замовником не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками (п.4.1), замовнику, що не мають приладів обліку: щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії відповідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел учасника та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду; кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел учасника та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання замовника в розрахунковому періоді (п.4.2), бюджетні організації споживають теплову енергію в межах коштів, передбачених кошторисом витрат, як на поточне споживання так і на покриття заборгованості з поданням "Учаснику" кошторису витрат на кожний рік (п.4.3).

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу у період з листопада місяця 2012 року по грудень місяць 2012 року теплову енергію на загальну суму 109513,76 грн., що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії, обліковими картками (табуляграмами) за вказаний період.

Проте, відповідач свої договірні зобов'язання щодо здійснення розрахунків з оплати за надані позивачем послуги з постачання теплової енергії своєчасно та в повному обсязі не здійснив, сплативши тільки 108262,21 грн., в зв'язку з чим за відповідачем рахується борг в розмірі 1251,55 грн.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

За змістом ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до норм ч. 6 та ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Судом встановлено, що позивачем було поставлено відповідачу теплову енергію на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором у період з листопада місяця 2012 року по грудень місяць 2012 року на загальну суму 109513,76 грн., а відповідач в порушення умов договору та норм законодавства України не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманої теплової енергії за цей період, сплативши 108262,21 грн., у зв'язку з чим в останнього станом на день розгляду справи існує заборгованість у розмірі 1251,55 грн.

Обсяги, вартість поставленої теплової енергії та факт здійснення відповідачем часткової оплати за вказаний період підтверджується доданими до позовної заяви належним чином засвідченими копіями облікових карток за відповідний період та довідкою позивача про надходження коштів за спожиту теплоенергію за з листопада місяця 2012 року по грудень місяць 2012 року за номером особового рахунку № 32516.

Оскільки факт наявності основної заборгованості за договором, яка становить 1251,55 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача в цій обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 717,51 грн. та 3% річних у розмірі 144,14 грн., господарський суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №48/23 від 18.10.2011 та Верховний Суд України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010.

З наданого позивачем розрахунку слідує, що останній проводить нарахування 3% річних та інфляційних втрат з листопада місяця 2012 року по березень місяць 2016 року, в тому числі включаючи від'ємні значення інфляційної складової суми боргу.

За результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення процентів річних та інфляційних нарахувань судом встановлено, що розмір процентів річних та інфляційних нарахувань відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично вірними, а тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 144,14 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 717,51 грн. також підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позову судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної інспекції техногенної безпеки України (01024, м.Київ, вул. Круглоуніверситетська, будинок 20/1, ідентифікаційний номер 37508025) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний номер 00131305) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 1251 (одна тисяча двісті п'ятдесят одна) грн. 55 коп., 3% річних у розмірі 144 (сто сорок чотири) грн. 14 коп., інфляційні втрати у розмірі 717 (сімсот сімнадцять) грн. 51 коп. та судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.06.2016

Суддя Ю.М.Смирнова