Рішення

від 17.06.2016 по справі 910/8713/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2016Справа №910/8713/16

За позовомДержавного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промдезактивація» простягнення 644 000, 00 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Найденко І.О. - представник за довіреністю; від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промдезактивація» про стягнення 644 000, 00 грн. штрафу, відповідно до договору поставки від 13.12.2012 р. № АК11468122993.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем п. 8.8 договору поставки від 13.12.2012 р. № АК11468122993 в редакції додаткової угоди № 1 від 1012.2013 р. яким передбачено, що у випадку невиконання Постачальником (Відповідачем) обов'язку щодо надання належним чином оформленої та зареєстрованої у встановлений Податковим кодексом України в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної з Постачальника стягується штраф в розмірі суми ПДВ поставленої продукції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2016 р. порушено провадження у справі № 910/8713/16, розгляд справи призначено на 17.06.2016 р.

14.06.2016 р. відповідачем через загальний відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва подано відзив на позовну заяву відповідно до якого, останній заперечив проти задоволення позовних вимог з посиланням на існування іншого способу захисту прав покупця у разі порушення своїх обов'язків продавцем в частині відсутності реєстрації податкової накладної. Також відповідач вказує на відсутність умов для застосування відносно нього штрафу.

15.06.2016 р. представником позивача через загальний відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надано додаткову інформацію по справі.

В судове засідання 17.06.2016 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 17.06.2016 р. не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується відміткою про відправку на зворотній стороні ухвали суду від 13.05.2016 р., яка була надіслана за адресою вказаною в позовній заяві, а також повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103037699342 (0303911257982) згідно якого ухвала суду від 13.05.2016 р. була отримана відповідачем 19.05.2016 р.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Справа розглянута судом відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Як зазначає Верховний Суд України в листі № 1-5/45 від 25.01.2006 р. критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ.

В судовому засіданні 17.06.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.12.2012 р. між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», надалі - покупець, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промдезактивація», надалі - постачальник, було укладено Договір поставки № АК11468122993 (надалі - Договір).

Згідно із п 1.1 Договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, викладених у Договорі, поставити устаткування підіймальне та такелажне (установку дезактивації металу), далі товар, для відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом», а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити товар.

10.12.2013 р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до п.8 якої сторони доповнили розділ VІІІ договору п.8.8, наступного змісту: у випадку надання постачальником податкової накладної, що не була зареєстрована в ЄРПН відповідно до встановленого порядку, постачальник на вимогу покупця зобов'язаний сплатити штраф у розмірі, який відповідає сумі податку на додану вартість, на яку було видану таку податкову накладну.

17.03.2015 р. відповідно до п.6 Додаткової угоди №2 до Договору, сторони визначили викласти п.5.12 Договору в наступній редакції: постачальник при поставці товару (послуг) зобов'язаний надати: 5.12.1 вантажоодержувачу: накладну в трьох примірниках (оригінал) на кожну партію постачання; акт приймання-передачі в трьох примірниках (оригінал), на кожну партію постачання, оформлений в розрізі Специфікації та статті фінансування, підписаний постачальником; товаросупроводжувальну документацію; 5.12.1 покупцю: податкові накладні складені в електронній формі за формою, визначеною чинною редакцією наказу Мінфіну №957 від 22.09.2014 р. з дотриманням умов щодо їх реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) протягом терміну, визначеного чиною редакцією ПКУ. Крім того, зазначати в податкових накладних одиниці вимірювання та обліку товарів (послуг) відповідно до Класифікатора системи позначень одиниці вимірювання та обліку (КСПОВО). Одночасно з реєстрацією в ЄРПН, електронні податкові накладні сформовані в програмі «Соната», направляти на електрону адресу покупця pdvl@atom.gov.ua та pdv@ak.atom.gov.ua . В разі наявності підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, вказувати код товару з УКТ ЗЕД та надавати розшифровку коду ТМЦ відповідно до класифікатора товарів. Разом з податковими накладними постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкових накладних у ЄРПН.

Пунктом 8 Додаткової угоди №2 Договір доповнено п.5.12.4 відповідно до якого постачальник зобов'язаний надавати покупцю первинні документи, податкові накладні оформлені українською мовою.

Також доповнено текст Договору п.7.2.6 наступного змісту: у випадку не надання постачальником покупцю у встановлений в Договорі термін електронної податкової накладної, зареєстрованої у ЄРПН, покупець має право в односторонньому порядку зменшити ціну Договору, передбачену п.3.2 цього Договору на суму ПДВ.

07.04.2015 р. між сторонами погоджено видаткову накладну № РН-0000001 на суму 3 864 000, 00 грн., у тому числі ПДВ 644 000, 00 грн.

19.10.2015 р. та 19.02.2016 р. позивачем на адресу відповідача направлено претензії від 08.10.2015 р. № 6764/06-693 та від 18.02.2016 р. № 960/51 із вимогою сплатити штраф у розмірі 644 000, 00 грн.

18.03.2016 р. на адресу позивача надійшла відповідь на претензію від підприємства відповідача, згідно якої відповідач не визнав вимог позивача та вказував на не сумлінне виконання Договору зі сторони позивача.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання в розумінні ст. 55 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України .

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір № АК11468122993 від 13.12.2012 р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України .

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173 , 174 , 175 Господарського кодексу України , ст. ст. 11 , 202 , 509 Цивільного кодексу України , і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічна приписи містяться в п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України.

Згідно із п. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

07.04.2015р. відповідач поставив на адресу позивача товар, згідно видаткової накладної №РН-0000001 на суму 3 864 000,00 грн., у тому числі ПДВ 644 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України.

Пунктом 4.5 Договору, в редакції Додаткової угоди №1, визначено, що оплата покупцем частини вартості поставленої партії продукції, розмір якої відповідає сумі податку на додану вартість, здійснюється виключно після надання встановлених Податковим кодексом України випадках та порядку.

17.03.2015р. відповідно до п.6 Додатково угоди №2 до Договору, сторони визначили викласти п.5.12 Договору в наступній редакції: постачальник при поставці товару (послуг) зобов'язаний надати: 5.12.1 вантажоодержувачу: накладну в трьох примірниках (оригінал) на кожну партію постачання; акт приймання-передачі в трьох примірниках (оригінал), на кону партію постачання, оформлений в розрізі Специфікації та статті фінансування, підписаний постачальником; товаросупроводжувальну документацію. 5.12.1 покупцю: податкові накладні складені в електронній формі за формою, виначеною чинною редакцією наказу Мінфіну №957 від 22.09.2014р.. з дотриманням умов щодо їх реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄПН) протягом терміну, визначеного чиною редакцією ПКУ. Крім того, зазначати в податкови накладних одиниці вимірювання та обліку товарів (послуг) відповідно до Класифікатора системи позначень одиниці вимірювання та обліку (КСПОВО). Одночасно з реєстрацією в ЄРПН, електронні податкові накладні сформовані в програмі «Соната», направляти на електрону адресу покупця pdvl@atom.gov.ua та pdv@ak.atom.gov.ua . В разі наявності підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, вказувати код товару з УКТ ЗЕД та надавати роз шифровку коду ТМЦ відповідно до класифікатора товарів. Разом з податковими накладними постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкових накладних у ЄРПН.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Станом на день подачі позову відповідач доказів виконання свого обов'язку щодо реєстрації податкової накладної на вказаний товар не надав.

Згідно з п. 201.4. Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до п.201.10 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п.201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п.8 Додаткової угоди №1 до Договору, сторони доповнили розділ VІІІ договору п.8.8, наступного змісту: у випадку надання постачальником податкової накладної, що не була зареєстрована в ЄРПН відповідно до встановленого порядку, постачальник на вимогу покупця зобов'язаний сплатити штраф у розмірі, який відповідає сумі податку на додану вартість, на яку було видану таку податкову накладну.

Пунктом 8 Додаткової угоди №2 до Договору доповнено п. 5.12.4 відповідно до якого постачальник зобов'язаний надавати покупцю первинні документи, податкові накладні оформлені українською мовою.

У зв'язку з тим, що відповідач не виконав свого обов'язку щодо реєстрації податкової накладної на вказаний товар, позивач нарахував відповідачеві штраф у розмірі суми податку на додану вартість - 644 000,00 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

При цьому, суд вказує що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України ).

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відповідачем здійснено постачання товару та в порушення умов Договору не зареєстровано податкову накладну, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 644 000, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промдезактивація» (03039, м. Київ, проспект Науки, 4/2; ідентифікаційний номер 31303049) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) штраф у розмірі 644 000, 00 грн. та судовий збір у розмірі 9 660, 00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 29.06.2016 р.

Суддя Ю.О. Підченко