Рішення

від 21.06.2016 по справі 910/7117/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2016Справа № 910/7117/16

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Златобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Спорт" простягнення 9 982 828 грн 29 коп. Представники: від позивача: Борисенко М.О. - представник за довіреністю від відповідача: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18.04.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Златобанк" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Спорт" про стягнення 9 982 828 грн 29 коп. заборгованості за кредитним договором № 250/1/13-KL від 20.09.2013, у тому числі: 6 116 598 грн 17 коп. заборгованості по кредиту, 1 927 411 грн 64 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 1 933 818 грн 48 коп. пені та 5 000 грн 00 коп. штрафу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно Спорт" в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами кредитного договору № 250/1/13-KL від 20.09.2013, належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останньої виникла заборгованість з повернення кредиту у розмірі 6 116 598 грн 17 коп. та заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 1 927 411 грн 64 коп., крім того у зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором позивачем нараховано пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 498 522 грн 69 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 1 435 295 грн 79 коп. та штраф за неналежне виконання зобов'язань за договором у розмірі 5 000 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2016 порушено провадження у справі № 910/7117/16 та справу призначено до розгляду на 30.05.2016.

30.05.2016 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

30.05.2016 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про перенесення дати розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2016 розгляд справи відкладено на 21.06.2016, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням останнім вимог ухвали суду.

Представник відповідача у судове засідання 21.06.2016 не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 38160323.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 21.06.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

20.09.2013 між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (кредитодавець/банк за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно Спорт" (позичальник/боржник за договором) укладено кредитний договір № 250/1/13-KL, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови даного кредитного договору.

В подальшому між сторонами були укладені договори про внесення змін до кредитного договору № 250/1/13-KL, а саме: № 1 від 01.07.2014 та № 2 від 12.12.2014.

Відповідно до розділу 1 кредитного договору в редакції договору про внесення змін № 1 від 01.07.2014, банк відкриває позичальнику відкличну кредитну лінію для поповнення обігових коштів в розмірі 8 000 000 00 грн 00 коп. зі строком повернення не пізніше 18.09.2015 та зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 24 % річних, з 01.07.2014 - у розмірі 27 % річних.

Кредитні кошти надаються позичальнику в межах максимального ліміту за кредитною лінією шляхом перерахування відповідно до цільового призначення за наданими позичальником заявками та документами, відповідно до чинного законодавства України (пункт 2.2 кредитного договору).

Згідно з пунктом 2.5. договору позичальник самостійно сплачує (перераховує) проценти на рахунок для оплати боргових зобов'язань та процентів. Проценти сплачуються за період з першого по останній день календарного місяця щомісячно по сьоме число (включно) місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів.

Пунктом 3.4.2 кредитного договору передбачено позичальник зобов'язаний сплачувати проценти/комісію у розмірі та в порядку, передбаченому цим кредитним договором, згідно з умовами кредитного договору.

У відповідності до умов пункту 3.4.3. кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в порядку та в строки, передбачені даним договором, в тому числі достроково, у разі настання обставин, за яких банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, в тому числі і у випадку настання несприятливих обставин/подій.

Пунктом 3.4.10. кредитного сторонами погоджено, що позичальник зобов'язаний достроково повернути кредит та сплатити проценти на вимогу кредитодавця у випадках передбачених кредитним договором.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до норм статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем було надано відповідачу кредит в розмірі та на умовах, передбачених укладеним між сторонами кредитним договором № 250/1/13-KL від 20.09.2013, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з особового рахунку відповідача за період з 20.09.2013 по 14.04.2016.

Судом встановлено, що позичальник в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з повернення кредиту у розмірі 6 116 598 грн 17 коп. та заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 1 927 411 грн 64 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів повернення кредиту у розмірі 6 116 598 грн 17 коп. та сплати відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 1 927 411 грн 64 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з повернення кредиту у розмірі 6 116 598 грн 17 коп. та заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 1 927 411 грн 64 коп., підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за кредитним договором № 250/1/13-KL від 20.09.2013, позивачем нараховано позичальнику пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 498 522 грн 69 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 1 435 295 грн 79 коп. та штраф за неналежне виконання зобов'язань за договором у розмірі 5 000 грн 00 коп.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пунктом 4.1 кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та/або за несвоєчасну повну чи часткову сплату/несплату процентів, банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення за кожен день прострочення та обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати кредиту та/або процентів до моменту фактичного погашення заборгованості.

Відповідно до пункту 4.3 кредитного договору за кожен випадок невиконання/неналежного виконання зобов'язань за цим кредитним договором, передбачених пунктом 3.4 (зокрема, але не виключно, ненадання/несвоєчасне надання документів, передбачених цим кредитним договором (баланс, звіт про фінансові результати тощо), банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 5 000 грн 00 коп.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені та штрафу) відповідно до пунктів 4.1 та 4.3 договору.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за кредитним договором № 250/1/13-KL від 20.09.2013, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 498 522 грн 69 коп., пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 1 435 295 грн 79 коп. та штрафу за неналежне виконання зобов'язань за договором у розмірі 5 000 грн 00 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст. 75 ст. 82, ст. 82-1, ст. 84, ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Спорт" (04201, м. Київ, вул. Бережанська, буд. 22, ідентифікаційний код 38358361) на користь Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 17/52, ідентифікаційний код 35894495) заборгованість по кредиту у розмірі 6 116 598 (шість мільйонів сто шістнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто вісім) грн 17 коп., заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 1 927 411 (один мільйон дев'ятсот двадцять сім тисяч чотириста одинадцять) грн 64 коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 498 522 (чотириста дев'яносто вісім тисяч п'ятсот двадцять дві) грн 69 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 1 435 295 (один мільйон чотириста тридцять п'ять тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн 79 коп., штраф за неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 151 203 (сто п'ятдесят одна тисяча двісті три) грн 49 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 29.06.2016

Суддя Н.Б. Плотницька