Рішення

від 22.06.2016 по справі 913/574/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

22 червня 2016 року Справа № 913/574/16

Провадження №19/913/574/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Вектор РичВ» , м.Лисичанськ Луганської області

до Публічного акціонерного товариства В«Алчевський металургійний комбінатВ» , м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 994583 грн 82 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання - помічник судді Воронько В.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.03.2016;

від відповідача - ОСОБА_2, заступник начальника юридичного відділу управління комбінату, довіреність №01-026-1024 від 24.12.2015.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Вектор РичВ» звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства В«Алчевський металургійний комбінатВ» про стягнення заборгованості за договором №027/1-997 від 15.08.2011 в сумі 699127 грн 67 коп., 3% річних в сумі 40816 грн 97 коп., інфляційних втрат у сумі 471288 грн 13 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.04.2016 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 07.06.2016.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07.06.2016 була оголошена перерва до 22.06.2016.

Позивач заявою про зменшення розміру позовних вимог б/н від 21.06.2016 просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 574503 грн 45 коп., 3% річних у сумі 33600 грн 67 коп., інфляційні втрати в сумі 386479 грн 70 коп. та не розглядати позовні вимоги, пов'язані зі стягненням суми основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат за актами форми КБ-2в за березень 2014 року №2-17 на суму 38838 грн 00 коп., акту з добових видатків працівників №212 за квітень 2014 року на суму 44346 грн 22 коп., акту з добових видатків працівників №212 за травень 2014 року на суму 41440 грн 00 коп.

Відповідно до приписів ст.22 Господарського процесуального кодексу України вказана заява приймається судом до розгляду і в подальшому справа розглядається з її урахуванням.

Відповідач відзивом №026-28/2 від 17.06.2016 зазначив, що підставою виникнення зобов'язань відповідача перед позивачем є акти прийомки виконаних робіт, оформлені належним чином у відповідності до норм, які застосовуються до первинних документів; що за період з жовтня 2011 року по червень 2014 року позивачем виконані роботи на суму 10457623 грн 12 коп., які відповідачем частково оплачені в сумі 9883119 грн 67 коп.

Згідно контррозрахунка №026-28/3 від 17.06.2016, наданого відповідачем в судовому засіданні 22.06.2016, 3% річних складають 33126 грн 48 коп., а втрати від інфляції - 385383 грн 70 коп.

Крім того, в цьому ж судовому засіданні відповідач подав заяву № 026-28/4 від 17.06.2016 про розстрочку виконання рішення суду, в якій просить розстрочити виконання рішення по справі № 913/574/16 на шість місяців зі сплатою боргу рівними частинами.

У судовому засіданні 22.06.2016 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Вектор РичВ» (підрядник, позивач) та Публічним акціонерним товариством В«Алчевський металургійний комбінатВ» (замовник, відповідач) 15.08.2011 був укладений договір №027/1-997, за умовами якого підрядник зобов'язався виконати будівельно-монтажні роботи на об'єктах інфраструктури парогазової електростанції потужністю 303 МВт ПАТ В«Алчевський металургійний комбінатВ» . І інші роботи по мірі надходження проектно-кошторисної документації (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору замовник зобов'язався прийняти і оплатити прийняті роботи.

Згідно з п.2.1 договору вартість робіт по договору визначається конкретно для кожного виду робіт, визначеного проектно-кошторисною документацією і оформляється у вигляді договірної ціни на окремий вид робіт, або комплекс робіт, що оформлюється сторонами у вигляді додаткової угоди до договору, що є його невід'ємною частиною, в якій, крім договірної ціни, обумовлюються строки виконання робіт і платежі за виконані роботи.

При розрахунках за виконані роботи вартість експлуатації машин і механізмів, використаних підрядником, оплачуються по машино-годинам за фактично використану техніку, не вище встановлених нормами ДБН-Д2.7-2000, з розцінками за 1 машино-годину попередньо погодженими з замовником (п.2.4 договору).

Відповідно до п.3.1 договору оплата здійснюється замовником в безготівковому порядку в національній валюті України щомісячно відповідно з актами виконаних робіт (ФКБ-2в і ФКБ-3), підписаних сторонами, протягом 10 банківських днів. При розрахунках за виконані роботи вартість матеріалів, що поставляються підрядником, а також вартість механізмів і автотранспорту приймається по узгодженим з замовником цінами. Акт виконаних робіт готує підрядник, здає об'єми виконаних робіт по акту ФКБ-2в замовнику в строк не пізніше 25-го числа звітного місяця.

Розрахунок здійснюється замовником після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоліків (п.3.2 договору).

Остаточні розрахунки за виконані підрядником роботи здійснюються після підписання акта робочої комісії і протягом 20 днів після підписання акта здачі об'єкта в експлуатацію. Замовник має право затримати остаточний розрахунок, якщо підрядник в обумовлений цим договором строк не звільнить будівельну площадку від будівельного сміття, невикористаних матеріалів, передані замовником приміщення (п.3.3 договору).

Згідно з п.3.4 договору оплату за виконані роботи замовник здійснює за актами форми КБ-2в з урахуванням фактично виконаних робіт і забезпеченням підрядником норм виробітки. Добові витрати оплачуються робочим за фактичною їх кількістю, підтвердженою службами комбінату.

Відповідно до п.4.1 договору строки виконання робіт: початок - протягом 3-х днів з моменту підписання договору; закінчення - 01.12.2012. Строки виконання робіт можуть змінюватися за взаємною згодою сторін.

30.12.2012 між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору, якою сторони внесли зміни в п.5.1.12, п.5.1.15, п.10.3 договору, розділ 10 договору доповнили пунктом 10.8. Також в зазначеній додатковій угоді сторони обумовили виконання будівельно-монтажних робіт на об'єктах інфраструктури парогазової електростанції потужністю 303 МВт ПАТ В«Алчевський металургійний комбінатВ» , що відноситься до інвестиційного проекту: В«Інфраструктура ГТС КЦВ» на суму 287337 грн 60 коп.

Додатковою угодою №2 від 08.07.2013 сторони внесли зміни до п.5.1.15 договору, розділ 5 договору доповнили п.5.1.41 та обумовили виконання робіт на суму 495201 грн 60 коп.

Додатковою угодою №3 від 08.07.2013 сторони домовились про виконання робіт на суму 368196 грн 00 коп.

Додатковою угодою №4 від 27.08.2013 сторони домовились про виконання робіт на суму 655111 грн 20 коп.

Додатковою угодою №5 від 04.09.2013 сторони домовились про виконання робіт на суму 783129 грн 60 коп.

Додатковою угодою №6 від 20.09.2013 сторони домовились про виконання робіт на суму 679354 грн 80 коп.

Додатковою угодою №7 від 01.10.2013 сторони домовились про виконання робіт на суму 704236 грн 80 коп.

Додатковою угодою №8 від 07.10.2013 сторони домовились про виконання робіт на суму 675918 грн 00 коп.

Додатковою угодою №9 від 16.10.2013 сторони домовились про виконання робіт на суму 655713 грн 60 коп.

Додатковою угодою №10 від 22.10.2013 сторони домовились про виконання робіт на суму 624140 грн 40 коп.

Додатковою угодою №11 від 06.11.2013 сторони домовились про виконання робіт на суму 781184 грн 40 коп.

Додатковою угодою №12 від 25.11.2013 сторони домовились про виконання робіт на суму 557671 грн 20 коп.

Додатковою угодою №13 від 23.12.2013 сторони виклали п 10.3 договору в новій редакції та обумовили виконання робіт на суму 362230 грн 80 коп.

На виконання умов договору №027/1-997 від 15.08.2011 позивачем виконано для відповідача роботи, які останній оплатив частково, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 574503 грн 45 коп.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду, до яких відноситься і договір №027/1-997 від 15.08.2011, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 1 ст.854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3.1 договору оплата здійснюється замовником в безготівковому порядку в національній валюті України щомісячно відповідно з актами виконаних робіт (ФКБ-2в і ФКБ-3), підписаних сторонами, протягом 10 банківських днів. При розрахунках за виконані роботи вартість матеріалів, що поставляються підрядником, а також вартість механізмів і автотранспорту приймається по узгодженим з замовником цінами. Акт виконаних робіт готує підрядник, здає об'єми виконаних робіт по акту ФКБ-2в замовнику в строк не пізніше 25-го числа звітного місяця.

Факт виконання робіт позивачем за договором №027/1-997 від 15.08.2011 підтверджується матеріалами справи, в т.ч. актами приймання виконаних підрядних робіт (а.с.41-42, 45, 46, 47, 48, 50, 54, 58-60, 67, 72-73, 77-78, 82-83, 87-88, 92-93, 97-98, 103-104, 109-110, 114-116, 121, 123, 125,127, 129) та визнаний відповідачем.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором №027/1-997 від 15.08.2011 в сумі 574503 грн 45 коп. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог б/н від 21.06.2016).

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 22.01.2014 по 14.04.2016 в сумі 33600 грн 67 коп. та інфляційних втрат за період з січня 2014 року по березень 2016 року в сумі 386479 грн 70 коп. суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних, наведений в заяві про зменшення позовних вимог б/н від 21.06.2016, суд вважає його арифметично неправильним, а також позивачем при визначенні початку періоду прострочення не враховано дат підписання відповідачем актів приймання виконаних підрядних робіт, святкові і вихідні дні у 2014 році. Суд вважає належним наступний розрахунок 3% річних, зроблений за допомогою програми В«ЗаконодавствоВ» :

Акти приймання виконаних підрядних робіт, №Сума заборгованості в грн.Строк оплатиПеріод простроченняРозмір %Кількість днів простроченняСума 3% річних, грн 1-72 22177,69по 20.01.2014 22.01.2014-14.04.2016 3 814 1483,26 1-80 217126,80по 22.04.2014 23.04.2014-14.04.2016 3 723 12897,57 214 10197,36по 24.04.2014 25.04.2014-14.04.2016 3 721 604,06 1-80К 55008,00по 13.05.2014 16.05.2014-14.04.2016 3 700 3163,55 1-81 40647,60по 23.05.2014 26.05.2014-14.04.2016 3 690 2304,26 219 3753,60по 27.05.2014 28.05.2014-14.04.2016 3 688 212,17 220 29691,60по 27.05.2014 28.05.2014-14.04.2016 3 688 1678,30 225 51174,00по 27.05.2014 28.05.2014-14.04.2016 3 688 2892,58 226 1902,00по 27.05.2014 28.05.2014-14.04.2016 3 688 107,51 225К 35234,60по 12.06.2014 13.06.2014-14.04.2016 3 672 1945,28 1-82 28894,80по 12.06.2014 13.06.2014-14.04.2016 3 672 1595,26 1-83 2132,40по 12.06.2014 13.06.2014-14.04.2016 3 672 117,73 1-84 17625,60по 12.06.2014 13.06.2014-14.04.2016 3 672 973,10 1-85 29076,00по 12.06.2014 13.06.2014-14.04.2016 3 672 1605,27 3 5926,80по 22.07.2014 23.07.2014-14.04.2016 3 632 307,73 1-82К 23934,60по 11.07.2014 15.07.2014-14.04.2016 3 640 1258,46 Всього: 33146,09

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% за період з 22.01.2014 по 14.04.2016 підлягає задоволенню частково в сумі 33146 грн 09 коп .

Відповідно до абз.3 пп.3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від №14 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з січня 2014 року по березень 2016 року (включно) в сумі 386479 грн 70 коп. підлягає задоволенню частково в сумі 383039 грн 36 коп., оскільки позивачем невірно визначений початок періоду нарахування, враховуючи приписи абз.3 пп.3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від №14 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» , та загальний розмір інфляційних втрат. Водночас господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок інфляційних втрат в межах заявлених позивачем періодів, зроблений за допомогою програми В«ЗаконодавствоВ» :

Акти приймання виконаних підрядних робіт, №Сума заборгованості в грн.Строк оплатиПеріод нарахуванняІндекс інфляції за весь період простроченняСума інфляції, грн 1-72 22177,69по 20.01.2014лютий 2014 року-березень 2016 181,27851758 18025,70 1-80 217126,80по 22.04.2014травень 2014-березень 2016 170,68570214 153477,60 214 10197,36по 24.04.2014травень 2014-березень 2016 170,68570214 7208,08 1-80К 55008,00по 13.05.2014червень 2014-березень 2016 164,43709262 35445,56 1-81 40647,60по 23.05.2014липень 2014-березень 2016 164,43709262 25530,35 219 3753,60по 27.05.2014липень 2014-березень 2016 164,43709262 2357,60 220 29691,60по 27.05.2014липень 2014-березень 2016 164,43709262 18649 225 51174,00по 27.05.2014липень 2014-березень 2016 164,43709262 32141,88 226 1902,00по 27.05.2014липень 2014-березень 2016 164,43709262 1194,63 225К 35234,60по 12.06.2014липень 2014-березень 2016 164,43709262 22130,50 1-82 28894,80по 12.06.2014серпень 2014-березень 2016 162,16036115 17961,11 1-83 2132,40по 12.06.2014серпень 2014-березень 2016 162,16036115 1325,51 1-84 17625,60по 12.06.2014серпень 2014-березень 2016 162,16036115 10956,14 1-85 29076,00по 12.06.2014серпень 2014-березень 2016 162,16036115 18073,75 3 5926,80по 22.07.2014серпень 2014-березень 2016 162,16036115 3684,12 1-82К 23934,60по 11.07.2014серпень 2014-березень 2016 162,16036115 14877,83 Разом: 383039,36

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню частково (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог б/н від 21.06.2016).

Відносно заяви відповідача №026-28/4 від 17.06.2016 про розстрочку виконання рішення у справі №913/574/16 на 6 місяців зі сплатою щомісячно рівними частками, суд зазначає наступне.

В обґрунтування зазначеної заяви відповідач посилається на те, що виконання рішення суду шляхом єдиноразового платежу в теперішній час є неможливим, оскільки обставини, які склалися на Сході України (зокрема, в Луганській області) потягли за собою призупинення кредитування банківськими установами підприємства реального сектору економіки України і зупинили товарне кредитування виробничих підприємств України з боку торгових партнерів в силу критичного росту фінансових ризиків, що призвело до значної втрати портфеля замовлень на продукцію відповідача; що місцезнаходженням виробничих потужностей відповідача є м.Алчевськ Луганської області; що під час активної фази АТО внаслідок бойових дій було пошкоджено залізничні ділянки контактних мереж, а саме Дебальцеве-Вуглегірськ-Ясинувата, Дебальцеве-Попасна, Ясинувата-Авдіївка та Дебальцеве-Торез, в результаті цього для відповідача стали неможливими залізничні перевезення по цим напрямкам; що за перші 3 місяці 2016 року відповідач має збитки на суму 6546404 тис. грн; що з липня 2015 року відповідач поступово відновлює свою роботу і згідно з наказом №313 від 31.07.2015 основні засоби були введені в експлуатацію.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підпунктами 7.1.1 та 7.1.2 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» від 17.10.2012 №9 передбачено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно з пп.7.2 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» від 17.10.2012 №9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач повинен довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у справі.

Відповідно до ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно з ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

У зв'язку з проведенням на території м.Алчевська Луганської області антитерористичної операції, наказами директора підприємства відповідача №686 та №685 від 11.08.2014, №695 та №696 від 15.08.2014 через виробничу необхідність, що пов'язана з відсутністю сировини, було здійснено гарячу консервацію цехів основного виробництво, тобто фактично зупинено роботу підприємства.

Наказами директора Публічного акціонерного товариства В«Алчевський металургійний комбінатВ» №313 та №314 від 31.07.2015, №421 від 23.09.2015, №500 від 29.10.2015, №502 від 30.10.2015 було знято з гарячої консервації основні засоби виробництво, тобто фактично частково відновлено роботу підприємства.

Відповідно до звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) Публічного акціонерного товариства В«Алчевський металургійний комбінатВ» за І квартал 2016 року відповідач має збитки на суму 6546404 тис. грн.

Господарський суд вважає, що вказані відповідачем обставини безпосередньо вплинули на господарську діяльність підприємства відповідача та його фінансовий стан.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви Публічного акціонерного товариства В«Алчевський металургійний комбінатВ» №026-28/4 від 17.06.2016 та розстрочення виконання рішення в частині стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи в сумі 574503 грн 45 коп., інфляційних втрат в сумі 383039 грн 36 коп., 3% річних у сумі 33146 грн 09 коп., судового збору в сумі 14860 грн 34 коп. (всього 1005549 грн 24 коп.) на 4 місяці зі сплатою боргу щомісячно рівними частинами зі здійсненням першого платежу по 31.07.2016.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України В«Про судовий збірВ» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При зверненні з позовом до суду позивачем був сплачений судовий збір за платіжним дорученням №7 від 15.04.2016 у розмірі 18168 грн 49 коп.

Позивач заявою про зменшення розміру позовних вимог б/н від 21.06.2016 зменшив позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з 699127 грн 67 коп. до 574503 грн 45 коп., 3% річних з 40816 грн 97 коп. до 33600 грн 67 коп., інфляційних втрат з 471288 грн 13 коп. до 386479 грн 70 коп., з огляду на що наразі існує необхідність повернення судового збору в сумі 3249 грн 73 коп.

З огляду на клопотання позивача, викладене в заяві про зменшення розміру позовних вимог б/н від 21.06.2016, судовий збір в загальній сумі 3249 грн 73 коп. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України за ухвалою господарського суду.

Судовий збір в сумі 14918 грн 76 коп. покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«Вектор РичВ» до Публічного акціонерного товариства В«Алчевський металургійний комбінатВ» задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства В«Алчевський металургійний комбінатВ» , вул.Вілєсова, б.20А, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 05441447, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Вектор РичВ» , вул.Красна, б.11, м.Лисичанськ Луганської області, ідентифікаційний код 35389402, заборгованість за виконані роботи в сумі 574503 грн 45 коп., 3% річних у сумі 33146 грн 09 коп., інфляційні втрати в сумі 383039 грн 36 коп., судовий збір у сумі 14860 грн 34 коп. (всього 1005549 грн 24 коп.), розстрочивши виконання наступним чином:

- 251387 грн 31 коп. по 31.07.2016 включно;

- 251387 грн 31 коп. по 31.08.2016 включно;

- 251387 грн 31 коп. по 30.09.2016 включно;

- 251387 грн 31 коп. по 31.10.2016 включно,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.06.2016.

Суддя Т.В. Косенко

вих. №

2

29.06.2016

Надр. 3 прим.

1-до справи

2- позивачу: вул.Красна, б.11, м.Лисичанськ Луганської області, 93105 (простою)

3- відповідачу: вул.Вілєсова, 20А, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400 (простою)

4- відповідачу: проспект Гвардійський, 22, абонентський ящик №4,м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93406 (простою)

На електронну пошту: amk @amk.lg.ua