Рішення

від 21.06.2016 по справі 923/419/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб-сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2016 р. Справа № 923/419/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон

до Василівського сільського комунального господарства, с. Василівка Каховського району Херсонської області

про стягнення 39624,08 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність №07/005-16 від 23.12.2015р.;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з Василівського сільського комунального господарства заборгованість за понаддоговірне споживання електричної енергії у розмірі 35457,16 грн. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору про постачання електричної енергії №3623 від 27.05.2004р., положення пп.2 п.10.2 Правил користування електричною енергією, ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику" та ст.ст. 526, 549, 599, 611, 612, 625 ЦК України.

У судовому засіданні 21.06.2016р. представник позивача подав клопотання про збільшення розміру позовних вимог, в якій збільшує заявлену до стягнення суму боргу за понаддоговірне споживання електричної енергії з 35457,16 грн. до 39624,08 грн., у зв'язку зі збільшенням періоду нарахування заборгованості.

Відповідно до положень ч.1, ч.4 ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки заява позивача про збільшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не зачіпає інтересів інших осіб і не порушує охоронювані законом їх права, суд задовольняє заяву позивача і приймає її до розгляду.

Суд визначає ціну позову у розмірі 39624,08 грн.

Відповідач, своїм правом на судовий захист не скористався, у судове засідання втретє не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, про причини своєї неявки суд жодним чином не інформував.

Так, ухвали суду від 26.04.2016р., від 19.05.2016р. та від 02.06.2016р., які були направлені судом на адресу відповідача - 74820, Херсонська область, Каховський район, с. Василівка, повернулись до суду з поміткою поштового підприємства "За зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 19.05.2016р. відповідач зареєстрований за адресою - 74820, Херсонська область, Каховський район, с. Василівка (а.с. 51).

Таким чином, ухвали суду від 26.04.2016р., від 19.05.2016р. та від 02.06.2016р. були надіслані відповідачу за належною адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п.3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі, якщо копію ухвали про порушення провадження у справі, призначення її до розгляду, відкладення розгляду справи було надіслано за належною адресою (повідомленою стороною, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника сторони справа може бути розглянута без його участі, якщо неявка представника не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, суд належним чином повідомляв відповідача про дату, час і місце розгляду справи, за адресою зазначеною в ЄДР. Відповідач, з огляду на наведений зміст Постанови Пленуму Вищого господарського суду України вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

За ст. 77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання може бути підставою для відкладення розгляду справи, коли з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.

Неявка у судове засідання представника відповідача не унеможливлює розгляд справи № 923/419/16, не є підставою для відкладення її розгляду.

За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Представник позивача у судовому засіданні 21.06.2016р. позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог підтримав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 27 травня 2004 року між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (надалі - постачальник або позивач) і Василівським сільським комунальним господарством (надалі - споживач або відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії №3623 (надалі - договір).

На виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008р. №514-VІ найменування відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" змінено на публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", що підтверджується копією витягу із статуту підприємства. ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" є правонаступником ВАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго".

Згідно розділу 1Договору, постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до розділу 2 Договору, під час виконання умов Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Згідно п.2.1.2 Договору, постачальник зобов'язаний постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток №1 "Повідомлення про обсяги постачання електричної енергії).

На підставі 2.2.3 Договору, споживач зобов'язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №2 "Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" за діючими тарифами та існуючим індексом цін відповідно до тарифних груп кожної точки обліку. Додатком № 2 до Договору визначено розрахунковий період тривалістю календарний місяць. При цьому зазначено, що будь-які рахунки на оплату електричної енергії мають бути оплачені споживачем протягом 5 операційних днів з дня виписки рахунка.

Пунктом 4.2.2. Договору встановлено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, споживач сплачує постачальнику електричної енергії п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. Перевищення договірних (граничних) величин електроенергії визначається за звітними або оперативними документами споживача і постачальника, і споживачу надсилається відповідне повідомлення з боку постачальника у періоді, наступному за звітним.

Також пунктом 6 додатку до Договору встановлено, що споживач оплачує постачальнику електричної енергії п'ятикратну вартість величини перевищення, відповідно до ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику".

Відповідно до ч. 6 ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику", споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

З матеріалів справи вбачається, що 27.05.2004р. сторонами підписаний додаток №1 до договору №3623, згідно якого запланований відповідачем обсяг споживання електричної енергії на розрахунковий період січень встановлено на рівні 1,3 т.кВт.г., за лютий - 1,2 т.кВт.г., за березень - 1,4 т.кВт.г., за квітень - 1,5 т.кВт.г., за травень - 2,0т.кВт.г., за червень - 2,7т.кВт.г., за липень та серпень - 3,0 т.кВт.г., за вересень - 2,7 т.кВт.г., за жовтень та листопад - 2,0 т.кВт.г. та за грудень - 1, 5 т.кВт.г.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач у липні, серпні, вересні та жовтні 2015 року звертався листами до позивача щодо збільшення договірної величини обсягу споживання електроенергії, відповідно до яких обсяг споживання електроенергії за вказані періоди позивачем встановлено відповідно 7, 6, 6.7 та 4 т.кВТ.г.

В той же час, за липень 2015 року відповідач спожив 12002 кВт/год активної енергії, що на 5002 кВт/год більше обсягу; за серпень - 15361кВт/год, що на 9361 кВт/год більше обсягу; за вересень - 11209 кВт/год, що на 4509 кВт/год більше обсягу; за жовтень - 7952 кВт/год, що на 3952 кВт/год більше обсягу; за лютий 2016р. - 4497 кВт/год, що на 3297 кВт/год більше обсягу, передбаченого для цього періоду додатком №1 до договору №3623.

На виконання умов договору ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" виставлено Василівському сільському комунальному господарству рахунки №3623 від 16.07.2015р., від 17.08.2015р., від 15.09.2015р., від 16.10.2015р., 16.11.2015р., від 17.02.2016р., від 09.03.2016р. за спожиту електричну енергію. Дані рахунки надавались споживачу нарочно, що підтверджується підписом представника на рахунках, рахунки №3623 від 17.02.2016р. та від 09.03.2016р. були направлені позивачем поштою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

Отже, на різницю фактично спожитої і договірної величини споживання електричної енергії, позивачем було нараховано відповідачу двократну її вартість.

З вказаних рахунків слідує, що відповідач у період з липня по жовтень 2015 року та за лютий 2016 року спожив електроенергії понад встановлені обсяги споживання на загальну суму 32964,16 грн.

Станом на 21.06.2016р. сума заборгованості відповідача за понаддоговірне споживання електричної енергії у період з липня по жовтень 2015 року та за лютий 2016 року, складає 32964,16 грн.

Матеріали справи також свідчать, що 27.05.2014р. між ПАТ "ЕК"Херсонобленерго" та Василівським сільським комунальним господарством укладено угоду №3623/3 про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості, відповідно до якої споживач зобов'язаний щомісячно протягом 31 місяця перераховувати кредитору платіж з реструктуризованої суми у розмірі сумі 750,00 грн.

Як зазначає позивач, відповідачем сплачено 11340,08 грн., що фактично відповідає періоду з червня 2014 року по серпень 2015 року (15 місяців) та 90,08 грн. за вересень 2015р. Таким чином, відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання, починаючи з вересня 2015 року по травень 2016 року, а всього заборгованість по угоді про реструктуризацію становить 6659,92 грн.

Станом на день звернення позивача з позовом до суду та з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, сума заборгованості відповідача перед позивачем за понаддоговірне споживання електричної енергії становить 39624,08 грн.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 26 ЗУ "Про електроенергетику" передбачено, що у випадку споживання електроенергії понаддоговірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують енергопостачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

На підставі ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику" позивач виставив відповідачу рахунки, у які включив двократну вартість спожитої електроенергії.

Угодою №3623/3 про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості від 27.05.2014р., відповідач визнав у повному обсязі заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 41940,44 грн. та зобов'язався, починаючи з 27.05.2014р. щомісячно протягом 31 місяця перераховувати платіж з реструктуризованої суми у розмірі 750,00 грн.

Відповідач за угодою про реструктуризацію боргу сплатив 11340,08 грн., що відповідає періоду з червня 2014 року по серпень 2015 року, та підтверджується роздруківкою з програмного забезпечення щодо надходження коштів та фактично відповідає періоду з червня 2014 року по серпень 2015 року.

Доказів погашення заявленої до стягнення двократної вартості спожитої електроенергії за період з вересня по травень 2016 року у розмірі 6659,92 грн. відповідачем суду не надано.

Також відповідачем не надано доказів сплати заборгованості за понаддоговірне споживання електричної енергії у період з липня по жовтень 2015 року та за лютий 2016 року на загальну суму 32964,16 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача двократної вартості спожитої електроенергії у розмірі 39624,00 грн., є доведеними і обґрунтованими.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378,00 грн. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання у судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Василівського сільського комунального господарства (74820, Херсонська область, Каховський район, с. Василівка, код ЄДРПОУ - 31913959) на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (73000, м. Херсон, вул. Пестеля, 5, код ЄДРПОУ - 05396638) на рахунок зі спеціальним режимом використання № 26036300020852, в філії Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк" №10021, МФО 352457 заборгованість за понаддоговірне споживання електричної енергії у розмірі 39624,08 грн.

3. Стягнути з Василівського сільського комунального господарства (74820, Херсонська область, Каховський район, с. Василівка, код ЄДРПОУ 31913959) на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (73000, м. Херсон, вул. Пестеля, 5, код ЄДРПОУ - 05396638) на поточний рахунок № 26008302852 в ФХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 352457 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 грн.

Накази видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.06.2016р.

Суддя С.В. Нікітенко