Рішення

від 24.06.2016 по справі 921/295/16-г/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2016 р.Справа № 921/295/16-г/11

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕНТЕК", вул. Декабристів, 2, м. Каховка, Каховський район, Херсонська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНОРАМА" вул. Грабковецька, 1д,с.Млинівці, Зборівського району, Тернопільської області

про cтягнення заборгованості в сумі 1 144771,41 грн.

За участю представників сторін:

Позивач: ОСОБА_1 - представник ТОВ "ОПЕНТЕК";

Відповідач: не з'явився.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПЕНТЕК", вул. Декабристів, 2, м. Каховка, Каховський район, Херсонська область звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНОРАМА", вул. Грабковецька, 1д, с.Млинівці, Зборівського району, Тернопільської області про cтягнення заборгованості в сумі 1 207 532,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови Договору поставки № 0311/15 від 03 листопада 2015 року, а саме не здійснено оплати за товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 982 628,83 грн., на яку нараховано 155 255,36 грн. пені , 12760 грн. 71 коп. - 3 % річних та 56887 грн. 22 коп. - інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 24 травня 2016 року порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 14 червня 2016 року о 10 год. 30 хв.; зобов'язано позивача подати в засідання докази часткового погашення відповідачем вартості поставленого товару, відповідача документально обгрунтований відзив на позовну заяву, докази часткового /повного/погашення вартості поставленого товару.

В порядку статті 77ГПК розгляд справи було відкладено до 24 червня 2016 року та повторно зобов'язано відповідача подати документально обгрунтований відзив.

24 червня 2016 року від позивача по справі надійшла заява № 01-4/2506 про зменшення розміру позовних вимог, в якій представник позивача просить суд в зв'язку з оплатою відповідачем 50 000 грн., стягнути з відповідача 932628,83 грн. суму основного боргу, 155255,36 грн. пені, 12760 грн. 71 коп. - 3 % річних та 56887 грн. 22 коп. - інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Передбачені ч. 4 ст. 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. (п. 3.10. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи наведене, суд розцінює дану заяву як зменшення розміру позовних вимог, приймає данузаяви в порядку ст. 22 ГПК України та розглядає спір, виходячи з нової ціни позову, яка становить 1 144 771 грн. 83 коп., з яких: 932 628,83 коп. сума основного боргу, 56 887 грн. 22 коп. коп. - інфляційні нарахування, 12 760 грн. 71 коп. - 3 % річних та 155 255,36 грн. пені .

Представник позивача в судовому засіданні 24 червня 2016 року підтримав позовні вимоги із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та просить суд позов задоволити.

Відповідач відзив на позов не подав, уповноважений представник в судове засідання 24 червня 2016 року не з"явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Своїм правом на захист відповідач не скористався та не подав суду відзиву на позов, будь-яких заперечень чи спростувань позовних вимог.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

03 листопада 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОПЕНТЕК" /надалі - Постачальник/ та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАНОРАМА" /надалі Покупець/ було укладено договір поставки № 0311/15, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити партіями протягом 2015 року та передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити за продукцію, яка виробляється постачальником. (п. 1.1. договору).

Пунктами 2.1., 2.4 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах - DAP, склад Покупця , Тернопільська область, Зборівський район, с.Млинівці, вул. Грабковецька,1 Д : кожна передача партії товару Постачальником супроводжується наступними документами: оригінал рахунку-фактури; видаткова накладна; товарно- транспортна накладна; документ на підтвердження якості за необхідності.

Згідно п.п. 4.1,4.3 договору ціна за кожну партію товару визначається Специфікацією; покупець сплачує за товар після його передачі Постачальником в розмірі 100% вартості партії поставки протягом трьох банківських днів від дати фактичної передачі Товару згідно рахунку-фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної виписаної Постачальником.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами і у відповідності із ст. 11 цього кодексу - однією з підстав виникнення зобов'язань.

Так, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

При розгляді даної справи в судовому засіданні господарським судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання своїх договірних зобов'язань, позивачем поставлено на адресу Відповідача та передано уповноваженому представнику за Довіреністю №198 від 03.12.2015 року товар на загальну суму 1 112 628,83 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними від 03 грудня 2015 року № Р605 та Р606, а також видатковими накладними № 605 та № 606 від 03 грудня 2015 року, які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками.

Відповідач в порушення умов договору повністю не розрахувався за отриманий товар, у зв"язку з чим утворилась заборгованість в сумі 932 628,83 грн., що підтверджується матеріалами справи.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Приймаючи до уваги наведене та беручи до уваги те, що всупереч умов договору № 0311/15 від 03.11.2015р. та вимог діючого законодавства, свої зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару відповідач не виконав в повному обсязі, а тому суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар за договором в сумі 932 628,83 грн. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Окрім того, позивач у позовній заяві, просить суд стягнути з відповідача, який прострочив виконання грошового зобов"язання 56887 грн. 22 коп. коп. - інфляційні нарахування, 12760 грн. 71 коп. - 3 % річних, 155255,36 грн. пені .

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, а нарахування 3% річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора.

Передбачене законом право позивача вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 12760 грн. 71 коп. - 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за кожен день прострочення оплати за період з 08.12.2015 року по 13.05.2016року (розрахунок 3% знаходиться в матеріалах справи).

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 56887 грн. 22коп. - інфляційних втрат за період з 08.12.2015 року по 13.05.2016 року .

Розглянувши представлений розрахунок 3% річних та інфляційних втрат в період з 08.12.2015 року по 13.05.2016р., суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 56887 грн. 22 коп. - інфляційних втрат та 12760 грн. 71 коп., що становить 3% річних як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та неоспорені відповідачем .

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Згідно п. 6.3 Договору постачальник має право вимагати від Покупця сплати пені у розмірі 0,1 від вартості поставленого та несплаченого Товару за кожен день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 155 255,36 грн. за період прострочення оплати з 08.12.2015 року по 13.05.2016 року згідно розрахунку.

Дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені судом встановлена його правильність, відповідно є правомірним та підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 155 255,36 грн.

Відповідно до ст.ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заявлених позивачем вимог в матеріалах справи відсутні.

Визнання відповідачем суми заборгованості за поставлений товар підтверджується також листом вих.№ 17 від 17.06.2016р., надісланим відповідачем на адресу позивача, з якого вбачається, що ТОВ "Панорама" зобовязується сплачувати заборгованість в сумі 932628,83 грн. згідно встановленого ним графіку до 30.09.2016р. /кінцева дата/.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, а відповідачем в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростовано, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає до задоволення в сумі 1144771 грн. 41 коп., з яких: : 932628,83 коп. сума основного боргу, 56887 грн. 22 коп. коп. - інфляційні нарахування, 12760 грн. 71 коп. - 3 % річних, 155255,36 грн. пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНОРАМА" вул. Грабковецька, 1д,с.Млинівці, Зборівського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 31830862 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕНТЕК" вул. Декабристів, 2, м. Каховка, Каховський район, Херсонська область, ідентифікаційний код 38009006 - 932 628 грн. 83 коп. заборгованості за поставлений товар; 56 887 грн. 22 коп. інфляційних нарахувань; 12 760 грн. 71 коп. що становить 3% річних від простроченої суми; 155 255 грн. 36 коп. пені та 18 112 грн. 98 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання - 29 червня 2016 року) через місцевий господарський суд.

Суддя А.М. Сидорук