Постанова

від 23.06.2016 по справі 915/2050/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2016 р.Справа № 915/2050/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Будішевської Л.О., Таран С.В.

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» - ОСОБА_1 - за довіреністю

від ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС» - не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ-ТРАНС ГРУП»

на рішення господарського суду Миколаївської області від 13 січня 2016 року

по справі №915/2050/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «НІКСПЕЦТРАНС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ-ТРАНС ГРУП»

про стягнення 421510,22грн.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 23.06.2016р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

09.12.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «НІКСПЕЦТРАНС» (надалі - позивач, ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС») звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» (надалі - відповідач, ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП»), в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь 421510,22 грн., з яких: 268 254 грн. - основний борг, 5512,07 грн. - 3 % річних, 46998,23 грн. - інфляційні збитки, 100745,92 грн. - пеня; стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 6322,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.10.2014 р. між ним та відповідачем укладено Договір №16/10/14Ц купівлі-продажу транспортного засобу (далі - Договір), відповідно до якого ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС» зобов'язується продати та передати, а ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» зобов'язується купити та оплатити напівпричіп Н/ПР- Цистерна харчова, Марка SCHMITZ. Вартість напівпричепу становить 742000 грн. На виконання умов Договору та Акту приймання-передачі від 27.02.2015 р., підписаного сторонами та скріпленого їх печатками, позивач передав відповідачу напівпричіп. Відповідач частково виконав свої зобов'язання за Договором та перерахував позивачу перший платіж в сумі 371000 грн. (50 % від суми Договору) та наступний платіж 02.12.2014 р. в сумі 102746 грн., всього - 473746 грн. Проте відповідач повністю свої зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим заборгованість становить 268254 грн. На суму 268254 грн. позивачем нараховані 3 % річних, інфляційні збитки та пеня, які також підлягають стягненню з ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП».

Посилаючись на норми ст.ст. 193, 216, 218, 226 ГК України, ст.ст. 629, 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 610, ч. 3 ст. 692 ЦК України, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.01.2016 р. (суддя Фролов В.Д.) позов задоволено повністю - стягнуто з ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» на користь ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС» заборгованість в сумі 421510,22 грн., з яких: 268254 грн. - основний борг, 5512,07 грн. - 3 % річних, 46998,23 грн. - інфляційні збитки, 100745,92 грн. - пеня, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 6322,65 грн.

Рішення суду обґрунтовано посиланням на норми ст.ст. 525, 526, п. 1 ст. 530, ст.ст. 610, 611, 629, 625 ЦК України, ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України та вмотивовано тим, що на виконання умов договору від 16.10.2014 р. позивач передав відповідачу напівпричіп Н/ПР- Цистерна харчова, марка SCHMITZ. Відповідач частково виконав свої зобов'язання за Договором та перерахував Позивачу перший платіж в сумі 371000 грн. (50 % від суми Договору) та наступний платіж 02.12.2014 р. в сумі 102746 грн., що підтверджено карткою рахунку № 361 за період з 01.10.2014 р. по 31.12.2015 р. (а.с.26). Таким чином, відповідач свої зобов'язання за Договором виконав неналежним чином, оплативши Товар частково в сумі 473746 грн., у зв'язку з чим станом на час порушення справи борг відповідача становить 268254 грн., який ним не заперечений та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати Товару, відповідно до умов даного Договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення, включаючи день платежу, від суми невиплаченого поточного платежу за кожний день прострочення. У зв'язку із зазначеним позивачем нараховані пеня у сумі 100745,92 грн., інфляційні збитки в сумі 46998,23 грн. та 3 % річних у сумі 5512,07 грн., які підтверджені розрахунком позивача, відповідачем не заперечені, а тому підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду від 13.01.2016 р., ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржене рішення, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що оскаржене рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з наступних підстав:

- 30.11.2015 р. покупець дізнався, що на все майно ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС», у перелік якого входить придбаний за Договором «транспортний засіб», постановою начальника Центрального відділу ДВС ММУЮ ВП № 45543939 від 20.11.2014 р. накладено арешт та заборону відчуження, за наказом господарського суду Миколаївської області від 05.08.2014 р. по справі № 915/716/14. На момент підписання Договору покупцю не було відомо про претензії третіх осіб стосовно майна продавця, в іншому випадку підписання даного договору не відбулось би;

- укладаючи Договір, відповідач розраховував використовувати спірне майно для отримання прибутку. Однак, позивач виконав зобов'язання неналежним чином (приховав від відповідача факт знаходження майна під арештом та забороною відчуження), чим унеможливив використання відповідачем спірного майна за призначенням та фактично позбавив відповідача того, на що він розраховував (отримання прибутку);

- 10.11.2015 р. ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС» про розірвання договору купівлі-продажу від 16.10.2014 р. та стягнення 924165 грн. на свою користь (справа № 915/1931/15); представник ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС» був присутній у судовому засіданні по цій справі, проте, не чекаючи закінчення судового провадження та винесення судом першої інстанції остаточного рішення у справі № 915/1931/15 за позовом ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» від 10.11.2015 р. про розірвання договору купівлі-продажу, ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС» 09.12.2015 р., звернулося до суду з позовом про стягнення коштів за Договором купівлі-продажу від 16.10.2014 р. (справа № 915/2050/15);

- рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. та п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення», оскільки права відповідача відносно придбаного ним за Договором купівлі-продажу від 16.10.2014 р. майна при ухваленні оспорюваного рішення суду першої інстанції від 13.01.2016 р. враховані не були;

- відповідач по незалежним від нього причинам не був своєчасно та належним чином повідомлений судом першої інстанції про день, час і місце розгляду справи, оскільки судова ухвала була направлена місцевим судом не за місцем листування відповідачу: м. Миколаїв, пр. Леніна, 107, оф. 534, про який позивач знав, але не вказав у своєму позові, а на іншу юридичну адресу відповідача: АДРЕСА_1, якою відповідач на той час не користувався у зв'язку з будівельними роботами. Разом з тим, на зазначену адресу позивача (ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП») для листування за іншою справою №915/1931/15 від 23.11.2015 р. надходили судові повістки, що підтверджується копіями поштових конвертів з відміткою відділення зв'язку від 20.01.2015 р.;

- рішення суду першої інстанції підлягає безумовному скасуванню у зв'язку з неповідомленням його належним чином про місце засідання суду та розглядом справи за його відсутністю, а крім того, порушення норм матеріального права.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.04.2016 р. відновлено скаржнику пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги; прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду; зобов'язано ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» у строк до 31.05.2016 р. надати суду докази зарахування коштів у сумі 2318,30 грн., сплачених за квитанцією № 0.0.531774922.1 від 06.04.2016 р. через ПАТ «А-Банк» до спеціального фонду Державного бюджету України (довідка територіального органу Державного казначейства України тощо).

26.05.2016 р. на виконання вимог ухвали ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» надіслало суду апеляційної інстанції квитанцію про сплату судового збору за належними реквізитами на суму 2318,30 грн. (квитанція № 0.0.554094875.1 від 18.05.2016 р. ПАТ «А-Банк»).

У засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС»» свого представника в засідання суду апеляційної інстанції не направило.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного перегляду, що 16.10.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Науково-виробниче підприємство В«НІКСПЕЦТРАНСВ» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ПРОМ-ТРАНС ГРУПВ» (Покупець) укладено Договір № 16/10/14Ц купівлі-продажу транспортного засобу, за умовами якого Продавець зобов'язується продати та передати, а Покупець зобов'язується купити та оплатити напівпричіп Н/ПР - Цистерна харчова, Марка SCHMITZ, Модель SPR 24L 13/62 S01 V=43 м 3 , номер шасі WSM 00000003061559 (надалі - напівпричіп, транспортний засіб).

У пункті п. 2.1 Договору сторони узгодили, що Постачальник поставляє Покупцю товар за вартістю, яка визначена в рахунку та додається до цього Договору, і є його невід'ємною частиною, й складає 742 000 грн. 00 коп.

Згідно п. 2.3 Договору всі розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця: 50 % від вартості Товару в день укладення Договору, решта 50% вартості перераховується рівними частинами протягом 5 місяців з дня підписання сторонами цього Договору в період 16-20 числа кожного місяця .

Таким чином, повна сплата вартості транспортного засобу за умовами договору мала відбутися не пізніше 16-20 березня 2015 року.

У відповідності до п.п. 3.1, 3.2 Договору транспортний засіб поставляється Покупцю в день надходження 50 % від суми Договору (371 000 грн.) на розрахунковий рахунок Продавця та передається за актом прийому-передачі. Покупець перевіряє технічний стан та комплектність транспортного засобу в момент його приймання від Продавця.

Право власності на транспортний засіб переходить від Продавця до Покупця після оплати 100 % вартості Товару (4.1 Договору).

Пунктами 6.1, 6.2 Договору передбачено, що за неналежне виконання своїх зобов'язань по Договору Сторони несуть відповідальність згідно законодавства України та умов цього Договору. У випадку несвоєчаснї оплати Товару, відповідно до умов даного Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за період прострочки, включаючи день платежу, від суми невиплаченого поточного платежу за кожний день прострочення.

На виконання умов Договору 27.02.2015 сторонами складено Акт приймання-передачі до Договору купівлі-продажу транспортного засобу № 16/10/14Ц від 16.10.2014, згідно якого Продавець передав, а Покупець прийняв напівпричіп Н/ПР-Цистерна харчова, Марка SCHMITZ Модель SPR 24L 13/62 S01 V=43 м 3 , номер шасі WSM 00000003061559, держномер ВЕ 2188 ХР. Переоформлення та право власності на транспортний засіб переходить від Продавця до Покупця після оплати 100 % вартості Товару. Зазначений акт підписаний сторонами та скріпленими печатками юридичних осіб.

Як свідчить картка рахунку №361, за період з 01.10.2014 по 31.12.2015 ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП») 17.10.2014 р. перерахувало ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС» 371 000 грн. (50 % від суми Договору), а 02.12.2014 р. - 102 746 грн., тобто відповідач своє зобов'язання за Договором виконав неналежним чином, оплативши Товар лише частково - в сумі 473 746 грн., у зв'язку з чим борг Відповідача склав 268254,00 грн.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі - продажу одна сторона - продавець зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони - покупця, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 1 ст. 691 вказаного Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Положеннями ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (для даного випадку - не пізніше 16-20 березня 2015 року).

У відповідності до ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає відшкодуванню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

В силу 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розглянувши спір по суті та перевіривши розрахунки ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС», місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість та підтвердженість матеріалами справи позовних вимог щодо стягнення з відповідача 421 510,22 грн., з яких: 268254,00 грн. - основний борг, 5 512,07 грн. - 3 % річних, 46 998,23 грн. - інфляційні збитки, 100 745,92 грн. - пеня , у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» своїх грошових зобов'язань за Договором №16/10/14Ц купівлі-продажу транспортного засобу від 16.10.2014 р. щодо оплати товару в повному обсязі, у зв'язку з чим правомірно задовольнив позов.

Усі нарахування на суму заборгованості позивач здійснив виходячи з дати виникнення заборгованості - 01.04.2015р., що узгоджується з умовами договору та положеннями ст.530 ЦК України.

Розрахунки пені, інфляційних та річних (а.с.10) апеляційний господарський суд вважає вірними, при цьому відповідачем їх підставність та обґрунтованість не оспорюється.

Доводи скаржника стосовно того, що відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України оскаржуване рішення підлягає безумовному скасуванню, оскільки ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» не було повідомлено належним чином про місце засідання суду, не приймаються судовою колегією до уваги з огляду на наступне.

Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що судова ухвала була направлена місцевим господарським судом не за адресою листування ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП»: м. Миколаїв, пр. Леніна, 107, оф. 534, про яку позивач знав, але не вказав у вищезгаданому позові, а на юридичну адресу відповідача: АДРЕСА_2, якою на той час відповідач не користувався у зв'язку з проведенням будівельних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з Договору №16/10/14Ц купівлі-продажу транспортного засобу від 16.10.2014 р. та даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, юридична адреса ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП»: АДРЕСА_3.

Частиною 1 статті 64 ГПК України передбачено, що суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином .

У п.п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п.п. 3.9.2. названої постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

В матеріалах справи наявні докази надіслання судом відповідачу за належною адресою (вказаною у позові ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС» та зазначеною в ЄДРЮО та ФОП, а саме: АДРЕСА_2) ухвали місцевого господарського суду про порушення провадження у справі від 10.12.2015 р. та ухвали про відкладення розгляду справи від 23.12.2015 р., однак відповідні поштові повідомлення повертались до господарського суду підприємством зв'язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення.

Відтак, доводи скаржника про неповідомлення його про час і місце розгляду даної справи місцевим господарським судом спростовуються матеріалами даної справи, оскільки, враховуючи вищенаведені положення, вважається, що ухвала про порушення провадження та відкладення розгляду справи вручені відповідачу належним чином.

Твердження скаржника про те, що Продавець виконав своє зобов'язання за Договором неналежним чином - приховав від Покупця факт знаходження майна під арештом та забороною відчуження, чим унеможливив використання ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» напівпричепу за призначенням та фактично позбавив дане товариство того, на що відповідач розраховував (отримання прибутку), також не заслуговують на увагу через нижче викладене.

Так, як свідчить додана відповідачем до апеляційної скарги постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.11.2014 р. (ВП №45543939) державним виконавцем Центрального відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 915/716/14, виданого 05.08.2014 р. господарським судом Миколаївської області, про стягнення з ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС» на користь ТОВ Торговий дім «Енергосталь»180000,00 грн. основного боргу, 15931,88 грн. пені, 4476,63 грн. 3% річних, 23765,12 грн. інфляційних втрат та 4483,66 грн. судового збору.

Постановою вищезгаданого держвиконавця від 27.11.2014 р. накладено арешт на все майно, що належить боржнику: ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС» у межах суми звернення стягнення: 251623,02 грн., заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу за виконавчим документом з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Відтак, виконавче провадження №45543939 було відкрито 20.11.2014 р., а арешт на майно ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС» накладено 27.11.2014 р., тобто після укладення Договору №16/10/14Ц купівлі-продажу транспортного засобу від 16.10.2014 р., а отже, посилання скаржника на те, що позивачу було відомо про права третіх осіб на даний транспортний засіб та обтяження на нього ще до укладення Договору не відповідають дійсним обставинам справи.

Крім того, судова колегія зазначає, що згідно ст. 659 ЦК України продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо). У разі невиконання цієї вимоги покупець має право вимагати зниження ціни або розірвання договору купівлі-продажу, якщо він не знав і не міг знати про права третіх осіб на товар.

Як вбачається з доданих до апеляційної скарги документів, ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» зверталось до господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС» про розірвання Договору №16/10/14Ц купівлі-продажу транспортного засобу від 16.10.2014 р., та стягнення з останнього 924165 грн., з яких: 473746,00 грн. фактично сплачені кошти за транспортний засіб; 12226,00 грн. 3 % річних за користування чужими грошовими коштами; 228193,00 грн. інфляційні збитки; 210000,00 грн. упущена вигода, який (позов) було прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 915/1931/15.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою від 24.02.2016 р. відкладено розгляд справи на 09.03.2016р. та зобов'язано позивача надати докази які підтверджують, що спірний транспортний засіб знаходиться під арештом та інші докази, які унеможливлюють виконання Договору №16/10/14Ц від 16.10.2014 року та оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду в судовому засіданні. Враховуючи невиконання позивачем вимог суду, ухвалою від 09.03.2016 відкладено розгляд справи на 23.03.2016 та зобов'язано позивача виконати вимоги ухвали суду від 24.02.2016 року. 23.03.2016 року від позивача до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ст. 81 ГПК України, у зв'язку з неможливістю виконати вимоги ухвал суду від 24.02.2016 та 09.03.2016. Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.03.2016 р. вказаний позов ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Відтак, послання скаржника на те, що Продавець виконав своє зобов'язання за Договором неналежним чином - приховав від Покупця факт знаходження майна під арештом, що порушило майнові права відповідача, не відповідають матеріалам справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Інші доводи, викладені ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» в апеляційній скарзі, також не свідчать про неправильність висновків місцевого господарського суду та підставою для скасування оскаржуваного рішення слугувати не спроможні.

Зокрема, безпідставними є твердження, що суд не врахував права відповідача стосовно придбаного майна, оскільки відповідач, не опікуючись необхідністю одержання пошти за юридичною адресою, з власної вини створив передумови для розгляду справи в суді першої інстанції без участі свого представника.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Миколаївської області від 13.01.2016 р. відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, що є підставою для залишення рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 13.01.2016 р. по справі №915/2050/15 залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 29.06.2016р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Таран С.В.