Ухвала

від 13.10.2010 по справі 2-а-482/09/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-482/09/1570

Категорія: 2.11.1Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -ОСОБА_1 судді - ОСОБА_2 судді - ОСОБА_3 при секретаріОСОБА_4

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Гленрич»на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від «16»червня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гленрич»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановиЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Гленрич», звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від «16»червня 2010 року в задоволені позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з Постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Одеського окружного адміністративного суду від «16»червня 2010 року та прийняти по суті позовних вимог рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що зазначена вище постанова, ухвалена з неповним з'ясуванням судом обставин справи, що мають значення для справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи.

Сторони по справі сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з'явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ч. 3 ст. 122, ст. 197 КАС України.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

Як встановлено судом першої інстанції, державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Гленрич»(код ЄДРПОУ 35406270) поданих податкових декларацій, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку на додану вартість за період січень-серпень 2008 року, за результатами якої складено акт від 18.12.2008 року № 13920/23-512/35406270 (а.с. 27-31).

Перевіркою, встановлено порушення пп.3.1.1 п.3.1. ст. З, пп.7.3.1. п.7.3.ст. 7, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 3645243,36 грн., яке виникло внаслідок невідображення у повному обсязі суми податкових зобов'язань з ПДВ від продажу товарів у податкових деклараціях з ПДВ за період січень, лютий, червень, серпень 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2008 року № 0001112350/0, яким визначено суму податкового зобов'язання ТОВ «Гленрич»з податку на додану вартість у розмірі 5 467 865,04 грн., в тому числі за основним платежем - 3 645 243,36 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 822 621,68 грн. (а.с. 32).

ТОВ «Гленрич»на адресу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси було направлені наступні документи:

уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період, за який виправляються помилки - серпень 2008 року (а.с. 11-12) та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за цей період (а.с. 13-14);

уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період, за який виправляються помилки - березень 2008 року (а.с. 15-16) та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за цей період (а.с. 17-18);

уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період, за який виправляються помилки - лютий 2008 року (а.с. 19-20) та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за цей період (а.с.21-22);

уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період, за який виправляються помилки - січень 2008 року (а.с. 23-24) та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за цей період (а.с.25-26).

В усіх вище перелічених документах платником податку вказано ТОВ «Гленрич», датуються вони 10.12.2008 року, підписані керівником та головним бухгалтером ОСОБА_5, та скріплені печаткою ТОВ «Корсік Лімітед».

Листом державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 15.12.2008 року № 66500/10/01-147 зазначені документи були повернуті позивачу на підставі п. 3.1. Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 01.07.1998 року № 315 у зв'язку з їх засвідченням печаткою іншого підприємства.

Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Гленрич»серії А01 № 507373 (а.с. 35-36) та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 235-245), датою проведення державної реєстрації цієї юридичної особи є 10.10.2007 року, а 10.12.2008 року на підставі зміни найменування юридичної особи відбулась зміна свідоцтва про державну реєстрацію. Попередньою назвою цієї юридичної особи була назва ТОВ «Корсік Лімітед».

Згідно з п. 3.4. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Уточнюючий розрахунок за своєю суттю є самостійною податковою декларацією та повинен бути складений з дотриманням вимог, передбачених для складання податкової декларації з ПДВ, з урахуванням особливостей його складання, визначених у п.4.4. цього Порядку, де зокрема, визначається, що уточнюючий розрахунок подається за формами, визначеними в додатках 3, 4, 5 та 6 до цього Порядку, які передбачають обов'язкове проставляння печатки підприємства.

За своєю суттю печатка підприємства є спеціальним металевим, гумовим чи дерев'яним предметом з нарізними знаками для відтисків їх на сургучі, воску, папері тощо з метою надання документові вірогідності та юридичної сили. Така вірогідність та юридична сила документа може виникати лише за умови, якщо печатка підтверджує всі відомості щодо такого підприємства.

Відповідно до п.3.3.3. Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України від 11.01.1999 року № 17, напис на печатках і штампах повинен відповідати назві, яка зазначена в свідоцтві про державну реєстрацію.

З наведеної норми права випливає, що у разі зміни назви юридичної особи, одночасно повинні бути змінені і печатки та штампи такої особи, а використання печаток і штампів із назвою, яка не збігається з назвою, визначеною у свідоцтві про державну реєстрацію особи, є неможливим. Така печатка втрачає свою основну функцію - засвідчення вірогідності та підтвердження юридичної сили документів, які видаються підприємством.

Пунктом 3.1.6. зазначеної Інструкції передбачено, що в усіх випадках, у зв'язку з перейменуванням підприємств, установ, організацій, господарських об'єднань, суб'єктів підприємництва, а також спрацюванням печаток, штампів, оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів здійснюється на загальних підставах, передбачених цією Інструкцією. Тобто, отримання нової печатки підприємства у зв'язку із зміною його назви відбувається на загальних підставах та потребує отримання спеціального дозволу на її виготовлення. При цьому відповідно до пп. 3.1.10, 3.1.11. Інструкції, якщо печатки і штампи виготовляються у зв'язку із заміною старих або у зв'язку зі змінами, доповненнями в написах на печатках і штампах, то орган внутрішніх справ на дозволі та на кожному примірнику зразків (ескізів) печаток і штампів проставляє штамп про виготовлення печаток, штампів замість наявних (додаток 9). Старі печатки здаються на знищення в органи внутрішніх справ, які видають про це квитанцію про знищення печаток і штампів (додаток 10), і знищують їх у порядку, передбаченому пунктом 3.4.2 цієї Інструкції.

З урахуванням встановленого суд вважає, що вказані документи, які подавались позивачем до податкового органу, є такими, що оформлені неналежним чином, у зв'язку з чим безпідставними є вимоги позивача про визнання протиправними (неправомірними) дії Приморської ДПІ м. Одеси щодо повернення без реєстрації та розгляду уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань ТОВ «Гленрич»з ПДВ та додатків № 5 до відповідних податкових декларацій з ПДВ за серпень, березень, лютий, січень 2008 року від 10.12.2008 року, та зобов'язання Приморської ДПІ м. Одеси провести усі передбачені законодавством України дії, пов'язані з належним прийняттям, реєстрацією, врахуванням та обліком цих документів.

Ґрунтуючись на доведеному, відсутності інших доказів подання позивачем належним чином оформлених уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку на додану вартість за періоди січень, лютий, березень, червень, серпень 2008 року, колегія суддів виходе з того, що такі розрахунки позивачем не були надані до податкового органу.

Судом досліджені: копія податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Корсік Лімітед»за січень 2008 року (а.с. 76-79); копія податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Корсік Лімітед»за лютий 2008 року (а.с. 80-83); копія податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Корсік Лімітед»за березень 2008 року (а.с. 84-87); копія податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Корсік Лімітед»за червень 2008 року (а.с. 88-91); копія податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Корсік Лімітед»за серпень 2008 року (а.с. 92-95). У вказаних податкових деклараціях по всім графам платник податків проставив прочерки, тобто жодних операції, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, позивачем за перевіряємий період не задекларовано.

Разом з тим, відповідачем до суду першої інстанції були надані роздруківки розрахункових рахунків ТОВ «Корсік Лімітед»(а.с. 62 - 71), наданих акціонерним банком «Південний»на виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.11.2008 року по справі № 2-0-384/08 за заявою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про розкриття Акціонерним банком «Південний»інформації, яка містить банківську таємницю щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Корсік Лімітед»(а.с. 72-75).

За даними виписки Акціонерного банку «Південний»по поточному рахунку № 26007311482001 сума обсягів продажу з ПДВ за січень 2008 року склала 450885 грн., за лютий 2008 року - 14058650,1 грн., за березень 2008 року - 6661225,08 грн., за червень 2008 року - 199,98 грн., за серпень 2008 року - 700500,00 грн. Зазначені кошти отримувались позивачем за обладнання, однак, як було зазначено вище, не були відображені у податкових деклараціях за відповідні періоди.

Згідно з пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом; є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до п.7.3.1. п.7.3. ст. 7 Закону 7.3.1. датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Таким чином, позивачем було допущене заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3645243,36 грн.

Підпунктом 4.2.2. п.4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Згідно з п.17.1. ст. 17 цього Закону штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

У відповідності із пп.17.1.3. цієї норми права у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Одеський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Гленрич»на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від «16»червня 2010 року по справі № 2-а-482/09/1570, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від «16»червня 2010 року по справі № 2-а-482/09/1570 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гленрич»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючийсуддя ОСОБА_1 суддя ОСОБА_2 суддя ОСОБА_3