Справа № 357/3028/16-ц
Категорія 38
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 червня 2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Голуб А. В. ,
при секретарі - Куца В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Біла Церква в залі суду №4 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області, треті особи Білоцерківська районна державна нотаріальна контора Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,-
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, та посилалася на те, що 17.02.2015 року померла ОСОБА_4, яка за життя склала заповіт і згідно до заповіту позивачка являється спадкоємцем житлового будинку господарських будівель та споруд розташованих по вул. Прибережна, 11 с. Озерна, Білоцерківського району, Київської області. Позивачка вказувала на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташований за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Озерна, вул. Прибережна, 11 збудовано в 1975 році і належить ОСОБА_4 згідно запису облікової картки об»єкту погосподарського обліку на 2011-2015 роки за номером об»єкта господарського обліку 0823-3. Згідно до законодавства, що діяло на час закінчення будівництва житлового будинку - 1975 рік, не було передбачено оформлення прав та їх реєстрації. 24.09.2015 року державний нотаріус Білоцерківської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_5 винесла постанову про відмову позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на вказане майно та не проведено державної реєстрації права власності об»єктів спадкового майна. Позивачка просила в судовому порядку визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після померлої ОСОБА_4 на житловий будинок загальною площею 70,9 кв.м., житловою площею 38,0 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами - сарай-літня кухня літ. «Б», сарай літ. «б», сарай літ. «В», сарай літ. «Г», колодязь №1, по вулиці Прибережна, 11, с. Озерна, Білоцерківський район, Київська область.
Позивачка та її представник у суді уточнили позовні вимоги позивачки та просили визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з відповідними господарськми будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Озерна, вул. Прибережна, 11, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_4, яка померла 17.02.2015 року.
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали уточнені позовні вимоги позивачки.
Представник Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області до суду не зВ»явився, про день і час розгляду справи був належним чином повідомлений, направив суду лист в якому просив справу розглядати у відсутності представника Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області, у листі вказав, що проти задоволення позову не заперечує.
Представник Білоцерківської районної державної нотаріальної контори Київської області до суду не зВ»явився, про день і час розгляду справи був належним чином повідомлений, направив суду лист в якому просив справу розглядати у відсутності представника Білоцерківської районної державної нотаріальної контори Київської області.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду не зВ»явилися, про день і час розгляду справи були належним чином повідомлені, причину неявки суду не повідомили.
Заслухавши учасників процесу, оглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Так, по справі встановлено, що 17.02.2015 року померла ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть.
Відповідно до копії заповіту від 16.09.2009 року посвідченого 16.09.2009 року секретарем Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області Кула ківською С.Л. та зареєстрованого в реєстрі №89, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаюча в ІНФОРМАЦІЯ_2 на випадок своєї смерті зробила наступне розпорядження: житловий будинок, який знаходиться в селі Озерна по вулиці Прибережна під №11, Білоцерківського району Київської області та земельну ділянку за цією ж адресою заповідає ОСОБА_1, а земельну ділянку (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №570506) заповідає ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частинах. Вказаний заповіт на день смерті ОСОБА_4 був чинним.
За ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно зі ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
За ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно до копії спадкової справи Білоцерківської районної державної нотаріальної контори Київської області №168/2015 до майна померлої 17.02.2015 року ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до Білоцерківської районної державної нотаріальної контори Київської області 29.04.2015 року звернулася ОСОБА_1, а 30.07.2015 року із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до Білоцерківської районної державної нотаріальної контори Київської області звернулися ОСОБА_2, ОСОБА_3
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 01.04.2016 року у Спадковому реєстрі є інформація про заведення 29.04.2015 року спадкової справи до майна померлої 17.02. 2015 року ОСОБА_4.
З копії довідки виданої виконкомом Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 21.04.2015 року №867, померла ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_4, за №11, Білоцерківського району, Київської області - до дня смерті. За вищевказаною адресою на день смерті спадкодавця ніхто не був зареєстрований і не проживав.
Отже, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4, померлої 17.02.2015 року у передбаченому законом порядку.
Судом встановлено, що 16.09.2015 року державний нотаріус Білоцерківської район ної державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_5 видала свідоцтво про право на спадщину за заповітом яке зареєстроване в реєстрі №2-1312, свідоцтво видане на підставі заповіту, посвідченого виконавчим комітетом Озернянської сільської ради, Білоцерківського району, Київської області 16.09.2009 року зареєстрованого у реєстрі за №89. У вказаному свідоцтві ззаначено, що спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла 17.02.2015 року, є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, який зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_6, спадщина на яку видано це свідоцтво, складається з: земельної ділянки площею 3,220 га, кадастровий номер 3220484100:09:003:0006, яка розташована на території Озернянської сільської ради, Білоцерківського району, Київської області, що належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №570506, виданого на підставі розпорядження Білоцерківської райдержадміністрації №197 від 05.07.2005 року. Наведене підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.09.2015 року.
Також у суді встановлено, що 16.09.2015 року державний нотаріус Білоцерківської районної державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_5 видала свідоцтво про право на спадщину за заповітом яке зареєстроване в реєстрі №2-1315, свідоцтво видане на підставі заповіту, посвідченого виконавчим комітетом Озернянської сільської ради, Білоцерківського району, Київської області 16.09.2009 року зареєстрованого у реєстрі за №89. У вказаному свідоцтві ззаначено, що спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла 17.02.2015 року, є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_8, спадщина на яку видано це свідоцтво, складається з: земельної ділянки площею 3,220 га, кадастровий номер 322048 4100:09:003:0012, яка розташована на території Озернянської сільської ради, Білоцерків ського району, Київської області, що належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №570506, виданого на підставі розпорядження Білоцерківської райдержадміністрації №197 від 05.07.2005 року. Наведене підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.09.2015 року.
За ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
В судовому засіданні встановлено, що постановою державного нотаріуса Білоцерків ської районної державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_5 від 24.09.2015 року ОСОБА_1 було відмовлено в оформленні спадкових прав та видачі свідоцтв про право на спадщину на житловий будинок та на земельну ділянку, які знаходяться за адресою: вулиця Прибережна за №11, село Озерна, Білоцерківського району, Київської області після померлої 17.02.2015 року ОСОБА_4, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на вказане майно та не проведено державної реєстрації права власності даних об»єктів спадкового майна. Наведене підтверджується копією постанови від 24.09.2015 року №3662/02-31.
У витязі з погосподарської книги на 2011-2015 роки Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області облікова картка об»єкта погосподарського обліку на 2011-2015 роки номер об»єкта погосподарського обліку 0823-3 місцезнаходження /адреса: с. Озерна, вул. Прибережна, 11/, зазначено, що головою вказаного домогосподарства рахується ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, рік побудови житлового будинку - 1975, також зазначена земля в особистому користуванні об»єкта на 1 січня: - для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель - 0,2500 га; - для ведення особистого селянського господарства - 0,2271 га.
Згідно до копії довідки виданої виконавчим комітетом Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 10.02.2016 року №204, згідно з обліковою інформацією померла ОСОБА_4 являється власником будинку за адре сою: с. Озерна, вул. Прибережна, 11, Білоцерківського району, Київської області (рік побудови - 1975, загальна площа - 73,5 кв.м., житлова площа - 52,3 кв.м.). Біля будинку числиться земельна ділянка: 0,2500 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, будівель і споруд; 0,2271 га - для ведення особистого селянського господарства.
Згідно до копії технічного паспорта ФОП ОСОБА_6 станом на 19.02.2016 року, який було виготовлено на вказаний житловий будинок, рік побудови житлового будинку - 1975, самочинне будівництво та перепланування відсутні.
Як вбачається з копії довідки КП Київської обласної ради «Південне бюро технічної інвентаризації» від 23.09.2015 року № 1578 станом до 01.01.2013 року право власності на даний житловий будинок не було зареєстровано.
Відповідно до норм ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Як роз'яснено в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися за правилами позовного провадження.
За ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України від 07.02.2002 року за № 7/5, зареєстрованого в Мінюсті України 18.02.2002 року за № 157/6445, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць /п.1.3/.
А відповідно до п.1.4 цього Положення, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
А згідно ст.4 цього Закону, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
За змістом п.62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Мінюсту Української РСР від 19.01.1976 року № 1/5, яка була діючою на час виникнення спірних правовідносин, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської ради, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником міністра комунального господарства 31.01.1966 року, яка втратила чинність з 13.12.1995 року, передбачала обов'язкову реєстрацію /інвентаризацію/ будинків і домоволодінь, в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах.
Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади, що підтверджують право приватної власності.
Судом було встановлено і вказано вище в рішенні, що згідно записів в погосподарській книзі Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області зазначений вище житловий будинок рахувався за ОСОБА_4.
Таким чином, вказані вище нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад та закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, щодо яких раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.
Згідно до ч. 1 ст. 20 вищевказаного Закону, заява про державну реєстрацію прав та оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 вказаного Закону, у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: 3) заявник: власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав; особа, за якою закріплений особовий рахунок в погосподарській книзі відповідної сільської, селищної, міської ради, або уповноважена нею особа - у разі проведення державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад та які закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року.
Як вказано в рішенні суду, ОСОБА_4 померла 17.02.2015 року.
Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'яз ки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслі док його смерті.
Отже, як встановлено судом і вказано вище, ОСОБА_4 набула права власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Озерна, вул. Прибережна, 11 згідно норм діючого на той час законодавства, а ОСОБА_1 прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4
В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз»яснено, зокрема, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовува тися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Оскільки позивачка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 за заповітом, то до неї перейшло право на спадкування зазначеного житлового будинку, але вона позбавлена можливості оформити свої спадкові права на будинок у нотаріальному порядку.
А тому суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Озерна, вул. Прибережна, 11 в порядку спадкування за заповітом після померлої 17.02.2015 року ОСОБА_4. Оскільки інший порядок для набуття позивачем права власності на вказане нерухоме майно законодавством не визначений.
Відповідно до п.37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2013 року № 868, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є: в т.ч. і рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
На підставі ст.ст. 182, 328, 1216-1218, 1223, 1261, 1267, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України від 07.02.2002 року за № 7/5, зареєстрованого в Мінюсті України 18.02.2002 року за № 157/6445, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Мінюсту Української РСР від 19.01.1976 року № 1/5, Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником міністра комунального господарства 31.01.1966 року, яка втратила чинність з 13.12.1995 року, керуючись ст.ст.10,60,79,88,212-215,218 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Озерна, вул. Прибережна, 11, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_4, яка померла 17.02.2015 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.
Суддя ОСОБА_7
Суд | Білоцерківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 21.06.2016 |
Оприлюднено | 04.07.2016 |
Номер документу | 58588364 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Голуб А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні