Рішення

від 23.06.2016 по справі 357/5528/16-ц

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/5528/16-ц

2/357/2431/16

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Дмитренко А. М. ,

при секретарі - Боженко Т. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за позовом ОСОБА_1 до Поправської сільської ради Білоцерківського району Київської області, 3-я особа: Білоцерківська районна державна нотаріальна контора Київської області, про визнання права власності на майно в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 13.03.2008 року померла його дружина ОСОБА_2, після смерті якої залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 1,9889 га, цільове призначення-для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах Поправської сільської ради Білоцерківського району Київської області, спадкоємцем за законом першої черги є позивач, який фактично прийняв спадщину після смерті дружини у визначеному законом порядку, однак нотаріусом йому відмовлено в оформленні спадкових прав в зв'язку з відсутністю реєстраційних даних в державному акті на право власності на вказану земельну ділянку, який було видано Білоцерківською РДА на ім'я ОСОБА_2 Позивач просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 1,9889 га, цільове призначення -для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована за адресою: Поправська сільська рада Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер 3220485300:05:002:0036, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надіслано письмове клопотання щодо розгляду справи без участі представника Поправської сільської ради Білоцерківського району Київської області та про визнання позову.

Представник 3-ї особи в судове засідання також не з'явився, про час розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, по справі встановлено, що 13 березня 2008 року померла ОСОБА_2 - дружина позивача, що стверджується копією свідоцтва про її смерть, копією паспорта позивача зі штампом про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_3 26.10.1966 року, довідкою Поправської сільської ради від 14.06.2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що на ім'я ОСОБА_2 було видано Білоцерківською райдержадміністрацією державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 460818, яким посвідчується право власності на земельну ділянку площею 1,9889 га, цільове призначення -для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована за адресою: Поправська сільська рада Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер 3220485300:05:002:0036, земельна ділянка передана у власність на підставі розпорядження Білоцерківської райдержадміністрації від 09.03.2005 року № 72, що слідує з копії цього державного акту.

В судовому засіданні також встановлено, що заповіту померла не залишала, спадкова справа після її смерті не відкривалася, про що свідчить Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру /спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину/ від 14.06.2016 року № 44161380.

А згідно довідки Поправської сільської ради Білоцерківського району від 14.06.2013 року за № 511, ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті, за цією адресою проживав і був зареєстрований до дня смерті ОСОБА_2 і проживає по даний час її чоловік - ОСОБА_1.

Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. ОСОБА_1 на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно зі ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

За ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті дружини у передбаченому законом порядку, оскільки проживав та був зареєстрований разом з дружиною до дня її смерті.

Згідно постанови державного нотаріуса Білоцерківської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_4 від 16.07.2013 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану вище земельну ділянку після померлої дружини у зв'язку з відсутністю реєстраційних даних в державному акті на земельну ділянку серії ЯА № 460818, виданому Білоцерківською РДА на ім'я ОСОБА_2, що слідує з копії цієї постанови нотаріуса.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як роз'яснено в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування /зі збереженням її цільового призначення/ при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.

А за ч.2 ст.126 ЗК, право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки; свідоцтвом про право на спадщину.

Відповідно до п.23 наведеної вище в рішенні Постанови Пленуму Верховного Суду України, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст.202 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель, який складається з двох частин: книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Законом України «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 року /зі змінами/, який діє з 01.01.2013 року, передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

А згідно ч.3 цієї статті, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою, зокрема, особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

В ч.7 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло

право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

З 1 січня 2013 року документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, є свідоцтво на право власності на нерухоме майно, видане територіальним органом реєстраційної служби відповідно до приписів ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Як вказано вище, на ім'я ОСОБА_2 Білоцерківською РДА було оформлено державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 460818, яким посвідчується право власності на земельну ділянку площею 1,9889 га, цільове призначення -для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована за адресою: Поправська сільська рада Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер 3220485300:05:002:0036, в якому відсутні відомості про його реєстрацію.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.04.2016 року, вказана вище земельна ділянка з кадастровим номером 3220485300:05:002:0036 значиться зареєстрованою на праві власності за ОСОБА_2.

За ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, зокрема, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися , якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Як вказано вище, позивачу нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на дану земельну ділянку.

А тому проаналізувавши все вищенаведене, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на земельну ділянку площею 1,9889 га, що розташована в межах Поправської сільської ради Білоцерківського району Київської області, цільове призначення -для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування після смерті дружини, оскільки позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права на цю земельну ділянку в нотаріальному порядку.

Керуючись ст.ст. 1216, 1218, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 125, 126, 202 ЗК України, Законом України «Про державний земельний кадастр», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст.10,60,79,88,209, 212-215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,9889 га, цільове призначення -для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Поправська сільська рада Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер: 3220485300:05:002:0036, в порядку спадкування за законом після померлої 13 березня 2008 року ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_5