БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 361/8659/15-ц провадження № 2-к/361/2/16
22.06.2016
У Х В А Л А
«22» червня 2016 року м.Бровари Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Василишина В.О.,
при секретарі - Харченко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відкритого акціонерного товариства «Оршанський молочний комбінат» про визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню,
в с т а н о в и в:
У грудні 2015 року відкрите акціонерне товариство «Оршанський молочний комбінат» (далі - ВАТ «Оршанський молочний комбінат») звернулося до суду із зазначеним вище клопотанням, у якому просить суд визнати й привести до виконання судовий наказ Економічного суду Вітебської області Республіки Білорусія від 26 березня 2014 року у справі № 7-2/2013 про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоруські продукти» (далі ТОВ «ТД «Білоруські продукти») на користь ВАТ «Оршанський молочний комбінат» суми основного боргу в розмірі - 50 650 доларів 23 центи США й пені у розмірі - 15 275 доларів 38 центів США.
У судове засідання заявник ВАТ «Оршанський молочний комбінат» представника не направив. До суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи у відсутність представника заявника. Клопотання підтримується.
У судове засідання боржник ВАТ «Оршанський молочний комбінат» представника не направив. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому цивільним процесуальним законодавством порядку. Причини неявки до суду не повідомлені.
За змістом частин третьої й п'ятої статті 395 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони. Неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.
Зважаючи на неодноразові неявки представника ТОВ «ТД «Білоруські продукти» у судові засідання та відсутність поважних причин за яких би слід було б прийняти рішення про перенесення розгляду справи, заяв представника заявника, судом прийнято рішення про проведення розгляду клопотання у відсутність представника боржника.
Судом встановлено, що у провадженні Економічного суду Вітебської області республіки Білорусія перебувала справа за позовом прокурора Оршанського району в інтересах ВАТ «Оршанський молочний комбінат» до ТОВ «Торговий дім «Білоруські продукти» про стягнення боргу й пені.
Рішенням Економічного суду Вітебської області республіки Білорусія від 04 березня 2014 року в справі № 7-2/2013 позов задоволено. Стягнуто із ТОВ «ТД «Торговий дім «Білоруські продукти» на користь ВАТ «Оршанський молочний комбінат» у якості основного боргу - 50 650 доларів 23 центи США й пені у сумі - 15 275 доларів 38 центів США, а всього - 65 925 доларів 61 цент США (а.с.10).
26 березня 2014 року Економічним судом Вітебської області республіки Білорусія видано судовий наказ у справі № 7-2/2013 про стягнення із ТОВ «ТД «Білоруські продукти» на користь ВАТ «Оршанський молочний комбінат» основного боргу в розмірі - 50 650 доларів 23 центи США й пені у розмірі - 15 275 доларів 38 центів США, а всього - 65 952 долари 61 цент США (а.с.21).
Відповідно до статті 390 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі, якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
Згідно із статтею 391 ЦПК України рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.
Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника (стаття 392 ЦПК України).
ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видно, що товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоруські продукти» (ідентифікаційний код юридичної особи - 38336814) зареєстроване за адресою: 07400, АДРЕСА_1 (а.с.70).
До юрисдикції Броварського міськрайонного суду Київської області за територіальністю відноситься місто Бровари та Броварський район Київської області.
Таким чином, клопотання про визнання й примусове виконання на території України судового наказу Економічного суду Вітебської області республіки Білорусія від 26 березня 2014 року у справі № 7-2/2013 про стягнення із ТОВ «ТД «Білоруські продукти» на користь ВАТ «Оршанський молочний комбінат» основного боргу в розмірі - 50 650 доларів 23 центи США й пені у розмірі - 15 275 доларів 38 центів США, а всього - 65 952 долари 61 цент США із необхідними документами подане ТОВ «ТД «Білоруські продукти» до належного суду за зареєстрованим місцезнаходженням боржника й у встановлений строк.
Главою 1 Розділу VIII ЦПК України визначено, що суд за наслідками розгляду справи надає дозвіл на примусове виконання рішення іноземного суду або відмовляє у задоволенні цього клопотання, про що постановляється відповідна ухвала. При цьому передбачено підстави, за наявності яких у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду може бути відмовлено.
Згідно із пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» від 24 грудня 1999 року № 12 - клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.
Відповідно до статті 396 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено: 1) якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили; 2) якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи ; 3) якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України; 4) якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді; 5) якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні; 6) якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду; 7) якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України; 8) в інших випадках, встановлених законами України .
Дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що клопотання стягувача ТОВ «Оршанський молочний комбінат» про надання дозволу на примусове виконання судового наказу Економічного суду Вітебської області республіки Білорусія від 26 березня 2014 року в справі № 7-2/2013 задоволенню не підлягає.
Встановлено, що 18 вересня 2013 року Економічним судом Вітебської області республіки Білорусія було направлено до господарського суду Київської області судове доручення про вручення документів. Сума боргу становила - 509 257 980 білоруських рублів (а.с.5).
Ухвалою господарського суду Київської області від 21 листопада 2013 року прийнято рішення про те, що є виконаним судове доручення господарського суду Вітебської області республіки Білорусія про вручення документів ТОВ «ТД «Білоруські продукти», а саме: ухвали господарського суду Вітебської області республіки Білорусія від 10 вересня 2013 року про призначення справи до судового розгляду № 7-2/2013 за позовом прокурора Оршанського району Вітебської області в інтересах ВАТ «Оршанський молочний комбінат» до ТОВ «ТД «Білоруські продукти» про стягнення - 509 257 980 білоруських рублів (а.с.9).
Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що 23 вересня 2013 року були уточнені й збільшені позовні вимоги позивача й він остаточно просив суд стягнути із відповідача основний борг у розмірі - 50 650 доларів 23 центи США й пеню за прострочення оплати в сумі - 15 275 доларів 38 центів США, а всього - 65 925 доларів 61 цент США (а.с.10).
При цьому про ці позовні вимоги та їх розмір відповідач ТОВ «ТД «Білоруські продукти» не було повідомлено. Відповідачу навіть не направлялися відповідні процесуальні документи та інформація про прийняття до розгляду уточнених позовних вимог.
Статтею 398 ЦПК України визначено, що на підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, суд видає виконавчий лист, який надсилається для виконання в порядку, встановленому законом.
За змістом статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, підлягають виконанню: 1) виконавчі листи , що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали , постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 210, 390 - 397 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,
у х в а л и в:
У задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.О.Василишин
Суд | Броварський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2016 |
Оприлюднено | 04.07.2016 |
Номер документу | 58588706 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Броварський міськрайонний суд Київської області
Василишин В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні