Рішення

від 22.06.2016 по справі 380/422/16-ц

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22.06.2016 Справа № 380/422/16-ц

Провадження по справі № 2/380/182/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді : Косович Т.П.

при секретарі : Козуб І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів: Відділ з надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації Тетіївської районної державної адміністрації, Головне територіальне управління юстиції в Київській області в особі його управління державної реєстрації про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації,-

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне Товариство В»Кашперівський бурякорадгоспВ» (далі Позивач) звернулося до суду із названим позовом, в якому просить визнати договір оренди земельної ділянки площею 1,4186 га, укладений 29.05.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 недійсним та скасувати його державну реєстрацію. Позовні вимоги мотивує тим, що 26.06.2007 року між ОСОБА_3, спадкоємцем якого є ОСОБА_1 та ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп», правонаступником якого є ПАТ «Кашперівський бурякорадгосп» було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,8372 га (далі Договір 2007 року) строком на 10 років з переважним правом Позивача на продовження строку його дії на новий строк, який, відповідно до чинного на час його укладення законодавства, було зареєстровано у Тетіївському районному відділі Київської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель здійснено відповідний запис від 14.03.2008 року. Вказує, що відповідно до п. 32 вищевказаного договору передбачено, що перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання Договору 2007 р, тому договір є чинним і надає право Позивачу використовувати вказану земельну ділянку. Незважаючи на зазначене, ОСОБА_1 розділила ділянку на дві рівні земельні ділянки однакової площі, новій земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 3224683600:03:017:0019. 29.05.2015 року, в період строку дії договору оренди земельної ділянки укладеного 26.06.2007 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп», ОСОБА_1 уклала договір оренди вищевказаної земельної ділянки, яка являється ? частиною ділянки загальною площею 2,8372 га, із ОСОБА_2, який зареєстрував своє право оренди вказаної земельної ділянки. Просить позовні вимоги задовольнити, а також стягнути солідарно із відповідачів судові витрати по справі.

В судове засідання представник позивача не прибув, до суду надав клопотання, в якому просить справу розглядати за його відсутності та задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представники третіх осіб в судове засідання не з»явилися, до суду надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, при вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

Відповідно до положень ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 26.06.2007 року між ОСОБА_3, спадкоємцем якого є ОСОБА_1 та ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп», правонаступником якого є ПАТ «Кашперівський бурякорадгосп» було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,8372 га (далі Договір 2007 року), право власності ОСОБА_3 на яку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №101433, строком на 10 років з переважним правом Позивача на продовження строку його дії на новий строк, який було зареєстровано у Тетіївському районному відділі Київської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель здійснено відповідний запис від 14.03.2008 року. (а.с.-6-17)

Відповідно до п.5 Договору 2007 р. договір укладено на 10 років. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновити його на новий строк.

Відповідно до п. 32 вищевказаного договору передбачено, що перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання Договору 2007 р. (а.с.-6-9)

Згідно свідоцтв на право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 було виготовлено два державні акти на земельні ділянки на ОСОБА_4 серії ЯЛ № 091873. кадастровий номер 3224683600:03:017:0011, площа 1,4187 га та на ОСОБА_1 - серії ЯМ № 881371 кадастровий номер 3224683600:03:017:0019, площа 1,4186 га.( а.с.-88-97)

29.05.2015 року, в період строку дії договору оренди земельної ділянки укладеного 26.06.2007 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп», ОСОБА_1 уклала договір оренди вищевказаної земельної ділянки, яка являється ? частиною ділянки загальною площею 2,8372 га, із ОСОБА_2, який зареєстрував своє право оренди вказаної земельної ділянки. (а.с.-125-126)

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі п.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства

Частиною 2 ст. 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України В»Про оренду земліВ» (далі Закону) однією із істотних умов договору є строк дії договору оренди, а в п.8 ст. 24 Закону зазначено, що орендодавець зобов'язаний не вчиняти дії, які перешкоджали б орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Відповідно до частини 1 та 4 ст. 31 Закону договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, і розірвання такого договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону, орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону, а ч.3 ст.152 Земельного кодексу України передбачено, що захист таких прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним

Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні обставини по справі та чинне законодавство, що регулює земельні відносини суд вважає, що договір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 29.05.2015 року, укладався в період строку дії договору оренди земельної ділянки укладеного 26.06.2007 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп», який був дійсним та чинним, не припиненим, не розірваним, не визнаний недійсним, та таким, що відповідав вимогам ст.204 ЦК України.

Таким чином в судовому засіданні доведено, що укладений 29.05.2015 року Договір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суперечить вимогам ч.1 ст.203, ст.792 ЦК України, ст. 15, ст.152 Закону України В»Про оренду земліВ» , порушує права Позивача, передбачені законодавством України, не відповідає правовим нормам цивільного законодавства, а тому відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України, є підставою для визнання його недійсним та скасування державної реєстрації права оренди.

Понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача, відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення із відповідачів на користь позивача 2000 гривень витрат на правову допомогу, суд вважає, що в задоволенні цих вимог позивачу слід відмовити, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов»язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.84 ЦПК України витрати, пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця а галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб»єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

У п.п. 47,48 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року « Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз»яснено, що право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

Витрати, пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката, або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків, надання безоплатної правової допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідно договору (статті 12,42,56 ЦПК).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді, як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84,89 ЦПК України.

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов»язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутній, документально підтверджений, розрахунок витрат на правову допомогу розмірі, оплаченому позивачем адвокату, здійснений з урахуванням положень Закону України « Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», що позбавляє суд можливості дійти обґрунтованого висновку щодо відповідності сплаченої суми фактично наданим послугам. Більше того, згідно з п. 48 зазначеної постанови Пленуму, відсутність відповідного розрахунку фактично є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог щодо стягнення таких витрат.

Враховуючи вищевикладене обґрунтування, суд вважає, що в цій частині вимоги позивача є необґрунтованими та задоволені бути не можуть.

В И РІ ШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів: Відділ з надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації Тетіївської районної державної адміністрації, Головне територіальне управління юстиції в Київській області в особі його управління державної реєстрації про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 1,4186 га, кадастровий номер 3224683600:03:017:0019, укладений 29.05.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, номер запису про інше речове право 11694259.

Скасувати державну реєстрацію права оренди ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,4186 га, кадастровий номер 3224683600:03:017:0019, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 25448561 від 21.10.2015 року 13:58:29, ОСОБА_5, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, номер запису про інше речове право 11694259.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с. Кашперівка провулок Комсомольський, 2 Тетіївського району Київської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп», с. Кашперівка Тетіївського району Київської області по 689 (шістсот вісімдесят дев»ять) гривень судових витрат з кожного.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_6