Рішення

від 21.06.2016 по справі 129/922/16-ц

ГАЙСИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 129/922/16-ц

Провадження по справі № 2/129/338/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

"21" червня 2016 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Ковчежнюка В.М.,

заочно розглянувши без участі сторін та їх представників у місті Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до колективного підприємства «Гайсинська меблева фабрика» (далі КП «Гайсинська меблева фабрика») про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні,

Установив:

28.03.2016 р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з КП «Гайсинська меблева фабрика» на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.11.2014 р. по 11.04.2016 р. у розмірі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) грн. без утримання з нього прибуткового податку з громадян й інших обов'язкових платежів, свої вимоги обґрунтував тим, що 31.10.2014 р. Гайсинський районний суд Вінницької області ухвалив рішення за його позовом до КП «Гайсинська меблева фабрика», яким зобов'язав керівника КП «Гайсинська меблева фабрика» видати наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади юрисконсульта підприємства з 10.10.2013 р., вказавши формулювання причини звільнення - «розірвання трудового договору з працівником за власним бажанням у зв'язку з невиконанням уповноваженим власником (органом) законодавства про працю п.3 ст. 38 КЗпП України»; зобов'язав КП «Гайсинська меблева фабрика» внести до трудової книжки ОСОБА_1 записи про прийняття його на роботу на посаду юрисконсульта КП «Гайсинська меблева фабрика» з 29.08.2012 р. відповідно до наказу директора КП «Гайсинська меблева фабрика» ОСОБА_2 №1-к від 29.08.2012 р., та про звільнення з 10.10.2013 р. відповідно до наказу, винесеного на підставі цього рішення суду; стягнув з КП «Гайсинська меблева фабрика» на користь ОСОБА_1 заробітну плату та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.08.2012 р. по 31.10.2014 р. у розмірі 78 000 грн. без утримання з ОСОБА_1 прибуткового податку з громадян й інших обов'язкових платежів, а також вихідну допомогу в зв'язку з припиненням трудового договору внаслідок порушення відповідачем законодавства про працю (ч.3 ст. 38 КЗпПУ) в сумі 9000 грн.; немайнові позовні вимоги посадові особи КП «Гайсинська меблева фабрика» виконали у повному обсязі, про що свідчать записи у його трудовій книжці, але кошти, які належать йому від підприємства, до цього часу не сплачено, що змушує його звернутись до суду.

Позивач в судове засідання не з'явився, письмово вимоги позову підтримав повністю, просив справу розглянути без нього (а.с.31).

Представник КП «Гайсинська меблева фабрика» в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про перенесення розгляду справи не заявляв, відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України він був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином (а.с.а.с. 33, 40, 41).

З урахуванням письмової позиції позивача та досліджених доказів суд визнає за необхідне на підставі ст. 224 ЦПК України постановити заочне рішення, яким позов задовольнити повністю з таких міркувань.

Доведено, що 31.10.2014 р. Гайсинський районний суд Вінницької області ухвалив рішення за позовом ОСОБА_1 до КП «Гайсинська меблева фабрика», яким зобов'язав керівника КП «Гайсинська меблева фабрика» видати наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади юрисконсульта підприємства з 10.10.2013 р., вказавши формулювання причини звільнення - «розірвання трудового договору з працівником за власним бажанням у зв'язку з невиконанням уповноваженим власником (органом) законодавства про працю п.3 ст. 38 КЗпП України»; зобов'язав КП «Гайсинська меблева фабрика» внести до трудової книжки ОСОБА_1 записи про прийняття його на роботу на посаду юрисконсульта КП «Гайсинська меблева фабрика» з 29.08.2012 р. відповідно до наказу директора КП «Гайсинська меблева фабрика» ОСОБА_2 №1-к від 29.08.2012 р., та про звільнення з 10.10.2013 р. відповідно до наказу, винесеного на підставі цього рішення суду; стягнув з КП «Гайсинська меблева фабрика» на користь ОСОБА_1 заробітну плату та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.08.2012 р. по 31.10.2014 р. у розмірі 78 000 грн. без утримання з ОСОБА_1 прибуткового податку з громадян й інших обов'язкових платежів, а також вихідну допомогу в зв'язку з припиненням трудового договору внаслідок порушення відповідачем законодавства про працю (ч.3 ст. 38 КЗпПУ) в сумі 9000 грн.; немайнові позовні вимоги посадові особи КП «Гайсинська меблева фабрика» виконали у повному обсязі, про що свідчать записи у трудовій книжці позивача, що стосується коштів, які були стягнуті на користь ОСОБА_1 вищевказаним рішенням суду, вони до цього часу не сплачені, відповідач поніс відповідальність за затримку розрахунку при звільненні лише по день винесення судом рішення - 31.10.2014 р., що порушує права позивача.

Спірні правовідносини регламентуються:

-ч.3 ст. 38 КЗпП України, згідно з якою працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору;

-ч.1 ст.116 КЗпП України, за якою при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення;

-ч.1 ст.117 КЗпП України, відповідно до якої у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку;

-п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», за яким суд, задовольняючи вимоги про оплату праці, має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення;

-п. п. 11,20 цієї ж Постанови встановлено, що при припиненні трудового договору на вимогу працівника внаслідок порушення роботодавцем законодавства про охорону праці, вихідна допомога стягується на його користь у розмірі тримісячного середнього заробітку, коли колективним договором не передбачено більшого її розміру; встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини, сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, за положеннями ст.117 КЗпП обов'язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП.

Такої правової позиції в аналогічних правовідносинах дійшов Верховний Суд України в Постанові №6-64-цс13 від 3.07.2013 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Оскільки, відповідачем не були виплачені належні позивачу від КП «Гайсинська меблева фабрика» суми розрахунку в день звільнення і по день винесення судом рішення, то за таких обставин для захисту порушених відповідачем трудових прав позивача необхідно в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.11.2014 р. по 11.04.2016 р. у розмірі 51 000 грн. (17 міс. * 3000 грн. = 51 000 грн.), а також на користь держави судовий збір в сумі 551,20 грн. на підставі ст. 88 ЦПК України.

Висновки суду підтверджуються такими доказами:

- копією трудової книжки ОСОБА_1 серії БТ-ІІ № 1041978, відповідно до якої посадові особи КП «Гайсинська меблева фабрика» внесли записи про прийняття та звільнення ОСОБА_1 з посади юрисконсульта КП «Гайсинська меблева фабрика» (а.с.4-7);

- копією довідки КП «Гайсинська меблева фабрика» б/н від 17.07.2013 р. про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 29.08.2012 р. працює юрисконсультом КП «Гайсинська меблева фабрика» з посадовим окладом 3000 грн. згідно наказу від 29.08.2012 р. (а.с.8);

- інформаційним запитом ОСОБА_1 від 26.02.2016 р., згідно якого він просить надати інформацію про законодавчі підстави невиконання відділом примусового виконання рішень управлінням ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області вимог ст. 58, 66 Закону України «Про виконавче провадження» щодо звернення стягнення на нерухоме майно КП «Гайсинська меблева фабрика» для задоволення вимог стягувачів у виконавчому провадженні (а.с.9);

- відповіддю Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області № 1632/02.2-27/2 від 03.03.2016 р. на запит ОСОБА_1 від 26.02.2016 р., відповідно до якої державним виконавцем буде вжито всіх заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», спрямованих на належне виконання рішень суду (а.с. 11-12);

- копією заочного рішення Гайсинського районного суду Вінницької області № 129/3563/13-ц від 31.10.2014 р., згідно якого суд, зобов'язав керівника КП «Гайсинська меблева фабрика» видати наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади юрисконсульта підприємства з 10.10.2013 р., вказавши формулювання причини звільнення - «розірвання трудового договору з працівником за власним бажанням у зв'язку з невиконанням уповноваженим власником (органом) законодавства про працю п.3 ст. 38 КЗпП України»; зобов'язав КП «Гайсинська меблева фабрика» внести до трудової книжки ОСОБА_1 записи про прийняття його на роботу на посаду юрисконсульта КП «Гайсинська меблева фабрика» з 29.08.2012 р. відповідно до наказу директора КП «Гайсинська меблева фабрика» ОСОБА_2 №1-к від 29.08.2012 р., та про звільнення з 10.10.2013 р. відповідно до наказу, винесеного на підставі цього рішення суду; стягнув з КП «Гайсинська меблева фабрика» на користь ОСОБА_1 заробітну плату та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.08.2012 р. по 31.10.2014 р. у розмірі 78 000 грн. без утримання з ОСОБА_1 прибуткового податку з громадян й інших обов'язкових платежів, а також вихідну допомогу в зв'язку з припиненням трудового договору внаслідок порушення відповідачем законодавства про працю (ч.3 ст. 38 КЗпПУ) в сумі 9000 грн. (а.с.13-15);

- ухвалою Апеляційного суда Вінницької області 129/3563/13-ц від 16.02.2015 р., згідно якої заочне рішення Гайсинського районного суду Вінницької області № 129/3563/13-ц від 31.10.2014 р. - залишено без змін (а.с.16-18).

Керуючись ст. 38, ч.1 ст. 116, ст. 117 КЗпП України, п.п.6,11,20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», ст.ст. 10, 11, 60, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,

Вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з колективного підприємства «Гайсинська меблева фабрика» (код ЄДРПОУ 05486548) на користь ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.11.2014 р. по 11.04.2016 р. у розмірі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) грн. без утримання з ОСОБА_1 прибуткового податку з громадян й інших обов'язкових платежів.

Стягнути з колективного підприємства «Гайсинська меблева фабрика» (код ЄДРПОУ 05486548) на користь держави судовий збір в сумі 551,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів до Апеляційного суду Вінницької області через Гайсинський районний суд.

Суддя: підпис.

Копія вірна.

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи №129/922/16-ц Гайиснського районного суду.

Голова суду ОСОБА_3