Постанова

від 15.02.2007 по справі 13/291-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/291-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

15 лютого 2007 р.                                                                                   № 13/291-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Ходаківська І.П.

суддіДанилова Т.Б., Савенко Г.В.

розглянувши  матеріали касаційної скарги

відкритого          акціонерного          товариства "Нікопольський завод феросплавів"

у справі

господарського суду Дніпропетровської області

на рішення

господарського  суду Дніпропетровської області від 30.11.2006 року

за позовом

відкритого          акціонерного          товариства "Нікопольський завод феросплавів"

до

1) державного   підприємства   "Придніпровська

залізниця"2) товариства   з   обмеженою   відповідальністю

"Інтертрейдінг сістем"3)          відкритого        акціонерного       товариства

"Ясиновський коксохімічний завод"

про

стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2006 року, відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулось до суду з позовом про стягнення з належного відповідача вартість майнової шкоди у розмірі 4 940 грн. 75 коп., яку йому було завдано у результаті неналежного виконання договору постачання № 31-05/05-

01/1998 від 21.06.2005 року, а саме недостачі поставленого йому за вказаним договором майна (коксовий горішок).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2006 року у позові відмовлено, оскільки з матеріалів справи вбачається відповідальність Придніпровської залізниці, до якої пропущено шестимісячний строк позовної давності.

У касаційній скарзі позивач посилається на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неправильну правову оцінку та неповноту встановлення обставин справи і просить судове рішення скасувати, задовольнивши позовні вимоги.

Заслухавши   суддю   -   доповідача,   пояснення   представників сторін,

перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено судом попередньої інстанції, а це підтверджується наявними у справі матеріалами, на виконання умов договору поставки № 31 -05/05-01/1998, укладеного 21 червня 2005 року між відкритим акціонерним товариством „Нікопольський завод феросплавів" та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдінг сістем" Ясиновським коксохімічним заводом на адресу позивача 05 листопада 2005 року, 06 листопада 2005 року, 08 листопада 2005 року у 4-х вагонах № 66727520, 64897663, 67862466, 67195289 було направлено коксовий горішок.

Під час видачі вантажу з перевіркою, була встановлена вагова недостача продукції в кількості 8 700 кг. З урахуванням норми недостачі -1 %, та перерахунком за сухою вагою відповідальна вагова недостача склала 5 370 кг на суму 4 940 грн. 75 коп. Недостача продукції документально підтверджена комерційними актами № БН 743544/273, 743545/274 від 06.11.2005 р. та № БН 743549/278 від 08.11.2005 р., 743540/269 від 05.11.2005 р. Опис комерційних актів по відправці № 52790947, 52790946, 52790977 містять напис про наявність поглиблень та складання акту загальної форми, а також висновок, що вантаж, якого не достає, міг поміститися у вагонах. Завантаження вантажу відбувалося засобами відправника.

Рахунки за поставлену продукцію № 1767, 1769 від 10.11.2005 року, № 1773 від 11.11.2005 року сплачені позивачем у повному обсязі.

Частина 2 статті 9 ЦК України встановила, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Відмовляючи у задоволенні позову до державного підприємства "Придніпровська залізниця", суд послався на статтю 136 Статуту залізниць України, відповідно до якої позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог ст. 134 цього Статуту, зокрема, з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення позову.

Звертаючись до суду з даним позовом, відкрите акціонерне товариство „Нікопольський завод феросплавів" цей строк пропустило.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин, господарський суд Дніпропетровської області правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог до державного підприємства "Придніпровська залізниця” і підстав для скасування судового рішення у цій частині судова колегія не вбачає.

Є також правильними та обґрунтованими висновки суду щодо відмови у задоволенні позову до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдінг сістем", та відкритого акціонерного товариства

"Ясиновський коксохімічний завод" оскільки відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення. Відповідно до матеріалів справи недостача продукції документально підтверджена комерційними актами БН 743544/273 від 06.11.2005 р., БН 743545/274 від 06.11.2005 р. БН 743549/278 від 08.11.2005р. Згідно даних комерційних актів зафіксовані ознаки незбережного перевезення у виді заглиблень на поверхні вантажу. Дані факти свідчать про очевидні ознаки порушення поверхні вантажу є наслідком втрати вантажу на шляху слідування, а тому відповідальність за недостачу вантажу несе ДП "Придніпровська залізниця".

Проте, рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог заявлених, до товариства з обмеженою відповідальністю

"Інтертрейдінг сістем" та відкритого акціонерного товариства "Ясиновський коксохімічний завод" по залізнодорожній накладній 52790933 не може залишатись без змін і підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 111 Статуту, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Згідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Господарський суд Дніпропетровської області, відмовляючи у задоволенні позову до відкритого акціонерного товариства Ясиновський коксохімічний завод", не звернув увагу на наявний у матеріалах справи комерційний акт № 743540/269 до накладної № 52790933, згідно якого виявлено недостачу груза у кількості 1100 кг., проте ознаки незбережного перевезення у виді заглиблень на поверхні вантажу відсутні, слідів втрати вантажу не знайдено.

При постановленні оскаржуваного рішення, господарський суд Дніпропетровської області на наведене увагу не звернув та не відобразив у рішенні своєї правової позиції щодо цього питання, чим припустив неповноту встановлення обставин справи.

За таких обставин, рішення господарського суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно врахувати наведене, визначити ступінь вини вантажовідправника, повно та всебічно дослідити фактичні обставини справи, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого постановити законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.   1115,   1117,   1118,  1119,   11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2006 року по справі № 13/291-06 в частині стягнення 4421,54 грн. по накладних 52790947, 52790946, 52790977 залишити без змін.

В частині стягнення 519,21 грн. вартості нестачі по накладній № 52790933 у вагоні № 67195289 рішення скасувати та справу у цій частині направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий          І. Ходаківська

Судді          Т. Данилова

Г. Савенко