Рішення

від 13.01.2015 по справі 462/4378/14-ц

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/4378/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2015 року Залізничний районний суд міста Львова

в складі :

головуючого - судді Ліуша А.І.

при секретарі Колошкіну П.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті ОСОБА_2» про стягнення заборгованості по заробітній платі, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, покликаючись на те, що 22 листопада 2012 року він з відповідачем уклав трудовий контракт, згідно якого він був прийнятий на посаду директора відокремленого структурного підрозділу ОСОБА_3 «Сіті ОСОБА_2» у м. Львові і приступив до виконання трудових обов'язків з 22 жовтня 2012 року. ОСОБА_4 трудового контракту його заробітна плата за місяць становить 3000,00 дол. США, однак ОСОБА_3 «Сіті ОСОБА_2» виплатило йому за весь час його роботи лише 554,82 грн. - за квітень 2013 року, 19499,00 грн. - за травень 2013 року та 6103,00 грн. - за червень 2013 року. Окрім того, ОСОБА_3 «Сіті ОСОБА_2» зобов'язувалось виплачувати компенсацію за пальне та надати йому службовий автомобіль, проте дану компенсацію також не було виплачено. А також, 01 листопада 2013 року відповідач не звільнив його, не провів розрахунків при звільненні та не вніс запис про звільнення до його трудової книжки. Окрім того, йому не було виплачено компенсацію за невикористані відпустки та варість амортизації його власного автомобіля. Також, дане порушення його прав призвело до моральних страждань. Просить зобов'язати ОСОБА_3 «Сіті ОСОБА_2»: внести записи до трудової книжки про призначення його на посаду директора відокремленого підрозділу ОСОБА_3 «Сіті ОСОБА_2» у місті Львові, оформити наказ про його звільнення з посади директора відокремленого підрозділу ОСОБА_3 «Сіті ОСОБА_2» у місті Львові, внести запис про звільнення до трудової книжки, видати йому на руки його трудову книжку належним чином оформлену та стягнути з ОСОБА_3 «Сіті ОСОБА_2» на його користь 423974,90 грн. - заборгованої заробітної плати за період з 22 жовтня 2012 року по 01 листопада 2013 року, 20558,57 грн. - компенсації за пальне до автомобіля, 61695,20 грн. - відшкодування за амортизацію автомобіля, 252210,00 грн. - середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 02 листопада 2012 року по 01 червня 2014 року, 28824,00 грн. - компенсації за 24 дні невикористаної відпустки, 216180,00 грн. - відшкодування заподіяної моральної шкоди.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, давши аналогічні пояснення, просять позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що згідно трудового контракту позивач виконував свої трудові обов'язки з 22 листопада 2012 року, а не з 22 жовтня 2012 року, як зазначає позивач, вважає, що вимоги про зобов'язання виплатити компенсацію за пальне, амортизацію автомобіля, компенсацію за моральну шкоду необґрунтовані та безпідставні, а також зазначив, що заробітну плату позивачу слід виплатити лише за квітень, травень та червень 2013 року. Просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 22 листопада 2012 року був прийнятий директором відокремленого підрозділу ОСОБА_3 «Сіті ОСОБА_2» у м. Львові, що стверджується трудовим контрактом від 22 листопада 2012 року. /а.с. 9/.

При звільненні позивачу ОСОБА_1 відповідачем ОСОБА_3 «Сіті ОСОБА_2» невиплачено заробітну плату за весь час виконання трудових обов'язків з 22 жовтня 2012 року по 01 листопада 2013 року, окрім 554,82 грн. - за квітень 2013 року, 19499,00 грн. - за травень 2013 року та 6103,00 грн. - за червень 2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У відповідності до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Суд не бере до уваги покликання представника відповідача на те, що позивач ОСОБА_1 виконував свої трудові обов'язки з 22 листопада 2012 року, а не з 22 жовтня 2012 року, оскільки згідно подорожнього листа службового легкового автомобіля №01 відокремленого підрозділу ОСОБА_3 «Сіті ОСОБА_2» у м. Львові, ОСОБА_1 виконував службові обов'язки з 22 жовтня 2012 року. /а.с. 72/

З огляду на наведене, оскільки відповідачем ОСОБА_3 «Сіті ОСОБА_2» при звільненні позивача ОСОБА_1 непроведено виплату заробітної плати позивачу з 22 жовтня 2012 року по 01 листопада 2013 року у сумі 423974,93 грн., що стверджується розрахунком заборгованості по зарплаті, дану заборгованість слід стягнути з відповідача ОСОБА_3 «Сіті ОСОБА_2». /а.с. 7/

Відповідно до ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

У відповідності до п. 5.1. трудового контракту від 22 листопада 2012 року заробітня плата ОСОБА_1 становить 3000,00 дол. США за повний робочий місяць (21 робочий день). /а.с. 13/

Отже, оскільки відповідачем ОСОБА_3 «Сіті ОСОБА_2» при звільненні позивача ОСОБА_1 непроведено виплату заробітної плати, чим порушено строки її виплати, з відповідача, слід також стягнути 252210,00 грн. середнього заробітку за час затримки з 02 листопада 2012 року по 01 червня 2014 року.

Відповідно до ст. 74 КЗпП України громадянам, якi перебувають у трудових вiдносинах з пiдприємствами, установами, органiзацiями незалежно вiд форм власностi, виду дiяльностi та галузевої належностi, а також працюють за трудовим договором у фiзичної особи, надаються щорiчнi (основна та додатковi) вiдпустки iз збереженням на їх перiод мiсця роботи (посади) i заробiтної плати.

ОСОБА_4 з ч. 1 ст 75 КЗпП України щорiчна основна вiдпустка надається працiвникам тривалiстю не менш як 24 календарних днi за вiдпрацьований робочий рiк, який вiдлiчується з дня укладення трудового договору.

У відповідності з ч. 1 ст. 83 КЗпП України у разi звiльнення працiвника йому виплачується грошова компенсацiя за всi не використанi ним днi щорiчної вiдпустки, а також додаткової вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей.

ОСОБА_4 Міністерства праці та соціальної політики України від 22 лютого 2008 року якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за попередній рік чи за кілька попередніх років, він має право використати їх (частинами або декілька разом), а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток. Законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, воно не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання.

Отже, оскільки відповідач ОСОБА_3 «Сіті ОСОБА_2» не надавав позивачу ОСОБА_1 відпустки з 22 жовтня 2012 року по 01 листопада 2013 року, з ОСОБА_3 «Сіті ОСОБА_2» слід стягнути на користь ОСОБА_1 28824,00 грн. компенсації за невикористані відпустки.

Відповідно до п. 5.2. трудового контракту від 22 листопада 2012 року директору компенсується паливо із розрахунку 100,00 л. в місяць при використанні особистого автомобіля протягом місяця. /а.с. 13/

ОСОБА_4 подорожніх листів службового легкового автомобіля відокремленого підрозділу ОСОБА_3 «Сіті ОСОБА_2» у м. Львові №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 11, 13 ОСОБА_1 використовував власний автомобіль марки «Пежо 4007», реєстраційний номер НОМЕР_1 у службових цілях з 22 жовтня 2012 року по 31 жовтня 2013 року, внаслідок чого компенсації підлягає 1245,00 л. палива А-95, а тому з відповідача ОСОБА_3 «Сіті ОСОБА_2» слід стягнути на користь позивача ОСОБА_1 20558,57 грн. компенсації за пальне. /а.с. 60-72/

Окрім того, суд вважає, що у задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання ОСОБА_3 «Сіті ОСОБА_2» внести записи до трудової книжки про призначення ОСОБА_1 на посаду директора відокремленого підрозділу ОСОБА_3 «Сіті ОСОБА_2» у м. Львові, оформити наказ про його звільнення з посади директора відокремленого підрозділу ОСОБА_3 «Сіті ОСОБА_2» у м. Львові, внести запис про звільнення до трудової книжки, видати йому на руки його трудову книжку належним чином оформлену, слід відмовити, оскільки зі змісту ст. 3 ЦПК України випливає, що кожна особа має право звернутися до суду лише за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів та потреба в такому захисті виникає тоді, коли зазначені права порушені, невизнаються чи оспорюються іншими особами, натомість позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що він звертався до ОСОБА_3 «Сіті ОСОБА_2» з проханням внести записи до трудової книжки про призначення його на посаду директора відокремленого підрозділу ОСОБА_3 «Сіті ОСОБА_2» у місті Львові, оформити наказ про його звільнення з посади директора відокремленого підрозділу ОСОБА_3 «Сіті ОСОБА_2» у місті Львові, внести запис про звільнення до трудової книжки, видати йому на руки його трудову книжку належним чином оформлену та йому було, у будь-якій формі, у цьому відмовлено.

А також, відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте ні позивачем, ні його представником не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що розмір амортизації автомобіля, який використовувався у службових цілях становить саме 61695,20 грн.

Що стосується завдання позивачу моральної шкоди відповідачем ОСОБА_3 «Сіті ОСОБА_2», то в ході судового розгляду не встановлено наявність такої шкоди, наявність причинного зв'язку між нанесенням моральної шкоди та діями відповідача і вину останнього в її заподіянні. Крім того, позивачем не доведено фактів заподіяння йому моральних страждань та порушення нормальних життєвих зв'язків через заподіяння йому майнової шкоди і за яких обставин чи якими саме діями відповідача вони заподіяні, оскільки в судовому засіданні не встановлено протиправність діянь відповідача ОСОБА_3 «Сіті ОСОБА_2», якими могла бути завдана позивачу моральна шкода. Відшкодування майнової шкоди, на переконання суду, є відповідною сатисфакцією позивача у даних правовідносинах.

Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи, які не викликають сумніву у їх об'єктивності.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позову знайшли своє повне ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення.

Судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212, 215-218 ЦПК України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 115, 116, 117 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В :

позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті ОСОБА_2» на користь ОСОБА_1 423 974,90 /чотириста двадцять три тисячі дев'ятсот сімдесят чотири гривні 90 копійок/ заробітної плати, 28824,00 /двадцять вісім тисяч вісімсот двадцять чотири гривні 00 копійок/ компенсації за невикористану відпустку, 252210,00 /двісті п'ятдесят дві тисячі двісті десять гривень 00 копійок/ середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати, 20558,57 /двадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім гривень 57 копійок/ компенсації за пальне, а всього 725567,47 /сімсот двадцять п'ять тисяч п'ятсот шістдесят сім гривень 47 копійок/

У задоволенні позивних вимог щодо стягнення відшкодування за амортизацію автомобіля, внесення записів у трудову книжку, оформлення наказів, зобов'язання видати трудову книжку та відшкодування моральної шкоди - відмовити за їх безпідставністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті ОСОБА_2» у дохід держави 3654,60 / три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні/ 60 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: А.І.Ліуш