Справа № 450/295/16-ц Провадження № 2/450/700/16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" квітня 2016 р.Пустомитівський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді -ОСОБА_1. при секретарі -ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 громади ОСОБА_5 міської ради Львівської області, третя особа : ОСОБА_5 державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_3 звернувся з цивільним позовом до відповідача ОСОБА_4 громади ОСОБА_5 міської ради Львівської області, в якому просить визнати за ним право власності на земельну ділянку, плошею 0,0658 га, кадастровий номер якої 4623610100:01:004:0314, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: м. Пустомити, вул. Т. Шевченка, 44, Львівська область в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_6.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.07.2015р., він, ОСОБА_3, є спадкоємцем за законом свого батька ОСОБА_6, який помер 26 листопада 2014 року. Відповідно до даного свідоцтва він успадкував житловий будинок, загальною площею 30,9 кв. м., який розташований за адресою: м. Пустомити, вул. Т. Шевченка, 44. Даний житловий будинок належав його померлому батьку на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 01.03.2002р.
Позивач вказує, що право приватної власності на даний житловий будинок було зареєстроване за ним державним реєстратором ОСОБА_5 державної нотаріальної контори ОСОБА_7, про що було внесено відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 41283565 від 27.07.2015р.
Вищевказаний житловий будинок разом із земельною ділянкою, на якій він розташований, площею 0,0658 га, кадастровий номер якої 4623610100:01:004:0314, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, був придбаний його батьком 01 березня 2002р. на підставі нотаріально посвідченого Договору купівлі продажу укладеного з ОСОБА_8
Згідно з п. 9 Договору право власності на житловий будинок і земельну ділянку виник у померлого батька з моменту нотаріального посвідчення Договору, а саме з 01 березня 2002р. Однак, за час свого життя батько не встиг здійснити державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку та виготовити на власне ім’я державний акт на право власності на земельну ділянку чи зареєструвати своє право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У зв’язку з чим, від позбавлений в нотаріальному порядку здійсненими своє прав на спадкування належного батькові майна.
На підстав наведеного з метою захисту та недопущення порушення свого права на спадкове майно, позивач просить суд позов задоволити.
В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з’явився, однак від нього надійшла заява в якій він позовні вимоги підтримує та просить суд справу слухати у його відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_5 міської ради у судове засідання не з’явився, однак від міського голови надійшла заява в якій вказує, що сільська рада заперечень щодо позову не має та покладається на розсуд суду. Судовий розгляд просить проводити у відсутності представника сільської ради.
Представник третьої особи : ОСОБА_5 державної нотаріальної контори у судове засідання не з’явився, однак від державного нотаріуса надійшла заява в якій просить судовий розгляд проводити у її відсутності.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.197 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 26.11.2014 року помер позивача ОСОБА_3 батько ОСОБА_6
Внаслідок його смерті відкрилася спадщина, до складу, якої житловий будинок, загальною площею 30,9 кв. м., який розташований за адресою: м. Пустомити, вул. Т. Шевченка, 44. Вищевказаний житловий будинок разом із земельною ділянкою, на якій він розташований, площею 0,0658 га, кадастровий номер якої 4623610100:01:004:0314, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, був придбаний ОСОБА_6 01 березня 2002р. на підставі нотаріально посвідченого Договору купівлі продажу укладеного з ОСОБА_8
Судом встановлено, що за життя ОСОБА_6 не встиг здійснити державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку та виготовити на власне ім’я державний акт на право власності на земельну ділянку.
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Частиною 5 ст.1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Судом встановлено, що на підставі заяви позивача ОСОБА_3, який є єдиним спадкоємцем за законом майна померлого ОСОБА_6 державним нотаріусом ОСОБА_5 державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 27.07.2015 року, а саме на житловий будинок під № 44 по вул. Шевченка, в м. Пустомити Львівська область.
На підставі даного свідоцтва позивачем ОСОБА_9 проведено реєстрацію права приватної власності на даний житловий будинок, про що державним реєстратором ОСОБА_5 державної нотаріальної контори ОСОБА_7, було внесено відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 41283565 від 27.07.2015р.
Таким чином, позивач ОСОБА_9 вважається таким, що прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_6
Статтею 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.
Приписами ст.328 ч.2 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно до ст.152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.
Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
Відповідно до ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок, переходить право власності на земельну ділянку, на якій його розміщено, без зміни її цільового призначення. Відповідно до ст.120 ЗК України до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
За вказаних вище обставин, беручи до уваги: те, що спадкодавець з підстав, що не заборонені законом, а отже правомірно набув право власності на спадкове майно; те, що позивач вчинив дії, що свідчать про прийняття ним спадщини після смерті спадкодавця; відсутність заперечень з боку відповідача та ухвалення рішення на користь позивача не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів третіх осіб, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги заявлені позивачем підставні та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 174, 197, 212-215, 218, 222 ЦПК України, ст.ст. 16, 377, 392, 1216, 1218, 1225, 1261, 1268 ЦК України, ст. ст. 120, 131 Земельного Кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків якого НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку, площею 0,0658 га, кадастровий номер якої 4623610100:01:004:0314, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівельних і споруд, яка розташована за адресою: м. Пустомити, вул. Т. Шевченка, 44, Львівська область в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_6, який помер 26 листопада 2014 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
СуддяОСОБА_1
Суд | Пустомитівський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2016 |
Оприлюднено | 05.07.2016 |
Номер документу | 58620181 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Пустомитівський районний суд Львівської області
Кукса Д. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні