Рішення

від 24.06.2016 по справі 451/558/16-ц

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №451/558/16-ц

Провадження № 2/451/284/16

РІШЕННЯ

іменем України

24 червня 2016 року

м.Радехів

Радехівський районний суд Львівської області

в складі головуючого-судді Крет А.І.

при секретарі Загайській І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні залу суду м.Радехів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить суд визнати за нею право власності, на будинковолодіння в с.Дмитрів, по вул. Шевченка, 60, Радехівського району Львівської області та земельні ділянки площею 0,82 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, згідно чотирьох кадастрових номерів, а саме: для обслуговування житлового будинку і господарських будівель розміром 0,2500 га, кадастровий номер 4623981200:01:002:0233;для ведення особистого селянського господарства, розміром 0,1600 га, кадастровий номер 4623981200:01:002:0235;для ведення особистого селянського господарства, розміром 0,2800 га, кадастровий номер 4623981200:01:002:0234;для ведення особистого селянського господарства, розміром 0,1300 га, кадастровий номер 4623981200:01:002:0232, які розташовані на території села Дмитрів Радехівського району Львівської області в порядку спадкування, після смерті її матері ОСОБА_4, яка померла 18.11.2003 року.

У судове засідання позивач не з'явилась, подавши письмову заяву, в якій просить суд розгляд справи здійснювати за її відсутності, на задоволенні позову настоює.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, однак надали суду письмові в яких просять розгляд справи проводити у їх відсутності. Позовні вимоги визнають, відносно задоволення позову не заперечують.

За викладених умов, відповідно до ч.4 ст.174, ч.2 ст.197 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі сторін та без фіксування судового засідання технічним засобом на підставі наявних в справі доказів.

Судом встановлено, що 18.11.2003 року померла мати позивачки ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-СГ №314650, виданого 19.11.2003 року Дмитрівською сільською радою Радехівського району, Львівської області.

Після смерті ОСОБА_4, залишилось спадкове майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в с.Дмитрів по вул.Комсомольській, (теперішня Шевченка,60), Радехівського району Львівської області, який належав померлій згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 26.04.1989 року, виконавчим комітетом Дмитрівської сільської ради, а також земельні ділянки загальною площею 0,82 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, згідно чотирьох кадастрових номерів, а саме: для обслуговування житлового будинку і господарських будівель розміром 0,2500 га, кадастровий номер 4623981200:01:002:0233;для ведення особистого селянського господарства, розміром 0,1600 га, кадастровий номер 4623981200:01:002:0235;для ведення особистого селянського господарства, розміром 0,2800 га, кадастровий номер 4623981200:01:002:0234;для ведення особистого селянського господарства, розміром 0,1300 га, кадастровий номер 4623981200:01:002:0232, які розташовані на території села Дмитрів Радехівського району Львівської області і належали на праві приватної власності померлій ОСОБА_4, що стверджується відповідним Державним актом серія IV-ЛВ №060056, виданим 29.10.1997 року та зареєстрованим в книзі записів державних актів на право власності на землю за №22.

За життя спадкодавець ОСОБА_4 розпорядилася належним їм майном на користь позивачки, склавши заповіт, який був посвідчений секретарем виконкому Дмитрівської сільської ради Радехівського району Львівської області 19.01.1998 року та зареєстрований в реєстрі за №1, згідно якого все своє майно заповіла своїй дочці ОСОБА_1.

Із довідки виданої виконавчим комітетом Дмитрівської №354 від 08.04.2016 року вбачається, що в будинку с.Дмитрів по вул.Шевченка,60 станом на 01.09.1990 року були зареєстровані ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3

Після смерті спадкодавця позивачем було здійснено звернення до Радехівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Однак нотаріус Радехівської державної нотаріальної контори відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з тим, що господарство спадкодавця станом на 01.07.1990 р. належало до колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_4, в будинку були зареєстровані неповнолітні діти - відповідачі по справі, а частка спадкодавця не визначена.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних міркувань.

Державний акт на право приватної власності на землю видавався виключно громадянам, власникам земельної ділянки, підписувався і реєструвався у відповідній раді за місцем знаходження земельної ділянки.

У звязку з тим, що із набранням чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр», яким відмінені державні акти, з 01.01.2013 року, видача дублікатів їх унеможливлюється.

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (у редакції Закону України від 11.02.2010 № 1878-VI із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04.07.2012 № 5037-VI; далі - Закон) державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень з 01.01.2013 проводиться державним реєстратором прав на нерухоме майно органу державної реєстрації, а також нотаріусами як спеціальними суб'єктами, на яких покладаються функції державного реєстратора.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703. До передбачених ст.19 Закону підстав для державної реєстрації прав та їх обтяжень віднесено в тому числі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно, якщо таке рішення набрало чинності, є правовстановлюючим документом, на підставі якого має проводитися реєстрація права власності на нерухоме майно.

Станом на сьогоднішній день позивач розпорядитися будинком (тобто оформити спадщину) не може, оскільки будинок та господарські будівлі належать на праві власності колгоспному двору, голова якого помер. Перевести двір до іншої категорії з визнанням за позивачем права приватної власності на будинок як за громадянином України немає можливості. До кінця 2012 року питання переведення колгоспного двору до категорії двору, що належить громадянину, з видачею свідоцтва про право власності на будинок, вирішувалося органами місцевого самоврядування, а Бюро технічної інвентаризації виготовляло документи про право власності і реєструвало будинок за громадянином.

Одержати документи на житловий будинок, як на об'єкт права приватної власності позивач не може через зміну порядку державної реєстрації нерухомого майна.

Таким чином позивач не має іншого способу захистити своє право на спадщину після смерті ОСОБА_4, а тому змушена звертатися в суд.

Відповідно до ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПКУ звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування майна померлого громадянина може здійснюватися за законом чи за заповітом.

У відповідності до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що є всі правові підстави для задоволення позову та визнання за позивачем одноосібного права власності на будинковолодіння та земельні ділянки, в порядку спадкування після смерті її матері ОСОБА_4.

Тому, керуючись ст.ст. 10,11,60,169,174,197,209,212,215,218 ЦПК України, ст.ст. 3,15,16,392,1217,1223,1225,1233 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, жителькою с.Дмитрів, Радехівського району, Львівської області, право власності на будинковолодіння №60 по вул.Шевченка в с.Дмитрів, Радехівського району Львівської області, в порядку спадкування після смерті її матері ОСОБА_4, яка померла 18.11.2003 року.

Визнати за ОСОБА_1, жителькою с.Дмитрів, Радехівського району, Львівської області, право власності на земельні ділянки загальною площею 0,82 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, згідно чотирьох кадастрових номерів, а саме: для обслуговування житлового будинку і господарських будівель розміром 0,2500 га, кадастровий номер 4623981200:01:002:0233;для ведення особистого селянського господарства, розміром 0,1600 га, кадастровий номер 4623981200:01:002:0235;для ведення особистого селянського господарства, розміром 0,2800 га, кадастровий номер 4623981200:01:002:0234;для ведення особистого селянського господарства, розміром 0,1300 га, кадастровий номер 4623981200:01:002:0232, які розташовані на території села Дмитрів Радехівського району Львівської області в порядку спадкування, після смерті її матері ОСОБА_4, яка померла 18.11.2003 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Львівської області через Радехівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийОСОБА_7