Постанова

від 30.06.2016 по справі 823/734/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2016 року справа № 823/734/16

                                                                      м. Черкаси

16 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каліновської А.В.,          

при секретарі судового засідання – Шалько І.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом іноземного підприємства «Аграрпродукти Вільд-Україна» до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про зняття арешту з нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить зняти арешт з нерухомого майна іноземного підприємства «Аграрпродукти Вільд-Україна» (код ЄДРПОУ 31883521), накладений на майно підприємства на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АМ №204153 від 10.05.2007 (реєстраційний номер обтяження 4935662).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що згідно із даних, які містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АМ №204153 від 10.05.2007, виданої підрозділом примусового виконання рішень м. Черкаси головного управління юстиції в Черкаській області, на нерухоме майно іноземного підприємства «Аграрпродукти Вільд-Україна» накладено арешт. В зв'язку з чим, листом від 18.05.2016 №67 позивач звернулася до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області з вимогою зняти арешт майна іноземного підприємства «Аграрпродукти Вільд-Україна». Листом відповідача від 06.06.2016 №2114/3198 позивача повідомлено про неможливість зняття арешту, оскільки згідно проведеної перевірки бази даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень встановлено, що виконавчі документи про стягнення коштів з іноземного підприємства «Аграрпродукти Вільд-Україна» на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області не перебували, арешт на майно іноземного підприємства «Аграрпродукти Вільд-Україна» відповідачем не накладався. Позивач просив розгляд справи здійснювати за відсутності свого представника.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання, в якому зазначив, що проведеною перевіркою бази даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень встановлено, що виконавчі документи про стягнення коштів з іноземного підприємства «Аграрпродукти Вільд-Україна» на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області не перебували, арешт на майно іноземного підприємства «Аграрпродукти Вільд-Україна» відповідачем не накладався, у зв'язку з чим, відповідач просить прийняти рішення по справі на розсуд суду та провести розгляд справи за відсутності свого представника.

Частиною 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно положень ч. 1 ст. 41 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АМ №204153 від 10.05.2007, виданої підрозділом примусового виконання рішень м. Черкаси головного управління юстиції в Черкаській області, на нерухоме майно іноземного підприємства «Аграрпродукти Вільд-Україна» накладено арешт.

Позивач звернулася до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області з листом від 18.05.2016 №67 про зняття арешт майна іноземного підприємства «Аграрпродукти Вільд-Україна».

Листом відповідача від 06.06.2016 №2114/3198 позивача повідомлено про неможливість зняття арешту, оскільки згідно проведеної перевірки бази даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень встановлено, що виконавчі документи про стягнення коштів з іноземного підприємства «Аграрпродукти Вільд-Україна» на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області не перебували, арешт на майно іноземного підприємства «Аграрпродукти Вільд-Україна» відповідачем не накладався.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі за текстом - Закон №606-XIV).

Порядок та умови зняття арешту з майна визначені статтями 50, 60 Закону №606-XIV, згідно яких у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Як встановлено судом, у відділі примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області відсутні незавершені виконавчі проваджень відносно іноземного підприємства «Аграрпродукти Вільд-Україна», що підтверджується довідкою відповідача від 30.06.2016 №335.

Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

У цивільному законодавстві визначено поняття права власності, яким є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина 1 статті 316 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 391 зазначеного Кодексу передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, у матеріалах адміністративної справи відсутні належні докази правомірності існування накладеного на майно позивача арешту, зокрема, наявність постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АМ №204153 від 10.05.2007.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про зняття арешту з нерухомого майна іноземного підприємства «Аграрпродукти Вільд-Україна» (код ЄДРПОУ 31883521), накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АМ №204153 від 10.05.2007 (реєстраційний номер обтяження 4935662).

Суд зазначає, що у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника (частина 2 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження»).

Зазначене кореспондується з положеннями підпункту 4.2.12 пункту 4.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, відповідно до якого у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 60 Закону, державний виконавець виносить постанову про зняття арешту з майна чи коштів не пізніше наступного дня з моменту надходження належним чином завіреної копії рішення суду до органу ДВС.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 14, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна іноземного підприємства «Аграрпродукти Вільд-Україна» (код ЄДРПОУ 31883521), накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АМ №204153 від 10.05.2007 (реєстраційний номер обтяження 4935662).

Стягнути із відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на користь іноземного підприємства «Аграрпродукти Вільд-Україна» сплачений судовий збір у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська