Рішення

від 21.06.2016 по справі 910/4970/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2016№910/4970/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/4970/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бобруйськбіотехнології», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Автовіктан», м. Київ,

про стягнення 10 393 675,69 грн.,

за участю представників:

позивача - Кропліс К.М. (довіреність від 25.02.2016 №б/н);

відповідача - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бобруйськбіотехнології» (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Автовіктан» (далі - ТОВ «Автовіктан»): 7 360 145,60 грн. основного боргу, який утворився у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 08.09.2014 №0809/2014 (далі - Договір); 2 787 608,77 грн. втрат від інфляції; 245 921,32 грн. 3% річних, а всього 10 393 675,69 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що: 08.09.2014 Товариством та ТОВ «Автовіктан» укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався систематично поставляти і передавати у власність покупця концентрат протиобліднювальної рідини, а покупець зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити товар на встановлених Договором умовах; пунктом 5.1 Договору визначено, що покупець здійснює оплату реалізованого через торгівельну мережу покупця товару після його реалізації третій стороні, до 25 числа кожного місяця, наступного за календарним місяцем реалізації товару, на суму, що відповідає вартості поставки такого товару покупцю; позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а відповідачем одержано товар; відповідач частково здійснив оплату за поставлений товар у сумі 5 587,760 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.2016 порушено провадження у справі.

Відповідач 16.05.2016 подав суду відзив на позов, в якому зазначив таке: постачальник не передавав, а покупець не отримував товар за видатковими накладними від 31.05.2015 №13 на суму 399 000 грн. та від 22.06.2015 №15 на суму 393 750 грн., а долучені позивачем до матеріалів справи копії даних видаткових накладних не відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; як вбачається з поданих позивачем банківських виписок, за період дії Договору покупець сплатив на користь постачальника 5 618 400 грн.; у зв'язку з цим сума основного боргу відповідача за Договором складає 6 539 755,60 грн.; згідно з проведеним відповідачем розрахунком, сума 3% річних становить 221 831,70 грн., а втрат від інфляції - 2 287 414,94 грн.; аналіз пункту 5.1 Договору дає підстави вважати, що оплата товару покупцем мала відбутися у конкретно визначений строк, а саме до 25 числа місяця, наступного за місяцем, у якому постачальник передав товар покупцю за видатковою накладною.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2016 зобов'язано відповідача подати суду оригінали видаткових накладних за договором поставки від 08.09.2014 №0809/2014.

ТОВ «Автовіктан» 02.06.2016 подало суду пояснення, в яких зазначило, що: у відповідача відсутні оригінали видаткових накладних від 31.05.2015 №13 та від 22.06.2015 №15, які були б підписані представниками сторін і скріплені печатками товариств.

Представник позивача у судовому засіданні 21.06.2016 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адресу (02156, м. Київ, вул. Шолома Алейхема, 18), вказану у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення з юридичної адреси відповідача, наявними в матеріалах справи.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 21.06.2016 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08.09.2014 Товариством (постачальник) і ТОВ «Автовіктан» (покупець) укладено Договір, за умовами якого:

- в порядку та на умовах, визначених Договором, постачальник зобов'язується систематично поставляти і передавати у власність покупця визначений Договором товар належної якості, що відповідає державним стандартам за замовленнями, окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою, у кількості, що зазначаються в накладних, які є невід'ємною частиною Договору), а покупець зобов'язується приймати та своєчасно оплачувати товар у встановлених Договором умовах (пункт 1.1 Договору);

- загальний обсяг та асортимент (номенклатура) товару, що поставляється за Договором, визначається кількістю та асортиментом (номеклатурою) товару, поставленого окремими партіями за всіма видатковими накладними, відповідно до умов Договору протягом його дії (пункт 1.3 Договору);

- загальна сума Договору складає суми ціни товару, вказаної в видаткових накладних, виданих протягом строку дії Договору, та орієнтовно складає 2 000 000 грн. на рік (пункт 1.4 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками обох сторін та діє до 08.09.2015 включно (пункт 2.1 Договору);

- у разі відсутності до дати закінчення строку дії Договору повідомлення направленого рекомендованим листом, від будь-якої зі сторін про розірвання Договору, строк дії Договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 08 вересня наступного календарного року включно (пункт 2.2 Договору);

- якщо на момент закінчення чергового строку дії Договору є належна пропозиція однієї зі сторін про його розірвання, але сторонами не виконані будь-які взаємні зобов'язання, Договір діє до виконання сторонами всіх взаємних зобов'язань до проведення остаточних розрахунків між ними (пункт 2.4 Договору);

- покупець здійснює оплату реалізованого через торгівельну мережу покупця товару після його реалізації третій стороні, до 25 числа кожного місяця, наступного за календарним місяцем реалізації товару, на суму, що відповідає вартості поставки постачальником товару покупцю (пункт 5.1 Договору);

- розрахунок за Договором з боку покупця вважається виконаним з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку покупця на банківський рахунок постачальника (пункт 5.3 Договору);

- товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання повноважними представниками сторін накладних з дотриманням умов Договору (пункт 6.9 Договору);

- у випадку порушення покупцем своїх зобов'язань з оплати товару постачальника за вимогою постачальника покупець сплачує пеню, що обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ), що діяла у період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу (пункт 9.2 Договору);

- сплата пені та/або штрафу (неустойки) не звільняє сторони від обов'язку виконання зобов'язань за Договором (пункт 9.5 Договору).

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Товариством було поставлено відповідачу товар на загальну суму 12 950 905,60 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 15.09.2014 №1 на суму 316 000 грн.; від 22.09.2014 №65 на суму 317 000 грн.; від 29.09.2014 №67 на суму 316 000 грн.; від 29.09.2014 №68 на суму 316 000 грн.; від 29.09.2014 №69 на суму 316 000 грн.; від 30.09.2014 №71 на суму 69 967,60 грн.; від 10.10.2014 №73 на суму 316 368 грн.; від 10.10.2014 №74 на суму 316 368 грн.; від 15.10.2014 №76 на суму 316 368 грн.; від 17.10.2014 №78 на суму 316 368 грн.; від 21.10.2014 №79 на суму 316 368 грн.; від 21.10.2014 №80 на суму 316 368 грн.; від 30.10.2014 №84 на суму 949 104 грн.; від 31.10.2014 №94 на суму 194 350 грн.; від 04.11.2014 №90 на суму 949 104 грн.; від 04.11.2014 №91 на суму 325 728 грн.; від 04.11.2014 №97 на суму 65 510 грн.; від 20.11.2014 №99 на суму 756 288 грн.; від 21.11.2014 №100 на суму 756 288 грн.; від 24.11.2014 №101 на суму 378 144 грн.; від 25.11.2014 №104 на суму 756 288 грн.; від 28.11.2014 №106 на суму 378 144 грн.; від 01.12.2014 №107 на суму 378 144 грн.; від 03.12.2014 №111 на суму 378 144 грн.; від 04.12.2014 №112 на суму 378 144 грн.; від 27.02.2015 №9 на суму 786 240 грн.; від 30.03.2015 №12 на суму 1 179 360 грн.; від 31.05.2015 №13 на суму 399 000 грн.; від 22.06.2015 №15 на суму 393 750 грн.

Судом встановлено, що видаткові накладні від 15.09.2014 №1; від 22.09.2014 №65; від 29.09.2014 №67; від 29.09.2014 №68; від 29.09.2014 №69; від 30.09.2014 №71; від 10.10.2014 №73; від 10.10.2014 №74; від 15.10.2014 №76; від 17.10.2014 №78; від 21.10.2014 №79; від 21.10.2014 №80; від 30.10.2014 №84; від 31.10.2014 №94; від 04.11.2014 №90; від 04.11.2014 №91; від 04.11.2014 №97; від 20.11.2014 №99; від 21.11.2014 №100; від 24.11.2014 №101; від 25.11.2014 №104; від 28.11.2014 №106; від 01.12.2014 №107; від 03.12.2014 №111; від 04.12.2014 №112; від 27.02.2015 №9 та від 30.03.2015 №12 підписані та скріплені печатками сторін, що свідчить про те, що позивачем було поставлено товар відповідачу на загальну суму 12 158 155,60 грн., який, в свою чергу, було прийнято ТОВ «Автовіктан» без будь-яких зауважень та претензій.

Проте, подані відповідачем копії видаткових накладних від 31.05.2015 №13 на суму 399 000 грн. та від 22.06.2015 №15 на суму 393 750 грн. не підписані сторонами.

Крім того, на видатковій накладній від 31.05.2015 №13 не міститься відтиску печаток товариств, а на видатковій накладній від 22.06.2015 №15 наявний відтиск печатки позивача.

Відповідно до пояснень відповідача, наявних у матеріалах справи, у відповідача відсутні оригінали видаткових накладних від 31.05.2015 №13 на суму 399 000 грн. та від 22.06.2015 №15 на суму 393 750 грн.

Слід також зазначити, що в матеріалах справи не міститься доказів надіслання таких видаткових накладних на адресу відповідача.

Разом з тим, згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, подані позивачем видаткові накладні від 31.05.2015 №13 та від 22.06.2015 №15 не є належним доказом передачі товару, а тому не можуть бути підставою для стягнення з відповідача 792 750 грн. як оплати за товар.

Що ж до підписаного 30.10.2015 сторонами акта звірки взаєморозрахунків, то слід зазначити таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, акт звірки взаєморозрахунків не є первинним документом бухгалтерського обліку в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та не може підтверджувати факт здійснення господарської операції. Відповідно акт звірки не може використовуватися як письмова форма визнання боргу.

Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідачем було здійснено лише часткову оплату товару на суму 5 590 760 грн.

Позивач претензією від 17.12.2015 №023/15 просив відповідача сплати заборгованість у сумі 7 360 145,60 грн.

Відповідач в листі від 25.12.2015 №553 зазначив, що: станом на 25.12.2015 у господарському суді Київської області розглядається справа за позовом ТОВ «Автовіктан» до товариства з обмеженою відповідальністю «Хімакс» про стягнення кредиторської заборгованості, розгляд справи призначено на 11.01.2016; у зв'язку з викладеним відповідач тимчасово не може виконати свої зобов'язання перед позивачем, тому просить позивача до 11.01.2016 не застосовувати ніяких дій.

Проте ТОВ «Автовіктан» станом на 16.05.2016 заборгованість не сплатило.

Отже, відповідач, отримавши від позивача товар, не виконав умови Договору та не здійснив повну його оплату, у зв'язку з чим у ТОВ «Автовіктан» виникла заборгованість перед Товариством, а тому стягненню з відповідача підлягає 6 567 395,60 грн. основного боргу.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 2 787 608,77 грн. втрат від інфляції та 245 921,32 грн. 3% річних.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що покупець здійснює оплату реалізованого через торгівельну мережу покупця товару після його реалізації третій стороні, до 25 числа кожного місяця, наступного за календарним місяцем реалізації товару, на суму, що відповідає вартості поставки постачальником товару покупцю.

Товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання повноважними представниками сторін накладних з дотриманням умов Договору (пункт 6.9 Договору).

Позивач просить суд стягнути з відповідача 2 787 608,77 грн. втрат від інфляції та 245 921,32 грн. 3% річних за такі періоди:

з 05.11.2014 по 01.03.2016 (нарахованих на суму 50 973,60 грн. заборгованості) втрат від інфляції на суму 226 389,03 грн.; 3% річних - 2 019,39 грн.;

з 05.11.2014 по 01.03.2016 (нарахованих на суму 325 728 грн. заборгованості) втрат від інфляції на суму 168 629,39 грн.; 3% річних - 12 904,18 грн.;

з 05.11.2014 по 01.03.2016 (нарахованих на суму 65 510 грн. заборгованості) втрат від інфляції на суму 33 914,53; 3% річних - 2 595,27 грн.;

з 21.11.2014 по 01.03.2016 (нарахованих на суму 756 288 грн. заборгованості) втрат від інфляції на суму 370 127,35 грн.; 3% річних - 29 588,47 грн.;

з 24.11.2014 по 01.03.2016 (нарахованих на суму 756 288 грн. заборгованості) втрат від інфляції на суму 370 127,35грн.; 3% річних - 28 904,71 грн.;

з 25.11.2014 по 01.03.2016 (нарахованих на суму 378 144 грн. заборгованості) втрат від інфляції на суму 185 063,67 грн.; 3% річних - 14 359,11 грн.;

з 26.11.2014 по 01.03.2016 (нарахованих на суму 756 288 грн. заборгованості) втрат від інфляції на суму 370 127,35 грн.; 3% річних - 28 656,06 грн.;

з 01.12.2014 по 01.03.2016 (нарахованих на суму 378 144 грн. заборгованості) втрат від інфляції на суму 185 063,67 грн.; 3% річних - 14 234,79 грн.;

з 03.12.2014 по 01.03.2016 (нарахованих на суму 378 144 грн. заборгованості) втрат від інфляції на суму 185 063,67 грн.; 3% річних - 14 141,55 грн.;

з 04.12.2014 по 01.03.2016 (нарахованих на суму 378 144 грн. заборгованості) втрат від інфляції на суму 185 063,67 грн.; 3% річних - 14 079,39 грн.;

з 05.12.2014 по 01.03.2016 (нарахованих на суму 378 144 грн. заборгованості) втрат від інфляції на суму 185 063,67 грн.; 3% річних - 14 048,31 грн.;

з 02.03.2015 по 01.03.2016 (нарахованих на суму 786 240 грн. заборгованості) втрат від інфляції на суму 261 031,68 грн.; 3% річних - 23 587,20 грн.;

з 31.03.2015 по 01.03.2016 (нарахованих на суму 1 179 360 грн. заборгованості) втрат від інфляції на суму 238 348,66 грн.; 3% річних - 29 661,71 грн.;

з 01.06.2015 по 01.03.2016 (нарахованих на суму 399 000 грн. заборгованості) втрат від інфляції на суму 12 688,20 грн.; 3% річних - 8 985,70 грн.;

з 23.06.2015 по 01.03.2016 (нарахованих на суму 393 750 грн. заборгованості) втрат від інфляції на суму 10 906,88 грн.; 3% річних - 8 155,48 грн.

У пункті 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, яка внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

З урахуванням пунктів 5.1 та 6.9 Договору суд дійшов висновку про те, що позивачем невірно встановлено початок періодів нарахування втрат від інфляції та 3% річних, а тому й суми втрат від інфляції та 3% річних.

За перерахунок суду періоди нарахування та суми втрат від інфляції та 3% річних становлять:

з 26.12.2014 (оскільки 25.12.2014 останній день сплати відповідачем 50 973,60 грн. неоплаченої суми за видатковою накладною від 04.11.2014 №90) по 01.03.2016 (дата, визначена позивачем у розрахунку) сума втрат від інфляції становить 22 440,82 грн.; 3% річних - 1 809,91 грн.;

з 26.12.2014 (оскільки 25.12.2014 останній день сплати відповідачем 325 728 грн. за видатковою накладною від 04.11.2014 №91) по 01.03.2016 сума втрат від інфляції становить 143 399,78 грн.; 3% річних - 11 565,58 грн.;

з 26.12.2014 (оскільки 25.12.2014 останній день сплати відповідачем 65 510 грн. за видатковою накладною від 04.11.2014 №97) по 01.03.2016 сума втрат від інфляції становить 28 840,38 грн.; 3% річних - 2 326,05 грн.;

з 26.12.2014 (оскільки 25.12.2014 останній день сплати відповідачем 756 288 грн. за видатковою накладною від 20.11.2014 №99) по 01.03.2016 сума втрат від інфляції становить 332 951,21 грн.; 3% річних - 26 853,40 грн.;

з 26.12.2014 (оскільки 25.12.2014 останній день сплати відповідачем 756 288 грн. за видатковою накладною від 21.11.2014 №100) по 01.03.2016 сума втрат від інфляції становить 332 951,21 грн.; 3% річних - 26 853,40 грн.;

з 26.12.2014 (оскільки 25.12.2014 останній день сплати відповідачем 378 144 грн. за видатковою накладною від 24.11.2014 №101) по 01.03.2016 сума втрат від інфляції становить 166 475,60 грн.; 3% річних - 13 426,70 грн.;

з 26.12.2014 (оскільки 25.12.2014 останній день сплати відповідачем 756 288 грн. за видатковою накладною від 25.11.2014 №104) по 01.03.2016 сума втрат від інфляції становить 332 951,21 грн.; 3% річних - 26 853,40 грн.;

з 26.12.2014 (оскільки 25.12.2014 останній день сплати відповідачем 378 144 грн. за видатковою накладною від 28.11.2014 №106) по 01.03.2016 сума втрат від інфляції становить 166 475,60 грн.; 3% річних - 13 426,70 грн.;

з 26.01.2015 (оскільки 25.01.2015 останній день сплати відповідачем 378 144 грн. за видатковою накладною від 01.12.2014 №107) по 01.03.2016 сума втрат від інфляції становить 150 100,04 грн.; 3% річних - 12 463,21 грн.;

з 26.01.2015 (оскільки 25.01.2015 останній день сплати відповідачем 378 144 грн. за видатковою накладною від 03.12.2014 №111) по 01.03.2016 сума втрат від інфляції становить 150 100,04 грн.; 3% річних - 12 463,21 грн.;

з 26.01.2015 (оскільки 25.01.2015 останній день сплати відповідачем 378 144 грн. за видатковою накладною від 04.12.2014 №112) по 01.03.2016 сума втрат від інфляції становить 150 100,04 грн.; 3% річних - 12 463,21 грн.;

з 26.03.2015 (оскільки 25.03.2015 останній день сплати відповідачем 786 240 грн. за видатковою накладною від 27.02.2015 №9) по 01.03.2016 сума втрат від інфляції становить 155 138,76 грн.; 3% річних - 22 100,88 грн.;

з 26.04.2015 (оскільки 25.04.2015 останній день сплати відповідачем 1 179 360 грн. за видатковою накладною від 30.03.2015 №12) по 01.03.2016 сума втрат від інфляції становить 59 296,26 грн.; 3% річних - 30 146,38 грн.

Отже, за перерахунком суду до стягнення з відповідача підлягають: 2 191 220,95 грн. втрат від інфляції та 212 752,03 грн. 3% річних, у стягненні ж решти сум втрат від інфляції (596 387,82 грн.) та 3% річних (33 169,29 грн.) слід відмовити.

За приписами статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автовіктан» (02156, м. Київ, вул. Шолома Алейхема, 18; ідентифікаційний код 38402813) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бобруйськбіотехнології» (02094, м. Київ, вул. Мурманська, 3; ідентифікаційний код 39162312): 6 567 395 (шість мільйонів п'ятсот шістдесят сім тисяч триста дев'яносто п'ять) грн. 60 коп. основного боргу; 2 191 220 (два мільйони сто дев'яносто одну тисячу двісті двадцять) грн. 95 коп. втрат від інфляції; 212 752 (двісті дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят дві) грн. 03 коп. 3% річних і 134 570 (сто тридцять чотири тисячі п'ятсот сімдесят) грн. 53 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.06.2016.

Суддя О. Марченко