Рішення

від 22.06.2016 по справі 910/6090/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6090/16 22.06.16 р.

За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЕКО-БУД СЕРВІС"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Група "Український Стандарт"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТІ ІНВЕСТ"

про стягнення 1 415 822 936,28 грн.,

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Семенчук В.Ю. за довіреністю № 3-243500/7452 від 10.06.2016 р.

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від відповідача-3: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЕКО-БУД СЕРВІС", Товариства з обмеженою відповідальністю "Група "Український Стандарт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТІ ІНВЕСТ" про стягнення 1 415 822 936,28 грн.

Ухвалою від 08.04.2016 р. порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 25.04.2016 р.

25.04.2016 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 25.04.2016 р. представники відповідача-1,-2,-3 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача у судовому засіданні подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою суду від 25.04.2016 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 19.05.2016 р.

Ухвалою від 19.05.2016 р., у зв'язку з неявкою у судове засідання представників відповідачів -1,-2,-3, розгляд справи відкладено на 15.06.2016 р.

23.05.2016 р. від позивача надійшло клопотання про виправлення описок у позовній заяві.

15.06.2016 р. від позивача надійшла уточнена позовна заява.

Ухвалою від 15.06.2016 р. розгляд справи відкладено на 22.06.2016 р.

16.06.2016 р. від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи та заява про вжиття заходів до забезпечення позову.

У судове засідання 22.06.2016 р. представники відповідачів вкотре не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, відзивів на позовну заяву та витребуваних судом матеріалів не надали; про дату, час та місце розгляду справи відповідачі повідомлені належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідачів не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у судовому засіданні заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.

Забезпечення позову, за своєю правовою природою, є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів держави, територіальних громад, юридичних або фізичних осіб.

У відповідності до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

Позов, згідно ч. 1 ст. 67 ГПК України, забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення (п. 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», п. 14 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 № 01-8/2351 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року»).

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування, зокрема, своїх вимог. Наведене стосується й вимоги щодо забезпечення позову.

Тобто, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (п. 1.1. інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»).

Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9).

Враховуючи те, що позивач не обґрунтував та не довів належними доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходу до забезпечення позову у вигляді накладання арешту грошові кошти та майно відповідача-1, та що такі кошти або майно можуть зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, і невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 22.06.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

31.07.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЕКО-БУД СЕРВІС" (надалі - відповідач-1, Позичальник) та ВAT "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого являється Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (надалі - позивач, Банк) укладено Договір про невідновлювальну кредитну лінію № 677v-01-08, з подальшими змінами та доповненнями (надалі - Кредитний договір), за умовами якого Банк надав Позичальнику на умовах поворотності, строковості, платності, кредитні кошти в межах невідновлювальної кредитної лінії з встановленим лімітом заборгованості.

Пунктом 1.1.1. Договору (в редакції Додаткової угоди від 14.05.2014 р.) сторони встановили, що надання кредитних коштів буде здійснюватись окремими частинами (траншами) на умовах, визначених цим Договором в межах невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості: в гривні: 463 653 783,54 грн.; в доларах США: 909 042,85 доларів США; із розрахунку його зменшення згідно Графіку зниження ліміту (Додаток №1 до Договору), зі сплатою за користування кредитним коштами процентів згідно підпункту «а» п. 3.1. даного Договору, а за користування кредитними коштами з моменту, вказаного в підпункті «б», «в» п. 3.1. даного Договору, зі сплатою відсотків у подвійному розмірі.

Згідно з п. 3. Договору (в редакції Додаткової угоди від 19.05.2009 р.), Банк нараховує, а Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами окремо по кожному траншу, виходячи із наступних процентних ставок: а) - по кредиту в Національній валюті України гривні - 21,81% (двадцять одна ціла вісімдесят одна сота процентів) процентів річних - за користування траншем в період з дня видачі до строку вказаного в п.2.5 Договору; - по кредиту в доларах США - 14% (чотирнадцять) процентів річних за користування траншем в період з дня видачі до строку, вказаного в п.2.5. Договору; б) - по кредиту в Національній валюті України гривні - 32,72% (тридцять два цілих сімдесят два сотих процентів) процентів річних - за користування траншем в період з дати, вказаної в п.2.5 Договору до дня фактичного погашення позичкової заборгованості; - по кредиту в доларах США - 21% (двадцять один) процентів річних за період з дати вказаного в п.2.5. Договору до дня фактичного погашення позичкової заборгованості.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди від 28.08.2015 р.) Позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти відповідно Графіку погашення кредитної лінії (Додаток №1 до Договору) з кінцевим строком погашення до 30.09.2015 року та оплатити за користування кредитними коштами проценти у розмірі відповідно підпункту «а» п.3.1. цього Договору, а за користування кредитними коштами з моменту, вказаного в підпункті «б», «в» п. 3.1. цього Договору, оплатити відсотки по підвищеній ставці.

За умовами п. п. 3.4., 4.1. Кредитного договору, нарахування та погашення процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник оплачує проценти в строк з 26 числа попереднього місяця до 25 поточного місяця включно. Позичальник зобов'язується використовувати кредитні кошти, отримані за цим договором, на поповнення оборотних коштів і фінансування здійснення проектів і будівельних робіт.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Приписами статті 1049 Кодексу встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 Кодексу, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором.

Як зазначає позивач, він належним чином та у повному обсязі виконав зобов'язання за Договором, надавши відповідачу-1 грошові кошти у повному обсязі, проте відповідач-1 сплату грошових коштів належним чином і у встановлені строки не виконував, внаслідок чого допустив наявність заборгованості перед позивачем за кредитом та відсотками.

Відповідно до ст. ст. 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами п. 6.1. Кредитного договору, Банк має право вимагати повернення виданих кредитних коштів та оплати процентів за весь період використання кредитом до моменту настання строку, вказаного в п.1.1. цього Договору, а Позичальник зобов'язаний повернути отримані кредитні кошти та оплатити всі відсотки протягом одного робочого дня з моменту отримання вимоги Банку, якщо Позичальник в період дії цього Договору порушував будь-які умови цього Договору.

Як зазначає позивач, розмір заборгованості відповідача станом на час розгляду даної справи становить: сума простроченої заборгованості по кредиту (в дол. США ) - 909 042,85 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 23 801 247,13 грн.; сума простроченої заборгованості по кредиту (в гривні) - 463 653 783,54 грн.; сума простроченої заборгованості по відсоткам (в дол. США) 915 961,40 дол. США, що у гривневому еквіваленті складає 23 982 393,84 грн., сума простроченої заборгованості по відсоткам (в гривні) - 681 629 052,97 грн.

Відповідно до п. 7.1 Кредитного договору, за прострочення повернення кредитних коштів та/або погашення процентів та/або комісійних витрат Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня оплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п. п. 1.1, 2.5., 3.4., 3.6., 4.5., 6.1., 8.3. цього Договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим Договором. Погашення пені на звільняє Позичальника від зобов'язання погасити відсотки за весь час фактичного користування кредитними коштами.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому порядку відповідачем-1, останній має, крім суми заборгованості по кредиту та процентах, також сплатити 222 756 458,80 грн. пені.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 09.07.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Група «Український Стандарт» (надалі - відповідач-2), як Поручителем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЕКО-БУД СЕРВІС" (відповідач-1), як Боржником, та Банком, як Кредитором, укладено Договір поруки №987 (з подальшими змінами та доповненнями), відповідно до якого Поручитель зобов'язався перед Кредитором відповідати в повному об'ємі за своєчасне та повне виконання Боржником зобов'язань за Договір про невідновлювальну кредитну лінію № 677v-01-08 від 31.07.2008 р. (надалі - Договір № 987).

За умовами п. 1.1. Договору №987 (в редакції додаткової угоди від 23.02.2013 р.), відповідальність Поручителя перед Кредитором за виконання боржником вказаних кредитних зобов'язань, обмежується сумою в розмірі 45 000 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. Договору №987, у випадку невиконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні Боржники.

Згідно з п. 2.2. Договору №987, Поручитель відповідає перед Кредитором в тому ж об'ємі, що й Боржник, в тому числі по основному боргу, оплаті процентів та підвищених процентів, оплаті комісійних оплат, оплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по поверненню усіх збитків.

Також, 09.07.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНТІ ІНВЕСТ" (відповідач-3), як Поручителем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЕКО-БУД СЕРВІС" (відповідач-1), як Боржником, та Банком, як Кредитором, укладено Договір поруки №988 (надалі - Договір №988), з подальшими змінами та доповненнями.

Пунктами 1.1., 2.1., 2.2. Договору №988 сторони домовились, що відповідальність Поручителя перед Кредитором за виконання боржником вказаних кредитних зобов'язань, обмежується сумою в розмірі 25 000 000,00 грн. У випадку невиконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні Боржники. Поручитель відповідає перед Кредитором в тому ж об'ємі, що й Боржник, в тому числі по основному боргу, оплаті процентів та підвищених процентів, оплаті комісійних оплат, оплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по поверненню усіх збитків.

Умовами п. 3.1. Договору №988 сторони погодили, що у випадку невиконання Боржником свої зобов'язань за Кредитним договором у встановлені Договором строки, Поручитель зобов'язується не пізніше 2-х банківських днів з моменту повідомлення його Кредитором (письмового чи телетрансмісійного) про невиконання Боржником прийнятих на себе зобов'язань погасити Кредитором грошову суму, шляхом її перерахування на рахунок Кредитора будь-яким шляхом, вказаним в Договорі.

Як зазначає позивач, на адреси відповідачів неодноразово надсилались вимоги про сплату заборгованості за договорами кредиту та поруки, проте такі вимоги залишились без відповіді та задоволення. На підтвердження викладеного позивачем до матеріалів справи надано копії таких вимог та доказів їх отримання відповідачами (том 1, аркуші справи 199-244).

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 Кодексу, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 555 ЦК України передбачено, що у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора. Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Відповідно до ст. 559 Кодексу, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачі на неодноразові виклики суду у судові засідання не з'являлись, відзивів на позовну заяву чи будь-яких заперечень по суті спору не надали, доводів та тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростували.

За результатом розгляду даної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача-1 заборгованості у загальному розмірі 1 193 066 477,48 грн. (з яких: простроченої заборгованості по кредиту в дол. США 23 801 247,13 грн.; простроченої заборгованості по кредиту в гривні 463 653 783,54 грн.; простроченої заборгованості по відсоткам в дол. США 23 982 393,84 грн., простроченої заборгованості по відсоткам в гривні 681 629 052,97 грн.), а також пені у розмірі 222 756 458,80 грн. Таким чином, загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача-1 за Кредитним договором становить 1 415 822 936,28 грн.

Оскільки за укладеним договором поруки №987 від 09.07.2010 р. відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Група «Український Стандарт» несе відповідальність перед Банком на суму 45 000 000,00 грн., вказана сума підлягає солідарному стягненню з відповідача-1 та відповідача-2.

Відповідно, на підставі Договору поруки №988 від 09.07.2010 р. відповідач-3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНТІ ІНВЕСТ", несе відповідальність перед Банком на суму 25 000 000,00 грн., така сума має бути стягнута солідарно з відповідача-1 та відповідача-2.

Таким чином, з урахуванням укладених договорів поруки, суд дійшов висновку про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група «Український Стандарт» та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЕКО-БУД СЕРВІС" на користь позивача 45 000 000,00 грн.; з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТІ ІНВЕСТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЕКО-БУД СЕРВІС" - 25 000 000,00 грн.

Решта суми заборгованості у розмірі 1 123 066 477,48 грн., а також пеня у розмірі 222 756 458,80 грн., стягуються на користь позивача з відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЕКО-БУД СЕРВІС"

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачами, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЕКО-БУД СЕРВІС» (01014, м. Київ, вул. Струтинського, 8; код ЄДРПОУ 35760478) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців (Артема), 60; код ЄДРПОУ 09807856) заборгованість по кредиту та процентах за Договором про невідновлювальну кредитну лінію № 677v-01-08 від 31.07.2008 р. у розмірі 1 123 066 477 (один мільярд сто двадцять три мільйони шістдесят шість тисяч чотириста сімдесят сім) грн. 48 коп., 222 756 458 (двісті двадцять дві тисячі сімсот п'ятдесят шість тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 80 коп. пені та 163 959 (сто шістдесят три тисячі дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 65 коп. судового збору.

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група «Український Стандарт» (01014, м. Київ, вул. Струтинського, 8; код ЄДРПОУ 34937930) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЕКО-БУД СЕРВІС» (01014, м. Київ, вул. Струтинського, 8; код ЄДРПОУ 35760478) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців (Артема), 60; код ЄДРПОУ 09807856) 45 000 000 (сорок п'ять мільйонів) грн. 00 коп. заборгованості.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група «Український Стандарт» на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців (Артема), 60; код ЄДРПОУ 09807856) 27 475 (двадцять сім тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн. 94 коп. судового збору.

5. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТІ ІНВЕСТ» (02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 22; код ЄДРПОУ 33781084) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЕКО-БУД СЕРВІС» (01014, м. Київ, вул. Струтинського, 8; код ЄДРПОУ 35760478) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців (Артема), 60; код ЄДРПОУ 09807856) 25 000 000 (двадцять п'ять мільйонів) грн. 00 коп. заборгованості.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТІ ІНВЕСТ» (02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 22; код ЄДРПОУ 33781084) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців (Артема), 60; код ЄДРПОУ 09807856) 15 264 (п'ятнадцять тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 41 коп. судового збору.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 29.06.2016 р.

Суддя Н.І. Зеленіна