Рішення

від 24.06.2016 по справі 916/1240/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2016 р.Справа № 916/1240/16

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-Плюс ЮгВ»

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-СервісВ»

про стягнення 41935,48 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю

Від відповідача: ОСОБА_2, предстанвик за довіреністю

СУТЬ СПОРУ : Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Альфа-Плюс ЮгВ» звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-СервісВ» 201935,48 грн. основного боргу та 2097,53 грн. пені.

10.06.2016р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-Плюс ЮгВ» надано суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-СервісВ» заборгованість, яка станом на день подання уточнень складає 41935,48 грн.

10.06.2016р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-СервісВ» до суду надано клопотання про припинення провадження у справі, у якому заявник просив суд припинити провадження у справі №916/1240/16 в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 160000 грн.

Як вбачається з наданого клопотання, відповідачем на виконання умов укладеного договору було частково сплачено заборгованість у розмірі 160000 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №1090 від 02.06.2016р. на суму 100000 грн. Додатково, представником відповідача, 23.06.2016р. до суду надано письмові пояснення, відповідно до яких вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс-СервісВ» додатково було сплачено ще 60000 грн. боргу, що підтверджується копією платіжного доручення №140 від 26.01.2016.

Клопотання залишено судом без задоволення у зв'язку з тим, що позивач, скориставшись правом, наданим йому статтею 22 ГПК України, самостійно зменшив розмір предмету позовних вимог у справі, шляхом подання письмових уточнень про стягнення з відповідача залишку заборгованості за договором в сумі 41935,48 грн. і такі уточнення прийняті судом до розгляду.

Розгляд справи було продовжено судом в редакції позовних вимог позивача про стягнення заборгованості за договором в сумі 41935,48 грн.

У судовому засіданні, яке відбулось 10.06.2016р., представником Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-СервісВ» надано клопотання про відкладення розгляду справи, у якому заявник просив суд відкласти розгляд справи у зв'язку з необхідність проведення переговорів щодо можливого укладення між сторонами у справі мирової угоди.

У судовому засіданні, яке відбулось 24.06.2016р., представниками сторін було повідомлено суд, що згоди щодо укладання мирової угоди сторони не дійшли.

Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс-СервісВ» надано суду усні пояснення, відповідно до яких відповідач визнає існування заборгованості за укладеним між сторонами договором в розмірі 41935,48 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив.

27 травня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Альфа-Плюс ЮгВ» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс-СервісВ» (замовник) було укладено договір про надання охоронних послуг №16/15, відповідно до п. 1 якого, замовник передає, а виконавець приймає на себе обов'язки по фізичній охороні майна і матеріальних цінностей, які знаходяться в правомірному володінні замовника, на його об'єкті (додаток №1), який розташований за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 2, територія ІМТП (Іллічівський морський торговельний порт), критий склад №8 з прилеглою територією, згідно план-схеми, шляхом встановлення 17 (сімнадцяти) постів охорони із режимом роботи з 08:00 до 08:00 (Додаток №2), з метою недопущення несанкціонованих проникнень сторонніх осіб на територію, котрою правомірно володіє замовник, доступу до матеріальних цінностей, які на відомих замовнику підставах находяться в його межах, в тому числі з використанням технічних засобів охорони (порядок використання технічних засобів охорони визначається за згодою сторін і на умовах, визначених окремим договором).

Відповідно до 2.1. Договору, за виконану роботу, замовник перераховує виконавцю суму, згідно наданого розрахунку щомісячно, з 5 до 10 числа наступного за звітним місяцем. Вартість фактично наданих послуг складає 200000 грн. з ПДВ.

З 1 по 5 число кожного місяця, у якому надаються послуги виконавцем, замовник перераховує виконавцю суму передоплати у розмірі 30% від суми щомісячної оплати, згідно наданого розрахунку.

Згідно з умовами п. 2.2. Договору, фактичне надання послуг охорони виконавцем, згідно Договору фіксується сторонами у двохсторонньому Акті виконаних робіт, який складається не пізніше 30 числа поточного місяця та направляється замовнику, при цьому допускається застосування засобів факсимільного зв'язку та/або електронної пошти. У випадку, якщо на протязі 10 діб після отримання вказаного Акту замовник не підписав його і не надав мотивованих письмових пояснень відмови його підписання, послуги вважаються наданими у повному обсязі.

Відповідно до п. 2.5. Договору, у разі розірвання договору про надання охоронних послуг, замовник повинен сплатити повну вартість фактично наданих охоронних послуг, згідно актів виконаних робіт не пізніше 5 календарних днів після підписання вищезазначеного акту.

Згідно п. 4.1. Договору, виконавець повинен здійснювати охорону об'єкта і майна, яке зазначено в Додатку №1, згідно з умовами даного договору.

Приписами п. 10.1 Договору визначено, що договір може бути розірваний достроково, без роз'яснення причин, за письмовим повідомленням однієї із сторін, направленого іншій стороні не менш як за 15 календарних днів до дати його розірвання. Ці обставини не звільняють замовника від повного розрахунку за фактично надані полсуги охорони об'єкта. Сторона вважається отриманою одностороннє повідомлення про розірвання Договору також у випадку неотримання нею письмового повідомлення по причині її відсутності за адресою, сказаною в Договорі або відмови від отримання такого повідомлення. Також допускається направлення вказаного повідомлення засобами факсимільного та/або електронної пошти.

Відповідно до акту приймання - передачі майна до договору №16/15 від 27.05.2015р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс-СервісВ» було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю „Альфа-Плюс ЮгВ» прийнято майно для охорони на умовах укладеного між ними Договору. (а.с. 16).

Відповідно до цього акту приймання - передачі, майно Товариством з обмеженою відповідальністю „Альфа-Плюс ЮгВ» було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс-СервісВ» прийнято в повному обсязі та без претензій матеріального характеру.

На виконання умов п. 2.2. укладеного Договору, позивачем були виставлені акти наданих послуг, а саме акт №64 від 22.03.2016р. на суму 141935,48 грн., акт №62 від 29.02.2016р. на суму 200000 грн., акт №8 від від 31.01.2016р. на суму 200000 грн., акт №155 від 30.11.2015р. на суму 200000 грн., акт №112 від 30.10.2015р. на суму 200000 грн., акт №87 від 30.09.2015р. на суму 200000 грн., акт №78 від 31.08.2015р. на суму 200000 грн., акт №68 від 31.07.2015р. на суму 200000 грн., акт №58 від 30.06.2015р. на суму 200000 грн. та акт №46 від 02.06.2015р. на суму 25806,45 грн., копії яких навні в матеріалах справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс-СервісВ» не було повністю виконано належним чином прийнятих на себе зобов'язань за Договором про надання охоронних послуг №16/15 від 27.05.2015р. і за відповідачем рахувалась заборгованість зі сплати наданих послуг у розмірі 201935,48 грн., у зв'язку з чим позивачем 08 квітня 2016р. на адресу божника було скеровано претензію щодо сплати існуючої заборгованості з відповідним розрахунком заборгованості.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2016р. по 27.05.2016р., за відповідачем рахувалась заборгованість у розмірі 141935,48 грн. за укладеним договором.

04.03.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Транс-СервісВ» на адресу позивача скерувало лист, відповідно до якого повідомило про дострокове розірвання з 23.03.2015р. Договору про надання охоронних послуг від 25.05.2015р. №16/15 відповідно до п. 10.1 Договору, та гарантувало сплату за фактично надані послуги у 15 денний строк з дати розірвання договору.

Під час розгляду справи в суді, Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс-СервісВ» було здійснено часткове погашення заборгованості за Договором про надання охоронних послуг №16/15 від 27.05.2015р. в загальному розмірі 160000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1090 від 02.06.2016р. на суму 100000 грн. та платіжним дорученням №140 від 26.01.2016р. на суму 60000 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги часткове погашення заборгованості за договором з боку відповідача, Товариством з обмеженою відповідальністю „Альфа-Плюс ЮгВ» 10.06.2016р. до суду надані відповідні уточнення позовних вимог, відповідно до яких за Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс-СервісВ» рахується заборгованість за надані послуги у розмірі 41935,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 41935,48 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1. ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс-СервісВ» прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору про надання охоронних послуг №16/15 від 27.05.2015р.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-Плюс ЮгВ» про стягнення заборгованості в розмірі 41935,48 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 41935,48 грн. боргу за договором про надання охоронних послуг №16/15 від 27.05.2015р.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-СервісВ» (68000, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, буд. 20/1; код 21001601) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-Плюс ЮгВ» (67220, Одеська обл., Іванівський район, с. Конопляне, вул. 30-річчя Перемоги, 70; код 38525586) 41935 (сорок одну тисячу дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 48 коп. боргу та 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім ) грн. витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення складено 29.06.2016р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко