Рішення

від 07.06.2016 по справі 921/222/16-г/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" червня 2016 р.Справа № 921/222/16-г/10

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Цимбалюк І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон", 73481, м. Херсон, смт. Зеленівка, вул. Лесі Українки, 4; ідентифікаційний код юридичної особи 33824405;

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЗЕВС-Тернопіль", 46002, м. Тернопіль вул. Шопена ,1/5, ідентифікаційний код юридичної особи 38905897 (поштова адреса 46000, м. Тернопіль вул. Лозовецька, 26);

про стягнення 39184,00 грн . боргу

За участю представників:

Позивача: не прибув;

Відповідача: не прибув;

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон" м. Херсон подало до господарського суду Тернопільської області позов і просить стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЗЕВС - Тернопіль" заборгованість в загальній сумі 39184,00 грн., з яких: 27500,00 грн. - сума основного боргу; 11684,00 грн. пені, судові витрати просить покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач надав суду Договір №18/02 поставки товару від 18 лютого 2014 року; Додаток № 2 до договору поставки товару № 18/02 від 18 лютого 21014 року; Кільцеву довіреність від 18 лютого 2014 року (додаток № 3); Форму замовлення (додаток № 4); Додаток №4.1 до договору поставки товару № 18/02 від 18 лютого 21014 року; Видаткову накладну № 68 від 17 лютого 2015 року; товарно-транспортну накладну № Р68 від 17 лютого 2015 року; Претензію № 111 від 11.08.2015 року; копії платіжних доручень; інші документи, які знаходяться в матеріалах справи.

Посилається на приписи статей 549,625 ЦК України, ст. 193 ГК України .

Ухвалою суду від 20 квітня 2016 року порушено провадження у справі №921/222/16-г/10 та призначено судове засідання за участю представників сторін о 10 год. 30 хв. 13 травня 2016 року.

Ухвала суду про призначення судового засідання була направлена сторонам по справі рекомендованою кореспонденцією за адресами, вказаними у позовній заяві.

Ухвалою суду від 13 травня 2016 року розгляд справи відкладено до 15 год. 24 травня 2016 року.

23.05.2016 року на електронну адресу господарського суду від позивача поступило клопотання б/н (вх. №10624 (е)), в якому він просить суд розглянути справу за відсутності його представника за наявними у справі документами. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Ухвалою суду від 24 травня 2016 року розгляд справи було відкладено до 16 год. 30 хв. 07 червня 2016 року.

У судове засідання 07.06.2016 року повноважний представник позивача не прибув.

Представник відповідача у судове засідання 07.06.2016 року не прибув, заперечень щодо заявлених позивних вимог суду не надав.

Оскільки, участь представників сторін у судове засідання не визнавалося обов'язковою, надані позивачем документи є достатніми, а тому суд розглядає позов по суті в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, господарський суд встановив наступне:

Згідно ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон", місцезнаходження органів управління якого м. Херсон смт. Зеленівка вул. Лесі Українки ,4 , є юридичною особою, яке зареєстроване в установленому законом порядку та включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 33824405, що підтверджується Відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, а тому наділене правом на звернення до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись з позовом до господарського суду, позивач самостійно визначає в позові предмет позову та його підстави, тобто, ті обставини, якими він обґрунтовує поданий позов; розглядаючи справу, господарський суд не може вийти за межі зазначених у позові предмету та підстав, за винятком випадків, прямо передбачених процесуальним законодавством.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон", визначило предметом позову стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЗЕВС-Тернопіль", м. Тернопіль 39184,00 грн. боргу.

Вказавши відповідачем у справі ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЗЕВС-Тернопіль", місцезнаходження якого м. Тернопіль вул. Шопена ,1/5, ТОВ "Плодоовочевий комбінат "Херсон" вважає, що вказана юридична особа порушила її права.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частино. 1 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

За змістом приписів статей 205 та 206 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, тощо, а також підтвердженням прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Позивач вважає, що між ним і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами по справі 18 лютого 2014 року було укладено Договір №18/02 поставки товару, в порядку та на умовах якого, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах та в порядку визначених даним Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках до даного договору , або накладних , які після підписання сторонами є невід'ємними частинами даного Договору ( п. 1.1. ).

На виконання умов Договору поставки постачальником було поставлено, а покупцем прийнято товар на суму 75467,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №68 від 17 лютого 2015 року.

Зважаючи на наведене, останнім днем строку оплати товару, поставленого згідно видаткової накладної №68 від 17 лютого 2015 року, є 20.03.2015 року.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем було частково оплачено отриманий товар на загальну суму 47 967,00 грн.

Зважаючи на часткову оплату отриманого товару, станом на 01.01.2016 року заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар згідно видаткової накладної №68 від 17.02.2015 року по Договору поставки №18/02 від 18.02.2014 року становить 27 500,00 грн.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги доводи позивача, оцінені докази, суд дійшов висновку про те, що, між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Пунктом 1 статті 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання припиняються: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що Покупець ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " ЗЕВС-Тернопіль",46002, м. Тернопіль вул. Шопена ,1/5 отримало від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон", 73481, м. Херсон, смт. Зеленівка вул. Лесі Українки, 4 товар, не оплатив його вартості в сумі 27 500,00 грн., що в силу ст.ст. 526 та 530 ЦК України є неприпустимим.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон" визначило предметом позову стягнення з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЗЕВС-Тернопіль" боргу саме в сумі 27 500,00 грн. Вказана вимога є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та такою, що підлягає до задоволення.

Пунктом 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзподільних документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦУК України).

Штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі (ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Так, відповідно до п. 6.2. Договору сторони встановили, що у випадку несвоєчасної оплати вартості товарної партії та/або вартості зворотної тари, Покупець зобов'язується сплатити на користь Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час заборгованості, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", передбачено, що пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня.

Окрім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до розрахунку, наведеному у позовній заяві, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в періоди з 21.03.2015 року по 01.01.2016 року, яка складає 11 684,00 грн.

Судом здійснено перерахунок суми пені. За результатами здійсненого перерахунку, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 8 250,00 грн. пені, підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та неоспорені відповідачем.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3 434,00 грн. пені слід відмовити як безпідставно заявлених.

Відшкодування витрат позивача по сплаті судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 32, 33, 43, 54, 82, 84,85, 116, 117 ГПК України, ст.ст. 20, 193,202,232 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11,207, 241,546, 712 Цивільного Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЗЕВС-Тернопіль", 46002, м. Тернопіль вул. Шопена ,1/5, ідентифікаційний код юридичної особи 38905897 (поштова адреса 46000, м. Тернопіль вул. Лозовецька ,26) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон", 73481, м. Херсон , смт Зеленівка вул. Лесі Українки, 4; ідентифікаційний код юридичної особи 33824405 - 35 750,00 грн. боргу, з яких: 27 500,00 грн. - суму основного боргу; 8 250,00 грн. пені, 1257,24 грн. в м повернення сплачених судових витрат. Видати наказ.

3. В решті позову відмовити.

4. Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання).

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

5.Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

6.Повне рішення складене 10 червня 2016 року.

Суддя М.Є. Півторак