Рішення
від 10.06.2016 по справі 922/1004/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2016 р.Справа № 922/1004/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Интеллком", м. Маріуполь до ТОВ " Промелектронсервіс", м. Харків про та за зустрічним позовом до про стягнення 86090,09 грн. ТОВ " Промелектронсервіс", м. Харків ТОВ "Интеллком", м. Маріуполь стягнення 290474,00 грн. за участю представників:

позивача (відповідач за зустрічною позовною заявою) - ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.01.2016 року;

відповідача (позивач за зустрічною позовною заявою) - ОСОБА_2, довіреність б/н від 20.04.2016 року;

третьої особи (ПАТ "Запоріжсталь") - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Интеллком", м. Маріуполь звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ " Промелектронсервіс" (м. Харків) заборгованість за договором №8 від 10.06.14р. в сумі 191747,30 грн., з яких: 38000,00 грн. - сума основного боргу, 153747,30 грн. - сума грошових коштів, у тому числі - пеня, 3% річних та інфляційні втрати. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 30.03.16р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20 квітня 2016 року о 15: 00 годині.

Ухвалою суду від 20.04.16р. за клопотанням позивача залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ "Запоріжсталь".

19.04.16р. представник відповідача за первісним позовом надав письмові заперечення по справі, в яких частково визнає первісний позов, а саме в частині стягнення 38000,00 грн. основного боргу, пеню в сумі 6694,03 грн., інфляційні втрати в сумі 968,00 грн., 3% річних в сумі 444,24 грн.

19.04.16р. відповідач звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ТОВ "ИНТЕЛЛКОМ" на користь ТОВ фірми "ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС" пеню у розмірі 290474,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 4357,11 грн.

Ухвалою суду від 20.04.16р. було прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву відповідача про стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ИНТЕЛЛКОМ" на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ фірма "ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС" пені у розмірі 290474,00 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 4357,11 грн. для спільного розгляду з первісним позовом.

11.05.16р. представник відповідача за зустрічним позовом надав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначає наступне.

Представник ТОВ фірма "ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС" вказує, що на його думку станом до 31.12.2015р. ТОВ "ИНТЕЛЛКОМ" не доробив роботи на суму 888300,00грн., внаслідок чого керуючись пунктом 4.3. договору ТОВ фірма "ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС" нарахувало пеню в розмірі 290474,00грн.

Відповідач за зустрічним позовом вказав на неправдивість ствердження про "невиконану роботу", вважає, що це є доказом недобросовісного виконання договору №8 від 10.06.2014р.

Зазначає також, що генпідрядник ТОВ фірма "ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС" було, як посередник між "замовником" (ПАТ "Запоріжсталь") та "виконавцем" (ТОВ "ИНТЕЛЛКОМ"), а відповідно за всі "промахи" "виконавця" перед "замовником", в першу чергу повинні були відобразитися на "генпідряднику". Але, на сьогоднішній день, 10.05.2016р. ТОВ "ИНТЕЛЛКОМ" - виконавець автоматизованої системи комерційного обліку паливно - енергетичних ресурсів ПАТ "Запоріжсталь" та субабонентів відповідно до вимог ст.ст. 5,6 ГПК України не отримав жодної претензії, або хоч скарги щодо якості чи строків виконання вказаних робіт.

ТОВ "ИНТЕЛЛКОМ" вважає, що сам генпідрядник ТОВ фірма "ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС" надав виконавцю акти здачі-прийомки установки в експлуатацію робіт на створення автоматизованої системи комерційного обліку паливно-енергетичних ресурсів ПАТ "Запоріжсталь" та субабонентів, які він, як генпідрядник передав замовнику, а замовник їх прийняв.

Так, відповідач за зустрічним позовом вказав, що в договорі № 8 від 10.06.14р. у п. 1.2. було вказано, що роботи виконуються у відповідності з робочим проектом ПЕС 1.043.348 РД.

Робочий проект автоматизованої системи - це технічна документація, затверджена в установленому порядку, що містить деталізовані загально проектні рішення, програми та інструкції щодо вирішення завдань, оцінку економічної ефективності автоматизованої системи і перелік заходів щодо впровадження. Генпідрядник розробив робочий проект (ПЕС 1.043.348 РД), згідно якому і виконувалась робота по договору № 8 від 10.06.2014р.

У переліку додатка №2 до договору № 8 від 10.06.2014р. про виконання робіт на створення автоматизованої системи комерційного обліку паливно-енергетичних ресурсів ПАТ "Запоріжсталь" та субабонентів, вказані найменування робіт з цього проекту.

Отже, генпідрядник надав виконавцю акти здачі-прийомки установки в експлуатацію робіт на створення автоматизованої системи комерційного обліку паливно-енергетичних ресурсів ПАТ "Запоріжсталь" та субабонентів.

Вказані акти поділені на "ділянки" згідно робочого проекту № ПЕС 1.043.348 РД. Всього таких актів дев'ять (а.с. № 37-45 том 2):

- акт здачі-прийомки установки в експлуатацію ( ділянка Агломераційного цеху) від 29.04.2015р.,

- акт здачі-прийомки установки в експлуатацію (ділянка Літейного цеху) від 29.04.2015р.,

- акт здачі-прийомки установки в експлуатацію (ділянка ЦХП 1) від 29.04.2015р.,

- акт здачі-прийомки установки в експлуатацію (ділянка Мартенівського цеху) від 29.04.2015р.,

- акт здачі-прийомки установки в експлуатацію (ділянка Киснево-компресорного цеху) від 30.04.2015р.,

- акт здачі-прийомки установки в експлуатацію (ділянка ТЄЦ) від 30.04.2015р.,

- акт здачі-прийомки установки в експлуатацію (ділянка Доменного цеху) від 30.04.2015р.,

- акт здачі-прийомки установки в експлуатацію (ділянка Газового цеху) від 30.04.2015р.,

- акт здачі-прийомки установки в експлуатацію (ділянка ЦВС) від 30.04.2015р.

В усіх актах є мокрі печатки генпідрядника та замовника, всі акти прийняті на підставі робочого проекту № ПЕС 1.043.348 РД, всі ділянки, які вказані в актах - здані та прийняті в експлуатацію з оцінкою якості виконаних робіт-добре. Крім того, з актів вбачається, що роботи були виконані ще в квітні 2015р.

ТОВ "ИНТЕЛЛКОМ" направляло на адресу генпідрядника ТОВ фірма "ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС" лист (вих. № 282/10 від 26.10.2015р.) вимогу щодо підписання актів прийому-передачі робіт:

- акт № 6 від 26.10.2015р. по монтажу на суму 391 762,80 грн.,

- акт № 7 від 26.10.2015р. по будівельним роботам на суму 142 047,36 грн.,

- акт № 8 від 26.10.2015р. по налагодженню на суму 202 920,00 грн.

Загальна сума становить 736730,16 грн.

ТОВ "ИНТЕЛЛКОМ" вказує, що на вимогу виконавця генпідрядник (лист №12/11/1 від 12.11.2015р.) відповів відмовою в підписанні актів № 6,7,8 від 26.10.2015р. з формальних причин, але зовсім не через те, що роботи за вказаними актами не були виконані.

Відповідач за зустрічним позовом (ТОВ "ИНТЕЛЛКОМ") вказує, що ТОВ фірма "ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС" стверджує, що сума договору складає 1668000,00 грн., але сам генпідрядник для виконання автоматизованої системи комерційного обліку паливно - енергетичних ресурсів ПАТ "Запоріжсталь" та субабонентів отримав безоплатно від замовника ТМЦ (товарно-матеріальні цінності), частина яких у зв'язку з корегуванням проектної документації не була використана. А тому, невикористану частину ТМЦ, генпідрядник здав на склад комбінату ПАТ "Запоріжсталь".

Крім того, відповідно до коригування, зменшився й обсяг робіт з автоматизованої системи комерційного обліку паливно - енергетичних ресурсів ПАТ "Запоріжсталь" та субабонентів. А детальний (коректований) об'єм робіт з утворення автоматизованої системи комерційного обліку паливно - енергетичних ресурсів ПАТ "Запоріжсталь" та субабонентів мається у договорі між генпідрядником-ТОВ фірма "Промелектросервіс" та замовником-ПАТ "Запоріжсталь", а тому для спростовування позовних вимог відповідача, необхідне ознайомлення саме з цим договором.

Таким чином, відповідач за зустрічним позовом вважає, що підстави для задоволення зустрічного позову - відсутні.

25.05.16р. представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) надав письмові заперечення на відзив на зустрічний позов про стягнення неустойки, в яких вказав наступне.

ТОВ "ИНТЕЛЛКОМ" зазначає, про те що направляло на адресу ТОВ фірма "ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС" вимогу (лист №12/11/1 від 12.11.2015) щодо підписання актів прийому-передачі робіт на загальну суму 736730,16 грн., але до матеріалів справи не надані докази направлення відповідної вимоги.

Крім того, у позовній заяві про стягнення суми боргу, ТОВ "ИНТЕЛЛКОМ" зазначав, що направляв до ТОВ фірма "ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС" претензію №30/02 від 02.02.2016 року, але в претензії відсутнє посилання на те, що фактично робіт було виконано на 736730,16 грн., більше аніж зафіксовано в підписаних актах виконаних робіт. Вказує, що до ТОВ фірма "ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС" не надходило жодних претензій щодо необхідності підписати акти виконаних робіт №6,7,8 від 26.10.2015 року. Тому ТОВ фірма "ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС" вважає, що акти виконаних робіт № 6,7,8 від 26.10.2015 року виникли штучно, без фактичного виконання робіт.

В своєму відзиві ТОВ "ИНТЕЛЛКОМ" зазначає, що між ТОВ фірма "ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС" та ПАТ "Запоріжсталь" відбувалися коригування проектної документації та корегування об'ємів виконаних робіт, але не зазначив, яким чином це стосується договору №8 на створення автоматизованої системи комерційного обліку паливно-енергетичних ресурсів ПАТ "Запоріжсталь" та субабонентів укладеного між позивачем та відповідачем.

ТОВ фірма "ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС" вказує, що у разі якщо ТОВ "ИНТЕЛЛКОМ" вважає, що об'єм робіт по договору №8 від 10.06.2014 року повинен бути змінений, він, як сторона по договору, може ставити питання про внесення змін до договору №8, але до цього часу від ТОВ "ИНТЕЛЛКОМ" жодних пропозицій про зміну умов договору №8 від 10.06.2014 року не надходило.

Таким чином, ТОВ фірма "ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС" вказує, що весь відзив на зустрічний позов складався на безпідставних твердженнях, припущеннях.

ТОВ "ИНТЕЛЛКОМ" вказує на те, що доказом відсутності порушень зі свого боку договору №8 від 10.06.2014 року становлять договірні відносини між ТОВ фірма "ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС" та ПАТ "Запоріжсталь", які, як вважає ТОВ фірма "ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС", до даних відносин жодним чином не стосуються.

З врахуванням вищевикладеного, ТОВ фірма "ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС" просить суд стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ИНТЕЛЛКОМ" на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ фірма "ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС" пеню за зрив строків у виконанні робіт у розмірі 290474,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4357,11 грн.

25.05.16р. представник третьої особи (ПАТ "Запоріжсталь") надав клопотання про розгляд справи без участі представника 3-ї особи. Дане клопотання було задоволено судом.

Ухвалою суду від 25.05.16р. за клопотанням представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) строк вирішення спору продовжено по 13.06.16р.

08.06.16р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 10:00 години до 10 червня 2016 року.

10.06.16р. представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) надав уточнення до позовної заяви, в яких просить суд стягнути з відповідача 86090,09 грн., з яких: 38000,00 грн. - заборгованість за рахунком №11 від 11.02.15р.; 48090,09 грн. - відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Cуд, дослідивши уточнення до позовної заяви, зазначає, що як вбачається зі змісту вказаної заяви дане уточнення стосується зменшення позовних вимог, у зв`язку з чим, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 передбачено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Зважаючи на те, що заява ТОВ "ИНТЕЛЛКОМ" (вх. №19315 від 10.06.16р.) стосується саме зменшення розміру заявлених позовних вимог, тому суд розцінює дану заяву, як заяву про зменшення розміру первісних позовних вимог та має місце нова ціна первісного позову - 86090,09 грн.

Суд, розглянувши вищевказану заяву приймає її до розгляду та задовольняє її. Подальший розгляд справи ведеться з урахуванням цієї заяви.

10.06.16р. представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) надав заяву з документами для долучення до матеріалів справи, які долучено судом до матеріалів справи.

10.06.16р. представник відповідача (позивач за зустрічною позовною заявою) надав додаткові письмові пояснення по справі, в яких вказав наступне.

ТОВ "ИНТЕЛЛКОМ" надав копії актів виконаних робіт на загальну суму 779700,00 грн. доказом чого є підписані між сторонами акти виконаних робіт №1 від 17.09.14р., №2 від 31.10.14р., №3 від 26.11.14р., №4 від 23.12.14р., №5 від 11.02.15р., а фактично роботи були виконані на 582194,30 грн.

Тобто, ТОВ фірма "ПРОМЕЛЕКТРОНСЕРВІС" вважає, що небажання ТОВ "ИНТЕЛЛКОМ" надати розшифрування фактично виконаних робіт у вищевказаних актах виконаних робіт, стало підставою неможливості підписання інших актів виконаних робіт.

Виходячи з вищевикладеного, позивач по первісному позову вказує, що ТОВ "ИНТЕЛЛКОМ" має право на оплату наступних актів виконаних робіт: №1 від 17.09.2014 року, №2 від 31.10.2014 року №3 від 26.11.2014 року, №4 від 23.12.2014 року, та 11674,30 грн. з акту №5 від 11.02.2015 року.

Представник позивача (відповідач за зустрічною позовною заявою) в судовому засіданні 10.06.16 року, підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити. Заперечував проти зустрічних позовних вимог.

Представник відповідача (позивач за зустрічною позовною заявою) в судовому засіданні проти первісного позову частково заперечував. Підтримав зустрічну позовну заяву.

Представник третьої особи (ПАТ "Запоріжсталь") в судове засідання не з'явився.

Враховуючи те, що норми ст. 65 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

10.06.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №8 на створення автоматизованої системи комерційного обліку паливно-енергетичних ресурсів ПАТ "Запоріжсталь" та "абонентів (далі по тексту - договір).

Відповідно до п.1.1. та п.1.2. виконавець за завданням генпідрядника зобов`язується виконати роботи по створенню автоматизованої системи комерційного обліку паливно - енергетичних ресурсів ВАТ "Запоріжсталь" та субабонентів, на умовах передбачених даним договором. Роботи за даним договором виконуються у відповідності з робочим проектом ПЕС 1.043.348 РД.

Розділом 2 договору встановлено, що договірна вартість робіт за даним договором узгоджена сторонами в протоколі погодження договірної вартості (додаток №1) та складає 1668000,00 грн. (один мільйон шістсот шістдесят вісім тисяч гривень, 00 копійок), в т.ч. НДС 20% в розмірі 278000,00 грн. (двісті вісімдесят вісім тисяч гривень, 00 копійок).

Пункт 2.1. вказаного Договору зазначає, що оплата відбувається за фактичне виконання роботи на протязі 35-ти банківських днів з моменту її виконання та прийомки за актом у позивача, при умові надання рахунку, акту та податкової накладної, шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на розрахунковий рахунок виконавця, вказаний в цьому договорі.

Відповідно до п.2.2. договору, одночасно з актом здачі - приймання робіт відповідачем, замовнику (ПАТ "Запоріжсталь") між відповідачем та позивачем оформлюється акт здачі-приймання на суму фактично виконаних робіт.

У відповідності до п.2.3. договору оплата виконаних робіт за кожним актом здійснюється відповідачем на протязі 3-х (трьох) днів з моменту отримання оплати від замовника-ПАТ "Запоріжсталь".

Відповідно до п.3.3. договору, строк виконання робіт за цим договором визначається до повного виконання сторонами договірних зобов`язань, зазначених у п. 1.1. договору.

Відповідно до п. 9.4. договору, з урахуванням положень додаткової угоди №1 від 29.12.14р. даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до виконання сторонами взаємних зобов'язань за цим договором, але не пізніше 31.12.15р. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) за цим договором.

Позивачем, для отримання оплати за договором №8 від 10 червня 2014 року були виконані умови договору, а саме приписи п.п. 2.2, 2.3. Так, для виконання свого зобов'язання, відповідач отримав наступі документи, а саме:

- рахунок №38 від 17.09.2014р на суму 166800,00 грн., податкова накладна від 17.09.2014р., та акт №1 від 17.09.2014 року на суму виконаних робіт 166800,00 грн. прийнятий відповідачем, завірений мокрою печаткою Відповідача та підписаний уповноваженою особою. Даний рахунок був оплачений відповідачем відповідно до платіжною доручення №232 від 03.10.2014р.;

- рахунок №51 від 31.10.2014р. на суму 66720,00, податкова накладна від 31.10.2014р., та акт №2 від 31.10.14р. на суму виконаних робіт 66720,00 грн. прийнятий відповідачем, завірений печаткою та підписаний уповноваженою особою. Даний рахунок був оплачений відповідачем відповідно до платіжного доручення №281 від 14.11.2014р.;

- рахунок N53 від 26.11.2014р. на суму 100 080,00 грн., податкова накладна від 26.11.14р. та акт №3 від 26.11.14р. на суму виконаних робіт 100080,00 гри, прийнятий відповідачем, завірений печаткою відповідача та підписаний уповноваженою особою. Даний рахунок був оплачений відповідачем відповідно до платіжного доручення № 295 від 26.11.2014р.;

- рахунок №61 від 23.12.2014 р. на суму 237300,00грн. податкова накладна від 23.12.2014р. та акт № 4 виконаних робіт на суму 237300,00 від 23.12.2014р прийнятий відповідачем, завірений печаткою та підписаний уповноваженою особою. Актом заліку взаємних вимог за договором №8 від 10.06.14р. який, був складений 10.02.2015р. узгоджено, що на виконання претензії № 16/1 - від 16.01.2015р. на суму 500,00 грн. та претензії №04/2-1 від 04.02.2015р. на суму 500,00 грн. зараховані, як часткове погашення заборгованості за рахунком №61 від 23.12.2014р.

Згідно рахунку №61 від 23.12.2014р. відповідно до платіжного доручення №32 від 16.02.15р. відповідач перерахував грошові кошти у сумі 37300,00 грн. Відповідно до платіжного доручення №88 від 17.04.15р. відповідач перерахував грошові кошти у сумі 100000 грн., і відповідно до платіжного доручення №89 від 20.04.15р. відповідач перерахував грошові кошти у сумі 99000,00 грн.

Таким чином, 20 квітня 2015р. відповідач сплатив залишок за рахунком №61 від 23.12.2014р.

Рахунок №11 від 11.02.2015р. на суму 208800,00 грн. податкова накладна від 11.02.2015р. та акт № 4 від 11.02.2015р. виконаних робіт на суму 208800,00 грн. прийнятий відповідачем, завірений печаткою та підписаний уповноваженою особою. Відповідач відповідно до платіжного доручення №162 від 24.07.15р. на суму 108800,00 грн. та платіжного доручення №293 від 15.12.15р. на суму 51000,00 грн.

02 лютого 2016 року, згідно вимог ст. 5,6 ГПК України та п. 8.2 Договору №8 позивачем була направлена претензія, де відповідачу пропонувалося врегулювати спірні відносини. На дану вимогу відповідач не відповів, що і стало підставою звернення з відповідним позовом.

26 лютого 2016 року відповідач перерахував на поточний рахунок позивача 11000,00грн. за рахунком №11 від 11.02.2015р.

Таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 38000,00грн. за рахунком №11 від 11.02.2015р.

Також, в матеріалах справи містяться акти здачі-прийомки (а.с. № 37-45 том 2), підписані безпосередньо ВАТ "Запоріжсталь" (замовник), ТОВ "Промелектронсервіс" ( підрядник) та ТОВ "Інтелком" (виконавець монтажних робіт):

- акт здачі-прийомки установки в експлуатацію (ділянка Агломераційного цеху) від 29.04.2015р.

- акт здачі-прийомки установки в експлуатацію (ділянка Літейного цеху) від 29.04.2015р.

- акт здачі-прийомки установки в експлуатацію (ділянка ЦХП 1) від 29.04.2015р.

- акт здачі-прийомки установки в експлуатацію (ділянка Мартенівського цеху) від 29.04.2015р.

- акт здачі-прийомки установки в експлуатацію (ділянка Киснево-компресорного цеху) від 30.04.2015р.

- акт здачі-прийомки установки в експлуатацію (ділянка ТЄЦ) від 30.04.2015р.

- акт здачі-прийомки установки в експлуатацію (ділянка Доменного цеху) від 30.04.2015р.

- акт здачі-прийомки установки в експлуатацію (ділянка Газового цеху) від 30.04.2015р.

- акт здачі-прийомки установки в експлуатацію (ділянка ЦВС) від 30.04.2015р.

В усіх актах є печатки генпідрядника та замовника, всі акти прийняті на підставі робочого проекту № ПЕС 1.043.348 РД та всі ділянки, які вказані в актах - здані та прийняті в експлуатацію з оцінкою якості виконаних робіт-добре. Крім того, з актів вбачається, що роботи були виконані ще в квітні 2015р.

Так, позивач вважає, що його права та інтереси значно порушені відповідачем, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором у сумі 38000,00 грн., суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 38000,00 грн. заборгованості, правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.4. договору у разі необґрунтованої несплати виконаних робіт Генпідрядник виплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,3 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 43642,74 грн.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Крім того, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу за кожен день прострочення і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Слід зазначити, що неможливо встановити, які саме роботи були виконані ТОВ "Інтелком" по кожному окремому акту виконаних робіт, які були підписані сторонами, оскільки в актах немає розшифровки (переліку) виконаних робіт, тому штрафні санкції слід відраховувати від дати останнього платежу замовника (а.с. № 140 том 1). Дата останнього платежу ПАТ "Запоріжсталь" - 10 грудня 2015 року. Тобто з цієї дати у ТОВ фірми "Промелектронсервіс" виник обов'язок розрахуватись з ТОВ "Інтелком" на протязі 3-х днів, відповідно до п.2.3. договору №8 від 10.06.14р.

Таким чином, враховуючи вихідні дні, пеня повинна відраховуватись з наступного дня після спливу трьох робочих днів з моменту отримання повної оплати замовника, а саме - з "16" грудня 2015 року (п. 2.3. договору).

Судом перевірено строк нарахування пені та встановлено, що нарахована пеня підлягає частковому задоволенню, в сумі 6694,03 грн. В іншій частині стягнення пені - слід відмовити.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає таке.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми 3% річних, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок не є вірним, а тому підлягає частковому задоволенню в сумі 444,24 грн. В іншій частині нарахованих позивачем 3% річних слід відмовити.

Що стосується заявленої вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

В інформаційному листі від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським суд України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат визнав їх невірно розрахованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, та стягненню підлягає сума інфляційних втрат в розмірі 968,00 грн.

Таким чином, первісний позов підлягає частковому задоволенню - 38000,00 грн. (сума основного боргу), 6694,03 грн. (пеня), 968,00 (інфляційні втрати) та 3% річних в розмірі 444,24 грн. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо зустрічних позовних вимог, то суд зазначає наступне.

В зустрічній позовній заяві ТОВ фірма "Промелектронсервіс" вказує, що продовж строку дії договору Відповідач за зустрічним позовом виконав роботи на загальну суму 779700,00 грн. доказом чого є підписані між сторонами акти виконаних робіт № 1 від 17.09.2014 року, №2 від 31.10.2014 року; №3 від 26.11.2014 року, №4 від 23.12.2014 року, № 5 від 11.02.2015 року. Роботи на 888300,00 грн. до 31.12.2015 року відповідачем виконані не були, таким чином відповідач здійснив зрив строків у виконанні робіт.

Згідно п. 4.3. договору, у разі зриву виконання строків робіт виконавець (Відповідач по справі) сплачує генеральному підряднику пеню в розмірі 0,3% від вартості робіт (з врахуванням ПДВ) за кожен день прострочки.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом пеню за зрив виконання строків будівництва в сумі 290474,00 грн.

Слід звернути увагу, що в матеріалах справи містяться акти здачі-приймання робіт (а.с. № 37-45 том 2), підписані, як ВАТ "Запоріжсталь" (замовник), ТОВ "Інтелком" (виконавець), так і ТОВ фірмою "Промелектронсервіс":