Ухвала

від 21.06.2016 по справі 808/8959/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 червня 2016 рокусправа № 808/8959/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВІС», до Східно-Дніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «НЕВІС» звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило суд визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення рішення форми «Р» складене Східно-Дніпровською ОДПІ (відповідач-1) № 0000572200 від 27.11.2015, яким визначено податкове зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код 14040001) в загальній сумі 2 грн., в тому числі: за основним платежем 1 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.;

- податкове повідомлення рішення «Р» складене Східно-Дніпровською ОДПІ № 0000582200 від 27.11.2015, яким визначено податкове зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код 14040001) в загальній сумі 73245,00 грн., в тому числі: за основним платежем 48830,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 24415,00 грн;

- податкове повідомлення рішення «Р» складене ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя (відповідач-2) № 0001742201 від 30.11.2015, яким визначено податкове зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код 14040001) в загальній сумі 84372,00грн., в тому числі: за основним платежем 56248,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 28124,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що оскільки реалізація нафтопродуктів здійснювалась іншим суб'єктам господарювання для комерційного використання, а такі операції не підпадають під поняття роздрібної торгівлі, а тому ці операції не оподатковуються акцизним податком, всупереч висновкам податкового органу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує на те, що позивач здійснює роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевим споживачам через мережу АЗС, а тому такі операції оподатковуються акцизним податком відповідно до ст. 213 ПК України незалежно від умов продажу.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник податкового органу підтримала апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, представник підприємства не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «НЕВІС» зареєстроване, як платник податків за основним місцем обліку в Василівському відділенні Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.

Токмацькою ОДПІ була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ «НЕВІС» (код ЄДРПОУ 25223540) з питань повноти та своєчасності сплати акцизного збору за період з 01.04.2015 по 31.07.2015 та з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Елітспорт» (код ЄДРПОУ 34910018) та ТОВ «ТК «Єврологістік» (код ЄДРПОУ 38520656) за період з 01.05.2015 по 31.05.2015.

Перевірка проводилась з 20 жовтня 2015 року по 26 жовтня 2015 року за результатами якої складено акт №380/22/25223540 від 02.11.2015.

У висновках Акту перевірки зазначено про порушення позивачем вимог:

- п. 185.1 ст. 185, ст.186, п.188.1 ст.188, ст.138, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, тим самим занижено податок на додану вартість за період з 01.05.2015 по 31.05.2015 на суму 141318,00 грн., в тому числі за періоди: за травень 2015 року на суму 141318,00 грн. на суму 141318,00 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображені в п.3.2 розділу 3 акта перевірки. За результатами перевірки не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ за період з 01.05.2015 по 31.05.2015 у сумі 141318,00 грн. Перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин за період з 01.05.2015 по 31.05.2015 їх вид, обсяг, якість та розрахунки;

- п.п.213.9 п.213.1 ст.213, п.216.9 ст.216 Податкового кодексу України, підприємством занижено вартість підакцизних товарів, що призвело до заниження акцизного податку всього в сумі 158455,00 грн., в т.ч. по періодах: квітень - 31804,00 грн. (бензини моторні на суму 18024,00 грн., інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 13780,00 грн.; травень 37142,00 грн. (бензини моторні на суму 18368,00 грн., інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 18774,00 грн., червень - 35160,00 грн. (бензини моторні 18741,00 грн., інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 16419,00 грн.); червень - 54349,00 грн. (бензини моторні 25662,00 грн., інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 28687,00 грн.).

За результатами розгляду заперечень товариства на акт перевірки, листом Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області від 13.11.2015 №6229/10/08-33-22 (а.с.32-36) висновки акту залишено без змін, виправивши арифметичну помилку в бік зменшення податкових зобов'язань з акцизного податку в сумі 28,00 грн., а саме внесено зміни до пункту другого висновку акта перевірки на стор.23 та викладено його в наступній редакції:

«п.п.213.9 п.213.1 ст.213, п.216.9 ст.216 Податкового кодексу України, підприємством занижено вартість підакцизних товарів, що призвело до заниження акцизного податку всього в сумі 158427,00 грн., в т.ч. по періодах: квітень - 31804,00 грн. (бензини моторні на суму 18024,00 грн., інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 13780,00 грн.; травень 37114,00 грн. (бензини моторні на суму 18368,00 грн., інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 18746,00 грн., червень - 35160,00 грн. (бензини моторні 18741,00 грн., інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 16419,00 грн.); червень - 54349,00 грн. (бензини моторні 25662,00 грн., інші нафтопродукти (дизпаливо) на суму 28687,00 грн.)»

На підставі акту перевірки №380/22/25223540 від 02.11.2015, Східно-Дніпровською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкові повідомлення - рішення:

- №0000572200 від 27.11.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код 14040000) на суму 2,0 грн., в тому числі: за основним платежем 1 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.;

- №0000582200 від 27.11.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код 14040000) в загальній сумі 73245,00 грн., в тому числі: за основним платежем 48830,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 24415,00 грн.;

У свою чергу Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення:

- №0001742201 від 30.11.2015, яким визначено податкове зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код 14040001) в загальній сумі 84372,00 грн., в тому числі: за основним платежем 56248,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 28124,00 грн.

Так, між ТОВ «НЕВІС» (зберігач) та ТОВ «Техойл» (поклажодавець) укладено договір зберігання №01/09/09 від 09.09.2014 та додаткову угоду до нього від 29.01.2015 №1 , предметом якого, є зберігання нафтопродуктів у кількості зазначеній у актах приймання-передачі товару (а.с.73-75).

Для відпуску товару зі зберігання за смар-картами поклажодавець надає зберігачу згідно акту прийому-передачі спеціальне термінальне обладнання (POS - термінал). При відпуску товару за допомогою старт-карт POS - термінал формує чек, який друкується в двох екземплярах, що мають однакову силу, при цьому один з екземплярів залишається у зберігача та зберігається протягом 2-х місяців, а 2-й передається поклажедавцю або його довіреній особі. Поклажедавець або його довірена особа зобов'язані перевірити дані інформаційного чеку POS - терміналу з фактичною кількістю відпущеного товару та поставити підпис на екземплярі чеку, що залишається у зберігача. Місце зберігання: м.Запоріжжя, вул.Дачна, 23А. Товар передається зберігачем поклажодавцю зі складу зберігання по пред'явленим бланкам-дозволу відповідно до кількості зазначених у ній літрів та виду нафтопродуктів або за допомогою старт-карт. Поклажодавець здійснює оплату по договору до 05 числа місяця, що йде за звітним на підставі виставленого рахунку. Вартість зберігання складає 0,3 грн. за кожен знятий літр зі зберігання.

Аналогічні договори укладені між ТОВ «НЕВІС» (зберігач) та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «Техойл» (поклажодавець) від 10.03.2015 №ЗБ-1-03/1 та додаткова угода до нього від 02.03.2015 №2 (а.с.70-72) та між ТОВ «НЕВІС» (зберігач) та ТОВ «Техойл» №ЗБ-22-04 від 22.04.2015.

На підтвердження виконання зазначених договорів були надані договори зберігання, акти приймання-передачі на/з зберігання, договори поставки, накладні, податкові накладні.

Під час реалізації таким суб'єктам господарювання нафтопродуктів позивач не включив їх вартість до акцизного податку та вказав такий продаж у Розрахунку у гр. 4 «Вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання».

Тобто, позивач при визначенні сум податкового зобов'язання з акцизного податку оподатковує операції з реалізації підакцизних товарів за місцем реалізації (торгівельна точка) кінцевим споживачам (фізичні особи) для їх особистого некомерційного використання, а реалізацію юридичним особам та фізичним особам - підприємцям не включає до об'єкту оподаткування через використання нафтопродуктів у своїй господарській діяльності (комерційне використання).

Отже, при визначені сум податкового зобов'язання з акцизного податку позивач виходив з сум операцій по реалізації нафтопродуктів кінцевому споживачу для власних потреб - фізичним особам (гр.3- гр. 4 Додатку 6до Декларації акцизного податку), а податковий орган навпаки при визначені сум податкового зобов'язання включив вартість товарів реалізованих контрагентам для використання у господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підпунктом 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПК України визначено, що платником акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Згідно із п. 215.1 ст. 215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

При цьому пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України передбачено, що одним із об'єктів оподаткування зазначеним податком є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

У разі обчислення податку із застосуванням адвалерних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 цього Кодексу (пп. 214.1.4п.214.1 ст.214 ПК України).

Відповідно до пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПК України, для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до пп.213.1.9 п. 213.1 ст. 213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачає, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Таким чином, обов'язковою умовою реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є передача цих товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Національний стандарт України ДСТУ 4303:2004 Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004 №130, надає визначення поняттям роздрібної та оптової торгівлі.

Роздрібна торгівля це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг.

Оптова торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг.

Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 затверджено Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку.

Відповідно до даного Порядку Додаток 6, Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів до декларації акцизного податку заповнюється в такому порядку:

графа 3 - загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків;

графа 4 - вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання;

у графі 5 вартість підакцизних товарів до оподаткування, грн. (гр. 3 - гр. 4) вказується різниця між графами 3 та 4 цього розрахунку.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що законодавцем окремою графою виділено вартість підакцизних товарів, реалізованих для комерційного використання, та які не включаються у базу оподаткування акцизним податком.

Відповідно до пункту 1 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442, ці Правила визначають порядок приймання та роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, скрапленим вуглеводневим газом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), розфасованими нафтопродуктами, а також регламентують вимоги стосовно дотримання прав споживачів щодо належної якості нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров'я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торговельного обслуговування.

Дані Правила регулюють саме порядок роздрібної торгівлі нафтопродуктами та не регулюють правовідносин з оптового продажу.

Здійснення позивачем роздрібного продажу нафтопродуктами кінцевим споживачам (фізичним особам) для їх особистого не комерційного використання не позбавляє права останнього здійснювати оптовий продаж нафтопродуктів для подальшого у своїй господарській діяльності (комерційного використання).

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем здійснюється як роздрібна так і оптова торгівля нафтопродуктами, у зв'язку з чим позивачем ведеться окремий облік операцій з продажу нафтопродуктів громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх власного (некомерційного) використання, які оподатковуються акцизним податком, та операцій з продажу нафтопродуктів юридичним особам та іншим суб'єктам господарювання для використання в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням (комерційне використання, використання у підприємницькій діяльності тощо).

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи зазначене законодавче визначення договору поставки суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що у досліджених господарських операціях договір поставки нафтопродуктів незалежно від способу продажу та форми розрахунків є належним свідченням тому, що операції за ним не включаються до оподатковуваних за підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України.

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

За приписами ст. 938 цього Кодексу, зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

За згодою поклажодавця зберігач має право змішати речі одного роду та однієї якості, які передані на зберігання (ст.941 ЦК України).

За таких обставин, договір зберігання не передбачає переходу права власності на річ до зберігача, та відповідно не передбачає зворотнього переходу права власності на річ від зберігача до поклажодавця.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

З аналізу наведеної норми Кодексу слід зробити висновок, що підприємництво є комерційною діяльністю.

Відповідно придбання паливно-мастильних матеріалів (ПММ) суб'єктами господарювання при здійсненні ними підприємницької діяльності презумюється Законом як придбання з метою комерційного використання.

Порядок відпуску нафтопродуктів на АЗС врегульовано Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі іменується - Інструкція № 281).

Відповідно до пункту 10.3 даної Інструкції, відпуск нафтопродуктів здійснюється: 1) за готівку; 2) за відомостями; 3) за талонами; 4) за платіжними картками.

Пунктом 216.9 статті 216 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон України № 265), а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

Відповідно до статті 2 Закону України № 265, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно із пунктом 10.3.1.1 Інструкції №281 розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року №1315.

При цьому, відповідно до пункту 10.3.1.3 Інструкції № 281, відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою №17-НП. У цьому ж Змінному звіті АЗС має відображатися і відпуск нафтопродуктів за платіжними картками (підпункт 10.3.4.2 Інструкції №281).

Пунктом 10.3.2 Інструкції № 281 встановлено, що відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП.

У Змінному звіті АЗС за формою №17-НП відображаються також відпуск нафтопродуктів за відомостями (графа 9) та за талонами (графа 10). При цьому, відпуск нафтопродуктів за готівку та за платіжними картками відображаються відповідно у графах 8 та 11 Змінного звіту АЗС за формою №17- НП.

Таким чином, до графи 3 Додатку 6 декларації акцизного податку мають бути внесені дані граф 8, 9, 10, 11, 12 Змінного звіту АЗС за формою №17-НП, а до графи 4 дані граф 9 (за відомостями), 10 (за талонами), 12 (за іншими документами).

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відпуск нафтопродуктів такими способами як за відомостями, так і за талонами не підпадає під регулювання нормами Закону України №265.

До оподатковуваних операцій з реалізації підакцизних товарів за датою розрахункової операції позивачем відносяться нафтопродукти, розрахунки за які здійснені за місцем їх відпуску за готівку, а також з використанням банківських платіжних карток. Відповідні суми відображаються окремими рядками у фіскальних чеках РРО.

З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції прийшов до вірних висновків, що безготівкові розрахунки юридичних осіб за придбані нафтопродукти не підпадають під визначення розрахункових операцій, згідно із Законом України №265, оскільки як за талонами так і за відомостями через колонки АЗС проходить вже оплачене паливо, придбане за безготівковим розрахунком одним суб'єктом підприємництва в іншого, а відтак при здійсненні відпуску нафтопродуктів за талонами і відомостями відсутня дата виникнення податкового зобов'язання, визначена у пункті 216.9 статті 216 ПК України.

Беручи до уваги викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо підтвердження неправомірності дій податкового органу щодо прийняття ним податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанцій про те, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті рішення судом першої інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 24 червня 2016 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова