Ухвала

від 30.06.2016 по справі 826/3148/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3148/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Рафальській І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Київхліб» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004372202 від 24 вересня 2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу від 06 серпня 2015 року № 960 і направлення від 10 серпня 2015 року № 627 працівником ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Київхліб» (код ЄДРПОУ 00381574) з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Альтех» (код за ЄДРПОУ 34413748) за період 01 січня 2014 року по 30 червня 2015 року; ТОВ «Деас Трейд» (код за ЄДРОУ 39287574), ТОВ «Волнат Веллі» (код за ЄДРОУ 37175251), ТОВ «Фаетон-груп» (код за ЄДРПОУ 36149299), ТОВ «КАДЕВЕ» (код за ЄДРПОУ 38076851), ТОВ «Альтера Інж» (код за ЄДРПОУ 39183086), ТОВ «Зоряні шляхи» (код за ЄДРПОУ 37560698), ТОВ «Хлібні технології» (код ЄДРПОУ 36683187) за період 01 січня 2015 року по 31 січня 2015 року; ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2), ТОВ «Хлібні технології» (код за ЄДРПОУ 36683187), ТОВ «Фаетон-груп» (код за ЄДРПОУ 36149299), ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3), ТОВ «КАДЕВЕ» (код за ЄДРПОУ 38076851), ТОВ «Олсервіс» (код за ЄДРПОУ 31450106), ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Архінжпроект» (код за ЄДРПОУ 36342119), ТОВ «Волнат Веллі» (код за ЄДРПОУ 37175251), ТОВ Міжнародний центр харчових технологій» (код за ЄДРПОУ 31413352) за період з 01 березня 2015 року по 31 березня 2015 року; ТОВ «Аграфуд» (код за ЄДРПОУ 39448995), ТОВ «Газтранспроект» (код за ЄДРПОУ 38889116), ТОВ «Волнат Веллі» (код за ЄДРПОУ 37175251), ТОВ «Меганокс» (код за ЄДРПОУ 38238123), ТОВ «Зоряні шляхи» (код за ЄДРПОУ 37560698), ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3), ТОВ «Промислові мастила-центр» (код за ЄДРПОУ 38257222) за період з 01 квітня 2015 року по 30 квітня 2015 року, за результатами якої складений акт № 3479/26-56-22-02-03/00381574 від 31 серпня 2015 року.

Проведення позапланової виїзної перевірки ініційовано на підставі постанови СВ Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві від 02 липня 2015 року про призначення документальної позапланової перевірки ПАТ «Київхліб» в зв'язку із проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015100010005440 від 03 червня 2015 року та постанови ОВС 3-го відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві від 15 липня 2015 року про призначення документальної перевірки ПАТ «Київхліб» в зв'язку із проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32015100000000188.

За результатами проведеної перевірки перевіряючи ми зроблені висновки про завищення позивачем задекларованого показника від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за звітний період червень 2015 року на 4 032 178 грн. Епізоди даних правопорушень перевіряючий пов'язує з фактами неправомірного врахування ПАТ «Київхліб» при визначенні об'єктів оподаткування податком на додану вартість сум витрат на придбання товарів у контрагентів-постачальників ТОВ «Альтех» (на підставі договору поставки від 15 січня 2015 року № К150115/1, предмет поставки - малі архітектурні форми), ТОВ «Волнат Веллі» (на підставі договору поставки від 20 грудня 2013 року № 201213, предмет поставки - харчова сировина (горіх волоський) та ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Архінжпроект» (на підставі договору підряду від 03 лютого 2015 року № 03/02-2015).

В ході здійснення документальної перевірки працівник ДПІ дійшов висновку про відсутність у ПАТ «Київхліб» правових підстав для формування показників податкового кредиту з податку на додану вартість (в сумі 4 032 178 грн.) по господарських операціях з суб'єктами підприємницької діяльності ТОВ «Альтех», ТОВ «Волнат Веллі» і ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Архінжпроект».

Такі висновки, зокрема в частині фінансово-господарських операцій з ТОВ «Альтех» і ТОВ «Волнат Веллі», ґрунтуються на наступних обставинах: 1) за даними постанови СВ Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві від 02 липня 2015 року про призначення документальної позапланової перевірки ПАТ «Київхліб» та постанови ОВС 3-го відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві від 15 липня 2015 про призначення документальної перевірки ПАТ «Київхліб», ТОВ «Альтех» зареєстровано та використовувалося з метою прикриття незаконної діяльності; 2) згідно даних з АІС ДФС України «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено розбіжність між задекларованими ТОВ «Альтех» показниками податкових зобов'язань та задекларованими ПАТ «Київхліб» показниками податкового періоду за період з 01 березня 2015 року по 30 червня 2015 року; відсутністю у ТОВ «Альтех» трудових ресурсів, власних основних засобів для вироблення/виготовлення малих архітектурних форм та для монтажу/встановлення тимчасових споруд; за результатами проведеного аналізу ланцюгу постачання ТОВ «Волнат Веллі» та у зв'язку з отриманням податкової інформації (акти про неможливість проведення зустрічної звірки) стосовно контрагентів останнього (ТОВ «Болтрейд» і ТОВ «Меркірінс»).

23 вересня 2015 року відповідач листом № 12562/10/26-56-22-02-12 відкоригував висновки, викладені в акті перевірки, а саме залишив без змін висновки про завищення ПАТ «Київхліб» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за звітний період червень 2015 року на 4 017 178 грн. по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Альтех» і ТОВ «Волнат Веллі».

24 вересня 2015 року на підставі вказаного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0004372202 (форми «В4»), яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, задекларованого ПАТ «Київхліб» у податковій декларації за червень 2015 року (реєстр. № 9153584519 від 20 липня 2015 року) на 4 017 178 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 ПК України, податкове повідомлення-рішення № 0004372202 від 24 вересня 2015 року було залишено без змін згідно рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 07 грудня 2015 року №18555/10/26-15-10-05-35 та Державної фіскальної служби України від 15 лютого 2016 року №3134/6/99-99-10-01-01-25.

Між тим, колегія суддів з висновками податкового органу не погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, протягом перевіряємого періоду ПАТ «Київхліб» здійснювало господарську діяльність з виробництва хліба та хлібобулочних виробів, виробництва борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання, що відповідає основним видам діяльності позивача згідно з ЄДРПОУ.

Між ПАТ «Київхліб» та ТОВ «Альтех» укладено договір поставки № К150115/1 від 15 січня 2015 року за умовами якого Постачальник (ТОВ «Альтех») зобов'язується виготовити і поставити у власність Покупця (позивача) в обумовлені в цьому договорі строки тимчасові споруди - малі архітектурні форми згідно зі специфікацією, яка є невід'ємною частиною цього договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію. Така поставка відбувається шляхом передачі прав власності на продукцію, яка доставлена і змонтована у зонах розміщення об'єктів роздрібної торгівлі хлібом та хлібобулочними виробами, що користуються найвищим споживчим попитом у місті Києві (далі - зони розміщення), у відповідності з паспортом прив'язки тимчасової споруди, виданого Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з урахуванням вимог до благоустрою, що визначені рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 «Про правила благоустрою міста Києва». Зокрема, за даними специфікації від 15 січня 2015 року до вказаного договору № К150115/1 від 15 січня 2015 року та додатку від 26 січня 2015 року до цього ж договору, ТОВ «Альтех» мало поставити позивачу тимчасові споруди (малі архітектурні форми) в кількості 5 140 штук та додаткове обладнання за узгодженим переліком.

Між ПАТ «Київхліб» та ТОВ «Волнат Веллі» укладено договір поставки № 201213 від 20 грудня 2013 року за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар - харчову сировину згідно зі специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору. Поставці підлягало ядро горіха грецького. Відповідно до п. 1.3 Договору поставка здійснюється на умовах СРТ Київ згідно з міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року. Згідно специфікацій від 08 січня 2015 року, 30 січня 2015 року, 03 березня 2015 року та від 17 квітня 2015 року ТОВ «Волнат Веллі» мав поставити позивачу товар «ядра горіха грецького» у визначених цими специфікаціями обсягах та за вказаними адресами.

На виконання зазначених вище договорів ТОВ «Альтех» виготовлено та поставлено на адресу ПАТ «Київхліб» продукції (тимчасові споруди) на загальну суму 23 120 452,57 грн. (в тому числі ПДВ - 3 853 408,43 грн.), а ТОВ «Волнат Веллі» поставило 3,89 тон горіху грецького на загальну суму 982 620,16 грн. (в тому числі ПДВ - 163 770,02 грн.).

За поставлені товари ПАТ «Київхліб» повністю розрахувалось зі своїми контрагентами.

На підтвердження правомірності формування сум податкового кредиту за вказаними договорами поставок позивач надав суду копії документів: видаткових і податкових накладних; роздруківок електронних витягів з Єдиного реєстру податкових накладних; актів щодо актуалізації ціни тимчасових споруд до договору поставки № К150115/1 від 15 січня 2015 року, де наведені переліки використаних ТОВ «Альтех» матеріалів при виготовленні та монтажу тимчасових споруд, переліки виконаних додаткових робіт та їх вартість; товарно-транспортних накладних щодо перевезення вантажів (горіхів волоських); посвідчень якості на горіхи волоські, видані виробником - ТОВ «Волнат Веллі»; платіжних доручень та банківських виписок.

Також позивач надав суду копії реєстраційних документів та довідку з органу статистики стосовно ТОВ «Альтех», наказ про призначення ОСОБА_5 керівником цього товариства, протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Альтех» № 5 від 03 лютого 2015 року (згідно якого загальними зборами учасників товариства прийнято рішення про звільнення ОСОБА_5 з посади керівника товариства та одночасно про призначення керівником ОСОБА_6.), ліцензії серії НОМЕР_4, виданої ТОВ «Альтех» на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Придбані у ТОВ «Альтех» і ТОВ «Волнат Веллі» товарно-матеріальні цінності були використані ПАТ «Київхліб» в своїй господарській діяльності наступним чином:

- щодо товарів придбаних у ТОВ «Альтех» - ПАТ «Київхліб» здобуло перемогу на конкурсі по залученню інвестора до створення об'єктів роздрібної торгівлі хлібом та хлібобулочними виробами, що користуються найвищим споживчим попитом у місті Києві, що проводився Київською міською державною адміністрацією. Результати конкурсу були затверджені розпорядженням КМДА від 19 грудня 2014 року № 1491,1492,1493Д 494 «Про затвердження переможця конкурсу». На виконання вказаних розпоряджень між Департаментом економіки та інвестицій, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва КМДА та ПАТ «Київхліб» було укладено інвестиційні договори від 24 грудня 2014 року за № 050-13/і/144, № 050-13/і/145, № 050-13/і/146 і № 050-13/і/147, якими передбачалось створення об'єктів роздрібної торгівлі хлібом та хлібобулочними виробами по 4 лотах. Тобто, позивач за вказаними договорами зобов'язувався створити нові об'єкти роздрібної торгівлі хлібом та хлібобулочними виробами (тимчасові одноповерхові споруди торгівельного призначення). Для виконання взятих на себе зобов'язань за інвестиційними договорами ПАТ «Київхліб» уклало договір поставки з ТОВ «Альтех» № К150115/1 від 15 січня 2015 року. Отримані тимчасові споруди (малі архітектурні форми) були введені в експлуатацію на місцях на підставі актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів;

- щодо товарів придбаних у ТОВ «Волнат Веллі» - придбана харчова сировина (горіх волоський) використовувалась ПАТ «Київхліб» для виготовлення хлібобулочних виробів. Такий придбаний товар є прямими матеріальними витратами при виробництві хлібобулочних виробів і входить до собівартості виготовленого товару. А саме, отриманий від ТОВ «Волнат Веллі» товар оприбутковувався на рахунку 201 «Сировина та матеріали», далі передавався у виробництво (рах. 231), а готова продукція оприбутковувалась на рахунку 26 «Готова продукція». Собівартість готової продукції в момент реалізації списується на рахунок 901 «Собівартість готової продукції».

Додатково на підтвердження наявності економічної обґрунтованості укладення спірних договорів позивач подав до суду наступні документи: копії розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 19 грудня 2014 року за № 1491, 1492, № 1493 і № 1494 «Про затвердження переможця конкурсу із залучення інвестора до створення об'єктів роздрібної торгівлі хлібом та хлібобулочними виробами, що користуються найвищим споживчим попитом»; інвестиційних договорів про створення об'єктів роздрібної торгівлі хлібом та хлібобулочними виробами, що користуються найвищим споживчим попитом у місті Києві; додатку № 4 - форма подання звіту (інформації) про стан реалізації інвестиційного проекту; акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів - павільйонів, що містять відомості про введення таких основних засобів в експлуатацію.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема, превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно до п. п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 ПК України - витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1. ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються зокрема із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з положеннями цього Кодексу.

Пунктом 138.2. ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно до п. 138.8. ст. 138 ПК України - собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з вимогами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому, господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи письмові докази, колегія суддів вважає, що позивачем доведено реальність господарських операцій позивача з його контрагентами. Первинні документи оформленні у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та свідчать, що господарські операції, спрямовані на виконання укладених договорів, дійсно відбулись та спричинили реальні зміни майнового стану сторін.

З наявних матеріалів справи прослідковується наявність взаємозв'язку між витратами ПАТ «Київхліб» на придбання товарно-матеріальних цінностей і здійсненням ним господарської діяльності.

Під час розгляду даної справи відповідачем не надано доказів стосовно нікчемності договорів позивача з вищезазначеними контрагентами, або визнання їх недійсними в судовому порядку.

Апелянт обґрунтовує правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення тим, що у ході досудового розслідування ЄРДР за №32015100000000188 за фактом умисного ухилення від сплати податків, тобто, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України було отримано фактичні дані про незаконну діяльність ТОВ «Альтех», допитаний засновник вказаного товариства заперечував свою причетність до його діяльності. Відповідно до даних Аналітично-інформаційної системи ДФС України «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено розбіжність між ТОВ «Альтех» та ПАТ «Київхліб» за період з 01 березня 2015 року по 30 червня 2015 року, яка виникла у зв'язку з відсутністю задекларованих ТОВ «Альтех» податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ПАТ «Київхліб», а саме: у зв'язку з тим, що декларації з податку на додану вартість не визнано як податкову звітність. Також відповідач акцентує увагу на відсутності у контрагента позивача достатніх трудових ресурсів.

Відносно взаємовідносин позивача з ТОВ «Волнат Веллі» апелянт зазначає, що вказаний контрагент відповідно до наявної у податкового органу інформації, реалізовував горіх волоський позивачу, який було придбано у:

ТОВ «БОЛРЕЙД», відносно якого податкові декларації за період січень - березень 2015 року не визнано податковим органом як податкову звітність та триває процедура припинення. Від ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві отримано податкову інформацію від 22 квітня 2015 року №350/26-55-22-07/39378991 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «БОЛРЕЙД» за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2015 року;

ТОВ «Меркурінс», відносно якого «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням».

Разом з тим, колегією суддів вказані доводи не приймаються до уваги з огляду на те, що чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності основних фондів, трудових ресурсів, складських приміщень і транспортних засобів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

А відтак за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Колегія суддів також звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Таким чином, у випадку, коли платник податку виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання права на податковий кредит з податку на додану вартість та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, зазначені у актах обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагента. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Податковим органом не надано суду належних документальних доказів відсутності у контрагентів позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання договорів.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції у зв'язку з чим колегією суддів відхиляються.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 72 КАС України не надано доказів, які б ставили під сумнів виконання вказаних господарських операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача, як платника податків, та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

З урахуванням вищевикладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права та підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року задоволено клопотання апелянта та відстрочено йому сплату судового збору за подання апеляційної скарги до моменту постановлення судового рішення по вказаній справі.

Порядок та розміри сплати судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) - за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Станом на момент звернення позивача з адміністративним позовом до суду Закон України «Про судовий збір» встановлював ставку судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Враховуючи розмір майнових вимог позивача, при зверненні до суду останнім було сплачено судовий збір у розмірі 60 257 грн. 67 коп.

Враховуючи те, що рішення у справі ухвалено не на користь апелянта, судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 66 283 грн. 44 коп. (60 257 грн. 67 коп. * 1,1 (100 %) підлягає стягненню з Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2016 року - без змін .

Стягнути з Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39467012, адреса: вул. Турівська, 12, м. Київ, 04080) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі у розмірі 66 283 грн. 44 коп.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 30 червня 2016 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.