КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5762/15 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
23 червня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Безименної Н.В., Епель О.В.
за участю секретаря: Козлової І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона № 20» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2016 у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона № 20» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними,-
В С Т А Н О В И Л А:
ПАТ «Пересувна механізована колона № 20» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Державної фіскальної служби України щодо визначення середньомісячних витрат на оплату праці ПАТ «Пересувна механізована колона №20» на момент прийняття рішення № 823 від 12.06.2015 «Про встановлення ознак фіктивності ПАТ «Пересувна механізована колона № 20» та включення його до Переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності», меншими від мінімального розміру заробітної плати, встановленого законодавством.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2016 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, в повній мірі довели належними та допустимими доказами правомірність своїх дій. Докази подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог та були спростовані доводами відповідачів.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Пересувна механізована колона № 20» (ідентифікаційний код 01354148) зареєстроване 24.09.1996 як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
12.06.2015 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення № 823 про визнання ПАТ «Пересувна механізована колона № 20» та його цінні папери такими, що мають ознаки фіктивності та включення ПАТ «Пересувна механізована колона № 20» до Переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що вказане рішення прийнято НКЦПФР з огляду на відповідність ПАТ «Пересувна механізована колона № 20» ознакам фіктивності, які визначені підпунктами 4,6,8 пункту 4 Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до переліку (списку) емітентів, що мають ознаки фіктивності, затвердженого рішенням НКЦПФР № 1360 від 14.10.ж2014, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1364/26141, а саме: низький рівень (менше 3 відсотків від розміру активів емітента) або відсутність доходів від реалізації товарів, робіт, послуг за основним видом діяльності станом на кінець фінансового року; переважну частку активів емітента (більше ніж 90 відсотків) складають фінансові інвестиції та/або дебіторська заборгованість відповідно до фінансової звітності емітента, поданої до Комісії та/або ДФС станом на кінець звітного періоду; середньомісячні витрати емітента на оплату праці одного працівника є меншими від мінімального розміру заробітної плати, встановленого законодавством.
Не погодившись з рішенням № 823 від 12.06.2015, позивач звернувся до суду.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2015 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2015 клопотання Публічного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона № 20» про відмову від позову задоволено. Провадження у справі закрито. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2015 визнано нечинною.
Позивач не погодився з діями відповідача щодо визначення розміру середньомісячних витрат на оплату праці ПАТ «Пересувна механізована колона №20» на момент прийняття рішення № 823 від 12.06.2015 «Про встановлення ознак фіктивності ПАТ «Пересувна механізована колона № 20» та включення його до Переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності», меншими від мінімального розміру заробітної плати, встановленого законодавством, звернувся з даним позовом до суду.
Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні регулює Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» № 448/96-ВР від 30.10.1996 (далі - Закон № 448/96-ВР).
Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1360 від 14.10.2014 затверджено Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до переліку (списку) емітентів, що мають ознаки фіктивності, яке зареєстроване у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1364/26141 (далі - Положення № 1360).
Згідно пояснень представника НКЦПФР, при визначені розміру середньомісячних витрат ПАТ «Пересувна механізована колона № 20» на оплату одного працівника, Комісією було використано фінансову звітність позивача за 2014 рік, яку останній самостійно оприлюднив та розмістив у загальнодоступній базі даних НКЦПФР.
Фактичний показник середньомісячних витрат ПАТ «Пересувна механізована колона №20» на оплату праці одного працівника було визначено Комісією шляхом ділення показника, зазначеного у рядку за кодом « 2505» «Витрати на оплату праці» балансу (18000,00 грн.) на середню кількість працівників, вказану у пункті 8 розділу ІІІ «Основні відомостей про емітента» балансу (3 особи) та на кількість місяців у 2014 році (12) (18000/3/12=500).
Однак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки про відповідність окремого емітента критеріям, наведеним у пункті 4 Положення № 1360, є суб'єктивною думкою осіб, які здійснювали аналіз емітента, та можуть бути як справедливими так і хибними.
Дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи у тому разі, якщо, по-перше, такі дії вчинені владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні дії є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
Водночас діяльність НКЦПФР по проведенню аналізу відповідності емітента ознакам фіктивності згідно з критеріями, визначеними у пункті 4 Положення № 1360, у рамках якої НКЦПФР також оцінює показники фінансової та іншої звітності емітента з метою встановлення розміру середньомісячних витрат емітента на оплату праці одного працівника, є лише службовою діяльністю посадових осіб НКЦПФР, спрямованою на виконання обов'язку щодо здійснення контролю за додержанням учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства.
Результатом реалізації цих повноважень може бути прийняття рішення про включення емітента до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, яке саме і породжує юридичні наслідки для суб'єкта господарювання.
У даному випадку, виключно результат реалізації повноваження НКЦПФР (відповідне рішення), а не процес реалізації його повноважень (окремі дії у ході аналізу відповідності емітента ознакам фіктивності), може бути об'єктом судового оскарження.
При цьому дотримання НКЦПФР вимог актів законодавства щодо порядку та способу визначення розміру середньомісячних витрат на оплату праці одного працівника входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого НКЦПФРза результатами аналізу.
Тобто, дані розрахунку середньомісячних витрат на оплату праці одного працівника можуть бути підтверджені або спростовані у разі вирішення спору про визнання протиправним та скасування рішення НКЦПФР про включення емітента до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності.
Крім того, до заперечень на апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції від 29.02.2016 Національною комісією додано ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016 у справі № 826/24021/15 за позовом ОСОБА_2 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Пересувна механізована колона № 20» про визнання протиправними дії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо одноособового прийняття рішення № 823 від 12.06.2015 «Про встановлення ознак фіктивності ПАТ «Пересувна механізована колона № 20» та включення його до Переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності» всупереч вимозі пункту 6 Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до переліку (списку) емітентів, що мають ознаки фіктивності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1360 від 14.10.2014, щодо прийняття рішень такого змісту спільно з Державною фіскальною службою України; визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо погодження рішення № 823 12.06.2015 «Про встановлення ознак фіктивності ПАТ «Пересувна механізована колона № 20» та включення його до Переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності»; визнання протиправним та скасування рішення № 823 12.06.2015 «Про встановлення ознак фіктивності ПАТ «Пересувна механізована колона № 20» та включення його до Переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності»; визнання протиправним та скасування Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 894 від 23.06.2015 «Щодо зупинення обігу цінних паперів ПАТ «Пересувна механізована колона № 20», яка підтверджує набрання законної сили постанови Окружного адміністративного суду від 25.01.2016, якою у задоволенні вищеперелічених позовних вимог відмовлено.
Таким чином, колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними дій Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо визначення середньомісячних витрат на оплату праці ПАТ «Пересувна механізована колона №20» на момент прийняття рішення № 823 від 12.06.2015 «Про встановлення ознак фіктивності ПАТ «Пересувна механізована колона №20» та включення його до Переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності», меншими від мінімального розміру заробітної плати, встановленого законодавством.
Згідно пункту 37 -11 частини другої статті 7 Закону № 448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку самостійно приймає рішення про включення емітента до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, у порядку, встановленому Комісією за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Підпункт 153.8.4 пункту 153.8 статті 153 розділу ІІІ Податкового кодексу України, посилання на який міститься у преамбулі Положення № 1360 та яким було передбачено необхідність прийняття спільного рішення про віднесення емітента до переліку фіктивних, виключений на підставі Закону України від № 71-VIII від 28.12.2014.
Згідно пояснень представника НКЦПФР зазначав, що під час визначення розміру середньомісячних витрат на оплату праці НКЦПФР керувалась нормами Положення № 1360 в частині, що не суперечить чинному законодавству. Оскільки норма Податкового кодексу України, яка зобов'язувала прийняття спільного рішення втратила чинність, НКЦПФР самостійно визначено відповідний показник витрат.
Тобто, Державна фіскальна служба України не здійснювала жодних дій щодо визначення розміру середньомісячних витрат ПАТ «Пересувна механізована колона №20» на оплату праці одного працівника.
Даний факт жодним чином не спростований позивачем.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
22.06.2016 представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване неможливістю бути присутнім у судовому засіданні 23.06.2016 у Київському апеляційному адміністративному суді по даній справі, у зв'язку з тим, що він представляє інтереси також інших осіб в інших справах, розгляд яких призначений в Окружному адміністративному суді м. Києва на ту ж дату, в той же самий час. Однак, дане клопотання не підкріплене жодними письмовими доказами, тому задоволенню не підлягає.
Проти розгляду справи без участі представника позивача, інші сторони не заперечували.
Крім того, згідно частини четвертої ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона № 20» - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2016 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено: 29.06.2016.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: Н.В. Безименна
О.В. Епель
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Безименна Н.В.
Епель О.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.06.2016 |
Оприлюднено | 04.07.2016 |
Номер документу | 58628071 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Кучма А.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні