Рішення

від 29.06.2016 по справі 904/4328/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

"29" червня 2016 р. Справа № 904/4328/16

Позивач: Публічне акціонерне товариство В«Запорізький завод феросплавівВ» ,

вул. Діагональна, 11, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю В«ПрофбізнесторгВ» ,

вул. Вокзальна, 15, м. Прилуки, 17500

вул. Дзержинського, буд.19/21 кв.26, м. Дніпропетровськ, 49044

вул. Фрунзе, буд.16, оф. 11, м. Дніпропетровськ, 49038

Предмет спору: про стягнення 6127,10 грн.

Суддя Фетисова І.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 д. № 18-161 від 30.12.2015 р ( в судове засідання 29.06.2016 року не з'явився )

від відповідачів: не з'явився

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача за договором поставки № 274 від 05.03.2015 року збитків у розмірі 6127,10 грн. на підставі накладної № 66, комерційного акту РА №010687/2133, акту приймання товару по кількості від 07-08.10.2015 року, обґрунтовуючи позовні вимоги нестачею товару - вугілля в кількості 2,916 т.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2016 позовні матеріали Публічного акціонерного товариства В«Запорізький завод феросплавівВ» направлені за підсудністю до господарського суду Чернігівської області.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю В«ПрофбізнесторгВ» є: 17500, Чернігівська область, місто Прилуки, вулиця Вокзальна, будинок 15.

В судовому засіданні 14.06.2016 р. представник позивача, на виконання ухвали суду від 02.06.2016 р., надав суду оригінали документів для огляду та додаткові документи до матеріалів справи. Суд оглянув оригінали документи в судовому засіданні та долучив до матеріалів справи додані позивачем документи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, ухвала суду про порушення провадження у справі від 02.06.2016 направлена на адреси відповідача, в т.ч. за місцем реєстрації, повернулась з відмітками відділення зв'язку «такого будинку не існує»; «фірма вибула».

Згідно Ухвали суду від 14.06.2016 року судом було ухвалено про направлення судової кореспонденції відповідачу за всіма наявними адресами в матеріалах справи, з метою інформування відповідача про розгляд справи.

В судове засідання 29.06.2016 р. представники сторін не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Кореспонденція направлена відповідачу була отримана ним за різними адресами 17.06.2016 року та 23.06.2016 року. Позивачу було відомо про час розгляду справи на підставі поданої ним розписки в судовому засіданні 14.06.2016 р.

Таким чином, позивач та відповідач були обізнані про час, місце розгляду справи й відповідач мав достатньо часу з 17.06.2016 року на формування позиції по поданому позову та наданню суду доказів на спростовування поданого позову до судового засідання, призначеного на 29.06.2016 року.

Рішення приймається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на відсутність сформованого та наданого суду відповідачем відзиву на позов.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

05 березня 2015 року сторони уклали договір поставки № 274 (далі - основний договір), згідно п. 1.1. якого, постачальник (відповідач) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити, а покупець (позивач) прийняти та оплатити продукцію, в асортименті та за цінами, вказаними у додатку (специфікаціях) та додаткових умовах до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно п. 2.1. договору, детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься в додатку (специфікаціях) та додаткових угодах до договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно підписаного сторонами додатку до основного договору № 13 (Специфікація) за найменуванням товар є вугіллям, загальна сума за договором на момент укладення специфікації орієнтовано становить 32 855 093,20 грн., допустима відхилення від ваги товару становить +/- 10% - 2800 кг., ціна за одиницю товару за одиницю без ПДВ становить 1751,00 грн., строк поставки: жовтень 2015 р.

02 жовтня 2015 року відповідачем виставлено рахунок-фактуру на загальну суму 134 897,04 грн. з ПДВ. В рахунку зазначена кількість товару в розмірі 64200 кг. та ціна за 1 тону товару в розмірі 1751,00 грн.

17 листопада 2015 року відповідно до платіжного доручення № 271945 позивач перерахував на рахунок відповідача 134 897,04 грн. з призначенням платежу: отримання вугілля ДГ згідно договору № 274 від 05.03.2015 року, рах. № 21002 від 02.10.2015 р. - 112414,20 грн., ПДВ - 22 482,84 грн.

В судове засідання представником позивача також подано довідку ПАТ КБ «Приват Банк» № Е.21.0.0.0/4-160 від 09.06.2016 року про підтвердження факту перерахування позивачем грошових коштів в сумі 134 897,04 грн. та зарахування їх на рахунок відповідача з відповідним призначенням платежу.

Згідно з залізно - дорожньою накладною № 66 відповідачем , через вантажовідправника ТОВ «Енергоімпекс» за умовами специфікації №13, відправлено вантаж (вугілля кам'яне) масою 64200 кг., який одержано позивачем 07.10.2015 року (графа 53 накладної). В графі 50 ці накладної зазначено про складання комерційного акту РА № 010687/2133 недостачі ваги 4200 кг.

Відповідно до п. 6.2 договору приймання товару за кількістю здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 15.06.2965 року № П-6 зі змінами та доповненнями. У взаєминах між собою постачальник і покупець керуються нормами природного зменшення і недостачі продукції, передбаченими правилами перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р.

При виявлені недопостачі що виникла в період доставки товару: покупець в односторонньому порядку, без виклику представника постачальника із залученням представника громадськості, проводить таріровку вагонів після вивантаження товару; покупець надсилає запит постачальнику про направлення довідки від вантажовідправника про вартість недопоставленого товару; постачальник протягом 10 робочих днів, з моменту отримання запиту про вартість недопоставленого товару надає покупцеві довідку від вантажовідправника про вартість недопоставленого товару на підставі ст.. 115 Статуту залізниць.

08 жовтня 2015 року заступником начальника станції, прийомоздавальником, інженером та одержувачем товару було складено комерційний акт РА № 010687/2133, на виконання вимог ст. 52 Статуту залізниці України. Згідно акту, було проведено перевірку, за результатами якої встановлено, що в перевізних документах значиться маса вантажу відмінна від фактичної. Так, згідно накладної № 66 маса вантажу нетто 64 200 кг тара 24 300 кг, фактично виявилось - нетто 60 000 кг, тара 24 300 кг., брутто 84 300 кг., тобто менше на 4200 кг. від визначеної в Специфікації № 13 та накладній № 66.

Актом № 392/15 прийняття товару по кількості від 07-08.10.2015 р. комісією у складі двох працівників позивача та уповноваженого представника громади було зафіксовано недостачу у розмірі 2 916 кг. ( 4 200 кг., визначеної різниці по акту РА № 010687/2133 від 08.10.2016 року - 1 284 кг. допустимого відхилення ваги товару = 2 916 кг.)

Відомістю - розрахунком № 392 на недостачу вантажу вугілля кам'яне (у вологому стані), отриманого ПАТ «ЗФЗ» (позивачем) від відправника ТОВ «Енергоімпекс» (відповідача) визначено суму збитків у розмірі 6 127,10 грн. з ПДВ за 2 916 кг. недопоставленого товару.

Частиною 1 ст. 712 визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, позивач виконав всі належні дії - отримав товар та здійснив його оплату у відповідності до виставленого рахунку, при цьому відповідач здійснив поставку в строк, але поставив товар в неналежній кількості, чим порушив умови договору та спричинив збитки позивачу.

Відповідно до пп. ж) п. 8.6 договору у разі порушення постачальником будь якого і своїх зобов'язань за договором, в тому числі недопоставки товару постачальником в терміни, обумовлені умовами договору постачальник зобов'язується відшкодувати покупцеві в повному обсязі понесені збитки.

Згідно ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Пунктом 4 ч. 1. ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Суд погоджується з вірним розрахунком розміру збитків в сумі 6127 грн. ( 2,916 т * 1751 грн. + 20% ПДВ = 6127 грн. ), завданих недопостачаю товару в кількості 2916 кг (2,916 т) по ціні 1751 грн.( без ПДВ ) за тону , наявністю недопоставки товару в кількості за умовами договору з вини відповідача, понесеними позивачем збитками з огляду на повну оплату рахунку відповідача .

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Приписами ч.1 ст. 35 ГПК України встановлено, що обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватись перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Відповідач клопотань про необхідність витребування доказів суду не заявляв.

Відповідно до 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18) якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Доказів на підтвердження заперечень за час розгляду справи , як і клопотань про витребування доказів відповідачем суду не надано. Відповідач доказів повної оплати суми збитків суду не надав й не здійснив виконання вимог суду щодо надання доказів, відзиву на позов, що свідчить про пасивну поведінку відповідача щодо використання процесуальних прав по заявленому позову та допущене порушення в частині не виконання вимог суду.

Наведене свідчить про відсутність заперечень відповідача заявленого позову про стягнення збитків.

З огляду на те, що відповідачем не надано доказів сплати завданих збитків, доведеності позивачем вини відповідача, понесених позивачем збитків, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Керуючись ст.ст. 11, 611, 638, 712 Цивільного кодексу України, ст.193, 224 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профбізнесторг», (17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Вокзальна, 15, код ЄДРПОУ 39530382, р/р 26003050011890 в ПАТ КБ «ПриватБанк» в м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Публічного акціонерного товариства В«Запорізький завод феросплавівВ» (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код ЄДРПОУ 00186542, р/р 26005130029045 в ПАТ КБ «ПриватБанк» в м. Дніпропетровськ, МФО 305299) збитки в розмірі 6 127,10 грн. та 1378,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А.Фетисова