Рішення

від 17.06.2016 по справі 910/7304/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2016Справа №910/7304/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс -ТВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бджілка Печерська»

про стягнення 22 285,56 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Дружинський А.С.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Едельвейс -ТВ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бджілка Печерська», в якому просить суд стягнути з відповідача 14 721,56 грн. - суму основного боргу, 3 % річних в розмірі 261,27 грн., інфляційні втрати в розмірі 505,44 грн., штраф у розмірі 20% від суми боргу за прострочення з оплати суми боргу понад 30 календарних днів в сумі 2 944,31 грн. та пеню у розмірі 3 852,98 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем за договором поставки № ТОВ-00358 від 25.06.2015 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 р. порушено провадження у справі № 910/7304/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.05.2016 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд даної справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 17.06.2016 р.

15.06.2016 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позов, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Бджілка Печерська» повідомило про сплату останнім суми основного боргу та заперечило проти нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат, оскільки дані нарахування не передбачені договором № ТОВ-00358 від 25.06.2015 р. та просив у задоволенні позову відмовити повністю.

17.06.2016 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 18 002,56 грн. основного боргу та частини пені та просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бджілка Печерська» 3% річних у розмірі 261,27 грн., інфляційних втрат в розмірі 505,44 грн., штрафу у розмірі 20 % від суми боргу за прострочення з оплати суми боргу понад 30 календарних днів в сумі 2 944,31 грн. та пені в розмірі 571,98 грн.

Ухвалою Господарського суду від 17.06.2016 р. припинено провадження у справі №910/7304/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс -ТВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бджілка Печерська» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бджілка Печерська» в частині стягнення основного боргу у розмірі 12 000,22 грн. та частини пені у розмірі 3 002,34 грн.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав позов, в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних, інфляційних втрат та 20% штрафу.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 17.06.2016 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Едельвейс -ТВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бджілка Печерська» укладено договір поставки № ТОВ-00358, за умовами якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідачу, а відповідач - прийняти та оплатити товар у повному розмірі на умовах та порядку, визначених цим договором.

Відповідно до п.п.1.2.-1.3. договору позивач зобов'язується поставляти товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у письмових або усних заявках (замовленнях) відповідача переданих представнику позивача. Ціна товару зазначається у видаткових накладних. Загальна вартість даного договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього договору згідно накладних, що є невід'ємними частинами даного договору.

Згідно з п. 5.2. договору розрахунки за поставлений позивачем товар за перші три поставки з моменту підписання даного договору здійснюється шляхом попередньої оплати в розмірі 100 % від вартості замовленого товару (на підставі виставленого рахунку), оплата четвертої та послідуючих поставок здійснюється протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідно до п. 7.2. договору за несвоєчасну оплату за даним договором відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє відповідача від сплати основної суми заборгованості.

Згідно з п. 7.3. договору крім пені, у випадку несвоєчасної оплати товару понад 30 (тридцять) календарних днів, відповідач зобов'язаний сплатити штраф позивачу в розмірі 20 % від вартості своєчасно неоплаченого товару.

Договір, відповідно до п. 8.1., вступає в силу з моменту його підписання та діє до 16.12.2017 р.

25.06.2015 р. сторони підписали додаток №1 до договору поставки № ТОВ-00358, в якому визначили: назву торгової точки або пункту відвантаження товару, адресу поставки, прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані відповідальних осіб відповідача за приймання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору № ТОВ-00358 від 25.06.2015 р. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято обумовлений договором товар на суму 72 608,61 грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Також матеріалами справи підтверджується здійснення відповідачем оплати за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс -ТВ».

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено зобов'язання за договором № ТОВ-00358 від 25.06.2015 р. щодо оплати поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим позивачем нараховано 261,27 грн. - 3% річних, 505,44 грн. -інфляційних втрат, 20 % штрафу від суми боргу за прострочення з оплати суми боргу понад 30 календарних днів в сумі 2 944,31 грн. та 571,98 грн. - пені, які позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору та встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, а також поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, позивачем надано суду виписки з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс -ТВ» про надходження 22.04.2016 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бджілка Печерська» грошових коштів у розмірі 3 000,00 грн.

Тож, виходячи з вищенаведеного, Товариством з обмеженою відповідальністю «Бджілка Печерська» фактично перераховано грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн. згідно виписок з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс -ТВ» 22.04.2016р., тобто до порушення провадження у даній справі.

Приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, виходячи із встановлених у процесі розгляду справи обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у даній справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бджілка Печерська» 3 000,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бджілка Печерська» 261,27 грн. - 3% річних, 505,44 грн. -інфляційних втрат, 20 % штрафу від суми боргу за прострочення з оплати суми боргу понад 30 календарних днів в сумі 2 944,31 грн. та 571,98 грн. - пені.

Щодо заперечень відповідача щодо нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат, оскільки дані нарахування не передбачені договором № ТОВ-00358 від 25.06.2015 р., суд відзначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. 524, 533 Цивільного кодексу України грошовим визнається виражене в грошовій одиниці України або грошовому еквіваленті в іноземній валюті зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами п. 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на те, що ст. 625 Цивільного кодексу України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

Відповідно до п.1.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» не зазначення в договорі (угоді) умов (пунктів) щодо відповідальності за порушення грошового зобов'язання не перешкоджає застосуванню даної відповідальності, але тільки у разі якщо підстави такого застосування і розмір відповідальності передбачено актами законодавства.

Тож, зазначені нарахування, а саме 3 % річні та інфляційні втрати за своєю правовою природою є відповідальністю за порушення грошових зобов'язань та виникають в силу закону і не потребують обов'язкового зазначення останніх у договорі.

Враховуючи вищевикладене, заперечення відповідача не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та підлягають спростуванню при цьому, оскільки відповідачем допущено порушення договірних зобов'язань щодо оплати поставленого товару, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду доказів вжиття ним заходів щодо уникнення прострочення виконання зобов'язань, суд вважає обґрунтованим притягнення відповідача до відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором.

Згідно розрахунку позивача за вказаний ним період розмір пені становить 571,98 грн., 505,44 грн. - інфляційних втрат, 20 % штрафу від суми боргу за прострочення з оплати суми боргу понад 30 календарних днів в сумі 2 944,31 грн. та 261,27 грн. - 3 % річних.

Розрахунок позивача перевірено судом та не перевищує розрахунок суду.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наведених обґрунтувань, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати по сплаті судового бору при частково задоволені позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В той же час, приймаючи до уваги, що у даному випадку судовий збір сплачений за мінімальною ставкою, суд покладає його на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс -ТВ» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бджілка Печерська» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72, ідентифікаційний код 35371091), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс -ТВ» (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, ідентифікаційний код 32661165) пені - 571,98 (п'ятсот сімдесят одна грн. 98 коп.) грн., 261,27 (двісті шістдесят одна грн. 27 коп.) грн. - 3% річних, 505,44 (п'ятсот п'ять грн. 44 коп.) грн. - інфляційних втрат, 20 % штрафу в сумі 2 944,31 (дві тисячі дев'ятсот сорок чотири грн. 31 коп.) грн. та 1 378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 22.06.2016 р.

Суддя Пригунова А.Б.