Рішення

від 15.06.2016 по справі 553/1970/16-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1970/16-ц

Провадження № 2/553/710/2016

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15.06.2016м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді: Юхно С.П.,

при секретарі: Карпінчик О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обласного комунального підприємства прикладних інформаційних технологій «Освітаінфоком» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 обласного комунального підприємства прикладних інформаційних технологій «Освітаінфоком» про стягнення заборгованості із заробітної плати, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди, сум по цивільно-правовій угоді, посилаючись на те, що з 02 січня 2002 року по 29 лютого 2016 року працювала у відповідача та була звільнене за скороченням штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Зважаючи на те, що відповідач за період з 01 лютого 2016 року по 29 лютого 2016 року неповністю виплатив заробітну плату, компенсацію за невикористану відпусту, вихідну допомогу, не оплатив виконану роботу по цивільно-правовому договору, просила суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 15 червня 2016 року позовні вимоги в частині стягнення заробітної плати, вихідної допомоги, сум по цивільно-правовій угоді залишено без розгляду.

Позивач ОСОБА_1 під час розгляду справи зменшила позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 9000 грн. 00 коп. та моральну шкоду в сумі 3000 грн. 00 коп.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача ОСОБА_2 обласного комунального підприємства прикладних інформаційних технологій «Освітаінфоком» адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення позивача, адвоката відповідача та, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог та за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Позивач з 02 січня 2002 року по 29 лютого 2016 року працювала у ОСОБА_2 обласному комунальному підприємстві прикладних інформаційних технологій «Освітаінфоком» послідовно займаючи посади провідного спеціаліста, головного спеціаліста виробничо-технічного відділу, адміністратора бази даних виробничо-технічного відділу, начальника виробничо-технічного відділу та 29 лютого 2016 року позивач звільнена з посади у зв'язку із скороченням штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України наказом № 11 від 29 лютого 2016 року, що підтверджується записами в трудовій книжці позивача та копією наказу віж 29 лютого 2016 року № 11.

При звільненні позивачу ОСОБА_1 відповідач повинен був виплати згідно ст. 44 КЗпП України вихідну допомогу у розмірі не менше середньомісячного заробітку, а відповідно до ст. ст. 83, 116 КЗпП України в день звільнення виплатити всі суми, що належать позивачу від підприємства, в тому числі грошову компенсацію за невикористану відпустку.

Судом встановлено, що розрахунок в день звільнення позивача відповідач по справі не зробив, належні позивачу ОСОБА_1 відповідач виплатив 13 травня 2016 року. Вказана обставина не заперечувалась представником відповідача в судовому засіданні.

Згідно ст. 117 цього ж Кодексу в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Вказаною статтею КЗпП України визначено підстави відповідальності власника (підприємства) - порушення власником строків розрахунку при звільненні (ст. 116 КЗпП) та вина власника. Дана норма не передбачає, що власник може не виплачувати чи затримати виплату належних сум звільненому працівнику в разі відсутності коштів на розрахунковому рахунку, фінансових труднощах підприємства тощо, і дані обставини свідчать про відсутність вини підприємства в затримці розрахунку з працівником.

Враховуючи, викладене, суд не бере до уваги доводи адвоката відповідача ОСОБА_3 в тій частині, що у зв'язку з тим, що рахунки підприємства, розміщені в ПАТ Банк «Фінанси та Кредит», були заблоковані, а на рахунках підприємства в інших банках не було коштів, тому це є підставою для звільнення підприємства від відповідальності за затримку розрахунку із звільненим працівником.

Таким чином, зважаючи, що відповідач не виплатив позивачу в день її звільнення заробітну плату, тому суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 29 лютого 2016 року по 12 травня 2016 року в сумі 9428 грн. 85 коп. (час затримки 2 місяці 7 робочих днів * середньо заробітну плату).

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди підлягають частковому задоволенню виходячи за наступного.

Стаття 237-1 КЗпП України передбачає, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зважаючи, що відповідач в день звільнення не провів повний розрахунок з позивачем, суд приходить до висновку, що позивачу ОСОБА_1, внаслідок того, що відповідач затримав розрахунку при її звільненні, їй заподіяна моральна шкода, яка виразилась в стражданнях позивача у зв'язку з невиплатою заробітної плати та переживаннях, пов'язаних з даною подією, відмови відповідача вчасно виплатити належні їй суми, що змусило позивача звернутися до суду за захистом своїх прав, враховуючи термін затримки розрахунку, характер та обсяг страждань, яких зазнала позивач та інші обставини, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне часткового задовольнити позовні вимоги в цій частині та стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн. 00 коп.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 60, 209, 212, 218 ЦПК України, ст.ст. 21, 38, 44, 115, 116, 117, 233 Кодексу законів про працю України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обласного комунального підприємства прикладних інформаційних технологій «Освітаінфоком» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 обласного комунального підприємства прикладних інформаційних технологій «Освітаінфоком», юридична адреса: вул. Артема, 16, м. Полтава, код ЄДРПОУ 31441201, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 29 лютого 2016 року по 12 травня 2016 року в сумі 9428 (дев'ять тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 85 коп., моральну шкоду в сумі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп.,. а всього - 9928 (дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн. 85 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 обласного комунального підприємства прикладних інформаційних технологій «Освітаінфоком», юридична адреса: вул. Артема, 16, м. Полтава, код ЄДРПОУ 31441201, на користь Держави судовий збір в сумі 1378 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_4