Ухвала

від 29.06.2016 по справі 2-н-275/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-н-275/10 Номер провадження 22-ц/786/1790/16Головуючий у 1-й інстанції Новак Ю.Д. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Корнієнка В.І.,

Суддів: Винниченка Ю.М., Карпушина Г.Л.,

при секретарі: Коротун І.В.,

за участю: ОСОБА_2, представника ОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області

на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 12 травня 2016 року

у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії, бездіяльність працівників державної виконавчої служби та скасування рішення ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві від 07 вересня 2015 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 12 травня 2016 року поновлено ОСОБА_2 строк для подання скарги на дії, бездіяльність працівників державної виконавчої служби та скасування рішення ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві від 07 вересня 2015 року.

Визнано неправомірною постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесену державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві ОСОБА_4 07 вересня 2015 року ВП № 48650127.

Скасовано постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесену державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві ОСОБА_4 07 вересня 2015 року ВП № 48650127.

Визнано неправомірною бездіяльність ВДВС Печерського РУЮ щодо незакриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу № 2н-275/10 від 29 листопада 2010 року.

Визнано неправомірними дії державних виконавців Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ щодо винесення та направлення на адресу ОСОБА_2 постанов від 18 18 жовтня 2013 року ( ВП № 40265550) та від 28 січня 2015 року (ВП №46251384) про відкриття виконавчого провадження.

В іншій частині вимог за скаргою відмовлено.

З даною ухвалою не погодився Полтавський районний ВДВС ГТУЮ у Полтавській області та подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні вимог скаржника.

Доводи апеляційної скарги вмотивовує тим, що суд дійшов необґрунтованого висновку про наявність порушень та незаконність дій державного виконавця в ході виконавчого провадження.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З матеріалів справи встановлено, що Ленінським районним судом м. Полтави на виконання ухвалених ним судових рішень про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованості у 2009 році було видано виконавчий лист № 2-810 від 30.10.2009 на суму 2444,24 грн. боргу, 51,00 грн. державного мита та 30,00 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи та у 2010 році - судовий наказ № 2н-275 від 29.11.2010 на суму боргу 3001,40 грн.

ВДВС Полтавського РУЮ за місцем роботи боржника, так як ОСОБА_2 працювала в Ковалівській сільській раді було відкрито виконавче провадження ВП №28152329 щодо виконання судового наказу № 2н-275 від 29 листопада 2010 року.

Встановлено що оскільки на той час скаржниця працювала в Ковалівській сільській раді Полтавського району Полтавської області, нею була подана заява про вирахування зазначених сум заборгованості із її заробітної плати.

Згідно довідки Ковалівської сільської ради № 954, виданої 22 листопада 2013 року, з червня 2012 року по липень 2013 року із її заробітної плати по виконавчому листу № 2-810 від 30.10.2009 та судовому наказу № 2н-275 від 29.11.2010 було вирахувано 5653,78 грн. (а.с. 129).

Відповідно до постанови ВДВС Полтавського РУЮ від 30.08.2013 року про закінчення виконавчого провадження у зв?язку з тим, що боржниця звільнилась із Ковалівської сільської ради, а місце її проживання було АДРЕСА_1, дане виконавче провадження було направлено за належністю до Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ. Хоча як вбачається із матеріалів виконавчого провадження дана постанова державного виконавця самій боржниці направлена не була, як не було перевірено стан виконання виконавчого провадження.

На виконанні у Ленінському відділі державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження № 40265550 з виконання виконавчого листа Ленінського районного суду м. Полтави № 2н-275/10, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» боргу у сумі 391,40 грн.

Надійшов даний виконавчий документ з ВДВС Полтавського РУЮ за місцем проживання боржника, так як остання звільнилась з Ковалівської сільської ради. Разом з виконавчим документом надійшла довідка Ковалівської сільської ради від 10.07.2013 № 560, згідно якої утримана сума із заробітної плати ОСОБА_2 становила 2610,00. Станом на 01 липня 2013 залишок боргу становив 391,40 грн.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості скарги ОСОБА_2, місцевий суд правомірно виходив з наступного.

18 жовтня 2013 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

24 грудня 2013 року державним виконавцем встановлено, що згідно акту фактичне місце проживання боржника встановити не можливо, та цього ж дня винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, керуючись п. 5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", та направлено разом з виконавчим документом на адресу стягувача (Полтаватеплоенерго).

Оскільки даний акт складений без присутності понятих, та не зазначено адресу за якою робив вихід державний виконавець, суд обґрунтовано не взяв його до уваги.

Відповідно до частини 1 статті 31 ЗУ «Про виконавче провадження» постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Судом встановлено, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні дані про отримання ОСОБА_2 н.В. копії постанови державного виконавця.

Далі, встановлено, що Ленінському відділі державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження № 46251384 з виконання того самого виконавчого листа Ленінського районного суду м. Полтави № 2н-275/10 від 29 січня 2011 за повторним зверненням стягувача, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» боргу у сумі 206,89 грн.

Даний виконавчий документ надійшов від КП «Полтаватеплоенерго» одночасно з заявою № 29-10/7910 від 22 грудня 2014 в якій зазначено, що на той час по даному виконавчому документу залишок боргу за послуги теплопостачання складав 206,89 грн.

28 січня 2015 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Окрім цього, 28 січня 2015 з метою забезпечення виконання рішення суду державним виконавцем в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень зареєстровано заборону на відчуження рухомого та нерухомого майна. Дані постанови були направлені на адресу скаржниці, проте підтвердження про їх отримання в матеріалах виконавчого провадження відсутні.

Згідно відповіді адресно довідково бюро, яка міститься в матеріалах виконавчого провадження ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

30 квітня 2015 року державним виконавцем встановлено, що згідно відповіді ДПС України боржник працює в Управлінні справами ВРУ за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 5, та цього ж дня винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, керуючись п. 10 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", і направлено разом з виконавчим документом до ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві.

Проте, і про отримання цієї постанови скаржницею в матеріалах справи відсутні дані.

Згідно журналу вхідної кореспонденції, 05 лютого 2015 р. від ОСОБА_2 до відділу надійшла заява разом із довідкою з Ковалівської сільської ради № 954 від 22 листопада 2013 р. про утримання певних сум із заробітної плати скаржниці, але державним виконавцем вони були залишені поза увагою та не перевіреними.

Так, згідно статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 11 зазначеного Закону державний виконавець має право проводити перевірку виконання боржником рішень, що підлягають виконанню.

07 вересня 2015 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_4 було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника за судовим наказом № 2н-275/10, виданим 29 січня 2011 р. Ленінським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_2 на користь Полтавського ОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» суми боргу у розмірі 3026,90 грн.

Встановлено, що дана постанова державного виконавця самій скаржниці направлена не була, оскільки підтвердження про її отримання відсутнє, а представником Печерського ВДВС на запити суду не надано спростування цьому.

Відповідно до статті 383 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення порушено їх права чи свободи. При цьому скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Згідно частини 1 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Згідно поданої представником ОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» довідки сума утримань по виконавчому документу №2н-275 становить 3406,86 грн. станом на 10 грудня 2015 року, сума надлишку становить 405,46 грн..

Тобто, як вбачається, сума заборгованості була погашена по даному виконавчому провадженню ще 08 серпня 2013 року ( а.с. 94). Проте, державним виконавцем ВДВС Полтавського РУЮ дані щодо виконання виконавчого провадження перевірені не були та неправомірно було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.08.2013 року та направлено матеріали провадження до Ленінського ВДВС, не перевіривши стан виконання виконавчого провадження.

Також 01 квітня 2016 року ОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до відповідних відділів виконавчих служб у м. Києві та м. Полтаві направлено заяви про відзиви виконавчих документів №2н-275/10 та №2-810/09 у зв?язку з повним погашенням заборгованості ( а.с. 95-96).

Згідно наданої скаржницею довідки з місця роботи від 01 квітня 2016 року за № 9-1-15/535 за постановою від 07 вересня2015 року ВП №48650127 виданою за виконавчим документом Ленінським райсудом м. Полтави щодо виконання судового наказу №2н-275/10 виданого 29.01.2011 року за період з 01 жовтня 2015 року по 31 березня 2016 року з її заробітної плати утримується сума 259,29 грн. щомісячно.

Звідси, судом встановлено, що незважаючи на повне погашення заборгованості за виконавчими документами, утримання із заробітної плати скаржниці продовжуються і на даний час.

Обгрунтованою знаходить колегія суддів і відмову суду у задоволенні вимоги щодо стягнення у солідарному порядку з ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві, ВДВС Полтавського РУЮ та Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ суми коштів, вирахуваних із заробітної плати скаржниці, починаючи із жовтня 2015 року з проведенням відповідної індексації, з тих підстав, що така вимога носить характер позовної вимоги і має розглядатися у позовному провадженні.

В свою чергу, доводи апеляційної скарги неспростовують висновків суду та взагалі не містять ніяких доказів їх неправомірності.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їх належну правову оцінку. Порушень норм процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування ухвали Ленінського районного суду м. Полтави від 12 травня 2016 року судовою колегією не встановлено.

Керуючись п. 1 ч.2 ст.307, п. 1 ч. 1 ст. 312, 313, 314, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області - відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 12 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_5/підпис/ ОСОБА_6

КОПІЯ ВІРНО: Суддя апеляційного суду

Полтавської області