Рішення

від 23.06.2016 по справі 701/1298/15-ц

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/1298/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2016 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого -судді - Калієвського І.Д.

при секретарі - Байдужій Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Буцької селищної ради, третіх осіб; Маньківської державної нотаріальної контори , приватного нотаріуса ОСОБА_2, ОСОБА_3 , про встановлення факту прийняття спадщини та визнання додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася в суд з позовом про встановлення факту прийняття спадщини та визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем майна за заповітом померлого її чоловіка - ОСОБА_4. Відповідно ОСОБА_4, який помер, був єдиним спадкоємцем майна своєї матері - ОСОБА_5, яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою проспект 40-річчя Жовтня, 94АДРЕСА_1, місто Київ. 14.02.2015 померла позивача свекруха - ОСОБА_5 у селищі Буки Маньківського району Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть та довідкою про причину смерті. На момент смертіпозивача свекруха володіла: - земельною ділянкою у розмірі 0,4401 га., з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується державним актом на землю; - земельною ділянкою у розмірі 3,39 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на землю; - майновим паєм члена колективного сільськогосподарського підприємства; - будинком з надвірними спорудами в селищі Буки, вул. Кірова, № 34 Маньківського району Черкаської області. 14.07.2011 ОСОБА_5 заповіла все належне її майно синові ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3. На момент смерті свекрухи, чоловік позивача хворів та знаходився на лікуванні у КНП «ЦПМСД № 2» Голосіївського району м. Києва, що унеможливлювало подання ним заяви до нотаріуса. 14.03.2015 помер чоловік позивача - ОСОБА_4, на день смерті був зареєстрований за адресою місто Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 94АДРЕСА_1. На момент смерті її чоловіка - ним було складено заповіт, що посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_6, Київського нотаріального округу за реєстровим № 78. ОСОБА_4 заповів все належне майно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивач звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини від її померлого чоловіка. Оскільки її чоловік не встиг оформити спадщину від померлої матері, все майно вона розпочала оформлювати на себе як на єдину спадкоємницю за заповітом. Нотаріусом було прийнято всі документи для оформлення спадщини, у тому числі, було прийнято і документи, які стосувалися її свекрухи. Приватний нотаріус ОСОБА_2, жодним чином не повідомила позивача, що немає права оформлювати документи, які стосуються майна її померлої свекрухи, та поставила позивача у правову невизначеність стосовно майна померлої свекрухи. Лише після спливу 6-місячного строку на звернення до нотаріуса за місцем знаходження майна її свекрухи Приватний нотаріус ОСОБА_2, повідомила, що не може займатися оформлення спадщини, яка належала її свекрусі. Більше того, у процесі оформлення спадщини нотаріус повідомила, що у вказаній спадковій справі не існує спадкової трансмісії і у приватного нотаріуса немає прав для оформлення спадщини, яка стосується померлої свекрухи. Окрім того, нотаріус повідомила, що заповіт, який оформлено селищною радою немає жодної законної сили. Відтак, вона не може оформити спадщину 03.11.2015 позивач звернулась до Маньківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак, 04.11.2015 нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Чоловік позивача протягом місяця (який існував для прийняття спадщини) знаходився на лікуванні в КНП «ЦПМСД № 2» Голосіївського району м. Києва. У силу його безпорадного стану, останній не мав змоги та можливості вільно рухатися та розуміти значення своїх дій. Більше того, її чоловік був прикутий до лікарняного ліжка. Враховуючи той факт, що після смерті свекрухи чоловік позивача отримав у спадок все належне майно, враховуючи наявність заповітів, а також ті обставини, що позивач єдина спадкоємниця за заповітом всього майна, яке належало її чоловіку, беручи до уваги, що у неї немає іншої можливості захистити свої права та встановити факт прийняття спадщини і визнання права власності у порядку спадкування за заповітом, ніж у судовому порядку. Чоловік позивача на час відкриття спадщини із спадкодавцем не проживав. У той же час, від спадщини не відмовлявся. Більше того, на момент відкриття спадщини її чоловік знаходився на лікуванні, що унеможливило за станом здоров'я звернутися до нотаріуса із відповідною заявою на прийняття спадщини. Окрім того, нотаріус взяла всі документи на оформлення всього майна, у тому числі, і свекрухи документи та повідомила про неможливість оформлення майна свекрухи лише у жовтні 2015 року. Таким чином, позивач вважає, що право на спадкування після смерті ОСОБА_5 отримав її чоловік. Відповідно після смерті її чоловіка вона отримала право на спадкування. Однак, доказати зазначений факт та подати документи до нотаріуса задля прийняття спадщини - вона не має змоги, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Буцької селищної ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні даних позовних вимог.

Представник третьої особи: Маньківської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, але згідно письмової заяви просить справу слухати у її відсутності та не заперечує проти винесення рішення згідно чинного законодавства..

Третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_2, в судове засідання не з'явився, але суду надав письмову заяву, згідно якої просить справу розглядати у його відсутності.

Третя особа ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, встановив наступні правовідносини :14.02.2015 померла позивача свекруха - ОСОБА_5 у селищі Буки Маньківського району Черкаської області (а.с.13). Спадкова маса майна після смерті ОСОБА_5 складалася з: - земельної ділянки у розмірі 0,4401 га., з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується державним актом на землю(а.с.19); - земельної ділянки у розмірі 3,39 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на землю(а.с.14); - майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства (а.с.20); - будинку з надвірними спорудами в селищі Буки, вул. Кірова, № 34 Маньківського району Черкаської області(а.с.23). Судом встановлено, що 14.07.2011 ОСОБА_5 заповіла все належне її майно синові ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.25). 14.03.2015 помер чоловік позивача - ОСОБА_4 (а.с.21), який на день смерті був зареєстрований за адресою місто Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 94АДРЕСА_1. Судом встановлено, що померлим ОСОБА_4 було складено заповіт, що посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_6, Київського нотаріального округу за реєстровим № 78, згідно якого він заповів все належне майно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто позивачу (а.с.15). Судом встановлено факт звернення 08.07.2015 позивача до нотаріуса з питання прийняття спадщини від її померлого чоловіка (а.с.12). Також 03.11.2015 позивач звернулась до Маньківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. 04.11.2015 нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, оскільки пропущений строк на подачу заяви про прийняття спадщини. Позивач та її представник вважають, що позивач та її чоловік ОСОБА_4 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 і позивачу необхідно визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, проте суд не може погодитись з даною позицією позивача та її представника.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 померла 14.02.2015 в смт. Буки, Маньківського району Черкаської області, а ОСОБА_4 помер 14.03.2015 року в м. Київ, тобто спадщина після смерті ОСОБА_5 відкрилась 14.02.2015 року, згідно ст. 1220 ЦК України. Місцем відкриття спадщини у відповідності ст. 1221 ЦК україни є останнє місце проживання спадкодавця, тобто смт. Буки, Маньківського району, Черкаської області. Спадкоємцем у відповідності до ст.ст. 1222, 1223 ЦК України та ст. 1235 ЦК України є ОСОБА_4, який помер 14.03.2015 року.. У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом, в даному випадку, ОСОБА_4 має право прийняти спадщину або неприйняти її. За змістом норм статей 1268 - 1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та від особливостей правового статусу спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої, недієздатної особи або ж особи, цивільна дієздатність якої обмежена. Відповідно до ч. 3, 4 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків відмови від спадщини у встановленому законодавством України порядку. Зазначені особи вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків їхньої відмови від спадщини, а щодо малолітніх та недієздатних осіб - відмови, здійсненої від їхнього імені батьками (усиновлювачами), опікуном із дозволу органу опіки та піклування , встановлених частинами 2 - 4 ст. 1273 ЦК України.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 не проживав разом з ОСОБА_5 на момент її смерті і даний факт ніким із сторін не заперечувався, як і не заперечувався той факт, що ОСОБА_4 за життя не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, оскільки помер 14.03.2015 року..Належних доказів того, що померлий ОСОБА_4 на момент смерті відносився до категорії недієздатних осіб, або осіб дієздатність яких обмежена, і які вважаються такими, що прийняли спадщину суду не надано і посилання позивача та її представника проте, що ОСОБА_4 є особою, що прийняв спадщину в судовому засіданні підтвердження не знайшло. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України. Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, згідно якого вбачається, що якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, тому твердження позивача та її представника проте, що ОСОБА_4 не подав заяву, оскільки не міг особисто прибути за місцем відкриття спадщини спростовується. Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. У відповідності до ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців. Судом фактично встановлено, що у позивачки було близько п"яти місяців строку на подання заяви про прийняття спадщини у відповідності до вимог ст. 1276 ЦК України, що нею не було зроблено. Тобто проаналізувавши вищевикладене, вбачається, що право на прийняття спадщини внаслідок спадкової трансмісії переходить до спадкоємців за заповітом особи, яка не встигла прийняти спадщину. Право на прийняття спадщини за спадковою трансмісією переходить до спадкоємців трансмітента у межах строків для прийняття спадщини. Однак якщо строк, що залишився, менший ніж три місяці, він продовжується до трьох місяців. Строк для прийняття спадщини у порядку спадкової трансмісії може бути продовжений за письмовою згодою спадкоємців або у судовому порядку, якщо суд визнає причини пропуску цього строку поважними згідно ч. 2, 3 ст. 1272 ЦК України. Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви. При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. Згідно п. 24 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 , вбачається, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Посилання позивачки та її представника на те, що лише після спливу 6-місячного строку на звернення до нотаріуса за місцем знаходження майна її свекрухи приватний нотаріус ОСОБА_2, повідомила, що не може займатися оформлення спадщини, яка належала її свекрусі підтвердження в судовому засіданні, як підстава поважності пропуску строку на подачу заяви про прийняття спадщини, не знайшло, як не знайщло свого підтвердження і те приватний нотаріус ОСОБА_2, жодним чином не повідомила позивача, що немає права оформлювати документи, які стосуються майна її померлої свекрухи, та поставила позивача у правову невизначеність стосовно майна померлої свекрухи, тобто суд не вбачає у наведених причинах позивачкою пропуску строку саме поважності пропуску даного строку . У відповідності до вищевикладеного суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволені позовних вимог позивачки в цілому.

Крім того підлягає скасуванню, після вступу рішення в законну силу заборона на вчинення будь-яких дій щодо реєстрації права власності чи відчуження майна накладена на підставі ухвали Маньківського районного суду Черкаської області від 18.12.2015 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 58 - 60, 88, 213, 215 ЦПК України, ст. ст.1220, 1221, 1222, 1223, 1235, 1268, 1269, 1270, 1272, 1273, 1276 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Буцької селищної ради, третіх осіб; Маньківської державної нотаріальної контори , приватного нотаріуса ОСОБА_2, ОСОБА_3 , про встановлення факту прийняття спадщини та визнання додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Заборону на вчинення будь-яких дій щодо реєстрації права власності чи відчуження стосовно: : - земельної ділянки у розмірі 0,4401 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7123155300:01:001:0315, яка розташована за адресою селище Буки, вул. Кірова, № 34 Маньківського району Черкаської області ; - земельної ділянки у розмірі 3,39 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7123155300:02:001:0072; - майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ЧЕ - ХІ № 167688, виданого на ім'я ОСОБА_5 30.10.2002 р. ; - будинку з надвірними спорудами в селищі Буки, вул. Кірова, № 34 Маньківського району Черкаської області, накладену на підставі ухвали Маньківського районного суду Черкаської області від 18.12.2015 року - скасувати, після вступу рішення в законну силу.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд на протязі десяти днів.

СУДДЯ І.Д.КАЛІЄВСЬКИЙ