Ухвала

від 16.04.2007 по справі 32/556

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

32/556

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

16 квітня 2007 р.                                                                                   № 32/556  

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

                                          Перепічая В.С.,

                                                    Вовка І.В.,

                                           Гончарука П.А.,

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта"    на рішення господарського суду м. Києва    від 16.01.2007 року у справі №32/556 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Майстер" та Акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк", треті особи- Національна  акціонерна  компанія "Нафтогаз "України"  і Фонд державного майна  України   про визнання недійсними договорів,  

В С Т А Н О В И В:

Подана Відкритим акціонерним товариством "Укртранснафта" касаційна  скарга  не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги (подання), до скарги додаються зокрема докази сплати державного мита у встановленому порядку і розміру.

Як вбачається з матеріалів  касаційної скарги, докази сплати державного мита  відсутні.

          Згідно підпункту “г” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28 квітня 1978 року №3 ( із змінами) “Про судову практику  в справах про визнання угод недійсними”  позови про визнання угод недійсними  оплачуються  державним митом залежно від вартості майна або розміру грошових сум, обумовлених угодою.

Відповідно до п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (в редакції із змінами і доповненнями, внесеними Законом України  від 25.03.2005 року №2505-ІV) ставки  державного мита із заяв, що подаються до господарських судів встановлюються в таких розмірах:    а) із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову,  але не менше 6  неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян і не більше  1500 неоподатковуваних   мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач оспорює  судове рішення щодо позову, предметом якого  є вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 11.08.2006 року нежитлових  приміщень вартістю  25 857 300 грн.,  36 658 000 грн. та  29 484 700 грн., на загальну суму                                  92 000 000 грн.

Отже, касаційна скарга на судове рішення у даній справі повинна бути оплачена   державним митом у розмірі   12 750 грн., а позивач сплатив згідно  платіжного доручення № 5865  від 27.02.2007 року лише 42,50 грн. Тому зазначене платіжне доручення не може бути доказом сплати державного мита у встановленому  розмірі.

Таким чином, позивачем до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та  підлягає поверненню.

Керуючись п. 4 ч.1  ст.1113 Господарського процесуального кодексу України,  суд

У Х В А Л И В:

Касаційну  скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта"    на рішення господарського суду м. Києва    від 16.01.2007 року повернути без розгляду.

Судді                                                                                       В.Перепічай

                                                                                              І. Вовк                                                   

                                                                                                         П.Гончарук