Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Єдиний унікальний № 314/3276/16 Головуючий у 1 інстанції: Капітонов Є.М.
Провадження № 22-ц/778/3116/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2016 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі
Головуючого: Маловічко С.В., суддів Савченко О.В., Кочеткової І.В.
при секретарі: Бурак А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вільнянськ» на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 01 квітня 2016 року про забезпечення позову ОСОБА_2 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вільнянськ» про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим,
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_2 звернулась до суду із позовною заявою до СВК «Вільнянськ» про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що строк дії договору оренди землі, укладеного 01.07.2004р. між нею як орендодавцем та СВК «Вільнянськ» як орендарем строком на 10 років, сплив у 2014 році, тому просила визнати припиненим цей договір.
Одночасно з позовною заявою представник позивача за довіреністю - ОСОБА_3 подав заяву про забезпечення зазначеного позову, в якій вказує, що, незважаючи на те, що строк дії договору оренди між сторонами у справі сплив, СВК «Вільнянськ» продовжує самовільно обробляти належну позивачу земельну ділянку, тому просив суд забезпечити позов шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії та роботи, пов»язані з обробкою земельної ділянки позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 01 квітня 2016 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення вищезазначеного позову задоволено.
Заборонено СВК «Вільнянськ» вчиняти будь-які дії та роботи, пов'язані з обробкою земельної ділянки, кадастровий № 2321585000:01:003:0018 площею 10,59 гектари, яка знаходиться на території Московської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить ОСОБА_2 згідно державного акту на право власності серії 1-ЗП № 051196.
На вказану ухвалу СВК "Вільнянськ" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення положень статті 151 ЦПК України, просить ухвалу судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 01 квітня 2015 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
У судове засідання апеляційного суду Запорізької області позивач ОСОБА_2 та її представник не з»явились. Судова повістка, направлена за вказаною в позовній заяві адресою позивача, повернулась без вручення їй із зазначенням поштовим працівником в якості причин повернення «відмова адресата від одержання».
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 76 ЦПК України, у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилась одержати судову повістку, вважається повідомленою.
Зважаючи на вказані обставини, колегія розглянула апеляційну скаргу відповідача у відсутності позивача та її представника.
Заслухавши у судовому засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення представника ВСК «Вільнянськ» - ОСОБА_4, який підтримав апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 307 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави для її застосування.
Виходячи зі змісту статей 152-154 ЦПК України забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання прийнятого за його позовом позитивного рішення.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006р. № 9 «Про практику застосування судами Цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно частин 1, 3 статті 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 152 ЦІПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Частиною 3 статті 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Так, співмірність, зокрема, полягає у тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимоги ОСОБА_2 немайнового характеру - визнання припиненим договору оренди земельної ділянки. Але вид забезпечення позову, зазначений у заяві, не співмірний з заявленими вимогами, оскільки заборона проводити будь-які дії та роботи, пов»язані з обробкою земельної ділянки, не є передумовою, направленою на можливість виконання рішення суду у випадку задоволення позову про визнання договору припиненм.
Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову ОСОБА_2 шляхом заборони СВК «Вільнянськ» фактично здійснювати користування спірною земельною ділянкою, вийшов за межі позовних вимог позивача, не зважаючи на те, що остання будь-яких матеріальних вимог щодо самої земельної ділянки не заявляла. Тобто не дотримався вимог процесуального закону щодо співмірності заходів забезпечення позову із заявленими у ньому вимогами.
При цьому суд також не вмотивував, як відсутність заборони вчиняти дії, пов'язані з обробкою спірної земельної ділянки, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про визнання договору оренди припиненим. Адже рішення суду пов'язане із задоволенням такого позову не потребує вчинення із спірною земельною ділянкою будь-яких дій безпосередньо пов'язаних із фізичним чи механічним впливом на неї.
Крім того, заборонивши СВК "Вільнянськ" обробляти спірну земельну ділянку, суд першої інстанції в порушення ч. 3 ст. 153 ЦПК не прийняв до уваги особливість режиму використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, а тому не пересвідчився і не встановив: чи використовується спірна земельна ділянка в теперішній час для вирощування сільськогосподарських культур та хто фактично висадив ці культури, чи не буде обраний захід забезпечення позову фактичним втручанням в господарську діяльність та чи не спричинить така заборона негативні наслідки (наприклад щодо втрати врожаю тощо).
За таких обставин, ухвалу судді не можна визнати законною та обґрунтованою, оскільки вона не відповідає вимогам процесуального закону, тому підлягає скасуванню на підставі пункту 2 статті 312 ЦПК України з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову в обраний нею спосіб.
Керуючись ст.ст. 152-153, 307, 312, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вільнянськ» задовольнити.
Ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 01 квітня 2016 року скасувати.
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення її позову в обраний нею спосіб.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді:
Суд | Апеляційний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 23.06.2016 |
Оприлюднено | 05.07.2016 |
Номер документу | 58661066 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Запорізької області
Маловічко С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні