Вирок

від 30.06.2016 по справі 461/4117/16-к

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/4117/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.2016 р. м. Львів

Галицькийрайонний суд м.Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурораОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні взалі суду кримінальне провадження за № №12015140090003623 від 22.10.2015 року про обвинувачення,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, неодруженого, освіта середня-спеціальна, громадянина України, раніше не судимого, засновника, директора та головного бухгалтера ТзОВ «Компанія «Еколіс» (код ЄДРПОУ 38141710), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на обліку в психоневрологічному диспансері та наркологічному диспансері не перебуває -

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 205-1 КК України-

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_4 , діючи умисно вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдиві відомості та подав документи, що містили завідомо неправдиві відомості державному реєстратору при проведенні державної реєстрації (перереєстрації) юридичної особи ТзОВ «Компанія «Еколіс» (код ЄДРПОУ 38141710). Так, обвинувачений ОСОБА_4 07.09.2015 р. придбав корпоративні права на ТзОВ «Компанія «Еколіс» відповідно до договору купівлі-продажу 100% частки в статутному капіталі ТзОВ «Компанія Еколіс», зареєстрованого 13.03.2012 реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції за №14151020000027125 за адресою: м. Львів-Брюховичі, вул.Лікарська, 17 та взятого на податковий облік в ДПІ у Шевченківському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області став одноособово засновником даного товариства та відповідно до протоколу №03/15 від 07.09.2015 загальних зборів засновників ТзОВ «Кдмпанія Еколіс» та наказу №01/15-к від 07.09.2015 його директором (набув статусу службової особи товариства). Також обвинувачений ОСОБА_6 , діючи умисно, достовірно знаючи, що ТзОВ «Компанія «Еколіс» не має правових підстав для реєстрації та здійснення господарської діяльності підприємства за адресою: м. Львів, проспект Чорновола, 67, оскільки не має у володінні (користуванні) приміщення за даною адресою, будучи службовою особою вніс неправдиві відомості в установчі документи ТзОВ «Компанія «Еколіс», а саме: протокол №03/15 від 07.09.2015 загальних зборів засновників ТзОВ «Компанія «Еколіс», Статут ТзОВ «Компанія «Еколіс», затверджений рішенням загальних зборів засновників відповідно до протоколу №03/15 від 07.09.2015, щодо юридичної та фактичної адреси ТзОВ «Компанія «Еколіс» засвідчив їх власним підписом, чим наділив їх значенням офіційних документів. В подальшому обвинувачений ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, вніс неправдиві відомості в реєстраційну картку від 07.09.2015 на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи (форми 3), а саме: вказав місцязнаходження ТзОВ «Компанія «Еколіс» за адресою: м. Львів, проспект Чорновола, 67, та завсідчив її власним підписом. 09.09.2015 р. обвинувачений ОСОБА_6 , за допомогою адвоката ОСОБА_7 , який діяв на підставі довіреності від 07.09.2015, виданої директором ТзОВ «Компанія «Еколіс» та не був обізнаним в злочинних намірах останнього, подав до реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Словацького, 1, документи на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи ТзОВ «Компанія «Еколіс», про що в Єдиному державному реєстрі державним реєстратором ОСОБА_8 Львівського міського управління юстиції зроблено запис №14151050007027125.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_6 будучи службовою особою з використанням свого службового становища, вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації (перереєстрації) юридичної особи завідомо неправдиві відомості та подав ці документи, що містять завідомо неправдиві відомості державному реєстратору для проведенні державної реєстрації (перереєстрації) юридичної особи ТзОВ «Компанія «Еколіс» (код ЄДРПОУ 38141710), а саме вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.205-1 КК України.

В підготовчому судовому засіданні в розпорядження суду поступила угода про визнання винуватості від 21 червня 2016 р., укладена між прокурором у кримінальному провадженні - прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12015140090003623 від 22.10.2015, з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, укладена в приміщенні прокуратури Львівської області за адресою м. Львів, пр-т. Шевченка, 17-19, за умовами якої сторони погодились на повне визнання своєї винуватості ОСОБА_4 та призначення йому покарання за ч. 2 ст. 205-1 КК України у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинувачем про визнання винуватості. Частиною 4 ст.469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Згідно з п.1 ч.3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205-1 КК України, що на підставі ст.12 КК України, є злочинами середньої тяжкості. Свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення обвинувачений визнав беззастережно. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 підтримавши угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України та пояснив що він цілком і повністю розуміє права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, а також те, що у випадку невиконання угоди будуть підстави для притягнення його до кримінальної відповідальності, відтак просить затвердити угоду, так як реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості. Також судом перевірено угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України (в тому числі, щодо змісту та порядку укладення угоди) та КК України (в тому числі щодо узгодженої міри покарання); підстав для відмови в її затверджені не встановлено.

Заслухавши думку сторін судового провадження, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 205-1 КК України - внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдивих відомостей та умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку сторін про можливість затвердження угоди, враховуючи особи обвинуваченого, який вчинив злочин вперше, щиро розкаявся, позитивно характеризуються за місцем проживання, суд приходить до висновку що угоду про визнання винуватості, укладену 21.06.2016 року між підозрюваним ОСОБА_4 та прокурором, слід затвердити, і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієх тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Відтак, слід затвердити угоду про визнання винуватості з тих підстав, що така відповідає вимогам ст.472 КПК України, обвинувачений в судовому засіданні визнав себе винуватим за ч. 2 ст. 205-1 КК України та просить затвердити вказану угоду. Крім того, ОСОБА_4 , роз`яснено вимоги ст. 473, ч. 4 ст. 474, 476 КПК України. Суд прийшов до переконання, що обвинувачений реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання, встановив, що укладення угоди є добровільним, визначений в угоді вид покарання передбачений санкцією статті, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 . Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 314, 374, 468, 469, 471, 472, 473-475, 476 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 21 червня 2016 р., укладену між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12015140090003623 від 22.10.2015, з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, укладену в приміщенні прокуратури Львівської області за адресою м. Львів, пр-т. Шевченка, 17-19, за умовами якої сторони погодились на повне визнання своєї винуватості ОСОБА_4 та призначення йому покарання за ч. 2 ст. 205-1 КК України у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205-1 КК України, призначивши йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Апеляційна скарга на вироксуду може бути подана протягомтридцяти днів з дня його проголошення через Галицький районний суд м. Львоваз підстав, передбачених ст.394 КПК України, а засудженим - з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1