Постанова

від 29.06.2016 по справі 809/646/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2016 р. Справа № 809/646/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Боршовського Т.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Приватного підприємства «Будівельна Компанія» Бистриця» про стягнення заборгованості в розмірі 77559,65 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Тисменицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - позивач, Тисменицька ОДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області) звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Будівельна Компанія» Бистриця» (надалі - відповідач, ПП «Будівельна Компанія» Бистриця») в якому просить суд стягнути в дохід держави податковий борг в розмірі 77559,65 грн. з розрахункових рахунків, що є наявними у банківських установах відповідача та за рахунок готівки, що належить приватному підприємству В«Будівельна КомпаніяВ» БистрицяВ» .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не погашено грошових зобов'язань з податку на прибуток на суму 37916 грн., визначених податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 27.05.2013 року, та з податку на додану вартість на суму 30334 грн., визначених податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_2 від 27.05.2013 року.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подавши 29.06.2015 року до суду клопотання про розгляд справи без участі представника Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Також до клопотання долучено витяги з облікових карток відповідача з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Згідно вимог частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до норм частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, а також відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративного позову в порядку письмового провадження, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтований, а тому його належить задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, що 07.05.2009 року проведено державну реєстрацію Приватного підприємства «Будівельна Компанія» Бистриця» як юридичної особи, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з офіційного сайту Міністерства юстиції України. Відповідач 12.05.2009 року зареєстрований як платник податків в Тисменицькій ОДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області.

З 23.04.2013 року по 29.04.2013 року контролюючим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного підприємства «Будівельна Компанія» Бистриця» з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року та податку на прибуток за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року по взаємовідносинах із ПП «Франко-Буд-Інвест», за результатами якої складено акт № 357/22-40/36382235 від 14.05.2013 року (а.с. 7-12) та прийнято податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_1 від 27.05.2013 року за платежем з податку на прибуток на суму 37916 грн. (30333 грн. основний платіж та 7583 грн. штрафних санкцій) (а.с. 14); № НОМЕР_2 від 27.05.2013 року за платежем з податку на додану вартість на суму 30334 грн. (24267 грн. основний платіж та 6067 грн. штрафних санкцій) (а.с. 13).

Відповідач вважаючи, що вищевказані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм Податкового кодексу України, оскаржував їх в судовому порядку. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2013 року по справі № 809/1739/13-а позов задоволено, а податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 27.05.2013 року визнано протиправними та скасовано (а.с. 17-20).

Однак постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014 року задоволено апеляційну скаргу Тисменицької ОДПІ, скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2013 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ПП «Будівельна Компанія» Бистриця» відмовлено повністю (а.с. 21-24).

11.11.2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відмовлено Приватному підприємству «Будівельна Компанія» Бистриця» у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014 року (а.с. 25).

Вирішуючи даний спір суд виходив з таких мотивів та норм права.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України (надалі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

В даному випадку зазначені вище суми узгоджені у відповідності до процедури, регламентованої вимогами статті 56 ПК України. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що визначені позивачем відповідачу грошові зобов'язання з податку на прибуток на суму 37916 грн. та з податку на додану вартість на суму 30334 грн. є узгодженими та є податковим боргом останнього перед державним бюджетом. Доказів протилежного суду відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України відповідачем не подано.

Щодо стягнення податкового боргу з пені в розмірі 11005,65 грн., то суд зазначає таке.

Згідно підпункту129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 129.4 статті 129 ПК України передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Позивач надав суду довідку про стан розрахунків з бюджетом від 27.05.2016 року № 1359/10/09-13-23-14/197, відповідно до якою відповідачу нарахована пеня в розмірі 11005,65 грн.: по податку на прибуток підприємств 10124,57 грн., по податку на додану вартість - 881,08 грн. (а.с. 27). Вказаний розмір заборгованості по пені також підтверджується поданими суду витягами з облікових карток відповідача з податку на прибуток та податку на додану вартість (а.с. 45-46).

Згідно підпункту 59.1. статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем було надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ю» № 643-23 від 18.08.2015 року на загальну суму 77559,65 грн., яка вручена представнику Приватного підприємства «Будівельна Компанія» Бистриця» 18.08.2015 року, що підтверджується підписом на корінці податкової вимоги, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.26). Відповідач вказану податкову вимогу не оскаржив у строк передбачений Податковим кодексом України. Доказів протилежного відповідач суду відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не подав.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг відповідача в сумі 77559,65 грн. підтверджується довідкою про стан заборгованості відповідача станом на 27.05.2016 року та витягами з облікових карток платника - відповідача по ПДВ та податку на прибуток.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в повному обсязі, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не подав. Судом таких обставин не встановлено.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів на звернення до суду про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено самостійно податковий борг в сумі 77559,65 грн., то суд вважає підставним звернення контролюючого органу до суду із позовом про його стягнення у спосіб, визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України.

Таким чином, адміністративний позов Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Приватного підприємства «Будівельна Компанія» Бистриця» про стягнення заборгованості в розмірі 77559,65 грн. є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити.

Відповідно до частин 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Приватного підприємства «Будівельна Компанія» Бистриця» (ідентифікаційний код 36382235, що знаходиться за адресою: 77422, Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Ямниця, вулиця Шевченка, будинок 20) відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, на користь Державного бюджету України податковий борг в розмірі 77559 (сімдесят сім тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривень 65 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ ОСОБА_1

Постанова складена в повному обсязі 29.06.2016 року.