Постанова

від 29.06.2016 по справі 810/1874/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2016 року           810/1874/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «КТС ЛТД» про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КТС ЛТД» про стягнення податкового боргу в сумі 18253,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість. Дана заборгованість підтверджується поданими деклараціями та податковими повідомленнями-рішеннями, згідно з якими до відповідача застосовані штрафні санкції. Оскільки відповідач добровільно не сплатив вказаний податковий борг, позивач просить його стягнути у судовому порядку.

В судове засідання представник позивача не з'явився, проте надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень ч. 4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КТС ЛТД» зареєстроване як юридична особа та з 07.11.2013 перебуває на обліку в ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області як платник податків, зборів та обов'язкових платежів.

З матеріалів справи вбачається що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 18 253,23 грн., який виник з наступних підстав.

Так, 20.11.2015 року відповідач надав позивачу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, в якій визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду в сумі 38 834 грн. Згідно податкової декларації за грудень 2015 року, яка подана 19.01.2016, позивачем суму податку на додану вартість визначено на рівні 2950 грн.; за січень 2016, яка подана 22.02.2016 - в сумі 1492 грн.; за лютий 2016, подана 21.03.2016 - в сумі 880 грн. та за березень 2016 – 1380 грн.

Крім того, встановлено, що ДПІ в Обухівському районі, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, провело камеральні перевірки відповідача щодо податкової звітності з податку на додану вартість по податковій декларації за жовтень 2015 року.

За результатами проведених перевірок складено акти №137/15-02/38766956/42 від 26.02.2016 та №187/15-02/38766956/55 від 11.03.2016, якими встановлено недотримання платником граничних термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість, чим порушено п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України.

На підставі висновків вказаних вище актів позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №000049/1502/406 від 11.03.2016, яким на відповідача накладено штрафні санкції в розмірі 2280 грн. Дане рішення отримано представником відповідача 11.03.2016.

Позивачем повторно проведено камеральну перевірку з податку на додану вартість ТОВ «КТС ЛТД» на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України по податковій декларації №9237437133 за жовтень 2015 року. Складеним актом від 29.03.2016 №599/15-02/38766956/132 встановлено порушення п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України. За результатами акту від 29.03.2016 року винесено податкове повідомлення-рішення №000129/1502/877, яким відповідачу нараховано штрафні санкції в сумі 2300 грн. Рішення отримано представником відповідача 29.04.2016.

Крім того, з метою погашення податкового боргу, податковою інспекцією на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми “Ю” № 1413-23 від 04.12.2015 року.

Таким чином, на підставі самостійно нарахованих відповідачем сум податку на додану вартість, які підлягають сплаті та сум донарахованих податковими повідомленнями-рішеннями від 11.03.2016 та 29.04.2016, загальна сума боргу перед бюджетом у відповідача становить 50 116,00 грн.

Проте, згідно наявної у матеріалах справи розрахункової відомості платника податків ТОВ «КТС ЛТД», відповідач станом на травень 2016 сплатив до бюджету в рахунок погашення боргу 31720 грн. Крім того у підприємства була наявна переплата в сумі 882 грн., яку зараховано в рахунок погашення боргу. Отже, загальна сума недоїмки відповідача з урахуванням пені складає 18253,23 грн., що також підтверджується довідкою про наявний борг з податків і зборів від 23.05.2016 №230/10/1016-23/11.

Надаючи праву оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з приписами підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Отже, у випадку визначення податкового (грошового) зобов'язання органом ДФС граничним днем сплати буде десятий календарний день, що настає за днем отримання платником відповідного податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Оскільки відповідач не оскаржував прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення, податковий борг вважається узгодженим.

Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.

Отже, відповідачем належним чином не виконано зобов'язання платника податків сплатити до бюджету відповідну суму податкової заборгованості у порядку та у строки визначені Податковим кодексом України, у зв'язку з чим за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом на загальну суму 18 253,23 грн.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони – суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз; у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з рахунків у банках, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «КТС ЛТД» (ідентифікаційний код юридичної особи 38766956) на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 18253 (вісімнадцять тисяч двісті п'ятдесят три) гривні 23 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Василенко Г.Ю.