Ухвала

від 22.06.2016 по справі 821/298/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/298/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представника позивача Кермача А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Асканійське» Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

09 липня 2014 року Державне підприємство «Дослідне господарство «Асканійське» Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України звернулося до суду з адміністративним позовом до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.06.2014 р. №0001002200 та №0001012200.

В обґрунтування позову зазначено, що за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС ІЗЗ НААН» з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту від операцій з TOB «Мельхіор-Агро» (код 34370123) за період з 01.06.2011 р. по 31.07.2011 р., Каховська ОДПІ Херсонської області на підставі Акта перевірки від 11.06.2014 року №182/21-15-22-026/00856787 винесла податкове повідомлення-рішення від 27 червня 2014 р. №0001002200 та №0001012200, які були отримані позивачем через відділення Укрпошта в селі Тавричанка 01 липня 2014 року. Даними податковими повідомленнями-рішеннями та актом перевірки податковим органом встановлено порушення з боку ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС ІЗЗ НААН» гл. 5. ст. 198 п. 198.6., п. 198.5., п. 198.3., п. 198.2. Податкового кодексу України. Відповідно до оскаржених податкових повідомлень-рішень підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 320529,00 гривень, та за штрафними санкціями в сумі 392838,50 гривень. Державне підприємство «Дослідне господарство «Асканійське» АДСДС ІЗЗ НААН не погоджується із оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями №0001002200 та №0001012200 від 27.06.2014 р., та вважає їх винесення протизаконним та такими що прийняті всупереч чинному законодавству України.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року адміністративний позов ДП «Дослідне господарство «Асканійське» задоволений повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.06.2014 року №0001002200 та №0001012200.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року Апеляційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області задоволено. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ДП «Дослідне господарство «Асканійське» Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2016 року касаційну скаргу ДП «Дослідне господарство «Асканійське» Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 та постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29.07.2014 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року адміністративний позов Державного підприємства «Дослідне господарство «Асканійське» Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України задоволений. Скасовано податкове повідомлення-рішення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області 27.06.2014 р. №0001002200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 9779,00 грн., з яких за основним платежем на 7823,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 1956,00 грн.. Скасовано податкове повідомлення- рішення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 27.06.2014 р. №0001012200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 703588,50 грн., з яких за основним платежем на 312706,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 390882,50 грн.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Каховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю відмовити у задоволенні адміністративного позову підприємства.

Представник позивача надав до апеляційного суду заперечення, у якому зазначає про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника позивача Кермача А.І., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 29.05.2014 р. по 04.06.2014 р. відповідачем проведено невиїзну документальну позапланову перевірку Державного підприємства «Дослідне господарство «Асканійське» Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України, код 00856787, з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту від операцій з ТОВ «Мельхіор-Агро» код 34370123 за період з 01.06.2011 р. по 31.07.2011 р.

За результатами даної перевірки складено акт перевірки від 11.06.2014 р. №182/21-15-22-026/00856787, з якого вбачається, що перевіркою встановлено порушення п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5, п. 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 320529 грн. за червень-липень 2011 року, оскільки зазначені правочини є безтоварними, та неправомірно (необґрунтовано) застосовано пільгу з податку на додану вартість за червень-липень 2011 року.

Також, перевіркою встановлено порушення ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме неналежне оформлення товарно-транспортних накладних, відсутність у наданих до перевірки ТТН відомостей щодо якості товару, що перевозиться та допустимого терміну його перевезення, місце навантаження-розвантаження ТМЦ, що у комплексі свідчить про відсутність фактичних поставок товарів від ТОВ «Мельхіор-Агро».

Фактичною підставою для збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість слугували висновки Каховської ОДПІ про безтоварність господарських операцій між ДП «Дослідне господарство «Асканійське» та ТОВ «Мельхіор-Агро» у червні-липні 2011 року на суму 320529 грн.

Ці висновки ґрунтуються на інформації, отриманій від ДПІ у м. Херсоні за наслідками проведеної перевірки контрагента позивача - ТОВ «Мельхіор-Агро», господарські операції з яким мали безпосередній вплив на вищевказані порушення та які, на думку відповідача, не спрямовані на реальне настання правових наслідків. В акті перевірки даного контрагента контролюючий орган прийшов до висновку про те, що ТОВ «Мельхіор-Агро» не могло виконувати поставку товарів, оскільки поставка товарів не підтверджена по ланцюгу постачання.

На підставі акту перевірки ТОВ «Мельхіор-Агро» від 23.01.2012 р. №225/23-2/34370123 відповідачем зроблено висновок про вчинення господарських операцій між ДП «Дослідне господарство «Асканійське» та його контрагентом з метою їх документування без мети реального настання правових наслідків.

Також, Каховська ОДПІ вказує на те, що отримані від ТОВ «Мельхіор-Агро» товарно-транспортні накладні оформлені не належним чином, у них відсутні відомості щодо якості товару, а тому вважаються такими, що не містять достатньої доказовості щодо факту виконання послуг, що б свідчило про зв'язок таких послуг з веденням господарської діяльності підприємства.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.06.2014 р.:

- №0001002200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 9779 грн., з яких за основним платежем на 7823 грн., за штрафними санкціями на 1956 грн.;

- №0001012200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 703588,50 грн., з яких за основним платежем на 312706 грн., за штрафними санкціями на 390882,50 грн.

Задовольняючи адміністративний позов Державного підприємства «Дослідне господарство «Асканійське» Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України та скасовуючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення судом першої інстанції були враховані висновки ВАС України.

Так, як вже зазначалося вище, відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.02.2016 р. касаційну скаргу ДП «Дослідне господарство «Асканійське» Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України задоволено частково. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29.07.2014 року скасовано, та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з тим, що судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Мельхіор - Агро», а саме: можливостей контрагента позивача щодо виконання укладеного з позивачем договору, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної сплати позивачем податку на додану вартість в ціні товарів, що придбані платником податку; не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом. Для вирішення спору важливе значення також має встановлення факту реєстрації та витребування контрагента позивача в стані платника податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту. В обов'язковому порядку необхідно дослідити наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Перевірці підлягають доводи органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку; придбання товарів, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку.

Отже, суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Так, правила формування податкового кредиту врегульовані положеннями Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, суд першої інстанції правильно виходив з того, що головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару (послуг) ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ. Крім того, для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу від 22.09.2010 р. №206/1 було створено Комітет з конкурсних торгів ДП «Дослідне господарство «Асканійське» Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України.

Відповідно до протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій) (рішення про визнання пропозиції більш економічно вигідною) від 19.01.2011 р., за лотами №1, №2 акцептовано пропозицію конкурсних торгів, надану ТОВ «Мельхіор - Агро» за найбільшою кількістю балів.

За результатами перемоги в тендері ТОВ «Мельхіор-Агро» 07.02.2011 р. уклало з ДП «Дослідне господарство «Асканійське» договір про закупівлю товарів №Т-1/11.

Договором передбачено, що ТОВ «Мельхіор-Агро» зобов'язується у 2011 році поставити ДП «Дослідне господарство «Асканійське» товари, а Замовник - прийняти і оплатити такі товари: продукти нафтопереробки рідкі - дизельне пальне в кількості 650 тон по ціні 12544, 38 грн. за тонну, в тому числі ПДВ; продукти нафтопереробки рідкі - бензин А-92 в кількості 200 тон по ціні 14496,62 грн. за тонну, в тому числі ПДВ.

На виконання умов договорів ТОВ «Мельхіор-Агро» протягом червня-липня 2011 року було продано ДП «Дослідне господарство «Асканійське» 30330 л бензину А-92 та 181665 л дизельного пального, загальною вартістю 1923173,25 грн., з яких ПДВ - 320528,88 грн. Факт поставки нафтопродуктів підтверджується видатковими накладними: від 01.06.2011 р. №РН-0000123, №РН-0000124, від 02.06.2011 р. №РН-0000125, від 03.06.2011 р. №РН-0000126, №РН-0000127, від 10.06.2011 р. №РН-0000128, від 15.06.2011 р. №РН-0000129, від 17.06.2011 р. №РН-0000130, від 21.06.2011 р. №РН-0000131, від 22.06.2011 р. №№РН-0000132, РН-0000133, від 01.07.2011 р. №РН-0000158, від 04.07.2011 р. №РН-0000159, від 05.07.2011 р. №РН-0000160, від 06.07.2011 р. №РН-0000161, від 07.07.2011 р. № РН-0000162, від 11.07.2011 р. №РН-0000163, від 14.07.2011 р. №РН-0000164; податковими накладними: від 01.06.2011 р. №№30, 31, від 02.06.2011 р. №32, від 03.06.2011 р. №№33,34, від 10.06.2011 р. №35, від 15.06.2011 р. №36, від 17.06.2011 р. №37, від 21.06.2011 р. №38, від 22.06.2011 р. №№39,40, від 01.07.2011 р. №63, від 04.07.2011 р. №64, від 05.07.2011 р. №65, від 06.07.2011 р. №66, від 07.07.2011 р. №67, від 11.07.2011 р. №68, від 14.07.2011 р. №69.

Відповідно до п. 5.2 Договору поставка товару здійснюється на умовах DDP - с. Тавричанка, Каховський район, Херсонська область (Міжнародні правила тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС 2000).

Перевезення товару здійснювалося ПП ОСОБА_2 (згідно товарно-транспортних накладних №№20, 21, 23, 27, 30, 31, 35) та ДП «Дослідне господарство «Асканійське» (згідно товарно-транспортних накладних №№22, 24-26, 28, 29, 32-34, 36, 37).

Фактичне отримання товарів від цього контрагента підтверджується копіями матеріальних звітів та лімітно-забірних карток про використання паливно-мастильних матеріалів за червень та липень 2011 року.

Розрахунки проведено у безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою.

Придбані нафтопродукти в подальшому ДП «Дослідне господарство «Асканійське» використало у своїй господарській діяльності.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ «Мельхіор-Агро», які були предметом перевірки.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пп. 2.15 та пп. 2.16 п. 2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача ДП «Дослідне господарство «Асканійське» із ТОВ «Мельхіор-Агро», вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про дійсність господарських та бухгалтерських документів, отриманих позивачем від ТОВ «Мельхіор-Агро».

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що товарно-транспортні накладні мають дефекти, оскільки у них відсутні відомості щодо якості товару, що перевозиться та допустимого терміну його перевезення, місце навантаження-розвантаження ТМЦ.

Проте колегія суддів відхиляє ці твердження, оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції, по-перше, підставою для формування податкового кредиту є податкові накладні (до яких у відповідача жодних зауважень не має), а не товарно-транспортні накладні; по-друге, окремі недоліки товарно-транспортних накладних самі по собі не можуть бути безумовною підставою для позбавлення цих накладних сили первинного документа, а відтак, позбавлення покупця права на формування податкового кредиту. Тим більше, що законодавством не передбачено визнання недійсними товарно-транспортних накладних з таких підстав.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що господарські операції між ДП «Дослідне господарство «Асканійське» та ТОВ «Мельхіор-Агро» з приводу купівлі нафтопродуктів повністю підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Факт того, що ТОВ «Мельхіор-Агро» на момент проведення операцій з позивачем мало право на виписку податкових накладних і було зареєстровано як платник податку на додану вартість, не оспорюється відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.

Також, судом першої інстанції вірно зазначено, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, видаткові і податкові накладні, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

У той же час, з урахуванням закріпленої в ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, Каховська ОДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання нафтопродуктів у ТОВ «Мельхіор-Агро» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення податкового кредиту без фактичного отримання від цих контрагентів товарів та послуг. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства. Однак Каховська ОДПІ не посилається на факти вчинення позивачем таких дій і не надала докази притягнення його до відповідальності за такі дії, що також враховується судом апеляційної інстанції.

Вирішуючи справу в частині наведених в акті перевірки обставин діяльності ТОВ «Мельхіор-Агро» суд першої інстанції вірно зазначив, що діюче податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Податковий кодекс України встановлює вимоги лише щодо документального підтвердження задекларованих господарських операцій, а як вже зазначено вище, акт перевірки не містить зауважень щодо правильності складання наданих позивачем первинних документів.

Також, слід підкреслити, що висновки акту ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області від 23.01.2012 р. №225/23-2/34370123 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мельхіор-Агро» (код 34370123) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «ТД «Палладіум» (код 36672180) за червень, липень 2011 року» та прийняті на підставі них рішення були оскаржені ТОВ «Мельхіор-Агро» до суду.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18.09.2012 р. у справі №2-а-3462/12/2170 визнано протиправними висновки податкового органу щодо безтоварності господарських операцій ТОВ «Мельхіор-Агро» з ТОВ «ТД «Палладіум» та скасовано податкові повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість і нарахування штрафних санкцій. Рішення набрало законної сили 14.04.2015 р.

Тобто, вказаним судовим рішенням визнано протиправними висновки акту від 23.01.2012 р. №225/23-2/34370123 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мельхіор-Агро» (код 34370123) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «ТД «Палладіум» (код 36672180) за червень, липень 2011 року», який покладено в основу акту перевірки позивача.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за відсутності доказів проведення позивачем фіктивних господарських операцій з ТОВ «Мельхіор-Агро» та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціях з поставки нафтопродуктів цим постачальником, висновок Каховської ОДПІ про завищення позивачем податкового кредиту за такими операціями є протиправним.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 р. по справі № 21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Стосовно висновків Каховської ОДПІ про недійсність укладеного позивачем правочину із ТОВ «Мельхіор-Агро», суд першої інстанції правильно виходив з того, що по-перше, договір про закупівлю товарів за своєю суттю є оспорюваним, так як його недійсність законом прямо не встановлена, і жодного судового рішення про визнання цього договору недійсним немає, а по-друге, відсутні будь-які докази того, що сторони цієї угоди при її укладанні та виконанні мали умисел на порушення публічного порядку, тобто посягали на суспільні, економічні та соціальні основи держави.

Крім цього, слід врахувати, що відповідно до акта позапланової виїзної перевірки окремих питань дотримання Закону України «Про здійснення державних закупівель», від 01.06.2010 р. №2289-VI в Державному підприємстві «Дослідного господарства «Асканійське» Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» за 2011 р. від 29.09.2011 р. №52-30/16, зробленої КРВ в м. Каховка та Каховському районі, перевіркою встановлено, що з учасником, конкурсну пропозицію якого було акцептовано, замовник уклав договір на закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких на суму 11053171,00 грн. з ТОВ «Мельхіор - Агро» №Т-1/11 від 07.02.2011 р. який відповідає наказу міністерства економіки України від 27.07.2010 р. №925 «Про затвердження Типового договору про закупівлю товарів (робіт, послуг) за державні кошти та Інструкції щодо заповнення Типового договору про закупівлю товарів (робіт, послуг) за державні кошти». Укладання договору проведено не пізніше ніж через 30 днів з дня акцепту пропозиції відповідно до вимог документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції. Перевіркою ст. 40 Закону України від 01.06.2010 р. №2289-VI порушень не встановлено. Істотні умови договору відповідають ст. 41 Закону України від 01.06.2010 р. №2289-VI. Також, умови укладеного договору №Т-1/11 від 07.02.2011 р. відповідають вимогам документації конкурсних торгів та умовам пропозицій конкурсних торгів.

Цим спростовується твердження відповідача про відсутність ділової мети у діях позивача та придбання товарів, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову Державного підприємства «Дослідне господарство «Асканійське» Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував. Натомість позивач довів протиправність прийнятих відповідачем повідомлень-рішень.

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов