Ухвала

від 29.06.2016 по справі 804/4754/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

               ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА 29 червня 2016 року          м. Київ                              К/800/5864/16 Суддя Вищого адміністративного суду України Веденяпін О.А., перевіривши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі                  м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року у справі №804/4754/15 за позовом приватного підприємства "Спецстройсистема" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі                          м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в:           Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 березня 2016 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі                                   м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишено без руху та встановлено 30-денний строк для усунення недоліків касаційної скарги, оскільки скаржник не надав документа про сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.           Ухвалу про залишення касаційної скарги без руху Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області отримала 22 березня 2016 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2016 року, яку отримано скаржником 27 травня 2016 року, продовжено відповідачу строк на 30 днів для усунення недоліків касаційної скарги. На адресу Вищого адміністративного суду України надійшла заява скаржника, в якій він просив звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на те, що фінансування Державної фіскальної служби України та її територіальних органів Кабінетом Міністрів України здійснено в обсязі недостатньому для забезпечення сплати судового збору. Підстав для задоволення клопотання скаржника не вбачається, виходячи з наступного. Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно із частиною 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір справляється у розмірі 1 мінімальної заробітної плати. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22 травня 2015 року №484-VІІІ зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року  № 3674-VI “Про судовий збір” від 23 січня 2015 року №2 судам роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Отже, відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі відповідача не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством. З огляду на викладене, недоліки касаційної скарги відповідачем не усунено. Відповідно до частини третьої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала. Керуючись статтями 88, 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, у х в а л и в : У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Жовтневому районі             м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі                            м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року у справі №804/4754/15 за позовом приватного підприємства "Спецстройсистема" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі                           м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                          О.А. Веденяпін