Ухвала

від 02.07.2016 по справі 906/627/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення справи

про банкрутство без розгляду

Від "02" липня 2016 р.                               Справа № 906/627/16

Суддя Костриця О.О. розглянувши матеріали за заявою Комунального підприємства "Бердичівська центральна районна аптека №46" (м.Бердичів, Житомирська область) про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

29.06.2016 до Господарського суду Житомирської області від Комунального підприємства "Бердичівська центральна районна аптека №46" надійшла заява про порушення щодо його провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Розглянувши подану заяву, а також дослідивши додані до неї документи, господарський суд прийшов до висновку про необхідність повернення заяви без розгляду з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

З метою відтворення реального фінансово-економічного стану товариства (співвідношення його активу та пасиву), який господарському суду необхідний для дослідження та оцінки при розгляді питання щодо наявності або відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство у порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заявник зобов'язаний вжити заходи, передбачені положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Цивільного та Господарського кодексів України, що регулюють етапи проведення досудової процедури ліквідації товариства у загальному порядку.

Так, комісія з припинення юридичної особи, призначена у зв'язку з прийняттям товариством рішення про ліквідацію, повинна здійснити наступні заходи:

- подати державному реєстратору документи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про прийняття рішення щодо припинення юридичної особи власником (учасником) згідно вимог ч.1 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців";

- опублікувати в друкованих засобах масової інформації в порядку ст. 105 Цивільного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення засновника підприємства про припинення юридичної особи - 04.07.2014) повідомлення про припинення товариства з метою виявлення його кредиторів та персонально у письмовій формі повідомити явних (відомих) кредиторів;

- повідомити орган державної податкової служби про ліквідацію підприємства з метою проведення податковим органом позапланової перевірки товариства, передбаченої податковим законодавством;

- отримати заяви кредиторів та прийняти рішення щодо їх обґрунтованості (необґрунтованості);

- провести оцінку вартості наявного у товариства рухомого та нерухомого майна, а також інших майнових активів;

- скласти проміжний ліквідаційний баланс відповідно до ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами, який повинен містити відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду;

- прийняти рішення про затвердження проміжного ліквідаційного балансу у відповідності з вимогами ст. 111 ЦК України;

- провести аналіз виявлених активів та пасивів товариства; у разі виявлення неможливості задоволення виявлених вимог кредиторів через недостатність вартості майна товариства прийняти у зв'язку з вказаними обставинами рішення щодо звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та складає предмет спору у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку норм означеної статті.

При цьому, слід зазначити, що необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство в порядку норм ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є надання та наявність доказів на підтвердження всіх передумов для порушення провадження в порядку означеної статті саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Згідно норм ч. 2 ст. 105 Цивільного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення засновника підприємства про припинення юридичної особи - 04.07.2014) повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Відповідно до вимог ст. 105 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення засновника підприємства про припинення юридичної особи - 04.07.2014) комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення засновника підприємства про припинення юридичної особи - 04.07.2014) інформація про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення засновника підприємства про припинення юридичної особи - 04.07.2014) юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення засновника підприємства про припинення юридичної особи - 04.07.2014) для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи заявник повинен подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору такі документи: примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи; документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Спеціалізованим друкованим засобом масової інформації є "Бюлетень державної реєстрації", який є щодекадним офіційним спеціалізованим друкованим засобом масової інформації про дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, розпорядником якого є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Разом з тим, заявником не дотримано вищезазначені вимоги законодавства та не додано до заяви про порушення провадження у справі доказів публікації оголошення про припинення Комунального підприємства "Бердичівська центральна районна аптека №46" в Бюлетені державної реєстрації.

З огляду на зазначене, суд позбавлений можливості перевірити чи дотриманий заявником встановлений згаданими нормами двомісячний термін для виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, у тому числі по податках, зборах (обов'язкових платежах).

Крім того, слід зазначити, що частиною 7 статті 111 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення засновника підприємства про припинення юридичної особи - 04.07.2014) передбачено, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 05.06.2014 по справі № 916/295/14.

При цьому, головою ліквідаційної комісії до заяви про порушення у справі про банкрутство не додано доказів звернення до органів податкової служби, центрів зайнятості та всіх фондів соціального страхування щодо наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів та проведення відповідних перевірок.

Таким чином, про прийняття рішення про власну ліквідацію боржником не було повідомлено явних кредиторів, що позбавляє можливості таких кредиторів здійснити відповідні перевірки та у разі виявлення боргу звернутися з вимогами до боржника.

В частині третій статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено перелік обов'язкових додатків, які додаються до заяви боржника, зокрема: відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити.

Слід зазначити, що відповідно до частини третьої статті 111 ЦК України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

До заяви про порушення справи про банкрутство в обов'язковому порядку додаються відповідні відомості щодо банківських рахунків боржника.

Згідно частини п'ятої ст.111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється

Відповідно до Статуту КП "Бердичівська центральна районна аптека №46", з урахуванням змін та доповнень до нього, у боржника є відокремлені структурні підрозділи: 4 аптечних пункти, 3 аптечні кіоски та аптечні пункти при сільських ФАПАх.

При цьому, суд звертає увагу заявника на те, що до заяви про порушення справи про банкрутство боржника не додано доказів вжиття заходів щодо закриття відокремлених структурних підрозділів та відповідно до законодавства про працю про звільнення працівників юридичної особи (у разі їх наявності).

Матеріали заяви також не містять відомості із ЄДР юридичних та фізичних осіб - підприємців щодо того, чи є боржник засновником, учасником інших юридичних осіб (наявність корпоративних прав), відсутні докази здійснення заходів щодо підтвердження відсутності зареєстрованого за боржником рухомого, нерухомого майна, земельних ділянок або інших активів. Зокрема, боржником не надано доказів здійснення інвентаризації майна боржника, надсилання відповідних запитів до органів, що здійснюють облік зареєстрованих прав власності на вказане майно, та отриманих відповідей від Центру надання послуг, пов'язаний з використанням автотранспортних засобів м.Бердичів, Управління Держгеокадастру, Інспекції держтехнагляду Управління Держгірпромнагляду, Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті, Державного космічного агентства України, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю та Державної реєстраційної служби щодо наявності або відсутності зареєстрованого за боржником майна та земельних ділянок.

Крім того, відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви про порушення справи про банкрутство додаються докази, які підтверджують сплату судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до пп.2.21 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга) оплачується судовим збором.

Таким чином, виходячи з аналізу вказаних вище рекомендацій Пленуму в реквізиті "призначення платежу" мають бути зазначені відомості про заяву, яка оплачується судовим збором, а саме: сторони спору, його предмет та при наявності вихідна дата і номер заяви/

На підтвердження сплати судового збору Комунальне підприємство "Бердичівська центральна районна аптека №46" надало платіжне доручення №1 від 23.03.2016 на суму 13 780,00 грн.

Як вбачається із зазначеного платіжного доручення, судовий збір сплачено платником - Бердичівська районна рада; отримувач -ГУДКСУ у Житомирській області; рахунок отримувача - 31214206783002; код отримувача - 38035726; банк отримувача - 811039 ГУ ДКСУ у Житомирській області; призначення платежу: Судовий збір за позовом Бердичівська районна рада Житомирської області, Господарський суд Житомирської області.

Однак, у вказаному платіжному дорученні в графі призначення платежу даного платіжного доручення відсутні відомості про те, яка саме позовна заява (заява) оплачується судовим збором, а також не зазначено, що судовий збір сплачено саме Комунальним підприємством "Бердичівська центральна районна аптека №46".

Крім того, заявник в своїй заяві нормативно не обґрунтував на якій підставі було сплачено судовий збір іншою юридичною особою, ніж тією, за заявою якої подано заяву.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що додане до заяви платіжне доручення №1 від 23.03.2016 не є належним доказом сплати судового збору.

Тобто, зазначені відомості не відповідають умовам оплати поданої заяви про порушення провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Бердичівська центральна районна аптека №46".

Слід також зазначити, що згідно правової позиції, викладеної в абз.6 п.12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 N01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)", потрібно мати на увазі, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат (ч.4 ст. 11 Закону). У визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі та судового збору, сплаченого кредиторами.

Проте, як вбачається з матеріалів заяви про порушення справи про банкрутство КП "Бердичівська центральна районна аптека №46", боржником не надаються докази наявності майна та грошових коштів, що можуть в повній мірі забезпечити покриття вищезазначених витрат.

При цьому, зважаючи на те, що у своїй заяві голова ліквідаційної комісії КП "Бердичівська центральна районна аптека №46" просить призначити саме її ліквідатором, суд зауважує, що, згідно з ч. 2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.

Призначення розпорядника майна врегульовано ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і ця процедура, яка не має винятків щодо порядку відбору кандидатів у ліквідатори підприємств, що ліквідуються власниками, за особливостями провадження, передбаченими ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно абз. 3,4 ч.1 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, зокрема, якщо заява не відповідає змісту вимог, визначених у цьому Законі; не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява КП "Бердичівська центральна районна аптека №46" про порушення справи про банкрутство в порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не відповідає вимогам, зазначеним у цьому Законі, а тому підлягає поверненню без розгляду.

Згідно ч.4 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство без розгляду суд виносить ухвалу.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.

Керуючись ст.63 ГПК, абз.3,4 ч.1 ст.15, ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд

УХВАЛИВ:

           Повернути без розгляду заяву Комунального підприємства "Бердичівська центральна районна аптека №46" про порушення провадження у справі про банкрутство та додані до неї документи.

Додаток на 80 аркушах, в тому числі платіжне доручення №1 від 23.03.2016.

Суддя Костриця О.О.

1- в наряд

2- заявнику (реком. з повід.)