Рішення

від 01.07.2016 по справі 908/1282/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/58/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2016 Справа № 908/1282/16

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50)

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Діон-ЖитлоВ» (69106 АДРЕСА_1)

про стягнення 268 389 грн. 18 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 22/840 від 01.12.2015р.

від відповідача: не з'явився

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Діон-ЖитлоВ» , м. Запоріжжя про стягнення 268 389 грн. 18 коп. залишку невикористаних амортизаційних відрахувань.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2016 р., справу № 908/1282/16 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 11.05.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1282/16, присвоєно справі номер провадження 27/58/16 та призначено судове засідання на 30.05.2016р.

Ухвалами суду від 30.05.2016р. та 22.06.2016р., розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, а також, враховуючи, необхідність витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, об'єктивного розгляду спору.

01.07.2016р. продовжено розгляд справи № 908/1282/16.

01.07.2016р. до початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 01.07.2016р. представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві та надав додаткові документи, витребувані ухвалою суду. Просить суд стягнути з відповідача 268 389 грн. 18 коп. залишку невикористаних амортизаційних відрахувань.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 30.05.2016р., 22.06.2016р. та 01.07.2016р. не з'явився, вимог суду не виконав, письмового відзиву не надав, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 В«Про деякі питання практики застосування ГПК УкраїниВ» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, здійсненого господарським судом, станом на 22.06.2016р., місцем знаходження відповідача у справі є: 69106 АДРЕСА_1.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Ухвалу суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 30.05.2016р. та ухвали суду про відкладення розгляду справи на 22.06.2016р. та 01.07.2016р., надіслано на адресу відповідача: 69106 АДРЕСА_1, зазначену у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 В«Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинствіВ» - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. В«Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду УкраїниВ» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю В«Діон-ЖитлоВ» , згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено, що 21.06.2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ДІОН-ЖИТЛОВ» (орендар) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу бази відпочинку В«АльбатросВ» № 2023 з договорами про зміни.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування цілісний майновий комплекс бази відпочинку В«АльбатросВ» , склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, протоколу про результати інвентаризації, передавального балансу (Додаток № 4) та інвентарного опису основних засобів, складених станом на 31.05.06, склад і вартість якого становить 829,944 тис. грн.

Відповідно до п. 1.2. договору, майновий комплекс розташований за адресою: 72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Курортна, 37.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майновим комплексом одночасно з підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі майна цього майнового комплексу (Додаток № 3).

Відповідно до п. 10.1 договору, він укладений строком на 10 років з 21.06.2006р. по 21.06.2016р.

Відповідно до Акту приймання-передачі майна від 26.11.2015р. (додаток до договору № 2023 від 21.06.2006р.) Товариство з обмеженою відповідальністю В«Діон-ЖитлоВ» (орендар) передав, а Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавець) прийняв, за договором № 2023 від 21.06.2006р., державне майно, що входить до складу цілісного майнового комплексу бази відпочинку В«АльбатросВ» , розташованого за адресою: 72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Курортна, 37.

Акту приймання-передачі майна від 26.11.2015р. підписано і скріплено печатками орендодавця та орендаря, відповідно до якого майно повернуто в належному стані, без зауважень і претензій.

Договір оренди № 2023 від 21.06.2006р. укладено на нежитлове приміщення, що знаходяться в державній власності. Отже, відносини щодо оренди цього майна регулюються, крім того, нормами Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» № 2269 від 10.04.1992р., про що зазначено в ст. 1 цього Закону.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні норми містить ст. 283 ГК України, відповідно до якої за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що позивач, як орендодавець майна, взяті на себе зобов'язання за договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України визначено, що до істотних умов договору оренди, зокрема, належать порядок відновлення орендованого майна та порядок використання амортизаційних відрахувань.

Згідно п. 2.5 договору вартість майнового комплексу, який орендар повертає

органу, уповноваженому управляти ним, (або юридичній особі, яку вкаже орган управління

за погодженням з орендодавцем), визначається на підставі передавального балансу

майнового комплексу та акта оцінки, складеного за даними інвентаризації майна на момент

припинення дії цього договору, звіреного з актом приймання-передавання майнового

комплексу в оренду. , ; .

Майновий комплекс вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання

сторонами акта прийому - передачі.

Поверненню підлягає також залишок невикористаних на повне відновлення орендованих основних фондів майнового комплексу коштів амортизаційного фонду:

Відповідно до п. 4.1 договору визначено, що амортизаційні відрахування на орендоване майно Майнового комплексу накопичуються на відповідному субрахунку № 42 «Додатковий капітал» та залишаються у розпорядженні орендаря і використовуються на відновлення орендованого майна.

Згідно п. 4.2 договору, поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань є державною власністю.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про оренду державного та. комунального майна»" амортизаційні відрахування на орендовані цілісні майнові комплекси, підприємств та їх структурні підрозділи, будівлі та споруди нараховує і залишає у своєму розпорядженні орендар. При цьому, амортизаційні відрахування використовуються орендарем на відновлення орендованих основних фондів.

Право власності на майно, придбане орендарем за рахунок амортизаційних відрахувань, належить власнику орендованого майна, тобто Державі.

Відповідно до п. 8 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди (затверджений наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997р. № 847, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 25.09.1997р. за № 446/2250, зі змінами) до державної частки майна в цілісному майновому комплексі орендованого підприємства на етапі інвентаризації і складання передавального балансу слід віднести:

а) орендоване державне майно;

б) інше державне майно, передане орендареві державою протягом дії договору оренди;

в) майно, придбане за рахунок амортизаційних відрахувань на орендоване державне майно, якщо інше не передбачено договором оренди;

г) залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованого державного майна і майна, придбаного за кошти цього фонду раніше;

ґ) вартість невідокремлюваних поліпшень орендованого майна, здійснених орендарем без погодження з орендодавцем.

За період оренди ТОВ «Діон - Житло» за згодою регіонального відділення (лист від 01.09.2008р. № 11-13-03458) були здійснені невід'ємні поліпшення за рахунок амортизаційних відрахувань на загальну суму 124 000,80 грн., з урахуванням ПДВ (будівля їдальні літ. Б-П (інв. №001).

Фактично ТОВ «Діон - Житло» здійснило невід'ємні поліпшення на суму 176 334 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ, при цьому жодних звернень від ТОВ «Діон -Житло» до Регіонального відділення щодо надання згоди на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна за рахунок амортизаційних відрахувань на збільшену суму не надходило.

Оскільки проведені роботи на суму 52 333 грн. 20 коп. не були узгоджені з регіональним відділенням, ТОВ «Діон - Житло» було зараховано здійснення невід'ємних поліпшень за рахунок амортизаційних відрахувань на суму 124 000 грн. .80 коп. з урахуванням ПДВ.

При підготовці до продажу цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Альбатрос» Регіональним відділенням була здійснена незалежна оцінка цілісного майнового

комплексу та проведена аудиторська перевірка фінансового стану ТОВ «Діон - Житло» станом на 31.08.2013р.

Згідно з аудиторським висновком вих. № 37 від 18.09.2013р., наданим аудиторською фірмою «АУДИТ-ВІД та К°», сума невикористаних орендарем амортизаційних відрахувань станом на 31.08.2013р. становить 268 389 грн. 18 коп.

Незалежна аудиторська фірма ТОВ «АУДИТ-ВІД та К°» здійснює діяльність на підставі свідоцтва про включення до Реєстру аудиторських фірм № 0945 від 26.01.2001р., виданого Аудиторською палатою України, дію якого продовжено до 04.11.2015р.

Перевіркою встановлено, що відповідно до «Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна», затвердженого наказом ФДМ України від 03.10.2006р. № НОМЕР_1 «ДІОН- ЖИТЛО» у відповідь на звернення № 28/05 від 28Л5.2008р. отримало від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області дозвіл (лист від 01.09.2008р. № 11 -13-03458) на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна по договору від 21.06.2006р. № 2023 за рахунок амортизаційних відрахувань, а саме:

- будівлі їдальні літ. Б (інв. № 001) згідно наданого кошторису станом на травень 2008 року на загальну суму 124 000 грн. 80 коп. з урахуванням ПДВ.

Для проведення капітального ремонту бази відпочинку «Альбатрос», розташованого за адресою: Запорізька область, м. Приморськ, вул. Курортна, 37 ТОВ «ДІОН-ЖИТЛО» підготувало відповідну проектну документацію, а саме: локальний кошторис за № 2-1-1, складений в-поточних цінах станом на 02 жовтня 2009 року. На виконання робіт, пов'язаних з поліпшенням орендованого майна укладено договір підряду на виконання будівельних робіт від 02.10.2009р. № 02/10 з ТОВ «ВИКА-СТРОЙ», в якому визначена загальна вартість робіт на суму 176334,00 грн.'з ПДВ. Відхилення у сумі 52 333,20грн., з пояснення керівництва Товариства, відбулося внаслідок інфляційних процесів 2008/2009 років, Проте, письмової згоди на збільшення вартості поліпшення від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області на вище зазначену суму, Товариством відповідача у справі не отримано. Враховуючи вище зазначене, залишкова вартість орендованого майна без врахування суми 52 333,20 грн. буде становити 561 554,82 грн., відповідно залишок суми амортизаційних відрахувань збільшиться та становитиме 268 389,18 грн.

Крім того, суд звертає увагу на те, що аудиторський звіт (висновок) підписаний директором ТОВ «ДІОН-ЖИТЛО» ОСОБА_2

Отже, директор відповідача був обізнаний про залишок невикористаних амортизаційних відрахувань у розмірі 268 389 грн. 18 коп.

Регіональне відділення листом від 21.02.2014р. № 11-13-01231 звернулось до ТОВ «Діон-Житло» щодо приведення у відповідність з аудиторським висновком нарахування та використання амортизаційних відрахувань на орендоване майно по договору оренди від 21.06.2006р. № 2023 та надання відповідної інформації до регіонального відділення. На момент складання позовної заяви інформація від ТОВ «Діон-Житло» до Регіонального відділення не надходила.

Отже, орендар порушив умови договору в частині сплати залишку невикористаних амортизаційних відрахувань, своєчасно їх не сплатив, у зв'язку з чим порушив взяті на себе зобов'язання за договором.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, згідно ч. 1 статті 627 Цивільного кодексу України.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, на підставі ч. 1 статті 628 Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач прийняті на себе зобов'язання виконав належним чином, відповідно до умов договору № 2023 від 21.06.2006р.

Відповідач не виконав у повному обсязі умови договору № 2023 від 21.06.2006р., факт виконання зобов'язань за договором належним чином не довів.

Крім того, господарський суд звертає увагу сторін а те, що відповідно до п. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки відповідач тричі не з'являвся у судове засідання, та від нього не надходило заяв про застосування строків позовної давності, то у суду відсутні підставі для її застосування.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Діон-ЖитлоВ» , м. Запоріжжя 268 389 грн. 18 коп. залишку невикористаних амортизаційних відрахувань.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 33 ГПК України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язань. Якщо учасники зобов'язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов'язання, воно вважатиметься припиненим.

Виконання, яке припиняє зобов'язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

На підставі статті 85 ГПК України - 01.07.2016року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Діон-ЖитлоВ» , м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Діон-ЖитлоВ» (69106 АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33210805) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 20495280) 268 389 (двісті шістдесят вісім тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн. 18 коп. залишку невикористаних амортизаційних відрахувань, 4 025 (чотири тисячі двадцять п'ять) грн. 84 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 02.07.2016р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.