Рішення

від 23.06.2016 по справі 914/1276/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2016р. Справа№ 914/1276/16

Господарський суд Львівської області в складі судді Петрашко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Інститут гірничо-хімічної промисловостіВ» , м.Львів

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Інвестиційна компанія В«ЛЕОДІСВ» , м.Пустомити Львівської області

про стягнення 65 000,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 - представник (довіренісь№01/241 від 26.06.2016р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Інститут гірничо-хімічної промисловостіВ» до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Інвестиційна компанія В«ЛЕОДІСВ» про стягнення 65 000,00 грн.

Ухвалою суду від 16.05.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 07.06.2016р. Ухвалою суду від 07.06.2016р. розгляд справи відкладено на 23.06.2016р.

В судове засідання 23.06.2016р. з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав зазначених у позовній заяві, подав клопотання (вх.№24240/16) про долучення до матеріалів справи платіжного доручення №3632 від 11.05.2016р. та клопотання (№26533/16 від 23.06.2016р.) про долучення до матеріалів справи копії листа Виконавчого комітету Новороздільської міської ради від 15.03.2016р. №0212/06/504.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив. На адресу суду повернулися поштові конверти з рекомендованим відправленням відповідачу за адресою: 81100, Львівська область, м.Пустомити, вул.Фабрична, 19 ухвали про порушення провадження у справі від 16.05.2016р. та ухвали про відкладення розгляду справи від 07.06.2016р. Поштові конверти надсилалися відповідачу на адресу вказану позивачем в позовній заяві та зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 із внесеними змінами та доповненнями «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців суду невідомо.

Станом на 23.06.2016р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

20.07.2015р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Інститут гірничо-хімічної промисловостіВ» (надалі - виконавець проекту), ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Інвестиційна компанія В«ЛЕОДІСВ» (надалі - інвестор проекту) та Виконавчим комітетом Новороздільської міської ради (надалі - замовник проекту) укладено договір №27/15 на виконання робіт з коригування документації «Робочий проект рекультивації (реконструкції) порушених гірничими роботами земель на площі 46,4 га в зоні діяльності Роздільського ДГХП «Сірка», відповідно до умов якого замовник проекту і інвестор проекту доручають, а виконавець проекту приймає на себе зобов'язання власними силами та засобами виконати роботи з коригування документації «Робочий проект рекультивації (реконструкції) порушених гірничими роботами земель на площі 46,4 га в зоні діяльності Роздільського ДГХП «Сірка» у відповідності з вихідними даними та технічним завданням (додаток 1), що надаються замовником проекту і інвестором проекту, та календарним планом (додаток 2), погодженим сторонами та при необхідності провести державну експертизу коригованого проекту.

Відповідно до п.2.1. договору за виконану роботу згідно із даним договором інвестор проекту перераховує виконавцю проекту у відповідності до протоколу погодження договірної ціни (додаток 4) та кошторису на виконання робіт (додаток 3) 130 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 21 666,67 грн.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що інвестор проекту перераховує виконавцю проекту аванс у розмірі 50% від повної вартості роботи в сумі 65 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 10 833,33 грн.

Згідно із п.2.3. договору кінцеві розрахунки проводяться протягом 5-ти днів з дня підписання акту здачі-приймання робіт.

Відповідно до п.4.2. договору підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт є підставою для оплати вартості роботи.

Як стверджує позивач, він на виконання умов договору виконав в повному обсязі свої зобов'язання щодо виконання робіт передбачених договором, однак відповідач сплатив лише аванс в розмірі 65 000,00 грн. Решта суми за твердженням позивача, а саме 65 000,00 грн. залишились несплаченими.

Отже позивач звернувся із позовною заявою до господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 65 000,00 грн.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається із матеріалів справи, 20.07.2015р. між сторонами даної справи та Виконавчим комітетом Новороздільської міської ради (надалі - замовник проекту) укладено договір №27/15 на виконання робіт з коригування документації «Робочий проект рекультивації (реконструкції) порушених гірничими роботами земель на площі 46,4 га в зоні діяльності Роздільського ДГХП «Сірка», відповідно до умов якого замовник проекту і відповідач доручають, а позивач приймає на себе зобов'язання власними силами та засобами виконати роботи з коригування документації «Робочий проект рекультивації (реконструкції) порушених гірничими роботами земель на площі 46,4 га в зоні діяльності Роздільського ДГХП «Сірка» у відповідності з вихідними даними та технічним завданням (додаток 1), що надаються замовником проекту і відповідачем, та календарним планом (додаток 2), погодженим сторонами та при необхідності провести державну експертизу коригованого проекту.

Відповідно до п.2.1. договору за виконану роботу згідно із даним договором інвестор проекту перераховує виконавцю проекту у відповідності до протоколу погодження договірної ціни (додаток 4) та кошторису на виконання робіт (додаток 3) 130 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 21 666,67 грн.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що інвестор проекту перераховує виконавцю проекту аванс у розмірі 50% від повної вартості роботи в сумі 65 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 10 833,33 грн.

Згідно із п.2.3. договору кінцеві розрахунки проводяться протягом 5-ти днів з дня підписання акту здачі-приймання робіт.

Відповідно до п.4.2. договору підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт є підставою для оплати вартості роботи.

Факт виконання позивачем своїх обов'язків за договором підтверджується актом здачі-приймання виконаних будівельних робіт №66/15 від 31.12.2015р. на суму 130 000,00 грн. Позивач стверджує, що заборгованість відповідача становить 65 000,00 грн. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні, відзив на позов відповідач не подав.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 65 000,00 грн. є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата позивачем судового збору підтверджується платіжним дорученням №3632 від 11.05.2016р. на суму 1 450,00 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи, що ціною позову є 65 000,00 грн., то у відповідності до п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» позивачу слід було сплатити 1 378,00 грн., а не 1 450,00 грн. судового збору.

Таким чином, беручи до уваги, що позов слід задоволити повністю, керуючись нормами ст.49 ГПК України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 1 378,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116, ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Інвестиційна компанія В«ЛЕОДІСВ» (81100, Львівська область, м.Пустомити, вул.Фабрична, буд. 19, код ЄДРПОУ 37073080) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Інститут гірничо-хімічної промисловостіВ» (79026, м.Львів, вул.Стрийська, буд. 98, код ЄДРПОУ 00206339) заборгованість в розмірі 65 000,00 грн. та судовий збір в розмірі 1 378,00 грн.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 29.06.2016р.

Суддя Петрашко М.М.