Рішення

від 29.06.2016 по справі 914/1049/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2016р. Справа№ 914/1049/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі Білані О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ПромбудкомплектВ» , м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства В«Центр допомоги та співробітництва В«ХосенВ» , м. Львів

про стягнення заборгованості

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник; ОСОБА_2 - представник;

від відповідача: ОСОБА_3 - представник, ОСОБА_4- директор, ОСОБА_5 головний бухгалтер

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутнього представника позивача в судовому засіданні не проводилася технічна фіксація судового процесу.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов товариства з обмеженою відповідальністю В« ПромбудкомплектВ» , м. Львів до приватного підприємства В«Центр допомоги та співробітництва В«ХосенВ» , м. Львів про стягнення заборгованості в сумі 133 322грн. 06коп.у тому числі 94 500.00 грн. - сума боргу по орендній платі, з якої: 15 838.04 грн. - пені; 562.07 грн. - інфляційних втрат; 992.19 грн. - 3% річних; 21428.76 грн. - сума боргу за експлуатаційні видатки, витрати по оплаті за отриману правову допомогу на суму 10 300.00 грн. та витрати судового збору.

Ухвалою суду від 18.04.2016р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 17.05.2016р. З метою повного і всестороннього з'ясування всіх обставин спору, для забезпечення принципу змагальності,необхідністю подання доказів розгляд справи відкладався ухвалами суду та продовжувався строк розгляду даного спору.

21.06.2016р. подано заяву №24070/16 від 21.06.16р. підписану представниками позивача -ТзОВ «Промбудкомплект» та директором ТзОВ « Хосен», в якій зазначено, що станом на 21.06.16р. заборгованість з орендної плати за договором №150501 від 0105.2015р. ПП ЦПС»Хосен» перед ТзОВ «Промбудкомплект» становить 28800грн., враховуючи зарахування суми переплати в розмірі 8100грн. за травень 2015р.

29.06.16р. від позивача поступила заява (вх.3399/16 від 29.06.16р.) про зменшення позовних вимог в якій позивач зменшив позовні вимоги в частині пені, 3% річних та експлуатаційних витрат та станом на 29.06.2016р. просить задоволити позовні вимоги та стягнути з відповідача 28800грн. орендної плати, 3623,39грн.-пені, 562,07грн.- інфляції, 687,80грн. - 3% річних та 13 149,20грн. експлуатаційних витрат.

Дана заява (вх.3399/16 від 29.06.16р.) про зменшення позовних вимог прийнята судом та позовні вимоги розглядаються із врахуванням вимог зазначених у даній заяві.

В судове засідання 29.06.16р. позивач явку повноважних представників забезпечив, які в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві та із врахуванням поданої заяви №24070/16 від 21.06.16р. Позовні вимоги обґрунтовані таким. 01.05.2015 року між ТзОВ «Промбудкомплект» (Орендодавець) та ПП «Центр допомоги та співробітництва «Хосен» (Орендар) укладено договір (надалі-Договір) оренди № 150501. Всупереч умовам Договору (п. 3.2) та незважаючи на неодноразові звернення позивача до відповідача з листами про протермінування оплати за орендну плату, орендар оплати не здійснив та станом на 14.04.2016 року заборгованість по орендній платі становить - 86 400.00 грн. ПП «ЦДС «Хосен» допущено несвоєчасну оплату орендної плати, в зв'язку з чим позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки на суму 15 839.04 грн., інфляційних втрат за весь час прострочення на суму 562.07 грн., а також три проценти річних від простроченої суми - 992.19 грн. Крім того, пунктами 3.5, 3.6 Договору передбачено, що орендодавець щомісяця подає орендарю рахунки по оплаті за експлуатаційні видатки. Так, згідно виставлених орендодавцем рахунків-фактур, у орендаря виникла заборгованість на суму - 21 428.76 грн. Відповідно до Договору «Про надання правової допомоги» № 76/210 від 25.03.2016 року, укладеного між ТзОВ «Промбудкомплект» та ФОП ОСОБА_6, позивач поніс судові витрати по оплаті за отриману правову допомогу на суму 10 300.00 грн. Відтак, враховуючи вищевикладене, позивач просить позовні вимоги задоволити та відшкодувати судові витрати.

В судове засідання 29.06.16р. відповідач явку повноважних представників забезпечив, які проти позову заперечили з підстав зазначених у відзиві №24392/16 від 13.06.16р. із врахуванням поданої заяви №24070/16 від 21.06.16р. Відповідач заперечує позовні вимоги із таких підстав. 01.05.2015 року між ТзОВ «Промбудкомплект» (Орендодавець) та ПП «Центр допомоги та співробітництва «Хосен» (Орендар) укладено договір (надалі-Договір) оренди № 150501. згідно п.3.2.Договору орендна плата перераховується Орендодавцеві щомісячно з 25 по 30 число авансом за наступний місяць, відповідно до п.3.4. Орендар може здійснювати авансову оплату у будь-якому розмірі. Відповідно до п.3.3. Договору орендна плата та оплата рахунків які перераховано несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і сплачується Орендодавцю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені з простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення,включаючи день оплати. Відповідач стверджує, що оплата орендної плати у повному здійснюється на підставі рахунків орендодавця. А нарахування штрафних санкцій може відбуватися виключно у випадку прострочення оплати виставленого рахунку. Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази, що орендар сплачував орендну плату пізніше дати передбаченої у виставленому рахунку, отже вимоги, позивача щодо відшкодування індексу інфляції, 3% річних та пені є безпідставними. Відповідач зазначає, що після підписання договору оренди нежитлових приміщень між позивачем та відповідачем склалися фактичні відносини при яких, сторони щомісячно підписували ОСОБА_2 виконаних робіт на підтвердження факту перебування приміщень у користуванні відповідача. Так на підтвердження факту оренди приміщень у травні та червні 2015 року сторонами були підписані ОСОБА_2 здачі-приймання робіт №ОУ-0000092 від 29.05.2015 року та № ОУ 0000127 від 30.06.2015 року. За інші періоди дії договору акти виконаних робіт, які б підтверджували факт перебування приміщень в користуванні орендодавця відсутні, а тому у позивача немає підстав стверджувати про наявність у відповідача прострочки зі сплати орендної плати. Підписуючи угоду Позивач та Відповідач під експлуатаційними видатками розуміли фактичні витрати понесені Орендодавцем у зв'язку із оплатою вартості води, водовідведення та електропостачання, які були використані орендарем у процесі користування нежитловими приміщеннями. Відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" для відображення кількісних показників житлово-комунальних послуг є відповідні засоби обліку. У приміщеннях, що орендуються відповідачем компенсації підлягає вартість холодного водопостачання та водовідведення та електроенергії, які спожиті орендарем відповідно до даних відповідних лічильників. Відповідач зазначає, що згідно даних розрахунку наведених в Додатках 1 - 3 до даного відзиву у Відповідача відсутня заборгованість щодо компенсації вартості експлуатаційних витрат, навпаки наявна переплата у розмірі 4 590,84грн.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області,

в с т а н о в и в :

01.05.2015 року між ТзОВ «Промбудкомплект» (Орендодавець) та ПП «Центр допомоги та співробітництва «Хосен» (Орендар) укладено договір (надалі-Договір) оренди № 150501, згідно із п.1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування окреме індивідуальне визначене майно - частину приміщення (надалі-Майно), площею - 160 м. кв., розміщене по вул. Газова, 26 у м. Львові (А-4) кім. 108, про що складено акт приймання-передачі від 01.05.2015 року,

Відповідно до п. 3.1 договору - орендна плата з 01 травня по 31 липня 2015 року становить - 150.00 грн. (сто п'ятдесят гривень 00 коп.) за 1 м. кв. в т.ч. ПДВ 25.00 грн., що становить 24 000.00 грн. (двадцять чотири тисячі грн.00коп.) в т.ч. ПДВ - 4 000.00 грн.

За умовами п. 3.2 договору - орендна плата з 01 серпня 2015 року по 30 квітня 2016 року становить - 180.00 грн. (сто вісімдесят гривень 00 коп.) за 1м. кв. в т.ч. ПДВ 30.00 грн., що становить 28 800.00 гри. (двадцять вісім

тисяч грн. 00 коп.) в т.ч. ПДВ - 4 800.00 грн.

Згідно із п. п. 3.2 - 3.6 договору орендна плата орендодавцеві перераховується щомісячно з 25 по 30 число авансом на наступний місяць. Орендна плата та оплата рахунків перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і сплачується орендодавцю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені з простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Орендар може здійснювати авансову оплату в будь-якому розмірі. Щомісяця Орендодавець подає рахунки орендарю щодо компенсації експлуатаційних видатків з 25 по 30 число поточного місяця. Оплата рахунків за експлуатаційні видатки перераховується протягом 5 днів з моменту отримання рахунку.

За умовами п.9.1, 9.6 договору цей договір діє з 01.05.2015р. по 30.04.16р. включно. Після припинення дії цього договору орендар має право продовжити договір оренди на новий термін, якщо сторони за 10 днів до закінчення договору письмово не повідомили іншу сторону про закінчення дії даного договору, або припинити дію договору, та повернути приміщення орендодавцю у термін , що вказаний у дії договору.

Позивач зазначає, що відповідачем виконання своїх зобов»язань щодо оплати орендних платежів було здійснено лише частково та із порушенням строків оплати відтак, у позовній заяві зазначає, що станом на14.04.16р. заборгованість по орендній платі складає 86400грн., при цьому у прохальній частині позову просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 94500грн.

Судом встановлено, що на виконання зобов'язань згідно умов договору оренди, відповідачем здійснювались часткові оплати орендних платежів із простроченням їх оплати та за період з 01.05.2015р. по 30.04.16р.належало до сплати 331200грн. орендних платежів та сплачено на виконання умов договору оренди № 150501 від 01.05.2015р. - 236700,01грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 274 від 07.05.2015 року на суму 15900,01грн.; №352 від 15.06.2015 року на суму 24000грн.; № 446 від 17.07.2015 року на суму 24000грн; №532 від 26.08.2015 року на суму 20055,00грн; № 562 від 07.09.2015 року на суму 6756грн.; №583 від 18.09.2015 року на суму 20700грн.; № 602 від 28.09.2015 року на суму 28800грн.; № 668 від 26.10.2015 року на суму 28800грн.; №741 від 30.11.2015 року на суму 10089,00грн.; № 38 від 29.12.2015 року на суму14000грн; №782 від 29.12.2015 року на суму 14800; № 41 від 29.01.2016 року на суму 10000грн.; № 73 від 24.02.2016 року на суму 10000грн.; № 79 від 29.02.2016 року на суму 8800грн. внаслідок, чого у відповідача перед позивачем за період з травня 2015р по квітень 2016р. фактично виникла заборгованість у розмірі 94499,99 грн.

У процесі розгляду даного спору, після подання позовної заяви, відповідачем здійснено часткову оплату боргу з орендних платежів у розмірі 57600грн., що підтверджується платіжними дорученнями №190 від 13.06.2016р. на суму 28800грн. та № 198 від 21.06.2016р. на суму 28800грн., а також позивачем зараховано переплату у розмірі 8099,99грн. здійснену відповідачем станом на 01.05.15р.

Внаслідок даних оплат та зарахування на момент прийняття рішення у відповідача перед позивачем за договором оренди № 150501 від 01.05.2015р. заборгованість із орендних платежів фактично складає 28800грн., що підтверджується представниками обох сторін у заяві вх. №26070/16 від 21.06.16р. яка підлягає стягненню . В решті позовних вимог щодо орендних платежів провадження у справі належить припинити у зв'язку із зарахуванням та оплатою.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно із п. 3.2 договору орендна плата орендодавцеві перераховується щомісячно з 25 по 30 число авансом на наступний місяць.

Як вбачається із оплат проведених відповідачем в оплату орендних платежів , відповідачем несвоєчасно здійснювались оплати внаслідок чого позивачем нараховано 15 838.04 грн. - пені; 562.07 грн. - інфляційних втрат; 992.19 грн. - 3% річних.

Заявою (вх.3399/16 від 29.06.16р.) про зменшення позовних вимог, позивач зменшив позовні вимоги в частині пені, 3% річних та експлуатаційних витрат та станом на 29.06.2016р. просить задоволити позовні вимоги та стягнути з відповідача 3623,39грн.-пені, 562,07грн.- інфляції, 687,80грн. - 3% річних. Судом перевірено надані розрахунки та враховуючи позовні вимоги викладені у заяві (вх.3399/16 від 29.06.16р.) про зменшення позовних вимог , вимоги щодо стягнення відповідача 3623,39грн.-пені, 562,07грн.- інфляції, 687,80грн. - 3% річних є підставними, обґрунтованими тому підлягають задоволенню.

Окрім цього, позивач зазначає, що відповідачем допущено заборгованість з оплати експлуатаційних видатків на суму - 21 428.76 грн.

Щомісяця орендодавець подає рахунки орендарю щодо компенсації експлуатаційних видатків з 25 по 30 число поточного місяця. Оплата рахунків за експлуатаційні видатки перераховується протягом 5 днів з моменту отримання рахунку.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем були виставлені рахунки на оплату експлуатаційних витрат на загальну суму 65420,65грн: № СФ - 0000077 від 26.05.2015 року на суму 3462,14грн ; № СФ - 0000097 від 30.06.2015 року на суму 7660,74грн; № СФ - 0000211 від 31.07.2015 року на суму 3292,88грн; №СФ- 16 від 31.08.2015 року на суму 4928,30грн; № СФ - 29 від 24.09.2015 року на суму 4394,11грн.;№ СФ - 1049 від 27.10.2015 року на суму 6549,08грн.; № СФ - 110 від 27.11.2015 року на суму 7952,59; № СФ-131 від 29.12.2015 року на суму 8952,24грн; № СФ - 133 від 29.01.2016 року на суму 9428,42; № СФ - 156 від 26.02.2016 року на суму 4129,77; № СФ - 169 від 25.03.2016 року на суму 4670,38грн.

Відповідачем здійснено оплату експлуатаційних витрат на загальну суму 52222,40грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 313 від 29.05.2015 року згідно рахунку № СФ - 0000077 від 26.05.2015 року на суму 3462,14грн.,; № 400 від 02.07.2015 року згідно рахунку № СФ - 0000097 від 30.06.2015 року на суму 7660,74грн., № 498 від 10.08.2015 року згідно рахунку № СФ - 0000211 від 31.07.2015 року на суму 3292,88грн., №577 від 16.09.2015 року за серпень 2015р на суму 4928,30грн., № 603 від 28.09.2015 року за вересень 2015р. на суму 4394,11грн., №708 від 10.11.2015 року за жовтень 2015р. на суму 4701,33грн.,№758 від 08.12.15р. за листопад на суму 4160,65грн. ,№ З від 12.01.2016 року за грудень 2015р. на суму 4352,31грн., №52 від 10.02.2016 року за січень 2016р. на суму 3892,65грн.., № 108 від 12.03.2016 року за лютий 2016 на суму 3031,87грн., № 128 від 06.04.2016 року за березень 2016р. на суму 4749,37грн., №152 від 28.04.16р. за квітень 2016р. на суму 3596,05грн.

Відтак, із наведеного вбачається що різниця між сумою виставленою у рахунках на оплату експлуатаційних витрат - 65420,65 та оплатою даних витрат в розмірі 52222,40грн. складає 13198,25грн.

При цьому відповідач зазначає, що підписуючи угоду позивач та відповідач під експлуатаційними видатками розуміли фактичні витрати понесені орендодавцем у зв'язку із оплатою вартості води, водовідведення та електропостачання, які були використані орендарем у процесі користування нежитловими приміщеннями.

Відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" для відображення кількісних показників житлово-комунальних послуг є відповідні засоби обліку. У приміщеннях, що орендуються відповідачем компенсації підлягає вартість холодного водопостачання та водовідведення та електроенергії, які спожиті орендарем відповідно до даних відповідних лічильників.

Однак , як стверджує відповідач згідно відібраних показів лічильників, щодо яких спору немає, холодного водопостачання та водовідведення та електроенергії відповідачем при розрахунку експлуатаційних витрат застосовано тарифи , які не відповідають діючим та виставленим самому позивачу електропостачальною організацією та водоканалом. Зокрема, як вбачається із представленого позивачем суду розрахунку витрат по електроенергії ПП ЦПС»Хосен» за період з 01.05.15р по 30.04.16р. зокрема застосовано тарифи у травні 2015р. - 1,77 кВт/год; у червні 2015р. -1,819 кВт/год., у липні 2015р. 1,92кВт/год., у серпні 2015р- 1,92 кВт/год, у вересні 2015р. -1,83 кВт/год., у жовтні 2015р.-1,93 кВт/год., у листопаді 2015р -1,92 кВт/год., з грудня 2015р.по квітень 2016р -2.02 кВт/год.. Однак, із виставлених позивачу рахунків на оплату послуг з постачання електроенергії ПАТ «Львівобленерго» тариф за активну електроенергію фактично складав у травні 2015р. - 1,3850 кВт/год., у червні 2015р. -1,4305 кВт/год., у липні 2015р. -1,5020 кВт/год., у серпні 2015р- 1,5020 кВт/год, у вересні 2015р. -1,5020 кВт/год., у жовтні 2015р.- 1,5208 кВт/год., у листопаді 2015р -1,5208 кВт/год., з грудня 2015р.- 1,5208 кВт/год., у січні 2016р.- по квітень 2016р -1,5894 кВт/год Відтак, у перерахунку згідно встановлених тарифів енергопостачальної організації за реактивну та активну електроенергію підлягало до сплати 43004,41грн. Щодо водопостачання також позивачем при проведені розрахунків за водопостачання та водовідведення застосовано інші, вищі тарифи ніж встановлено, які зокрема зазначені у рахунках на оплату даних послуг ЛМКП «Львівводоканал» у спірний період, які долучені до матеріалів справи. Відтак, у перерахунку відповідно до встановлених та діючих на спірний період тарифів за водопостачання та водовідведення, вартість даних послуг фактично складає 5785,31грн. Щодо порядку та суму нарахування 16581,81грн. витрат на опалення у спірний період, відповідач обгрунтованих заперечень не надав, доказів у спростування даних нарахувань не представив.

Враховуючи вищенаведені обставини, судом встановлено, що вартість експлуатаційних витрат, а саме послуг з надання водопостачання та водовідведення, енергопостачання, та опалення, фактично у спірний період складають суму 65371,60грн.( 43004,41грн.+ 5785,31грн.+16581,81грн.). Тому фактична заборгованість відповідача за спірний період із експлуатаційних витрат складає 13 149,20грн. (65371,60-52222,40).

Відповідно до поштового реєстру від 15.04.16р. ц/п №7901905011769, до подання позову до суду -18.04.16р.(згідно печатки канцелярії суду) відповідно до опису вкладення позивачем було надіслано відповідачу рахунки № СФ - 0000078 від 26.05.2015 року № СФ - 0000097 від 30.06.2015 року, № СФ - 0000211 від 31.07.2015 року,№СФ- 16 від 31.08.2015 року, № СФ - 29 від 24.09.2015 року, № СФ - 1049 від 27.10.2015 року, № СФ - 110 від 27.11.2015 року,№СФ-131 від 29.12.2015 року, № СФ - 133 від 29.01.2016 року, № СФ - 156 від 26.02.2016 року, № СФ - 169 від 25.03.2016 року. Тому, підставними є вимоги позивача щодо стягнення експлуатаційних витрат на суму 13 149,20грн., які позивач просить стягнути у заяві про зменшення позовних вимог (вх.3399/16 від 29.06.16р.).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача про стягнення 28800грн. орендної плати, 13 149,20грн. експлуатаційних витрат, 3623,39грн.-пені, 562,07грн.- інфляції, 687,80грн. - 3% річних є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. У частині боргу з орендної плати в розмірі 65699,99грн. провадження припинити, у зв'язку зарахуванням та оплатою.

Щодо стягнення 10300грн. витрат на правову допомогу належить зазначити таке.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в Рішенні Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року за номером 13-рп/2000.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг лише адвокатам, а не будь-яким представником.

Як вбачається із договору про надання правової допомоги №76/2ю від 25.03.16р. даний договір укладено із ОСОБА_6 як із фізичною особою підприємцем , а не адвокатом, платіжні доручення на оплату юридичних послуг не містять посилань щодо оплати адвокатських послуг та посилань на номер і дату даного договору, не долучено до матеріалів справи доказів в підтвердження права зайняття ОСОБА_6, чи ОСОБА_1Я , ОСОБА_2, адвокатською діяльністю, в матеріалах справи відсутній ордер, чи інший документ, який би підтверджував надання позивачу юридичних послуг саме адвокатом. Тому за даних обставин у задоволенні вимоги позивача про відшкодування витрат на надання правової допомоги належить відмовити.

Судові витрати необхідно віднести на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49,80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Центр допомоги та

співробітництва «Хосен» (79008, м. Львів, вул. Шевська, 1 ЄДРПОУ 32053205) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудкомплект» 79022 , м. Львів, вул. Виговського, 19/29 ЄДРПОУ 30582542) 28800грн. орендної плати, 13 149,20грн. експлуатаційних витрат, пені 3623,39грн.-пені, 562,07грн.- інфляції, 687,80грн. - 3% річних - 1490,59грн. судового збору. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

У частині боргу з орендної плати в розмірі 65699,99грн. провадження у справі припинити.

Повний текст складено 01.07.16р.

Суддя Іванчук С.В.